Україна на шляху до ЄС: захист прав людини в умовах війни

Забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, реформа ключових інституцій та органів нагляду, відповідальних за забезпечення фундаментальних прав, виконання рішень ЄСПЛ – про це розповіли заступник начальника управління конституційного та адміністративного законодавства – начальник відділу з питань прав людини Департаменту публічного права Ярослава Кагляк-Мейдмані та Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко під час обговорення блоку «Основоположні права» двосторонньої сесії Україна-ЄС, що проходить у Брюсселі (Королівство Бельгія). Як зазначила Ярослава Кагляк-Мейдмані, через систему центральних і місцевих органів державної влади Уряд вживає необхідних заходів для захисту прав і свобод людини та громадянина.
Зокрема, зазначені органи сприяють захисту прав людини через низку стратегічних документів, планів і дорожніх карт, серед яких: Національна стратегія у сфері прав людини; Стратегія утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2030 року; Державна цільова національно-культурна програма «Єдність у розмаїтті» на період до 2034 року; Стратегія сприяння реалізації прав і можливостей осіб, які належать до ромської національної меншини, в українському суспільстві на період до 2030 року; Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Також у 2023 році затверджено Комплексний стратегічний план реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки і план заходів до нього.
Триває виконання Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021-2026 роки, Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року та інших стратегічних документів. Крім того, Уряд здійснює заходи для приєднання України до Агентства Європейського Союзу з основних прав, зокрема у якості спостерігача.
Агентство має значний досвід, який може бути актуальним з точки зору відновлення України і вступу до ЄС. У своїй доповіді Ярослава Кагляк-Мейдмані підкреслила важливу роль у забезпечені захисту і дотриманні прав українців такої інституції як Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Для посилення гарантій незалежності та зміцнення інституційної спроможності інституту омбудсмана було здійснено низку заходів: збільшено штатну чисельність установи до 418 працівників; відкрито регіональні представництва омбудсмана у 24 областях; відкрито 7 закордонних представництв і планується відкриття наступних. Діяльність омбудсмана та інших державних інститутів, функціонування мережі безоплатної правничої допомоги у сукупності з іншими правовими механізмами захисту прав людини, у тому числі правом на звернення до ЄСПЛ, визначають можливість забезпечення гарантій прав і свобод людини, наголосила доповідач. Уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко також підкреслила відданість України фундаментальним правам, що є одним з ключових зобов’язань нашої держави.
У своїй доповіді вона зосередилась на виконанні рішень ЄСПЛ та вирішенні проблемних питань, пов’язаних з виконанням таких рішень. Так, згідно зі статистичними даними, наразі Україна посідає третє місце серед інших держав-членів Ради Європи щодо кількості поданих до суду заяв - 12,4% від загальної кількості поданих заяв стосується України.
Водночас, за інформацією суду, понад 60% цих заяв пов’язані з порушенням прав людини на окупованих територіях або у зв’язку з військовою агресією рф з 2014 року.
Якщо виключити ці заяви із статистики, звернула увагу Маргарита Сокоренко, Україна посіла б шосте місце серед держав і кількість заяв була б близькою до Італії, Азербайджану або Польщі. Загалом, починаючи з 2001 року до вересня 2024 року ЄСПЛ виніс 2062 рішення у справах проти України.
Ці рішення не пов’язані з агресією рф та стосуються, серед іншого, недостатньо ефективного розслідування, порушення прав на свободу і безпеку, на захист, на справедливий судовий розгляд тощо.
Більшість порушень пов’язані з різними структурними проблемами та вимагають законодавчих змін та перегляду відповідної внутрішньої практики. Як повідомила Уповноважена, станом на вересень 2024 року 1387 рішень у справах проти України були повністю виконані.
Протягом 2022-2024 років Рада Міністрів Європейської комісії припинила нагляд за 187 справами, тоді як 616 рішень залишаються під посиленим наглядом. «Україна постійно виконує рішення Європейського суду з прав людини і реалізує заходи, спрямовані на вирішення основних структурних і системних проблем, через які надходить така велика кількість заяв до ЄСПЛ», - зазначила Маргарита Сокоренко. Наприклад, у 2020 і 2021 роках відповідно було схвалено Національну стратегію вирішення проблеми невиконання судових рішень і План дій до неї.
У 2023 році реалізацію Стратегії було продовжено до 2025 року і прийнято новий План дій, який тепер включає підготовку широких правових норм для усунення першопричин існуючих проблем.
У 2023 році відновила роботу Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів.
Для вирішення проблеми катування було прийнято дві ключові стратегії.
Запроваджено механізм перегляду довічних ув’язнень тощо. «Поряд із законодавчими змінами та запровадженням заходів для усунення порушень у судах також регулярно вживаються заходи щодо розвитку професійного потенціалу національних органів влади», - зазначила Маргарита Сокоренко. Підсумовуючи, Уповноважена зазначила, що окрім подальшого виконання рішень ЄСПЛ, наступні кроки щодо забезпечення прав людини також передбачають: ухвалення змін до Національної стратегії з прав людини; участь в Агентстві Європейського Союзу з основних прав у якості спостерігача; забезпечення ефективного здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод та належної організації діяльності Секретаріату на основі Стратегії діяльності Уповноваженого ВРУ з прав людини на період до 2027 року.