Як попри трагедію Маріуполя і втрату двох металургійних комбінатів Метінвест став опорою України

За період активних бойових дій окупанти знищили до 95% будинків у місті, кількість населення скоротилася втричі — до 100-120 тисяч людей.Але трагедія Маріуполя не лише в цьому.
До війни Маріуполь активно розвивався, місто було вітриною Донеччини.
Місцева економіка була нерозривно пов’язана із двома великими металургійними комбінатами.
Близько 35 тисяч мешканців працювали на "Азовсталі" та ММК ім.
Ілліча.
Також значна частина людей працювала й отримувала дохід у суміжних сферах."Із 400 тисяч мешканців Маріуполя буквально кожна друга сім’я так чи інакше була пов’язана із металургією", — каже директор із персоналу та адміністрації "Азовсталі" Іван Голтвенко.Попри руйнування потужностей та втрату двох найбільших містоутворювальних підприємств, Група Метінвест не залишилася осторонь долі своїх працівників та їхніх сімей.
Усі, хто мав можливість виїхати, отримали робочі місця та фінансову підтримку.
Сім’ям загиблих та поранених під час від воєнних дій виплатили компенсацію.Компанія і надалі залишається опорою не лише для своїх співробітників, а й для України, перевівши металургійне виробництво в інших містах на воєнні рейки.
Як Група Метінвест допомагає наближати перемогу на різних фронтах та що буде із легендарною "Азовсталлю" після деокупації Маріуполя — читайте у матеріалі."Азовсталь" — це насамперед людиУ 2014 році Маріуполь теж зазнав обстрілів і часткових руйнувань.
Місто близько місяця перебувало в окупації під контролем бойовиків.
Але тоді українським захисникам вдалося відбити Маріуполь.
Цей досвід створив ілюзію, що окупанти не зможуть захопити місто й під час великої війни.На східних і північних кордонах ще тоді встановили лінію оборони.
До її будівництва долучилися й заводи Метінвесту, безоплатно надавши необхідні матеріали.Але з перших днів повномасштабного вторгнення місто почали обстрілювати з авіації, скидаючи важкі бомби, поливати з "Градів", завдавати ракетних ударів.
У разі потрапляння таких снарядів у робочу зону металургійного комбінату могла б статися техногенна катастрофа.
Аби цього уникнути, керівництво компанії вирішило повністю зупинити роботу заводу.
Це сталося вперше з часів Другої світової війни."Ніхто не чекав такого віроломства й такого жаху, що відбувалися в місті.
Ми розуміли, що однозначно будуть обмеження у постачанні сировини, можуть бути обмеження в енергопостачанні підприємства.
Тому спочатку ми готувалися до гарячої консервації виробничих потужностей двох заводів", — каже директор із персоналу та адміністрації "Азовсталі" Іван Голтвенко.Коли Маріуполь почали хаотично обстрілювати з реактивної артилерії та авіації, довелося змінити плани й повністю зупинити агрегати.
Містом уже тоді було небезпечно пересуватися, але всі розуміли відповідальність і наслідки в разі потрапляння снаряда.Повне зупинення комбінату з охолодженням сталеливарних печей — це тривалий процес, який займає близько тижня.
Практично всі працівники, ризикуючи життям, вийшли на роботу, аби відвернути більшу катастрофу.
У цей час місто вже перебувало в оточенні.Після зупинення маріупольських меткомбінатів більшість працівників, які змогли вибратися з окупації, працевлаштували на підприємствах компанії в інших містах.
Метінвест активно допомагає їм адаптуватися на новому місці."Компанія організувала центри реабілітації та реінтеграції в Запоріжжі та Кам’янському.
Там працюють "Центри кар’єри Метінвест", що допомагають працівникам та їхнім сім’ям або знайти роботу за спеціальністю, або пройти перепідготовку, а також надають психологічну й медичну підтримку", — пояснює Іван Голтвенко.Після переїзду й перекваліфікації Метінвест виплачує кожному працівнику 10 тисяч грн "підйомних" та компенсацію за оренду житла, надає можливість тимчасового проживання на базах відпочинку компанії на період пошуку житла.
На цих базах працюють психологи, які проводять заняття з працівниками та їхніми сім’ями, насамперед приділяючи увагу жінкам та дітям.За словами Голтвенка, компанія працевлаштувала на своїх підприємствах в інших містах 5400 осіб, зокрема й співробітників із Маріуполя та Авдіївки."Це люди, які подзвонили на "гарячу лінію" Метінвесту та зареєструвалися.
А в період простою вони отримували 2/3 від основного заробітку", — каже директор із персоналу.На жаль, є люди, які залишилися в окупації.
Іван Голтвенко пояснює, що багатьох стримує від переїзду побутове питання, у когось уціліло житло чи є родичі, які не готові виїхати."Ми намагаємося підтримувати з ними зв’язок.
Вони сподіваються, що Маріуполь буде деокупований, і до міста повернеться законна влада", — додає Голтвенко.На жаль, не обійшлося і без втрат.
Лише за вісім місяців війни понад 500 працівників компанії та членів їхніх сімей загинули.
Серед них — 140 людей у лавах ЗСУ та 361 мирний житель.
Серед загиблих – 22 дитини.
Також майже 600 співробітників та членів їхніх сімей дістали поранення."Компанія виплатила сім’ям загиблих працівників по 200 тисяч грн компенсації.
По 100 тисяч грн отримали працівники, які втратили родичів під час війни.
