ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Понад 290 тисяч представників бізнесу зареєстровано на Дніпропетровщині
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра)інформує.
Станом на 01.08.2024 у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на податковому обліку знаходилось 290 849 суб’єктів господарювання. У порівнянні з 2023 роком кількість платників податків збільшилась майже на 18 тисяч осіб (станом на 01.08.2023 – 272 900 осіб).
Юридичних осіб з початку поточного року зареєстровано у кількості 119 495 осіб (станом на 01.08.2023 – 117 119 осіб), ФОПів – 171 354 особи (станом на 01.08.2023 – 155 781 особа).
Кількість юридичних осіб у порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшилась на 2 376 осіб, ФОПів – на 15 573 особи.
Звертаємо увагу, якщо місцезнаходження юридичної особи зареєстровано в одному адміністративному районі, а офіс і виробництво розташовані в інших районах, то така юридична особа обліковується за місцем розташування офісу, тобто місцезнаходженням (основне місце обліку), а також, в контролюючому органі за місцем розташування (реєстрації), у разі наявності, підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) за умови виникнення обов’язку подання звітності та сплати податків за таким неосновним місцем обліку.
Яка форма розрахунків застосовується при оптовій торгівлі алкогольними напоями?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє, що відповідно до частини першої ст. 19 Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) суб’єкти господарювання при здійсненні діяльності з оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями зобов’язані проводити розрахунки за операціями оптової торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями виключно у безготівковій формі, в тому числі у випадках, якщо розрахунки проводяться з іншою особою після заміни сторони у зобов’язанні чи при виконанні обов’язку боржника третьою особою.
Не вважається порушенням вимог частини першої ст. 19 Закону № 3817 непроведення розрахунків у зв’язку з припиненням зобов’язання з підстав, передбачених законом або договором між суб’єктами господарювання.
Довідково: Закон № 3817 набрав чинності 27.07.2024.
Дніпропетровщина: кількість зареєстрованих ПРРО з початку поточного року збільшилась
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Станом на 01.08.2024 на Дніпропетровщині суб’єктами господарювання зареєстровано 17 304 РРО і 57 034 ПРРО (станом на 01.01.2024 РРО – 18 598, ПРРО – 50 250).
Зокрема, у липні поточного року платники зареєстрували 388 РРО і 1 867 ПРРО.
Нагадуємо, що у разі реалізації підакцизних товарів суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, зокрема, із застосуванням платіжних карток, зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а при роздрібній торгівлі алкогольними напоями – із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).
До підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; рідини, що використовуються в електронних сигаретах; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія (п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України).
Про строки звітування підзвітної особи, яка витратила власні кошти на закупівлю товарів (послуг) для потреб підприємства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що правові питання відшкодування витрат, понесених працівником при придбанні товарів для підприємства, та інші питання правомірності використання власних готівкових коштів працівниками підприємства для вирішення виробничих (господарських) питань регулюються ст.ст. 1159, 1160 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами).
Підпунктом 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема визначено, що звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені п.п. 170.9.3 п. 170 ст. 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги») за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць.
Відповідно до п. 1 Порядку складання Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 із змінами та доповненнями, Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт) подається з підстав, визначених п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Таким чином, у разі придбання працівником за власні готівкові кошти товарів для потреб підприємства, а також використання власних коштів у відрядженні, Звіт подається у визначені законодавством строки. При цьому, оскільки чинним законодавством визначено строки звітування саме за одержані під звіт кошти на відрядження та на виконання цивільно-правових дій, а також установлено норму оподаткування надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернених у встановлені строки, то у разі несвоєчасного подання Звіту при придбанні за власні кошти товарів для потреб підприємства (використання власних коштів у відрядженні), фінансові санкції не застосовуються.
До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Згідно з п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності як, зокрема, фінансова, адміністративна.
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахункові операції, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), який є спеціальним законом. Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначений розд. II Закону № 265.
При цьому, розд. V Закону № 265 передбачена відповідальність за порушення вимог Закону № 265. Так, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, до суб’єктів господарювання застосовується відповідальність у вигляді фінансових санкцій у розмірах, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265.
Разом з тим, ст. 26 Закону № 265 передбачено, що посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг притягуються до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 155 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – КУпАП) порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини першої ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій ст. 38 КУпАП, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155 прим. 1 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КУпАП.
Отже, у разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону № 265, особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності згідно з ст. 155 прим. 1 КУпАП.
Щодо терміну здійснення оптової/роздрібної торгівлі іншими нікотиновмісними продуктами для орального застосування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-ІХ «Про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з якими з 01 вересня 2024 року підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до переліку підакцизних товарів.
Для цілей запровадження з 01 вересня 2024 року оподаткування акцизним податком інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування платники податків, які є виробниками та/або імпортерами таких продуктів, мають право відповідно до ст. 226 ПКУ не пізніше ніж за два місяці, для задоволення потреби в марках у вересні 2024 року, подати попередню заявку-розрахунок про потребу в марках акцизного податку «тютюн вітчизняний (інші вироби)» – «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» – «ТІ ІНШІ» у кількості, необхідній для маркування інших нікотиновмісних продуктів для орального застосування.
Відповідно до п. 21 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 01 жовтня 2024 року дозволяється зберігання та/або транспортування, та/або реалізація на митній території України товарів (продукції) за кодом 2404 91 90 00 згідно з УКТ ЗЕД без марок акцизного податку, якщо такі товари (продукція) вироблені в Україні або ввезені на митну територію України до 01 вересня 2024 року.
Сплата/повернення платежів: новації законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені здійснюється відповідно до вимог ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) «Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені».
Законом України від 12.01.2023 № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» внесено зміни до ст. 43 ПКУ, а саме:
- пункт 43.2 «У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків»;
- пункт 43.4 «Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг»;
- абзац перший пункту 43.41 слова «на поточний рахунок платника податків в установі банку» замінено словами «на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг».
Слід зазначити, що небанківський надавач платіжних послуг – це надавач платіжних послуг, що не є банком.
До небанківських надавачів платіжних послуг належать:
- платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);
- філії іноземних платіжних установ;
- установи електронних грошей;
- фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;
- оператори поштового зв'язку;
- надавачі нефінансових платіжних послуг.
До уваги платників! Удосконалення процесів ведення обліку платежів
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, шляхом:
- перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу;
- подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;
- визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань і пені відповідно до статті 351 «Єдиний рахунок» ПКУ;
- перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;
- проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;
- управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені.
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
