Від державного до приватного. Як медична реформа змінила ринок лікарських послуг
13:40 | Економічна правда
На початку 2021 року президент Володимир Зеленський різко розкритикував медичну реформу, яку з 2016 року реалізовувала тодішня в.о.
міністра охорони здоров"я Уляна Супрун.
"Реформа медицини, започаткована попередньою владою, не відбулася, а принцип "гроші за пацієнтами" не впроваджений", – заявив президент.
Однак дані Національної служби здоров’я (НСЗУ) свідчать про те що Зеленський помилявся.
Принцип "гроші йдуть за пацієнтом" не лише працює, але й стимулює зростання приватного сектору, який бореться за гроші, які виділяються з бюджету за первинні та вторинні (спеціалізовані) медичні послуги для майже 31 мільйона українців..weekly_charts
figure{margin-inline-start:0px;!important;margin-inline-end:0px;!important;font-size:13px}label[for^="inputs"]{font-size:14px} import{Runtime,Inspector}from"https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";import define from"https://api.observablehq.com/d/1ff27629264df086@1337.js?v=4";new Runtime().module(define,name=>{if(name==="vis1")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis1-32cff692"));});
Так, згідно з відкритими даними НСЗУ на порталі data.gov.ua, кількість комунальних закладів, які надають послуги на первинці, скоротилося з 1278 до великої війни до 1209 станом на початок 2025 року.
Ще більш драматичні події розгорнулися після початку реалізації другого етапу реформи – спеціалізованій допомозі (перелік конкретних медичних послуг, гарантованих державою).
Кількість комунальних закладів, які були залучені до неї за три роки зменшилась з 1617 до 1362.
Зрозуміло, що на це вплинула велика війна: держава тимчасово втратила контроль над приблизно п"ятою частиною території.
Цифри були б ще драматичніші, якби частина закладів не знайшла прихисток на нових місцях.
Наприклад, кілька лікарень з Маріуполя ще у 2022 році переїхали до Києва, Біловодський ЦПМСД (Луганська область) тимчасово розташований в Рівному, а співробітники Родинської міської лікарні (Донецька область), у кількості 20 осіб, у 2024 році переїхали з під Покровська до Білої Церкви.
Щоправда, не всім закладам вдалося підтвердити якість послуг і отримати контракти від НСЗУ, особливо щодо пакетів спеціалізованих послуг..weekly_charts
figure{margin-inline-start:0px;!important;margin-inline-end:0px;!important;font-size:13px}label[for^="inputs"]{font-size:14px} import{Runtime,Inspector}from"https://cdn.jsdelivr.net/npm/@observablehq/runtime@5/dist/runtime.js";import define from"https://api.observablehq.com/d/1ff27629264df086@1337.js?v=4";new Runtime().module(define,name=>{if(name==="vis2")return new Inspector(document.querySelector("#observablehq-vis2-b6c90486"));});
Але справа не тільки у війні.
Навіть якщо не враховувати в аналізі заклади з Харківської, Запорізької, Луганської, Донецької та Херсонської областей, то кількість комунальних закладів, які надають первинні послуги залишилося тим самим, а в сегменті спеціалізованої допомоги все одно зменшується (ймовірно, через створення опорних лікарень, по суті укрупнення), хоча і не так суттєво (з 1266 до 1157 закладів).
Проте все це легко компенсує бізнес, який за останні роки збільшив представництво в півтора раза.
На первинці кількість приватних закладів зросла з 267 до 445, ФОП – з 585 до 910.
В результаті, якщо у 2021 році 60% надавачів послуг первинки припадало на комунальні заклади, то зараз – 47% (хоча, очевидно, що більшість пацієнтів обслуговується саме в комунальних закладах: 87% від 30,5 мільйона, хто має укладену зараз декларацію).
Читайте також: "Сірий" ринок медичних послуг в Україні сягає 150 мільярдів.
Як його побороти?
На "вторинці" ще більше зростання.
Кількість надавачів пакетних послуг приватної форми власності за час повномасштабного вторгнення там подвоїлася: зі 141 до 282.
"Загалом мережа, якою надаємо послуги програми медичних гарантій, тобто те, що Національна служба здоров"я закуповує, збільшується, а не зменшується", – розповів виданню LB співзасновник Українського центру охорони здоров"я Павло Ковтонюк.
Це вибиває головний аргумент з рук критиків реформи, проведеної за часів Супрун, заступником якої тоді працював Ковтонюк.
Ніби закладів буде менше і вони стануть менш доступними для малих громад.
Ні перше, ні друге поки не підтверджується наявними даними.
За підрахунками ЕП, відсоток закладів на первинці у містах як був, так і залишився на рівні 30% (решта в селах і селищах).
А прогалини, якщо вони виникають, швидко заповнює бізнес, якому є за що боротися.
За підрахунками ЕП, приватні заклади і ФОП претендують на більш ніж 6 млрд грн від держави за надані медичні послуги населенню і з кожним роком ця цифра, очевидно, ставитиме більшою: весь бюджет медгарантій на 2025 рік становить 175,5 млрд грн.