У разі поранення працівникам виплачували по 100 тисяч грн, а в разі поранення члена їхніх сімей — по 50 тисяч грн", — зазначає Іван Голтвенко.Економічна опора для України та Сталевий Фронт Ріната АхметоваУсупереч війні Група Метінвест залишається надійною опорою України в економічній сфері.
За 9 місяців 2022 року компанія перерахувала до бюджетів усіх рівнів майже 18 млрд грн податків та зборів.Попри втрату заводів у Маріуполі, що залишилися в окупації, підприємства Групи, розташовані на підконтрольній території України, продовжують працювати.
На цих підприємствах почали виготовляли частину продукції, яку раніше виробляли в Маріуполі.Наприклад, на "Каметсталі" налагодили випуск десяти нових видів прокату, відновили виробництво вагонних осей і рідкого аргону.
На "Запоріжсталі" також розширили продуктову лінійку.Комбінати не лише дають людям роботу, а й наближають перемогу, виготовляючи засоби захисту для ЗСУ, укріплення, протитанкові їжаки та бронесталь для військової техніки.
Допомога армії – частина мілітарної ініціативи Ріната Ахметова Сталевий Фронт.Альтернативу бронесталі з легендарної "Азовсталі" в перші місяці війни довелося шукати за кордоном.
Компанія налагодила постачання спеціального легованого металу з ЄС і Туреччини.
Понад 600 тонн сталі передали виробникам броні. Трохи пізніше підприємства Метінвесту запустили виготовлення бронесталі на своїх виробничих лініях.За час війни Метінвест став одним із найбільших постачальників броньованої сталі та захисної амуніції.
Станом на кінець 2022 року компанія передала українським військовим 25 тисяч шоломів і касок, а також 150 тисяч бронежилетів.
Тобто кожен десятий бронежилет у ЗСУ виготовлено зі сталі Метінвесту або придбано за кошти компанії.Крім того, підприємства Групи виготовляють металеві укриття для оборонців.
Наразі військові отримали 69 укриттів для зміцнення окопів.Аби пришвидшити перемогу України, Метінвест забезпечує бійців ЗСУ необхідною технікою і тактичним обладнанням, яке купує за кордоном.
Компанія передала українським захисникам близько 1700 тепловізорів, 1000 дронів, 315 автівок, зокрема й "швидких", та 1 млн літрів пального для машин.А військові медики отримали понад 31 тисячу аптечок і турнікетів, а також інше медичне обладнання.Загалом за 10 місяців війни сума допомоги від Метінвесту сягнула понад 2,8 млрд грн, із них 1,5 млрд спрямовано на підтримку армії.
Фактично компанія стала одним із найбільших жертводавців серед великого бізнесу.
Попри те, що зараз підприємства Метінвесту працюють на 30-50% від довоєнних потужностей.Значним джерелом доходу для компанії до війни був експорт руди, вугілля та сталі.
Основна частина продукції експортувалася морем.
Зараз морська логістика доступна лише для аграріїв у межах "зернового коридору" і тільки з портів Чорного моря.
Водночас морський експорт Метінвесту переважно залежав від портів Азовського моря.Тож після початку великої війни й блокади морських шляхів компанія налагодила експорт залізницею.
Але така логістика значно дорожча, і пропускна здатність залізничних переходів нижча."Азовсталь" — символ, який потрібно відновити"До війни метал із "Азовсталі" постачали до багатьох країн.
Наприклад, ворота Панамського каналу зроблені зі сталі з Маріуполя, велика кількість круїзних лайнерів у Середземному морі – теж зі сталі "Азовсталі".
Українська сталь лежить в основі десятків європейських хмарочосів.
Але, як влучно висловився генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков, комбінат став відомим на весь світ лише після того, як був зруйнований.Керівництво компанії має твердий намір відновити меткомбінат у Маріуполі після перемоги України.
Але це вже буде не радянський завод.
Як і все зруйноване під час цієї війни, новий металургійний комбінат обіцяють збудувати кращим, ніж він був до руйнації.Колишній генеральний директор "Азовсталі" Енвер Цкітішвілі зазначав, що вже є робоча група, яка працює над проєктом нової "Азовсталі".
Він переконаний, що це буде зовсім інший завод, який, можливо, розташують не на тому самому місці, а десь поруч.
Водночас Юрій Риженков у інтерв’ю зауважував, що компанія обов’язково відновить "Азовсталь", але це вже буде нове підприємство – сучасне і безпечне для довкілля.Метінвест розглядає два варіанти відновлення "Азовсталі".
Перший — перенесення технологічних ліній та розширення на ММК імені Ілліча.
Другий варіант — будівництво заводу на новому місці.
Перший варіант потребує багато грошей і часу на розчищення території.
За словами Цкітішвілі, орієнтовна вартість будівництва — $15 млрд.
Побудувати новий завод можна приблизно за сім років, з яких два-три роки піде на підготовку майданчика.Варіант будівництва "Азовсталі" на новому місці швидший і дешевший.
Орієнтовна вартість цього проєкту – $8-9 млрд.У будь-якому разі розпочати відновлення міста й легендарного заводу можна буде лише після деокупації Маріуполя та перемоги України над агресором.
Лише тоді з’явиться можливість повністю оцінити масштаби втрат.Метінвест також має намір отримати повну компенсацію за збитки від росіян.
Ці кошти планують реінвестувати в українські заводи, щоб відновити їхню роботу.16 підприємств Групи, зокрема й два маріупольські меткомбінати, подали позови до Європейського суду з прав людини проти московії за заподіяну шкоду.
Ще 10 підприємств подадуть аналогічні позови невдовзі.