Виступ Голови Національного банку Андрія Пишного під час пресбрифінгу щодо рішень з монетарної політики

Доброго дня, шановні колеги!
Правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13%.
Це рішення сприятиме поступовому поверненню інфляції до цілі 5% у наступні роки та підтримає стійкість валютного ринку.
Упродовж останніх місяців інфляція очікувано пришвидшилася
У серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі, що було близьким до липневого прогнозу НБУ.
Фундаментальний ціновий тиск, вимірюваний показником базової інфляції, також посилювався (до 6,5%).
Зростання споживчих цін було зумовлено впливом гірших врожаїв, збільшенням витрат бізнесу, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці.
Однак інфляційні очікування залишалися доволі стійкими.
Тиск на ціни збережеться найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться 
Інфляція помірно зростатиме в найближчі місяці через розширення сукупного попиту на тлі бюджетних видатків, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та електроенергію, підвищення акцизів.
Однак виважена монетарна політика НБУ та зменшення зовнішнього цінового тиску сприятимуть поступовому сповільненню інфляції та її поверненню до цілі 5% упродовж наступних років.
Для досягнення цілі НБУ, зокрема, підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку.
Міжнародні резерви утримуються на достатньому рівні для забезпечення стійкості валютного ринку
У серпні Україна отримала значний обсяг міжнародної фінансової допомоги.
Водночас інтервенції НБУ з продажу валюти суттєво зменшилися на тлі скорочення чистого попиту з боку бізнесу та населення.
У результаті станом на початок вересня міжнародні резерви України перевищили 42 млрд дол.
США.
Досягнення угоди на рівні персоналу щодо п’ятого перегляду програми з МВФ у вересні стало ще одним позитивним сигналом щодо збереження достатніх обсягів зовнішньої допомоги та подальшого забезпечення макрофінансової стійкості.
З огляду на це та на наявність достатнього інструментарію, НБУ зберігатиме високу здатність підтримувати стійку ситуацію на валютному ринку, запобігати надмірним курсовим коливанням та забезпечувати рух курсу в обидва боки.
Міжнародна фінансова підтримка та заходи з мобілізації внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без звернення до емісійних джерел фінансування
Війна триває.
Російська агресія й надалі зумовлює значний тиск на державні фінанси.
Ураховуючи необхідність істотних витрат на обороноздатність, бюджетні видатки на 2024 рік суттєво збільшено.
У проєкті державного бюджету на 2025 рік передбачено, що видатки залишаться значними – бюджетний дефіцит перевищуватиме 19% ВВП.
Фінансування видатків бюджету передбачається за рахунок подальшого нарощування бюджетних доходів, фінансової підтримки від міжнародних партнерів та збільшення внутрішніх запозичень від продажу ОВДП завдяки зусиллям уряду та сприянню з боку НБУ.
Це дасть змогу мобілізувати необхідні ресурси та уникнути повернення до емісійного фінансування на прогнозному горизонті.
Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни
Швидкість повернення інфляції до цілі 5% і стійкість економічного розвитку України значною мірою залежатимуть від характеру і тривалості війни.
Російська агресія й надалі генерує такі ризики:
виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності;  можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск;  подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці. Зберігається також невизначеність навколо майбутніх обсягів підтримки України міжнародними партнерами.
У тому числі через зосередженість багатьох країн на внутрішніх електоральних циклах та підривну роботу, яку росія намагається вести в інших країнах світу й на рівні міжнародних інституцій. 
Водночас є ймовірність реалізації низки позитивних сценаріїв, пов’язаних із перерахуванням Україні значних обсягів коштів від знерухомлених російських активів, а також подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів та підвищенням темпів відновлювальних робіт в енергетиці. 
З огляду на баланс ризиків і необхідність повернення інфляції до цілі 5% упродовж наступних років та забезпечення стійкості валютного ринку Правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку на рівні 13%
Упродовж останніх місяців ставки за гривневими інструментами знижувалися, відображаючи вплив попередніх заходів із пом’якшення монетарної політики.
Однак дохідність депозитів та ОВДП у національній валюті й надалі є достатньою для забезпечення захисту гривневих заощаджень від інфляційного знецінення.
Останнє залишається одним із важливих завдань НБУ.
У липні НБУ призупинив пом’якшення процентної політики, щоб зберегти належний рівень дохідності за гривневими інструментами.
Наразі ми вбачаємо за доцільне утриматися від відновлення циклу зниження облікової ставки.
Рішення щодо збереження ключової ставки на рівні 13% у вересні спрямоване на підтримання інтересу до заощаджень у гривні та стримування попиту на валютному ринку.
Водночас Правління НБУ ухвалило рішення щодо модифікації параметрів інших інструментів та операцій монетарної політики
Так, із 20 вересня 2024 року знижується ставка за тримісячними депозитними сертифікатами до 15,5%.
Також зменшується ставка за кредитами рефінансування – до 16%, а максимальний строк їх надання обмежено двома тижнями.
Ставка за депозитними сертифікатами овернайт і надалі дорівнюватиме обліковій ставці.
Водночас з 11 жовтня 2024 року НБУ підвищує нормативи обов’язкового резервування на 5 в.
п.
(за винятком строкових вкладів фізичних осіб у гривні строком більше 93 днів).
Крім того, з цієї ж дати НБУ збільшить до 60% частку обов’язкових резервів, яку банки мають змогу покривати за рахунок бенчмарк-ОВДП.
За оцінками НБУ, зазначені кроки не створюватимуть ризиків для стійкості валютного ринку й повернення інфляції до цілі на горизонті політики.
Натомість комбінація цих заходів збільшить гнучкість банків в управлінні власною ліквідністю та стимулюватиме додатковий попит на ОВДП.
Це посилить спроможність уряду залучати необхідні обсяги фінансування на внутрішньому борговому ринку.
Національний банк і надалі гнучко адаптуватиме монетарну політику в разі відхилення динаміки макроекономічних показників від очікувань та істотних змін у балансі ризиків для інфляції, стійкості валютного ринку та економічного розвитку
Дякую за увагу! 
Слава Україні!