Колонка Юлії Свириденко «Політика «Зроблено в Україні» забезпечила у 2024 році 0,64% зростання ВВП» для Інтерфакс-Україна

Якими двома словами можна описати українську економіку цьогоріч? Стійкість і відновлення. Попри обстріли енергетики, руйнування заводів і фабрик, українська економіка продовжує свій рух вгору. За підсумками 11 місяців ми маємо зростання ВВП на 4%.
Авторитетне видання The Economist пише, що Україна виграє економічну війну проти росії. І навіть стриманий у своїх прогнозах МВФ переглянув очікування результатів зростання нашого ВВП цього року з 3% до 4%. Чи справді ми виграємо у росіян економічно, як зазначає The Economist, ми побачимо після закінчення війни. Але вже зараз можемо аналізувати, які саме фактори рухають нашу економіку вперед.
Для мене персонально цей рік став роком українських виробників. У лютому Президент ініціював запуск політики «Зроблено в Україні», мета якої — економічне зростання через зміну структури економіки. Зараз ми маємо частку переробної промисловості у ВВП близько 10%, що вдвічі менше від бенчмарку OECD, де вважають нормальним розмір цього показника 20%. Рух до цієї цілі визначає параметри та наповнення конкретних програм Міністерства економіки, які формують позитивну економічну динаміку.
Зокрема працюємо над створенням умов, за яких в країні буде вигідно виробляти товари з високою доданою вартістю, вигідно інвестувати у виробництво й експортувати продукцію переробної промисловості.
Ці зусилля приносять результат. З загального 4%-го зростання, реалізація політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» цьогоріч забезпечила  0,64%, або більш як 88 млрд грн — свідчать розрахунки Мінекономіки. Переробна промисловість увійшла у лідери за сплатою податків. За результатами трьох кварталів 2024 року на неї припадає 16,7% від загального збору до Зведеного бюджету України. А зростання сплати податків за перші 9 місяців склало 19,6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Наступного року ми продовжимо фокусуватись на розвитку українських виробників і зміцненні переробної промисловості. А поки підсумуємо, що зробили цього року.
Формування попиту на українські товари від держави, бізнесу і громадян
Розвиток виробництва через попит з боку держави й громад має забезпечити політика локалізації в публічних закупівлях. Ми прагнемо наростити частку місцевих товарів в державному споживанні до європейського рівня. Рухаємось до цього, удосконалюючи механізми ідентифікації українських виробників і формуючи плани розширення вимоги локалізації на нові товари, в тому числі в оборонних закупівлях. З 1 січня 2025 року вимога частки місцевої складової становитиме 25%.
Для збільшення попиту з боку бізнесу ми відновили програму 25% компенсації за купівлю української сільгосптехніки. Та в кінці року запустили ще одну, схожу ініціативу — 15% компенсації за купівлю української енергетичної, колісної техніки, ліфтів, машин для розмінування та іншого обладнання. Ці програми роблять для замовника купівлю нової української техніки вигіднішою, ніж імпортної б\в. Майже 150 виробників скористались цими програмами для нарощення виробництва.
Продовжили у 2024 році втілювати й програму «Шкільний автобус». Впродовж 2023-2024 років завдяки їй громади закупили 1000 автобусів, щоб діти зручно і безпечно дісталися школи. А українські виробники автобусів і сотні їх постачальників мали замовлення й давали людям роботу.
Іпотечна програма єОселя є важливим фактором попиту на будівельні матеріали, виробництво яких в першому півріччі 2024 року зросло на 37,1%. Наша мета — перехід на первинний ринок, щоб ще збільшити економічний ефект. Цього року частка іпотек на первинному ринку вже зросла вдвічі. Програма також сприяє детінізації — цьогоріч забудовники сплатили у 2.2 рази більше податків ніж в аналогічний період 2023 (1,6 млрд грн у першому півріччі 2024).
Попит на українські споживчі товари, але вже з боку громадян, стимулює програма «Національний кешбек». Дослідження Retail Association of Ukraine показує, що завдяки їй вже в перші місяці роботи, продажі ряду категорій українських продуктів харчування зросли на 9,5% (у кількості) через перетікання попиту з імпортних товарів на місцеві. Тобто українці почали частіше надавали перевагу вітчизняним товарам.
