Нарешті з головою. Хто тепер керуватиме податковою і до чого тут Офіс президента?

У переддень нового року Кабінет міністрів призначив головою Державної податкової служби (ДПС) Руслана Кравченка.
Колишній очільник Київської обласної військової адміністрації (КОВА), а також кар"єрний прокурор почав керувати ключовим фіскальним органом країни, від роботи якого залежить фінансування обороноздатності під час війни. Призначення Кравченка стало знаковим одразу з двох причин.
По-перше, він став першим головою ДПС без статусу "виконуючого обов"язки" за понад 3,5 року.
По-друге, його призначення ознаменувало зміну сфер впливу на податкову службу. Бізнес роками просив владу визначитися з керівником ДПС, адже лише повноцінний голова має політичний мандат на проведення реальної реформи служби.
Реформи, яку влада сама задекларувала ще наприкінці 2023 року, ухваливши Національну стратегію доходів.
Чи виправдає Кравченко ці очікування?З прокурорів у податківці Призначеному голові ДПС Руслану Кравченку набагато більше личила б інша топова вакантна посада в країні – генерального прокурора.
Адже досвіду роботи ані у податковій, ані у дотичних до неї службах, ані у бізнесі, який у своїй роботі хоч якось контактує з податковою, у нього немає.
Натомість майже всю кар"єру Кравченко провів на посадах в органах прокуратури. Руслан Кравченко народився у Сєвєродонецьку у березні 1990 року.
У 2007 році закінчив військовий ліцей імені Івана Богуна, у 2012 році – юридичну академію Ярослава Мудрого за спеціальністю "правознавство" та отримав звання "лейтенант юстиції". У 2012-2014 роках працював у прокуратурі Севастополя, а після початку російсько-української війни брав участь в антитерористичній операції: був прокурором 33-ї військової прокуратури Південного регіону.
Має статус учасника бойових дій. Після АТО Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі.
Зокрема, як повідомляє рух "Чесно", він був прокурором у справі, в якій президента-втікача Віктора Януковича визнали винним у державній зраді.
Читайте також: Прокурори з обмеженими можливостями.
Скільки з них в Україні мають статус осіб з інвалідністю? У 2020-2021 роках Кравченко працював начальником управління у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу, після чого став керівником Бучанської окружної прокуратури Київської області. У січні 2023 року колишній голова Київської ОВА Олексій Кулеба перейшов на роботу в Офіс президента.
На його місце призначили Кравченка, де той і пропрацював останні півтора року.Нового голову податкової призначили без жодного конкурсу.
Це уряду дозволяє тимчасовий порядок, який діє на період воєнного стану.
Інші економічні органи, зокрема митницю та Бюро економічної безпеки, в Україні перезавантажують з проведенням конкурсів на посади керівників за участі міжнародних експертів.Кінець епохи безголів"я Кравченко – перший з травня 2021 року голова податкової, який працюватиме не у статусі "виконувача обов"язків".
Востаннє ДПС мала повноцінного голову у травні 2021 року, коли звідти звільнився Олексій Любченко.
Останній перейшов на роботу в уряд Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем"єра та міністра економіки.
З того часу головний фіскальний орган країни очолювали керівники з приставкою "в.о.". Першим з них був Євген Олейніков, який прийшов на роботу у ДПС разом з Любченком.
Олейніков навіть встиг виграти конкурс на посаду голови ДПС, однак Кабмін його так і не призначив.
Як пояснювали тоді співрозмовники ЕП у політичних колах, восени 2021 року кар"єрний ліфт Любченка несподівано "зламався" і його вирішили відправити у відставку.
Відтак, уряд не став призначати головою податкової колишнього заступника відставного міністра.
Читайте також: Хто покриває "скрутки", до чого готуватися ФОПам з 1 січня та що не так з податковою амністією.
Інтерв'ю з головою Податкової Далі податкову у статусі "в.о." протягом місяця очолював Михайло Тітарчук, а у грудні 2021 року – тимчасова виконувачка обов"язків Тетяна Кірієнко.
У цьому статусі вона керувала службою протягом трьох років. Після початку великої війни саме від роботи податкової служби залежала здатність України фінансувати власну обороноздатність.
