ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
 
Хто та в яких випадках подає податкову декларацію про майновий стан і доходи?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє, що з 01.01.2025 розпочалось декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2024 році.
Нагадуємо, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація):
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ);
- іноземні доходи (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ);
- для отримання податкової знижки (ст.166 ПКУ).
Зобов’язані подавати Декларацію також:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст.177 ПКУ);
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (ст.178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку на доходи фізичних осіб – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
 
 
Сплачуєте бюджетні/небюджетні платежі – дотримуйтесь порядку заповнення платіжної інструкції!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, визначені пунктами 1 – 4 розділу ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до цього Порядку, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
 
 
Як визначається база оподаткування та складається податкова накладна, у разі списання власно виготовленої/вирощеної продукції?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що згідно з п 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ у разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ база оподаткування за товарами/послугами визначається виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань, зокрема, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. У графі «Зведена податкова накладна» такої податкової накладної зазначається код ознаки 1.
Пунктом 8 Порядку № 1307 визначено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Згідно з п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 − опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця) зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст 198 ПКУ та п. 199.1 ст 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5-9 не заповнюються, крім податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, в яких графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 5 - 9 заповнюються.
Таким чином, у разі списання самостійно виготовленої/вирощеної продукції у зв’язку з неможливістю її використання у господарській діяльності платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання, передбачені п. 198.5 ст. 198 ПКУ. База оподаткування з метою нарахування таких податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості товарів/послуг, придбаних з ПДВ і використаних для виробництва такої продукції.
У зведених податкових накладних, що складаються відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі списання такої власно виготовленої/вирощеної продукції, у графі 2 зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких було включено до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами, які були використані при виробництві/вирощуванні продукції, що списується, та опис (номенклатура) таких товарів/послуг; графи 3.1, 3.2.1, 3.2.2, 3.3, 4 - 9 заповнюються у загальному порядку.
 
 
Що зазначається в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ якщо товар було імпортовано?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 ПКУ);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Особливості складання зведених податкових накладних у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ визначено п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307).
Пунктом 8 Порядку № 1307 встановлено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10-15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини, зокрема 13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності.
Згідно із п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Відповідно до п. 201.12 ст. 201 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
Таким чином, у графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зведеної податкової накладної, що складається при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ за імпортованими товарами, зазначаються дати та номери митних декларацій, оформлених при ввезенні таких товарів на митну територію України. У разі складання зведеної податкової накладної з типом причини 13 «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності» у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів.
 
 
Фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне/нульове значення: чи подається Звіт про КІК?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) повідомляє.
Відповідно до п.п. 39 прим. 2.2.2 п. 39 прим. 2.2 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування, зокрема, для податку на прибуток підприємств контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК), пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така юридична особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ. Зазначена частина прибутку КІК за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розд. ІІІ ПКУ.
Для цілей ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції (абзац перший п.п. 39 прим. 2.3.1 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).
Згідно з п.п. 39 прим. 2.3.3 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. У разі якщо скоригований прибуток КІК звітного року має від’ємне значення, такий збиток не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК звітного року, однак може бути врахований у зменшення прибутку до оподаткування цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.
Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).
Зокрема, згідно з п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту, скорочену форму Звіту та Порядок заповнення Звіту, скороченої форми Звіту і подання до контролюючого органу (далі – Порядок № 254).
Таким чином, якщо фінансовий результат діяльності КІК за звітний період має від’ємне або нульове значення, контролюючою особою обов’язково подається:
Звіт (повний);
додаток КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (Розрахунок прибутку КІК).
До Звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.
У Звіті та у Порядку № 254 чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.
Графи 1 – 2, 4 – 9, 11 – 17, 21 – 26 та 35 Звіту є обов’язковими для заповнення.
Графи 25.1 – 25.3, 26 Звіту містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок. При цьому, значення в графах можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.
Отже, графи Звіту та додатки К, ЦП та ТЦ до Звіту, в яких є показники для декларування, підлягають заповненню.
 
