Криза, зате стабільно. Чим живе українська ІТ-галузь на третій рік великої війни?

Український ІТ-сектор дедалі глибше занурюється в кризу.
Дослідження та статистика квартал за кварталом фіксують зниження експорту послуг, скорочення кількості вакансій та уповільнення розвитку галузі. Утім, не всі сегменти відчувають кризу однаково.
Продуктові компанії, що створюють власні рішення, утримали позиції та вперше в історії випередили сервісний сектор за кількістю найманих фахівців.
Однак навіть у цьому сегменті наприкінці 2024 року відбулися значні скорочення. Ринок праці зменшується, хоча темпи спаду уповільнилися.
Близько 20% фахівців працюють за кордоном, а компанії активно розширюють офіси за межами України, зокрема в Польщі. Попри все українська стартап-екосистема демонструє позитивну динаміку, піднімаючись у світових рейтингах.
Крім того, формується новий оборонний сектор із сотнею стартапів, які можуть стати рушієм розвитку.
Хоча невизначеність, яка прийшла в лютому 2022 року, ще тисне на галузь, зусилля компаній і держави дають надію на адаптацію та стабілізацію. Залишається стійке відчуття непевності: є ризик, що у 2025 році негативні тенденції триватимуть.
Невизначеність, яка зародилася в лютому 2022 року, дедалі сильніше впливає на українську ІТ-галузь.Другий рік падіння У 2023 році експорт української ІТ-галузі вперше не лише не зріс, а впав на 8,5% до 6,7 млрд дол.
У 2024-му ситуація не покращилася.
Галузь продовжила боротися з викликами, що диктували воєнні реалії. Перші два квартали 2024 року були гіршими за аналогічний період 2023-го.
Компанії експортували послуг на 3,21 млрд дол., що на 170 млн дол.
менше, ніж за той же період 2023 року, і на 14,3% (535 млн дол.) менше, ніж у 2022-му. Така тенденція тривала і в третьому кварталі, який виявився найгіршим для галузі за час великої війни.
За оптимістичним сценарієм, у 2024 році очікується зниження експорту на 4%, за песимістичним – на 6% (до 6,3-6,45 млрд дол.).
Проте навіть у таких умовах частка комп’ютерних послуг залишається другою за обсягом статтею українського експорту після агросектору, становлячи 38%.
У географічному розподілі найбільші доходи для українського ІТ принесли США, Велика Британія, Мальта, Кіпр, Ізраїль, Швейцарія та Німеччина.
Лідером року залишаються Сполучені Штати, які забезпечили близько 2,4 млрд дол. За останні два роки співрозмовники ЕП по-різному оцінювали головні причини спаду: іноді акцентували на впливі війни, іноді – на рецесії технологічного сектору.
У 2024 році визначальним став саме фактор великої війни. "Основні виклики – це мобілізація ключових фахівців, обмежені можливості бронювання та виїзду за кордон, ракетні атаки і зростання податкового навантаження", – пояснює СЕО Львівського IT-кластера Степан Веселовський.
Читайте також: Робота в ІТ є, але не для програмістів.
Чому компанії полюють на маркетологів та аналітиків Для іноземних замовників Україна вже третій рік перебуває в "червоній зоні" ризику.
Не важливо, де саме розташована команда: у Львові чи Харкові, адже за рівних умов вибір на користь України роблять рідко. "Основним викликом було переконати клієнтів починати проєкти в Україні, зробити ризики ведення бізнесу в умовах війни невідчутними для них", – каже ЕП співзасновник та голова Ради директорів SoftServe Ярослав Любінець. До того ж клієнти дедалі частіше звертають увагу не лише на війну, а й на власні фінансові труднощі, обираючи компанії з інших країн, зокрема з Індії.
Ситуацію ускладнює й внутрішня непередбачуваність державного регулювання. "Узяти раптове припинення е-бронювання: бізнес розуміє важливість мінімізації зловживань і перевірок, однак важливо, щоб вони проводилися без зупинки можливості бронювання ключових фахівців.
Підвищення податкового навантаження створило додаткові виклики для бізнесу", – додає Веселовський.Ринок талантів За останні два роки оптимізму на ІТ-ринку стало менше.
У 2023 році загальна кількість працівників у 50 найбільших компаніях скоротилася на 10,7 тис.
осіб.
Хоча у 2024 році ситуація дещо покращилася, загальну тенденцію це не змінило.
Так, у першому півріччі 2024 року скорочення зменшилися до 2,9%. Основні причини скорочень – легалізація працівників за кордоном (українців, які змогли виїхати за кордон, оформляють в іноземні офіси компаній), зменшення кількості проєктів та звільнення фахівців, які перебували на лаві запасних.
Близько 20% українських IT-фахівців працюють за кордоном.
Їх легалізація може свідчити про активне розширення офісів українських ІТ-компаній в інших країнах. Згідно з дослідженням IT Research Ukraine 2024, 51% керівників компаній планують розширювати свої представництва і понад третина з них мають намір відкрити офіси за кордоном.