Незважаючи на це, ДПС продовжувала працювати без повноцінного керівника, що часом викликало роздратування у платників податків."Перебування попереднього керівника служби у статусі виконувача обов’язків три роки поспіль – це ненормально.
Якщо керівник справляється, то він має бути призначений на відповідну посаду, якщо ні, – то має бути знайдена достойна кандидатура.
У бізнесі так не буває, щоб керівник компанії був у статусі в.о тривалий час, це потенційні втрати і ризики", – зазначають у Спілці українських підприємців. Співрозмовники ЕП серед підприємців неодноразово наголошували на тому, що без повноцінного керівника не могло відбутися і реформи ДПС.
Зокрема розв"язання системних проблем, від яких страждав бізнес.
А їх накопичилося чимало.Що очікує бізнес від призначення? Уряд сам визначив реформу ДПС першочерговим завданням, ухваливши Національну стратегію доходів наприкінці 2023 року.
У ній виклали бачення того, як розвиватиметься податкова та митна системи України до 2030 року. У стратегії йшлося, що спочатку держава має повернути довіру до фіскальних органів, а вже потім реформувати податки, зокрема підвищувати ставки та змінювати адміністрування.
На практиці ж все сталося навпаки: держава підвищила податки, проте так і не провела системної реформи податкової.
Читайте також: Вищі податки для ФОПів та перетворення митників на слідчих.
Як держава планує зібрати більше доходів у наступні шість років? ДПС тривалий час очолює рейтинг органів, робота яких завдає найбільше клопотів підприємцям.
Наприклад, у третьому кварталі 2024 року бізнес скаржився на роботу служби більше, ніж на митників, усіх правоохоронців, регуляторів та інші державні органи разом узяті, свідчать дані Ради бізнес-омбудсмена. За весь 2024 рік до Ради бізнес-омбудсмена надійшло 730 скарг на роботу податківців, повідомили ЕП у пресслужбі установи.
Найбільша кількість стосувалася невиконання податковою рішень судів щодо розблокування накладних з податку на додану вартість (ПДВ), податкових перевірок, включення підприємства до числа ризикових та безпідставного блокування податкових накладних. Масові проблеми у платників ПДВ почалися наприкінці 2022 року, коли Мінфін несподівано вніс зміни до системи адміністрування цього податку (система моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків або коротко – СМКОР).
Після цього її намагалися декілька разів "полагодити", вносячи зміни до відповідних урядових постанов. Втім, адміністрування ПДВ залишається серед топпроблем бізнесу і нині.
Самі ж підприємці нарікають, що більшість рішень податкової про блокування накладних розвалюються у судах.
Відтак, від цього програють не лише підприємці, а й держава."Наразі переважна більшість скарг платників податків на результати перевірок чи заблоковані податкові накладні розглядається судами на користь платників податків, що тягне додаткові витрати не тільки бізнесу, але і державного бюджету та свідчить про неправомірний тиск на бізнес", – каже виконавча директорка Європейської бізнес асоціації Анна Дерев’янко. Проте "ручна" робота системи адміністрування ПДВ, яка ставить палки в колеса білому бізнесу, – не єдина проблема, вирішення якої очікують від новопризначеного голови ДПС. Так, у 2024 році за підтримки Світового банку податкова провела опитування серед підприємців щодо їхньої взаємодії з ДПС.
За підсумками дослідження виявилося, що бізнес в Україні витрачає в середньому 74,4 людинодня та 103,3 тис.
грн на рік на різноманітні формальності, пов"язані зі сплатою податків.
При цьому, чим більшим є підприємство, тим більшими були його грошові та часові витрати на взаємодію з ДПС.
Інфографіка: Економічна правда Бізнес сподівається, що за нового керівництва податкової її робота потребуватиме менших витрат часу та грошей платників податків.
Також підприємці очікують від нового голови ДПС розв"язання корупційних ризиків у сфері адміністрування ПДВ та акцизного податку. Чи виправдає новопризначений очільник ДПС очікування бізнесу? У підприємців та представників влади, з якими ЕП спілкувалася під час підготовки цього матеріалу, виникають сумніви. "Боюся, що це не те призначення, яке відбувається для того, щоб провести якусь реформу.
