Криміналізація порушення та обходу санкцій: поразка чи успіх?

Днями з’явилася новина, що президент вніс законопроєкт про кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій.
На цю подію чекали давно.
ЄС зробив це ще в травні 2024 року.
Україна не могла залишатися осторонь. Законопроєкт – результат комплексної роботи держави та громадських інституцій.
Враховуючи, що президент особисто вніс законопроєкт і публічно про це заявив, зрозуміло, що він буде ухвалений оперативно з мінімальними правками. Документ передбачає криміналізацію порушення санкційного режиму України.
Однак за змістом він суттєво обмежений порівняно з тим, що обговорювався на етапі підготовки і не враховує практики держав-партнерів санкційної коаліції.Що таке обхід санкцій Незважаючи на десятирічне застосування Україною санкцій, заборона їх порушення та обходу не була встановлена.
Розробники проєкту виправляють цю прогалину.
Документ визначає широкий перелік дій, які становитимуть обхід санкцій.
Це будь-яка дія, спрямована на виведення активу з-під впливу санкцій. Це набуття, переміщення чи зміна форми активів підсанкційної особи; дії, спрямовані на приховування факту володіння та контролю над активом підсанкційною особою (встановлюється поріг вартості активів – 151 тис.
грн); доведення до банкрутства компанії, щодо якої або власника якої застосована санкція у вигляді блокування активів; подання завідомо неправдивої заяви про неспроможність виконати підсанкційною особою зобов’язання перед кредитором.За що та як каратимуть Пропонується встановити відповідальність за порушення санкцій (умисне та необережне) та умисний обхід санкцій.
Під порушенням розумітимуть невиконання санкцій або перешкоджання їх виконанню.
Наприклад, порушення санкцій становитиме неналежне виконання комплаєнс-процедур та укладення договору з підсанкційною особою чи продовження співпраці з нею. Умисний обхід санкцій – це, наприклад, зміна власника активу після ухвалення закону про санкції.
Мова йде лише про секторальні та окремі персональні санкції, визначені в примітці до відповідної статті кодексу.
Для притягнення до відповідальності встановлюється поріг – 151 тис.
грн.
Виняток – товари військового чи подвійного призначення, мінімальна вартість яких не визначається.
Читайте також: Штраф або в'язниця: як Зеленський пропонує карати за порушення санкцій За вказані діяння пропонуються такі покарання: штраф (від 425 тис.
грн до 2 млн грн) або позбавлення волі на строк від двох до десяти років.
Також порушників позбавлятимуть права обіймати посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
Конфіскація майна застосовуватиметься факультативно.Відповідальність не омине і компанії.
За порушення та обхід санкцій каратимуть штрафом, конфіскацією майна або навіть ліквідацією бізнесу.
Виняток – банки, стосовно яких ліквідація не застосовується. Крім того, до кримінальної відповідальності будуть притягуватися особи, які умисно не виконують або перешкоджають виконанню рішення ВАКС про стягнення активів пособників рф у дохід держави.
Обов’язок щодо розслідування нового виду злочину пропонується покласти на СБУ. У кримінальних провадження щодо порушення та/або умисного обходу санкцій пропонується дозволити здійснення розслідування та судового розгляду за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (заочно).Недоліки законопроєкту Безумовно, криміналізація порушення та обходу санкцій – крок, що істотно підвищить їх ефективність.
Однак запропонований законопроєкт не повною мірою відповідає світовій практиці. По-перше, законопроєкт не передбачає можливості для підсанкційної особи отримати дозвіл на вчинення певних дій, заборонених санкціями.
У цивілізованих країнах (США, Великобританія, члени ЄС) це нормальна практика.
Дозволи (ліцензії) видаються уповноваженими органами на вчинення певних дій: оплата юридичних послуг, доставка гуманітарної допомоги. По-друге, проєкт не встановлює обов’язку для підсанкційних осіб декларувати заблоковані активи.
Їх розшук покладається на державу, що вимагає додаткових ресурсів.
Встановлення обов’язку спростило б роботу Мін’юсту в стягненні активів у дохід держави і дозволило б бізнесу ідентифікувати проблемні активи.
Вказаний обов’язок передбачений у законодавствах США та країн-членів ЄС. Ця редакція законопроєкту не фінальна.
Правки можуть бути внесені під час його розгляду депутатами.
Сподіваюся, що парламентарі доопрацюють законопроєкт до рівня законодавства держав-партнерів санкційної коаліції.