 
Прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: як надіслати повідомлення до ДПС через Електронний кабінет?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) нагадує, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).
У разі створення електронного документа з використанням більш як одного кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Згідно з постановляючою частиною постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником» із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 413):
повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організаціїабо уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації), та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником, – за її податковою адресою (місцем проживання) за формою згідно з додатком 1 (далі – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту) до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу;
у разі припинення трудового договору з домашнім працівником фізична особа, яка уклала з ним трудовий договір, повідомляє територіальний орган ДПС за місцем її податкової адреси (місцем проживання) про факт і підстави припинення укладеного з домашнім працівником трудового договору за формою згідно з додатком 2 (далі – Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником) протягом трьох днів з дня його звільнення.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» із змінами та доповненнями.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001004» Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або форму «J(F)3001101 Повідомлення про припинення трудового договору з домашнім працівником, зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита і приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.
 
 
Платник має право повідомити про використання/відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) звертає увагу, що повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в Електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до пункту 351.3 статті 351 ПКУ платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 ПКУ.
 
 
З якої дати починається відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення у разі зупинення реєстрації РК?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.
При цьому відповідно до п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номеру.
Отже, датою виникнення податкового зобов’язання є дата складання податкової накладної.
Відповідно до п. 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Порядок № 520), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.
Таким чином, відлік строку для подання платником податків повідомлення про надання пояснення та копій документів у разі зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної починається за датою складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування.
 
