ДПІ   У   ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ   РАЙОНІ   ЗВЕРТАЄ   УВАГУ   ПЛАТНИКІВ!

Офіційне оформлення трудових відносин надає право на податкову знижку за витратами на страхові платежі
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу, що своєчасна та у повному обсязі виплата заробітної плати сприяє отриманню соціальних гарантій громадян і дозволяє на законодавчому рівні отримувати ці гарантії.
Так, згідно з п.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 Податкового Кодексу України від           02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на суму витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
¨ а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);
¨ б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.
 
Легалізація трудових відносин –
гарантоване майбутнє кожного працюючого
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що юридичні та фізічні особи – суб’єкти господарювання при працевлаштуванні та виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства.
Нелегальне працевлаштування має негативні наслідки для найманих працівників. Зокрема, це відсутність соціальних гарантій, передбачених для працівника, – права на відпустку (у тому числі на час вагітності та пологів), страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, права на оплату листків непрацездатності.
Постановою КМУ від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» (далі – Постанова № 413), Повідомлення про прийняття працівників на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Постанови № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
У рамках виконання розпорядження Кабінету міністрів України від       05 вересня 2018 року № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» Державна фіскальна служба України спільно з Державною службою України з питань праці (далі – Держпраця), Пенсійним фондом України, Національною поліцією України та іншими центральними органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування здійснює комплекс заходів, спрямованих на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Варто пам’ятати, що ухилення від сплати податків в усіх проявах, у т.ч. шляхом використання нелегальної найманої праці, тягне фінансову та адміністративну відповідальність.
 
Довідково
Відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 111 690 грн);
- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн);
- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2018 – 3 723 грн);
- за недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн);
- якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 372 300 грн)
До відома: штрафи за порушення законодавства про працю накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.
 
ДФС запроваджено новий електронний сервіс з дистанційного
отримання сертифікатів відкритих ключів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що ДФС України запроваджено новий електронний сервіс, скористатися яким можуть клієнти Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС). Для клієнтів АЦСК ІДД ДФС, яких на сьогодні майже 1 млн, став доступним новий сервіс Повторного формування сертифікатів за електронним запитом.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть виключно клієнти АЦСК ІДД ДФС, які:
¨ мають чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
¨ реєстраційні дані власника сертифікатів залишились без змін (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
¨ особистий ключ клієнта не є скомпрометованим, а пароль захисту до нього відомий лише його власнику.
Для початку використання нового сервісу необхідно завантажити та встановити останню версію безкоштовного програмного забезпечення ІІТ Користувач ЦСК-1, яке розміщено у відповідному розділі веб-сайту АЦСК ІДД ДФС –https://acskidd.gov.ua.
Також для зручності платників податків при користуванні цим новим сервісом фахівцями АЦСК ІДД ДФС розроблено Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом, яку можна переглянути на офіційному веб-порталі ДФС.
Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/novini/356700.html
 
Затверджені нові переліки баз олімпійської та паралімпійської підготовки, до яких застосовуються пільги з податку на майно
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266, п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282, п.п. 288.5.5  п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 24 жовтня 2018 № 871 (далі – Постанова № 871) затвердив:
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти нежитлової нерухомості яких не є об’єктом оподаткування, згідно з додатком 1 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку, згідно з додатком 2 до Постанови № 871;
► перелік баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, розмір орендної плати за земельні ділянки яких не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки, згідно з додатком 3 до Постанови № 871.
Постановою № 871 визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 496 «Про затвердження переліку баз олімпійської та паралімпійської підготовки, що звільняються від сплати земельного податку».
Постанова № 871 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.11.2018 № 207 і вона набула чинності 03.11.2018.
 