Найпопулярнішим вибором для цього залишається Польща.
6% керівників заявили про плани закрити свої офіси в Україні.
Читайте також: Балтійська ІТ-республіка.
Як Естонія стала технологічним лідером Європи За таких обставин правила на ринку почали диктувати роботодавці.
Для більшості айтівців ситуація виглядає так: роботу знайти можливо, але важко. Лідерами з найму працівників є продуктові компанії, але вони зазвичай шукають не програмістів.
Через дефіцит кадрів позиції маркетолога та аналітика закривати стає важче.
Пошук non-tech-фахівців нагадує недавню боротьбу за програмістів.
У грудні на DOU було розміщено 4 584 вакансії – на 573 менше, ніж у листопаді.
Це один з найнижчих показників за рік, що пояснюється наближенням свят. У другому півріччі 2024 року ринок демонстрував зростання: +9% вакансій, найбільше – серед віддалених (+12%) та міжнародних пропозицій (+26%).
У Львові динаміка теж позитивна (+3%), тоді як в інших містах, зокрема Дніпрі й Одесі, зафіксований спад.
Найбільше зросла кількість вакансій спеціалістів без досвіду (+33%), а також фахівців з досвідом понад п’ять років (+11%). Зменшення активності помітне навіть серед кандидатів: відгуків на вакансії стало менше на 2,7 тис., ніж у листопаді.
Середня кількість відгуків на вакансію в грудні знизилася до 24,6 – найменшого рівня за два роки.Стійкість продуктових компаній Попри загальні негативні тенденції ситуація в галузі неоднорідна.
Другий рік поспіль найбільше зростання серед IT-компаній демонструють продуктові гравці. За даними DOU, у першому півріччі 2024 року зростання за кількістю фахівців показали 18 компаній: дев’ять продуктових, п’ять гібридних, три сервісні та одна аутстаф-компанія.
Найбільший приріст – в Ajax Systems (417), Genesis та SKELAR (по 300), що свідчить про пожвавлення в галузі.
Читайте також: "Кожен другий український стартап, що переїхав до Польщі, хоче повернутися".
Міністр цифровізації Польщі Продуктові ІТ-компанії були прикладом стабільності.
Вони створюють власні рішення, які продають клієнтам напряму.
Це дає стабільніший дохід і більшу автономію навіть в умовах глобальної економічної рецесії чи війни.
У 2024 році ця тенденція стала особливо помітною: уперше кількість фахівців у продуктових компаніях майже зрівнялася з кількістю працівників у сервісному секторі.
Попри загальне зростання продуктового сектору, деякі компанії (Grammarly, airSlate, MacPaw, RIA.com, Reface) скоротили загалом 620 спеціалістів.
Проте це не тренд, а специфіка окремих компаній, що прагнуть підвищити ефективність.Спроби врятувати ситуацію Аутсорсні ІТ-фірми, одні з найбільших в Україні, шукають нестандартні рішення.
"Компанії впроваджують інновації, щоб адаптуватися до сучасних умов.
Згідно з IT Research Ukraine 2024, 53% фірм оптимізували процеси, а 50% опанували нові сегменти або задовольняли нові потреби існуючих", – зазначає Веселовський. Одним з трендів стало використання штучного інтелекту для підвищення ефективності роботи.
Наприкінці 2023 року співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей заявив на конференції "Майбутнє українського експорту", що генеративний ШІ може збільшити продуктивність команд розробників до 45%. ШІ використовують дедалі більше компаній.
Завдяки йому, говорить Любінець, зростає продуктивність фахівців, оптимізуються операційні процеси.
Водночас, за його словами, оцінювати прямий вплив ШІ на фінансові показники ще рано.
Читайте також: Cвіт hardware-IT: які компанії з України виробляють високотехнологічні продукти У 2024 році також відбулося кілька стратегічних угод з поглинанням іноземних компаній для розширення послуг і посилення присутності на ринках.
Intellias придбала британську NorthLink Digital, що займається ІТ-консалтингом, та американську C2 Solutions, яка спеціалізується на цифровій медицині й технологіях для медичного обладнання.
CEO та співзасновник Intellias Віталій Седлер прогнозує на 2025 рік глобальне зростання компанії на 10-20%. Допомогти українським компаніям вирішила й держава.
У листопаді 2024 року Мінцифри та Львівський ІТ-кластер запустили платформу CodeUA.
Ініціатива покликана допомогти іноземним клієнтам знайти українських підрядників.CodeUA – це B2B-платформа, що об’єднує перевірених українських технічних підрядників з міжнародними клієнтами для реалізації проєктів.
Через платформу можна замовити послуги з розробки програмного забезпечення, IT-консалтингу, кібербезпеки, аналізу даних, дизайну, технічної підтримки. Пізніше міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявив, що за перші дні роботи на CodeUA зареєструвалися 220 компаній, ще 30 – верифікуються.Стартап-екосистема та miltech Інвестувати в стартапи завжди ризиковано, а робити це в умовах великої війни – ще більший виклик.
