Як газова монополія Фірташа не відпускає споживачів до нових постачальників

Бизнес Цензор, 23 декабря 2020. Опубликовано 08:15 24 декабря 2020 года Зв"язка “облгаз — облгаз-збут” заважає споживачам переходити на нових постачальників. Поширені схеми тиску на клієнтів: виявлення невідповідності нормам газового обладнання, нарахування сумнівних боргів або залякування відключенням газу. Найбільшим гравцем в цьому ринку є група Дмитра Фірташа.

З 1 серпня 2020 року в Україні втратила чинність норма про спеціальні обов"язки учасників ринку щодо постачання газу населенню (PSO), яка була прописана в постанові Кабміну №867 від жовтня 2018 року.

З цього часу для домогосподарств почав діяти повноцінний ринок газу.

Як відомо, до серпня 2020 року газ населенню постачали збутові організації операторів газорозподільчих мереж (оператори ГРМ, облгази). А державна монополія НАК “Нафтогаз” була зобов"язана продавати “збутам” облгазів газ для потреб населення.

Після відміни PSO, Група Нафтогаз через свою газопостачальну компанію “Нафтогаз України” (ГК НУ) сама почала відвойовувати ринок поставки для населення. При тому, держкомпанія виставляє значно менші ціни, порівняно з іншими учасниками.

Структура ринку постачання газу для населення

Вибудовалась специфічна структура газового ринку для населення. Всіх постачальників домогосподарств можна розділити на чотири умовні категорії.

Перші — це облгаз-збути, які пов"язані з відповідними операторами ГРМ, що є природніми монополіями. Сьогодні близько 70% розподілу газу в країні забезпечує група облгазів під брендом “Регіональна газова компанія” (РГК) Дмитра Фірташа.

Повний перелік облгазів із власниками можна подивитись тут.

Відповідно, найбільшим постачальником газу для населення в країні стала група збутів під брендом “ЙЕ Енергія” Фірташа.

Облгаз-збути отримали споживачів без конкуренції — у спадок від облгазів, та внаслідок постачання населенню за умовами PSO.

При цьому, в Україні, як і у всьому світі, спостерігається інертність споживача. Люди дуже рідко змінюють постачальника газу.

Облгаз-збути користуються цим. Їх премія (маржа) на ринку постачання є найбільшою.

Другий потужний гравець — Нафтогаз. Цей постачальник має власне джерело газу. В державну групу входить компанія Укргазвидобування, яка видобуває близько 70% газу в країні.

На сьогодні ГК НУ постачає газ для побутових споживачів у Кіровоградській області, де НАК є оператором АТ “Кіровоградгаз”.

А також у Донецькій області, де ГК НУ з жовтня виконує обов"язки постачальника останньої надії (ПОН) для населення області через відсутність відокремленого від облгазу постачальника.

Завдяки наявності власного видобутку, Нафтогаз кожного місяця виставляє майже найнижчу ціну газу на ринку. Прикметно, що облгаз-збути вимагають від уряду змусити Укргазвидобування продавати газ на біржі всім бажаючим постачальникам.

Нафтогаз відмовляється це робити, вказуючи на те, що облгаз-збути історично не розраховуються за газ.

До третьої групи можна віднести незалежних постачальників. Їх ціна газу для населення формується за принципом закупівля, плюс витрати.

До таких витрат відносяться вартість транспортування газу магістральними газопроводами (тариф Оператора ГТС), операційні видатки, вартість грошей через відтермінований платіж, ризик не оплати та власну маржу.

Їхні ціни на газ менші за ціни облгаз-збутів, але зазвичай — вищі від цін Нафтогазу.

Серед 55 постачальників, дані яких БЦ взяв з сайту ГазПравда афілійованого з Нафтогазом, ми нарахували всього 12 незалежних постачальників (дивись таблицю в кінці тексту).