Попри війну в Україні інвестують в нові заводи й модернізацію промислових підприємств
Австрійський Kronospan запустив нову лінію з виробництва OSB-плит за €200 млн на Рівненщині, британський Unilever і фінська Peikko будують заводи в Білій Церкві. А на Житомирщині український інвестор “Ма’Рижани хемп компані” готує до запуску завод з переробки промислової коноплі у волокно.
Всі ці підприємства працюють в індустріальних парках, політика розвитку яких починає давати результати. Вже зараз там збудовані або будуються 25 промислових підприємств у сферах агропереробки, деревообробки, машинобудування та інших.
Цього року ми надали близько 1 млрд грн державної підтримки на розвиток промислової інфраструктури 15-ти індустріальним паркам. Взяті ними зобов’язання передбачають, що одна гривня від держави залучить 5-6 грн приватних інвестицій.
Часткове розв'язання проблеми доступу до кредитного ресурсу забезпечує програма “Доступні кредити 5-7-9”, яку цього року перефокусували на інвестиційні цілі. Частка кредитів на інвестиції та переробку зросла вдвічі. Нині вона складає 46%. Позитивна динаміка є навіть на прифронтових територіях — частка інвестиційних кредитів за рік зросла з 3 млрд грн до 25 млрд грн.
Ми також дали можливість купувати по 5-7-9 енергетичне обладнання, щоб підтримати промисловців у час найбільших енергетичних викликів.
Програма грантів до 8 млн грн на розвиток переробної промисловості дала можливість понад тисячі малих і середніх підприємств оновити парк виробничого обладнання. 
Нарешті запрацювала програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Бізнес, який вкладає від 12 млн євро, може претендувати на 30% компенсації від суми вкладень через податкові й митні пільги та інші форми державної підтримки. Перша угода — із заводом з глибокої переробки сої компанії “Астарта” обсягом інвестицій 76 млн євро.
Розбудовуємо й інфраструктуру страхування від воєнних ризиків. До інструментів від MIGA, DFC та іноземних ЕКА цього року додався ЄБРР зі страхуванням вантажів, авто- та залізничного транспорту. І українське Експортно-кредитне агентство.
Експорт за підсумками року перевищить 40 мільярдів доларів
В 2024 році вперше з початку вторгнення зростає товарний експорт. Очікуємо, що на кінець року експортуємо продукції на 11% більше, ніж торік.
Покращенню зовнішньої торгівлі сприяло те, що ми домоглися продовження дії автономних торгових заходів із ЄС,  США продовжили звільнення від мит продукції металургії. Вдалося продовжити режим вільної торгівлі із Великою Британією й оновити угоду про вільну торгівлю з Канадою.
Свій вклад зробили й інструменти від українського Експортно-кредитного агентства.  За 11 місяців ЕКА підтримало 7,22 млрд грн несировинного експорту. Це майже на 2 млрд грн більше, аніж за такий же період минулого року.
Програми розвитку виробництва, інвестицій і несировинного експорту, об’єднані політикою «Зроблено в Україні» впродовж 2024 року показали свою ефективність, тож у наступному році ми продовжимо їх реалізувати.  Так само як і розробляти нові програми. Для мене «рік» українських виробників не має дедлайну чи фінальної дати. Кожен рік має бути роком, коли ми цінуємо і підтримуємо своє, бо кожен український виробник будує фундамент нашого відновлення, стійкості й економічної самодостатності.
Довідково:
ВПЛИВ ПРОГРАМ РОЗВИТКУ НА ВВП У 2024 РОЦІ
Розрахунки виконані департаментом стратегічного планування та  макроекономічного прогнозування Міністерства економіки на основі таблиць витрати — випуск. В якості вхідних даних до моделі використовувалася оцінка обсягу внутрішнього попиту, що розраховувалася на основі обсягів фінансування програм з бюджету, параметрів програм та фактичного використання коштів.