До уваги платників!
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що 07.11.2018 набрав чинності Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
З метою забезпечення стабільної роботи Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 05.11.2018 № 121 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено нові форми реєстраційних документів, які можна переглянути та завантажити у розділі «Отримання послуг електронного цифрового підпису» на офіційному сайті АЦСК ІДД ДФС за посиланням https://acskidd.gov.ua
Також звертаємо увагу, що п. 2 ст. 22 Закону № 2155 встановлено наступне: ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Отже, починаючи з 07.11.2018 неможливо отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (у т.ч. посвідченою нотаріально).
Інформація розміщена на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України у розділі «НЕОБХІДНО ЗНАТИ» за посиланням
http://zir.sfs.gov.ua/index/needtoknow
 
З початку року 91 дніпропетровський підприємець позбувся ліцензій
за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім
Впродовж січня – вересня 2018 року місцеві бюджети Дніпропетровщини поповнилися на 68,7 млн грн від плати за ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, що на 5,5 млн грн. більше надходжень трьох кварталів минулого року.
«Усього в області діє 13561 ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами по 5012 суб’єктам господарської діяльності. Наразі, протягом дев’яти місяців поточного року суб’єкти господарювання регіону отримали 11173 ліцензії, з них 5972 – на право здійснення торгівлі у роздріб алкогольних напоїв та 5201 – тютюнових виробів», – зазначив заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Кирпа.
Разом з тим, з січня по вересень поточного року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1919 ліцензій; анульовано – 1853, в тому числі – 91 за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.
 
Новації для внутрішньо переміщених осіб шодо податкової знижки
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що Законом України від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» внесено зміни до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: п. 166.3 ст. 166 ПКУ доповнено підпунктом 166.3.9 такого змісту: «суму коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку  на доходи фізичних осіб (далі – платник податку), який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку на доходи фізичних осіб має право скористатися зазначеною в цьому підпункті податковою знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого та другого ступенів споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року».
Нагадуємо, що Закон № 2530 набрав чинності 04.10.2018 (опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 06.10.2018 № 185).
 
Затверджено Реєстр великих платників податків на 2019 рік
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що наказом ДФС України від 26 вересня 2018 року № 617 затверджено Реєстр великих платників податків на 2019 рік (далі – Наказ № 617).
Наказ № 617 розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням
http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro- diyalnist/73022.html
 
Внесено зміни до порядку
випуску, обігу та погашення податкових векселів
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра доводить, що 13.10.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України  від 10 жовтня 2018 року     № 826 «Про внесення зміни до Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості» (далі – Постанова № 826).
Постановою № 826 виключено п. 9 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, які видаються до отримання або ввезення на митну територію України нафтопродуктів та/або речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, для використання як сировини для виробництва в хімічній промисловості,  а саме, що  підставою для взяття на облік податкового векселя є довідка векселедавця щодо прогнозованого обсягу нафтопродуктів та/або речовин, які планується отримати від підприємства-виробника або ввезти на митну територію України. Форма довідки затверджується Мінфіном.
Постанова № 826 опублікована у офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 13.10.2018 № 193.
 
Порядок оформлення трудових відносин з найманими
працівниками є однаковим для всіх роботодавців
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра  нагадує, що чинним законодавством України передбачено: порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців, будь-то юридична особа, чи фізична особа-підприємець (далі – ФОП).
Так, відповідно до ст. 21 Кодексу закону про працю України від 10 грудня 1971 року (далі – КЗпП) ФОП мають укладати трудові договори з найманими працівниками.
Порядок укладення трудового договору з працівниками регулює ст. 24 КЗпП. Трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Трудовий договір вважається укладеним тільки після того, як його підписали роботодавець і працівник і видано наказ (розпорядження) про прийняття прицівника на роботу. Згідно ст. 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Водночас, ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором повинна обов’язково подати повідомлення до ДФС України за встановленою формою одним із таких способів (форма повідомлення визначена постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу»):
■ засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
■ на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
■ на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Окремо звертаємо увагу на те, що відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції від 29 липня 1993 року № 58 із змінами (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110) (далі – Інструкція), заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Відповідно до п. 2.21-1 Інструкції трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у ФОП без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників.
 