До четвертої умовної групи можна віднести постачальників електроенергії пов"язаних з операторами систем розподілу електроенергії (ОСР, обленерго), які постачають і газ.

Їхні ціни близькі до цін облгаз-збутів. Тобто — високі. Навряд чи вони розраховують наростити портфель побутових споживачів. Ймовірно, ці компанії розраховують, що їх клієнтами стануть співробітники обленерго.

Також існує можливість, що споживачі, для яких ціна не є головним критерієм, оберуть єдиного постачальника для газу і електроенергії зі зручним сервісом.

Прикметно, що в грудні вартість газу коливається в межах від 6 до 9 грн/куб. Тобто різниця між найменшою і найвищою ціною становить 50%.

Як облгаз-збути зловживають монопольним становищем

БізнесЦензор вже писав про те, як своїм монопольним становищем зловживають постачальники електроенергії, пов"язані спільними власниками з обленерго.

Проблеми, з якими зіштовхується споживач газу у разі бажання змінити постачальника, спорідненні тим, з якими стикається споживач електроенергії у такій ситуації.

Але є і відмінності. В першу чергу, через те що населення не бере участі в ринку електроенергії. А в ринок газу вже інтегроване.

З початку 2020 року населення, як і юрособи, почало спачувати окремий тариф на доставку (розподіл) газу — тариф оператора ГРМ.

Не дивлячись на розділення структури доходів облгазів і облгаз-збутів, на місцях вони досі залишаються єдиною організацією. Зазвичай знаходяться в одному приміщенні і мають єдиний центр обслуговування клієнтів (ЦОК).

Співробітники облгазів роблять все для того, щоб не дати споживачу піти від постачальника пов"язаного з облгазом спільними власниками.

У липні 2020 року, на передодні запуску газового ринку для населення, Нацкомісія з регулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) внесла зміни у ряд нормативних актів для спрощення процедури переходу на нового постачальника.

Але, як свідчать три місяці роботи ринку, цих змін виявилось недостатньо.

Поспілкувавшись з декількома незалежними постачальниками, БЦ сформував найпоширеніші проблеми, з якими стикаються споживачі газу, що хочуть змінити постачальника.

1. Раптова невідповідність нормам газового обладнання 

Найбільш поширеною проблемою всіх категорій споживачів під час зміни постачальника є претензія облгазу до технічного стану газового обладнання.

Це можуть бути відсутність документів на обладнання, його несанкціоноване перенесення, розташування в недозволеному місці, невідповідність котла зазначеним в документах потужностям та інше.

При тому, співробітники облгазу роками не звертали уваги на ці порушення, поки споживач був клієнтом потрібного постачальника. Аж раптом, як тільки подана заява на зміну постачальника, облгаз приходить з перевіркою до такого клієнта.

Так, клієнтка ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” (входить до групи ЙЕ Енергія Фірташа) записала на диктофон розмову із співробітником Івано-Франківськгазу (входить до групи РГК Фірташа), який зізнався, що отримав доручення здійснити перевірку і виявити порушення у зв"язку з бажанням споживача змінити постачальника.

На такі зловживання приходиться близько 50% скарг споживачів, свідчать незалежні постачальники.

2. Невідповідність вимогам приладу обліку газу

Ця проблема стосується виключно споживачів-юросіб. Річ в тім, що в 2019 році НКРЕКП своєю постановою №750 від травня 2019 року зобов"язала всіх комерційних споживачів газу із річним споживанням більше 10 тис. кубів власним коштом встановити лічильники з дистанційною передачею даних.

Сам по собі потужний лічильник газу коштує дорого. А з GPS-передавачем — ще дорожче. Багато споживачів ще не встановили такі прилади обліку.

Втім, облгази використовують таке порушення, як привід для опломбування постачання газу. Хочеш перейти на нового постачальника — купуй лічильник з GPS. Не хочеш купувати — залишайся з постачальником облгазу.