Це призначення з категорії тих, які робляться, щоб перерозподілити "потоки" та сфери впливу", – сказав не під запис депутат одного з економічних комітетів Ради.Податкова вертикаль Призначення Кравченка стало знаковим не лише тому, що він перший повноцінний керівник служби за понад три з половиною роки.
Воно ознаменувало зміну сфер впливу в країні та централізацію влади у кабінетах на Банковій. Тривалий час співрозмовники ЕП у бізнес-середовищі та серед політиків називали "куратором" податкової служби голову профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева.
Мовляв, він контролював усі процеси, які відбуваються всередині служби, зокрема й наболілу бізнесу систему адміністрування ПДВ.
До того ж обов"язки заступника голови ДПС виконував колишній помічник Гетманцева Євгеній Сокур.
Читайте також: Ручний контроль та презумпція вини.
Що з Податковою і чому влада не хоче її реформувати? Сам Гетманцев неодноразово заперечував свій вплив на податкову, хоча про цей вплив він сам неодноразово писав у своїх соцмережах.
Наприклад, влаштовуючи показові звільнення керівників обласних податкових, замішаних у корупції. Після публікації рішення про призначення Кравченка Гетманцев публічно подякував команді ДПС, після чого протягом кількох днів звітував про досягнення податкової, демонструючи слайди підготовленої заздалегідь презентації. "Хочу подякувати команді Державної податкової служби, яка пропрацювала в податковій три повні роки у найважчий за всю історію держави період.
Ви нереально круті! І вам вдалося зробити більше, ніж за попередні 30 років", – написав депутат.Проте схоже, що "епоха Гетманцева" у ДПС закінчилася.
Як повідомляють співрозмовники ЕП серед депутатів, зі зміною керівництва податкової контроль над нею перейде до голови Офісу президента Андрія Єрмака та його заступника Олега Татарова. Втрату впливу Гетманцева над податковою підтверджує й те, що Кабінет міністрів звільнив з посади заступника голови ДПС Сокура, зберігши при цьому на посаді заступниці колишню виконувачку обов"язків голови служби Кірієнко. Зміна неформального контролю над податковою – частина ширшої картинки.
Як розповіли ЕП співрозмовники у парламенті, керівництво Офісу президента вже досить довго намагається посилити свій вплив на ті сфери, які наразі контролюють депутати коаліції. "Йде тривала і системна робота.
Офіс зачищає все від (Давида) Арахамії (голови фракції "Слуга народу" – ЕП) та впливу парламенту.
Ось у чому справжня причина кадрових змін у ДПС", – каже не під запис один з депутатів Ради. "Цей конфлікт триває давно.
Зміна керівництва податкової планувалася ще принаймні пів року тому, але тоді не було достойної кандидатури.
Офіс хотів призначити когось з-поміж військових", – додає інший співрозмовник ЕП з фракції "Слуга народу".
Читайте також: "Я професіонал з ухвалення непопулярних рішень у цій країні": Гетманцев про підвищення податків та детінізацію Натомість сам Кравченко ще у день свого призначення головою ДПС заперечив, що представлятиме у податковій чиїсь інтереси.
Згодом у своїх соцмережах він додатково підкреслив, що на його роботу як голови служби ніхто не впливає. "Ще раз наголошую: ніхто сторонній не впливатиме ні на мене, ні на Державну податкову службу.
Закривайте свої "кадрові контори" та припиняйте використовувати моє ім’я як прикриття. Це звернення стосується всіх: родичів, колишніх керівників, знайомих, знайомих знайомих і тих, хто перебуває в рожевих мріях можливого впливу на мене", – зазначив колишній голова Київської ОВА. Цікавий факт: вже на третій день своєї роботи Кравченко встиг посприяти Службі безпеки України у затриманні податківця-корупціонера, на чому публічно наголосила пресслужба СБУ. Та чи вдасться новому керівнику податкової так само швидко почати розв"язувати накопичені проблеми у взаємовідносинах служби з платниками податків?