Електронне декларування за митними деклараціями
на Дніпропетровській митниці ДФС
Кількість електронних митних декларацій (далі – ЕМД), оформлених на бланку єдиного адміністративного документу у т.ч. у відсотковому відношенні до загальної кількості оформлених митних декларацій складає у вересні 2018 року 12888 шт. (99,7%).
У порівнянні з аналогічним періодом минулого року (з 01.09.2017 по 30.09.2017) відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,8 % та складає 99,7%.
Також у порівнянні з серпнем 2018 року у вересні 2018 року відсотковий показник кількості оформлених ЕМД збільшився на 0,2% та складає 99,7%.
 
Найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує повыдомляэ, що частиною першою ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту).
Відповідно до частини дев’ятої ст. 9 Закону № 2464 обчислення і сплата ЄСВ за працівників, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, здійснюються роботодавцями за рахунок сум, на які ЄСВ нарахований.
ЄСВ сплачується шляхом перерахування платником-роботодавцем безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома ст. 9  Закону № 2464).
Отже, найманий працівник не має можливості самостійно провести сплату ЄСВ.
 
Фінансовий лізінг автомобіля: хто є платником транспортного податку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагаудє, що згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).
Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 квітня 2015 року № 415 «Про затвердження форми Податкової декларації з транспортного податку» (далі – Декларація).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).
Відповідно до пп. «б» пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг (оренда) є господарською операцією, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом згідно з ПКУ і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов’язаних з правом користування та володіння об’єктом лізингу.
Враховуючи вищевикладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг (оренду) платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є орендодавець (юридична чи фізична особа – власник транспортного засобу). При цьому Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
 
Кредит-нота враховується при визначенні
вартісного критерію контрольованих операцій
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що договором поставки, укладеним між резидентом-покупцем та нерезидентом-постачальником, може бути передбачена можливість зниження договірної ціни (надання знижки) на поставлений товар або виплати грошових мотиваційних та стимулюючих виплат (премій чи бонусів) за умови виконання покупцем певних умов (наприклад, чіткого дотримання графіка замовлень). При виконанні цих умов постачальник шляхом виставлення покупцю кредит-ноти здійснює перегляд ціни товару в бік її зменшення на весь поставлений згідно з договором поставки товар або перераховує покупцю винагороду в грошовій формі (бонус).
Відповідно до частини 3 ст. 31 Закону України від 23 травня 2005 року  № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» із змінами (далі – Закон № 2709) зовнішньоекономічний договір, хоч би однією стороною якого є юридична особа України, укладається у письмовій формі незалежно від місця укладення, якщо інше не встановлене законом або міжнародним договором України. Порядок укладення зовнішньоекономічного договору згідно з Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) затверджено наказом Мінекономіки від 06 вересня 2001 року № 201 із змінами (далі – Положення № 201). 
Згідно з частиною першою ст. 32 Закону № 2709 зміст правової угоди може регулюватися правом, яке обране сторонами, якщо інше не передбачене законом. Тобто, якщо у зовнішньоекономічному договорі вказано обране сторонами право (право України, країни нерезидента або третьої країни), угода регулюється саме ним.
Якщо ж такої умови у зовнішньоекономічному договорі немає, за умовчанням застосовуватиметься право країни продавця-нерезидента (частина 3 ст. 32, частина 1 ст. 44 Закону № 2709), відповідно до якого і регулюватимуться умови надання кредит-ноти. 
Умова щодо ціни і загальної вартості договору (контракту) є обов’язковою умовою зовнішньоекономічного договору (п. 1.6 Положення № 201), у зв’язку з чим умови щодо можливості зміни суми компенсації товару за договором слід вказати у такому договорі. Водночас факт надання знижки (кредит-ноти) можливо оформити у вигляді додаткової угоди до конкретного договору, суму компенсації вартості товарів по якому було зменшено. 
Отже, оскільки базою для визначення вартісного критерію контрольованих операцій є договірна (контрактна) ціна товару, а кредит-нота змінює визначену договором з нерезидентом вартість поставлених товарів, то при визначенні вартісного критерію контрольованих операцій обсяг контрольованих операцій обраховується за договірною (контрактною) ціною такого товару з урахуванням змін згідно з наданою нерезидентом кредит-нотою.
 
Суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені
суми податкового боргу: ПКУ передбачена відповідальність
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра звертає увагу платників, що відповідно до пп. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Довідково звертаємо увагу, що «Електронний кабінет» — є одним з найкорисніших сервісів ДФС України, у якому за допомогою розділу  «Стан розрахунків з бюджетом» платник може переглянути стан розрахунків з кожного податку, внеску, платежу в розрізі кожного податкового органу.
 
Зміни до положення про виготовлення,
зберігання та продаж марок акцизного податку
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра повідомляє, що  Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2018 року № 844  (далі – Постанова № 844) вніс зміни до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі–  Положення).
Зокрема, Положення доповнено такими нормами, як:
■ видача марок акцизного податку виробникам тютюнових виробів здійснюється з урахуванням вимог пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), зокрема сплати акцизного податку протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок;
■ позначення на марках акцизного податку для алкогольних напоїв іноземного виробництва суми акцизного податку за ставками, діючими на момент виробництва марки;
■ заборона контролюючим органам вимагати від покупців марок акцизного податку документів, не передбачених постановою;
■ надання в електронній формі замість паперової документів, необхідних для покупки марок акцизного податку.
Постановою № 844 Положення приведено у відповідність із нормами ПКУ. Це матиме позитивний вплив на адміністрування акцизного податку.
Постанову № 844 розміщено на Урядовому порталі Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади України за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-polozhennya-pro-vigotovlennya-zberigannya-prodazh-marok-akciznogo-podatku-ta-markuvannya-alkogolnih-napoyiv-i-tyutyunovih-virobiv
 
Звітність ФОП – «єдинника», який одночасно
є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність – це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Пунктом 291.3 ст. 291 ПКУ визначено, що обрати спрощену систему оподаткування може юридична особа чи фізична особа – підприємець (далі – ФОП). 
Тобто, чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, бути підприємцем та здійснювати іншу підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування, відображаються у податковій декларації платника єдиного податку ФОП, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578 із змінами і доповненнями.
Доходи, отримані від здійснення незалежної професійної діяльності, відображаються у податковій декларації за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб (п. 178.4 ст. 178 ПКУ), тобто до 1 травня, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» із змінами і доповненнями.
Отже, ФОП – платнику єдиного податку, який одночасно є особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, необхідно подавати річну декларацію про майновий стан та доходи.
 
Залишок готівки  в іноземній валюті у касі підприємства:
 правила встановлення ліміту
ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра інформує, що здійснення операцій з іноземною валютою регламентується Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року за       № 200 із змінами і доповненнями (далі – Правила).
Пунктом 8.11 Правил встановлено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб’єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок). Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються. 
Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків до уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.
 
Граничний строк розрахунків за експортно-імпортними операціями, що припадає на вихідний або святковий день, не переноситься
Головне управління ДФС у Дніпропетровській област доводить, що відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються спеціальним законодавством, до якого, зокрема, відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 185). Законом № 185 встановлено обов’язковість надходження виручки в іноземній валюті за експортований товар, роботи (послуги) або ж імпортованого товару у законодавчо встановлені строки.
Відповідно до ст. 1 Закону № 185 виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.
Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).
Водночас, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені статтями 1 та 2 Закону № 185.
Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок контролю за експортними, імпортними операціями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція), банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Крім того, згідно з п. 1.1 Інструкції під здійсненням поставки (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) розуміється оформлення митної декларації.
Враховуючи вищевикладене, перенесення граничного календарного дня за експортно-імпортними операціями, якщо він припадає на вихідний або святковий день, не здійснюється.