Огляд торговельної політики Федеративної Республіки Нігерія

Розглядалися два основні документи – звіти, підготовлені Урядом Федеративної Республіки Нігерія та Секретаріатом СОТ (документи WT/TPR/G/462 і WT/TPR/S/462), а також письмові запитання інших членів СОТ. Всього до Нігерії було завчасно направлено понад 400 письмових запитань від 21 члена СОТ, а безпосередньо під час засідання в обговоренні взяли участь представники понад 51 делегації, у тому числі й України.
Учасники засідання відзначали відносну стійкість економіки Нігерії останніми роками, демонструючи незначне, але стабільне зростання. Так, у 2017-2023 роках показник росту реального ВВП становив у середньому 2 відсотки. Нігерія є найбільшою економікою Африканського континенту з обсягом номінального ВВП 363 млрд доларів США у 2023 році та значною нерівністю в доходах на душу населення у різних її регіонах. Економічний розвиток Нігерії продовжує залежати від торгівлі вуглецевими енергоресурсами (нафтою та газом), які становлять понад 80 відсотків загальної вартості експорту. Експорт зазначених товарів забезпечує основні надходження до бюджету і є основою економічного зростання країни, проте така залежність та відсутність диверсифікації торгівлі має й негативну сторону, залишаючи Нігерію залежною від змін кон’юнктури ринків. Транспортний та телекомунікаційний сектори Нігерії не зазнали суттєвих трансформацій у період між оглядами, проте помітно зросла роль промислової галузі, частка якої у структурі ВВП майже вдвічі збільшилася (з 8,6 відсотка у 2017 році до 15,7 відсотка у 2023 році). У цьому контексті до Нігерії порушувалися запитання щодо діяльності державних підприємств, зокрема в енергетичному секторі, та реалізації схем надання субсидій, їх впливу на обсяги торгівлі товарами та послугами.
Зазначалося, що Нігерія продовжує застосовувати заходи захисту свого внутрішнього ринку шляхом збереження технічних та тарифних бар’єрів у торгівлі. Майже 70 відсотків імпорту в країну, насамперед сільськогосподарської продукції, тим чи іншим чином підпадає під різні види обмежень. Члени СОТ зауважували, що наявні заборони на імпорт широкого переліку сільськогосподарських товарів у поєднанні з тарифними піками та додатковими ввізними митами не сприяють забезпеченню продовольчої безпеки, призводять до зростання цін на продукти харчування і заважають залученню приватних інвестицій в аграрний сектор Нігерії.
Висловлювалися занепокоєння і щодо тарифної політики Нігерії, ураховуючи той факт, що зв’язаними є лише 19,7 відсотка тарифних ліній, а середня зв’язана ставка ввізного мита становить 120 відсотків при середній ставці тарифу, що застосовувався Нігерією у 2023 році, на рівні 12,8 відсотка. Учасники закликали Нігерію до забезпечення більшої передбачуваності свого торговельного режиму, збільшення кількості зв’язаних тарифних ліній та зниження ставок ввізних мит.
Вітаючи зусилля Нігерії у напрямі спрощення процедур торгівлі та удосконалення митного оформлення, у тому числі запровадження у 2024 році схеми авторизованого економічного оператора, члени СОТ повідомляли про свою стурбованість, викликану переважною кількістю фізичних перевірок вантажів, збереженням складного і непрозорого механізму митної оцінки, що потребує додаткових витрат часу та ресурсів і ускладнює процес митного оформлення товарів.
У багатьох виступах згадувалися затримки у поданні Нігерією необхідних повідомлень до СОТ, зокрема щодо антидемпінгових заходів, сільського господарства, надання субсидій, діяльності державних торговельних підприємств, кількісних обмежень та ліцензування імпорту.
Водночас позитивну оцінку членів СОТ отримала координуюча роль Нігерії у формуванні позиції африканської групи у переговорах щодо реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також її активна участь в обговореннях стосовно діяльності малих і середніх підприємств, взаємозв’язку торгівлі і розвитку, забезпечення гендерної рівності, внутрішнього регулювання сфери послуг, електронної комерції, субсидій у галузі рибальства, сприяння фінансуванню заради розвитку тощо.
Запитання також порушувалися щодо технічного регулювання, санітарних та фітосанітарних заходів, стану імплементації регіональних торговельних угод, режиму оподаткування, регуляторної діяльності, вимог щодо локалізації виробництва, продовження існування заборон та обмежень на інвестування в окремі сектори економіки, державних закупівель, захисту прав інтелектуальної власності, заходів боротьби з корупцією тощо.
Завчасно направлені запитання України до Нігерії стосувалися: заборон імпорту, податкової політики, ролі зон вільної торгівлі у розвитку експорту, пріоритетів розвитку сільського господарства, процесу укладання двосторонніх торговельних угод тощо.
Зазначені питання були представлені делегацією України під час першого дня засідання. У своєму виступі делегація України відзначила важливу роль Нігерії в міжнародній регіональній торгівлі та діяльності СОТ, зокрема у напрямі реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також відмітила позитивні тенденції економічного розвитку. Основну увагу нігерійської сторони було привернуто до наявності значних перешкод у торгівлі, спричинених збройним вторгненням рф в Україну у 2022 році та його вкрай негативними наслідками, які продовжують відчуватися до цього часу. Враховуючи значне падіння обсягів двосторонньої торгівлі, нігерійській стороні було запропоновано вивчити можливості реалізації взаємовигідних спільних проєктів, наприклад, таких як створення регіональних продовольчих хабів в Африці, зазначено про намір України активізувати співпрацю з Нігерією в рамках діяльності спільної міжурядової комісії із співробітництва, висловлено сподівання щодо подальшого розвитку торговельних та економічних відносин, незважаючи на наявні виклики.
Довідково: у 2021 році обсяги торгівлі товарами та послугами між Україною та Нігерією становили 214 млн доларів США, що у 2,5 рази перевищувало рівень 2020 року. У 2022 році через повномасштабне вторгнення росії в Україну обсяги двосторонньої торгівлі товарами з Нігерією скоротилися на 83 відсотки у порівнянні з попереднім роком – до 33,1 млн доларів США. У 2023 році значення вказаного показника продовжувало зменшуватися (до 11,3 млн доларів США – майже втричі у порівнянні з 2022 роком). За вісім місяців 2024 року тенденція зростання у торгівлі товарами між Україною та Нігерією відновилася, і обсяги збільшилися на 15 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року.
З більш детальною інформацією щодо проведення шостого Огляду торговельної політики Федеративної Республіки Нігерія можна ознайомитися на офіційному веб-сайті СОТ за посиланням https://bit.ly/4fIjP9z, де є доступними для завантаження звіти та інші матеріали, що стосуються цього заходу