Проте 2024 рік для стартап-екосистеми виявився скоріше позитивним, ніж негативним.
Як і у великих компаніях, питання бронювання та можливість виїзду команди за кордон – чи не найголовніші виклики. "Українська екосистема оговтується від шоку 2022 року.
Ми бачимо кілька ініціатив підтримки стартапів, які стартували у 2024 році.
Зокрема – програму Seeds of Bravery, що підтримує Deep Tech (технології, що базуються на значних наукових відкриттях – ЕП)", – коментує засновник та CEO центру інновацій INNOV8 та венчурної програми Mission Possible Святослав Святненко. У 2024 році українська стартап-екосистема піднялася у світовому рейтингу з 50-го на 46-те місце.
Понад 2 600 стартапів сприяють розвитку інновацій, а загальна вартість екосистеми, яка включає ринкову капіталізацію стартапів та обсяг залучених інвестицій, зросла втричі порівняно з 2020 роком. За словами голови правління Techosystem та принципала фонду SMOK Ventures Олександра Яценка, 2024 рік можна розділити на дві частини.
Перше півріччя було періодом накопичення потенціалу, друге – часу обережності серед інвесторів.
Причиною стриманості наприкінці року він називає вибори президента США, які вплинули на глобальні інвестиційні настрої.
Читайте також: Штучний інтелект шукає таланти.
Як створений українцями стартап JobCannon змінить рекрутинг Попри виклики, українські стартапи досягли значних успіхів.
"У 2024 році відбулося 100 інвестиційних угод, обсяг публічних інвестицій сягнув 350 мільйонів доларів.
Крім того, у 2024 році були укладені десять угод M&A, серед яких варто відзначити об’єднання єдинорогів Grammarly та Coda", – зазначає Яценко. Найбільшою угодою року стало залучення IT-компанією Creatio 200 млн дол.
при оцінці 1,2 млрд дол., що зробило її шостим єдинорогом з українським корінням.
Creatio щороку зростає на 50%, збільшуючи клієнтську базу і партнерську мережу.
Основою цього розвитку є постійні продуктові інновації та інвестиції в R&D. Утім, 2024 рік важко назвати часом активного створення стартапів.
Як пояснює інвестиційний аналітик Horizon Capital Андрій Бродецький, через нестабільну ситуацію в галузі багато людей не наважуються починати власний бізнес.Хоча ця обережність не поширилася на defence-сектор.
"Близько 25% публічних угод припадають на сектор оборонних технологій.
Половина угод у сфері defense tech непублічна.
Це дозволяє зробити висновок, що оборонна вертикаль є лідером за кількістю угод в українській стартап-екосистемі", – зазначає Яценко. На фоні масштабних інвестицій у miltech у США та ЄС ці суми виглядають незначними.
Проблеми з українським законодавством, особливо щодо авторських прав, брак досвіду засновників та слабка комунікація з іноземними інвесторами залишаються основними бар’єрами для залучення великих інвестицій. Утім, Яценко вважає, що зростання у сфері оборонних технологій має кумулятивний ефект і у 2025 році можна очікувати ще більший інтерес інвесторів.
Українські фахівці дедалі частіше приєднуються до технологічних оборонних компаній.
За даними DOU, у 2024 році кількість вакансій у defense-секторі зросла на 56%, що свідчить про суттєве збільшення інтересу до цієї сфери.
Читайте також: Дешево та ризиковано.
Чому західні фонди не інвестують в українські miltech-стартапи У 2025 році основним трендом залишатиметься розвиток штучного інтелекту.
“Зараз у великому попиті все, що стосується інфраструктури для ШІ, – від дата-центрів до інструментів для роботи з моделями.
На жаль, в Україні не так багато технічних фахівців у цій галузі.Натомість багато людей створюють прості сервіси, наприклад для автоматизації процесів в маркетингу чи продажах.
Їх легко повторити, на відміну від складних інженерних продуктів.
Як наслідок, в таких нішах через високу конкуренцію важко виділитись перед користувачами та інвесторами”, – зазначає Бродецький.Він додає, що українські інженери мають використовувати досвід, отриманий у міжнародних компаніях, для розробки власних продуктів.
Типовий патерн – людина працювала над масштабним продуктом в сервісній або продуктовій міжнародній компанії, побачила як будується продукт і команда, а потім почала власний стартап.На це можна поглянути з точки зору попиту та пропозиції: цікаві можливості для побудови та масштабування бізнесу відкриваються для фаундерів та інвесторів в сферах з певним порогом входження, де для побудови продукту потрібні спеціалізовані знання.
Це можуть бути, наприклад, вертикальні SaaS-рішення (ПЗ для потреб окремих галузей), інструменти для розробників ПЗ (developer tools) чи інфраструктура для ШІ.