На таке зловживання приходиться близько 20% скарг комерційних споживачів.

3. Нарахування “температурних боргів”

Це зловживання стосується виключно населення. Згідно законодавства, газ обліковується за стандартних умов — при температурі 20 градусів Цельсія і 760 мм ртутного стовпчика.

Під час дії PSO в 2016 — 2020 роках, облгаз-збути купували газ у Нафтогазу. Облік газу здійснювався в точках виходу оператора ГТС, які обладнані smart-лічильниками. Вони рахують обсяги з приведенням до стандартних умов.

Проте у населення встановлені звичайні лічильники. Тому взимку побутові споживачі сплачували за менший обсяг газу, ніж купував облгаз-збут. Це і є так звані температурні втрати.

Раніше ці витрати компенсувались у тарифі облгазу на виробничо-технологічні втрати (ВТВ). Але з 2016 по 2019 рік включно НКРЕКП не включала необхідний обсяг грошей на ВТВ у тарифи облгазів.

Відтак облгаз-збути почали виставляти населенню рахунки з “температурними коефіцієнтами”. НКРЕКП заборонила це робити. Облгаз-збути пішли в суд. В жовтні 2020 року справа пішла на розгляд у Верховний суд. Судова тяганина триває до цього часу.

Але облгази і далі використовують цю ситуацію — лякають побутових споживачів “температурними боргами”, які нібито необхідно сплатити, якщо споживач хоче змінити постачальника.

Насправді, представники і облгазів, і Нафтогазу, і Міненерго, і НКРЕКП визнають, що не можна нараховувати населенню додаткову плату за послугу, яку воно вже оплатило згідно встановлених тарифів.

4. Приховування EIC-кодів споживачів

EIC (Energy Identification Code) — наскрізний ідентифікатор споживача для газових систем Євросоюзу. Він необхідний споживачу для зміни постачальника.

Ця проблема також стосується виключно побутових споживачів. EIC-код є індивідуальним номером, по якому постачальник розрізняє окремого споживача.

Щоб ускладнити перехід на нового постачальника, облгаз-збути почали публікувати код на боковому краю рахунку, який має відриватись.

Ось приклад такого рахунку для одного з клієнтів Київоблгазу, який входить до групи РГК Фірташа. Його в своєму Facebook опублікував співробітник Нафтогазу Олексій Хабатюк.

Такий не хитрий трюк не становить проблеми для споживачів, які користуються особистим кабінетом на сайті постачальника. Там відображається EIC-код.

Але проблема в тому, що змінити постачальника найбільше зацікавлені споживачі в сільській місцевості, де зазвичай доступ до інтернету обмежений. Вони споживають більше газу, тому різниця у 2-3 гривні на кубі дасть відчутну економію.

Мешканці міст, які споживають газ для приготування їжі в обсягах 10-15 кубів на місяць, зазвичай не звертають увагу на високу ціну через малі обсяги споживання.

5. Відверте свавілля

Також поширеним залишається відверте свавілля зв"язки “оператор ГРМ — облгаз-збут”, без якихось хитрощів.

Споживачів, що хочуть змінити постачальника, залякують, шантажують, погрожують відключити їм газ. Менеджери незалежних постачальників розповідають, що така проблема переважно поширена на заході країни.

Наприклад, поширеною є ситуація, коли споживачам похилого віку співробітники облгазу розповідають, що в разі переходу на нового постачальника облгаз перестане обслуговувати мережі, що ведуть до споживача.

І це не дивлячись на те, що вже рік облгаз окремо збирає гроші з клієнтів за свої послуги.

Споживачі бояться залишитись сам на сам з газовими монополістами. Представники незалежних постачальників далеко, в кращому випадку — в обласному центрі.

А на місцях величезний вплив мають представники облгазів, які допомагають пов"язаним постачальникам з дорогим ресурсом не втратити клієнтів.

Постачальники газу

Сергій ГОЛОВНЬОВ