 
До уваги платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку повідомила таке.
Із 24 грудня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.11.2024 № 549 «Про затвердження Змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.11.2024 за № 1745/43090 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2024 № 609 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 листопада 2024 року за № 549», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2024 за № 1796/43141) (далі – наказ № 549), яким внесені зміни до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 549 видано з метою реалізації положень законів України:
- від 22 лютого 2024 року № 3587-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного Управління» (далі - Закон №3587);
- від 09 травня 2024 року № 3706-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3706).
Слід зазначити, що законами №№ 3587, 3706 були внесені зміни до частини п’ятої статті 11 «Особливості управління та обмеження щодо розпорядження об’єктами державної власності» Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (зі змінами) (далі – Закон № 185), якими впроваджуються особливості нарахування та сплати до державного бюджету дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави.
Зокрема, у Законі № 3587 передбачено, що: господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі і які зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до закону, за рішенням загальних зборів, що ухвалюється не пізніше 30 квітня року, що настає за звітним, здійснюють розподіл консолідованого прибутку за відображеними у консолідованій, підтвердженій незалежним аудитором, річній фінансовій звітності результатами фінансово-господарської діяльності. У такому разі сплата дивідендів до державного бюджету здійснюється не пізніше 30 липня року, що настає за звітним, безпосередньо зазначеними господарськими товариствами з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до консолідованої фінансової звітності такого господарського товариства.
Кабінет Міністрів України у визначеному ним порядку приймає рішення про розстрочення платежу зі сплати господарськими товариствами дивідендів, які підлягають сплаті до державного бюджету за результатами фінансово- господарської діяльності товариства у відповідному році. У разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про розстрочення такого платежу господарські товариства сплачують дивіденди до державного бюджету до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Законом № 3706 доповнено частину п’яту статті 11 Закону № 185 новим абзацом шостим такого змісту:
«господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) яких є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, сплачують дивіденди безпосередньо до державного бюджету України у строк ке пізніше 01 липня року, що настає за звітним.».
Крім того, у Законі № 3706 викладено в новій редакції абзац дванадцятий статті 11 Закону № 185, відповідно до якого господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а також господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів.
Із метою приведення форми Розрахунку у відповідність до положень законів №№ 3587, 3706 форма доповнюється додатковими відмітками у полі 10 «Відмітка з платника, на якого поширюється стаття 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» заголовної частини форми Розрахунку, а саме:
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, яке здійснює розподіл консолідованого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності, відображеними у консолідованій річній фінансовій звітності, підтвердженій незалежним аудитом, та сплачує дивіденди з урахуванням показників дочірніх підприємств та господарських товариств, що включаються до такої консолідованої фінансової звітності»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово-господарської діяльності за відповідний звітний рік»;
«Господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, набуті в результаті примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та акціонером (учасником) якого є господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі».
В основній частині форми Розрахунку передбачено такі зміни.
Із метою приведення у відповідність до Закону № 3706 викладається у новій редакції рядок 02 форми Розрахунку: «Сума коштів, що спрямовуються на виконання інвестиційних та стратегічних планів, затверджених наглядовою радою або загальними зборами господарського товариства, у разі якщо утворення наглядової ради не є обов’язковим чи наглядова рада є неправомочною, та на обсяг повернення кредитних коштів, що були запозичені для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів / сума цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних проектів, рішення щодо яких приймаються Кабінетом Міністрів України, та на обсяг повернення кредитних коштів (у складі тарифу), запозичених для фінансування капітальних вкладень на будівництво (реконструкцію, модернізацію) об’єктів згідно з відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України».
Слід зазначити, що рядок 02 заповнюється не лише господарськими товариствами енергетичної галузі, єдиним акціонером яких є держава, а й господарськими товариствами енергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток) яких перебувають у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, а також державними унітарними підприємствами енергетичної галузі.
Також основну частину форми Розрахунку доповнено новим рядком 13.1, який є складовою рядка 13 та дає можливість задекларувати розстрочену суму дивідендів на державну частку згідно з рішенням Кабінету Міністрів України, що сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
У новому рядку 13.1 відображається сума дивідендів на державну частку, яка підлягає сплаті до державного бюджету за результатами фінансово-господарської . діяльності товариства у відповідному році, та яка згідно з рішенням Кабінету - Міністрів України про розстрочення платежу, прийнятим відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V «Про управління об’єктами державної власності», сплачується до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу.
Зауважимо, якщо платнику рішенням Уряду надано розстрочку для сплати платежу до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про таке розстрочення, зазначений платник, крім заповнення рядка 13.1, обов’язково:
- проставляє додаткову відмітку «Господарське товариство, у статутному капіталі якого 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, щодо якого Кабінет Міністрів України прийняв рішення про розстрочення сплати до державного бюджету дивідендів, нарахованих за результатами фінансово- господарської діяльності за відповідний звітний рік» у полі 10 форми Розрахунку;
- зазначає дату, номер, назву рішення Уряду, відповідно до якого здійснюється розстрочення сплати платежу, у таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу» форми Розрахунку.
У разі заповнення зазначених вище показників у формі Розрахунку штрафи за порушення термінів сплати, визначені у статті 50 глави 2 розділу П Податкового кодексу України (далі – Кодекс), до 31 грудня року, у якому прийнято рішення про розстрочення платежу, не застосовуються.
Завдяки змінам до форми Розрахунку виправлено технічні неузгодженості у редакції рядка 14 «Частина чистого прибутку (доходу), нарахована за попередній звітний (податковий) період поточного року з урахуванням уточнень, визначена за зміненим у звітному періоді нормативом (рядок 06 х рядок 10/100)» основної частини форми Розрахунку.
Крім того, платникам надано можливість відобразити інформацію стосовно:
- законодавчих підстав щодо застосування збільшеного нормативу, збільшення бази відрахування, розстрочення платежу відповідно до закону або рішення Уряду в оновленій таблиці «Інформація щодо законодавчих підстав для застосування зниженого / збільшеного нормативу відрахування (звільнення від сплати, зменшення / збільшення бази відрахування), розстрочення платежу»;
- поданої консолідованої фінансової звітності у таблиці «Наявність поданих до Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку: додатків - форм фінансової звітності». При цьому слід звернути увагу, що платник, який подає консолідовану фінансову звітність, обов’язково робить
- додаткову відмітку щодо подання такої консолідованої фінансової звітності у полі 10 заголовної частини форми Розрахунку.
Аналогічні зміни має Додаток ВП до рядків 17 – 20, 22 – 22.1 Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку.
Згідно з пунктом 46.6 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їхнє оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Враховуючи наведене та те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Кодексу податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) - календарний квартал, півріччя, три квартали, . рік, а також із метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366, має подаватися за підсумками 2024 року у терміни, встановлені Кодексом.
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області