Україна має шанс стати гравцем у сировинній війні США та Китаю

Ви, мабуть, чули дискусії, які точаться в експертному середовищі щодо економічної невигідності літію.
Технологічне домінування Китаю та висока собівартість не дозволяють припустити прибутковість українських родовищ. Я не раз говорив про ситуацію довкола української критичної сировини і літій – не єдина казка з цього сектору.
Є цікава інформація щодо берилію.
Проте якщо дивитися ширше, то ми могли б видобувати те, що приносить прибуток. Наприклад, в Україні є поклади германію.
До 2022 року Україна посідала третє місце у світі з видобутку галію та германію.
На фоні заборони Китаю на експорт рідкісних мінералів до США ми могли б легко замінити його в ланцюгу поставок.
З невеликими інвестиціями та в стислі строки! Сподіваюся, на верхніх рівнях влади цей варіант розглядають.
Це питання вже не тільки критичності, а й геополітики.
Наша ресурсна проактивність може зіграти велику роль, враховуючи, що прямо зараз ми торгуємося за умови миру для нашої країни.
Роль Китаю та США в цьому процесі важко переоцінити. Однак наші родовища, які вважають заставою для допомоги від партнерів, можуть опинитися в руках ворога.
Ситуація ще не дуже критична, але варто тримати її у фокусі.
Наприклад, Великотокмацьке родовище марганцевих руд, унікальні Азовське та Мазурівські родовища з покладами циркону та рідкоземельними металами розташовані біля Маріуполя на окупованій території. Те саме з родовищами титану: перспективному Демуринському ГЗК з Вовчанським родовищем загрожує окупація.
Титан – єдина критична сировина, що розробляється в Україні.
Бої йдуть за 10-12 км від підприємства, тобто його можуть накривати реактивні системи залпового вогню чи ствольна артилерія. Зараз Демуринський ГЗК виставлений на приватизацію.
Найголовніша його складова – Вовчанське родовище, яке має бути реальною сировинною базою недавно приватизованого в рамках ОГХК Вільногірського ГЗК.
Читайте також: Велика історія металургії.
Як Україна втрачала найбільшу галузь економіки Вони розташовані в межах Дніпропетровської області.
Власних запасів у збагачувального комплексу Вільногірська немає.
Є обладнання та ціле місто на забезпеченні, бо воно утворилося навколо комплексу. Аби зрозуміти, наскільки місто залежить від підприємства, зазначу, що систему водопостачання Вільногірська здійснює ОГХК, тобто ГЗК.
Навіть не можу уявити, що буде з Вільногірськом, якщо ГЗК зупиниться через нестачу сировини.
І не хочу думати, що станеться, якщо ми втратимо Вовчанське родовище. Контроль над такими ресурсами є не лише економічним, а й політичним інструментом.
Російські сили вже захопили частину українських родовищ, що робить захист ресурсів стратегічним завданням для України. Нам є з кого брати приклад. США у відповідь на санкції почали велику програму підтримки своїх бізнесів, які працюють з критичною сировиною, на стратегічному рівні.
Наша американська холдингова компанія Velta Holding US отримала лист про намір щодо кредиту від EXIM Bank USA у рамках програми "Китай і трансформаційні експортні програми". Лист свідчить про намір державного банку профінансувати наш проєкт з будівництва заводу в США на 60 млн дол.
згідно з державною програмою.
Ця програма надає конкурентоспроможне фінансування, щоб допомогти американським компаніям протистояти глобальному впливу Китаю і забезпечити лідерство в критичних секторах, включаючи виробництво титану. Вірю і дуже сподіваюся, що за умови наявності інвестицій і політичної волі Демуринський ГЗК не зупинить своєї роботи і не перестане бути важливим джерелом постачання титану.
А Україна зможе далі претендувати на місце поруч із США та Китаєм у війні ресурсів, можливо, навіть замінивши останній.