Чому зниження ліміту на міжнародні посилки загрожує економічній безпеці України

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що передбачає радикальне зниження і навіть повне скасування безподаткового ліміту на міжнародні посилки.
Якщо зараз цей ліміт становить 150 євро, то нові пропозиції знижують його до 45 євро для деяких відправлень, а для більшості — скасовують загалом.Це може стати серйозним ударом для української економіки, суспільства та волонтерських ініціатив, вважає президент поштово-логістичної групи компаній Meest Group Ростислав Кісіль.
Логістика України за останні три роки продемонструвала неймовірну стійкість.
Під обстрілами відновлюються поштові відділення, а товари першої необхідності та допомога армії доставляються без затримок.
Саме логістичний сектор став одним із важливих стовпів підтримки економіки під час війни.
Проте запропоновані зміни можуть зруйнувати цю налагоджену систему, створити значні перешкоди для доставки необхідних товарів. Що таке 150 євро? Для багатьох українців — це не абстракатна цифра.
Це ціна зимових черевиків, дитячого одягу чи базової побутової техніки.
У цей поріг входять товари, які українці масово замовляють за кордоном: , одяг, електроніка, іграшки,, засоби гігієни.
Всі вони коштують там на 30–40% дешевше, ніж в Україні.
Введення податків позбавить багатьох родин можливості економити, що особливо важливо у складні часи війни. Впровадження податку на міжнародні посилки вдарять і по волонтерах, які регулярно замовляють товари для військових: тактичне спорядження, комплектуючі для дронів, медичні матеріали чи гуманітрану допомогу для армії та постраждалих.
Якщо на такі товари накладуть ПДВ, то захисники України отримають менше допомоги за ті самі кошти.Тобто, на практиці законопроєкт, який нібито спрямований на наповнення бюджету, може завдати більше шкоди, ніж користі. Крім того, за даними Державної митної служби, неоподатковані міжнародні посилки становлять лише 2% загального імпорту.
Це означає, що очікуванні надходження до бюджету мізерними в порівняні з навантаженням витратами, які ляжуть на митницю, бізнес та громадян.Зросте й вартість адміністрування податків, яке, за різними оцінками, може сягати 100 грн за кожну посилку. Контрабанда — ще одна серйозна загроза, яку може спровокувати нововведення.
Замість легальних відправлень українці можуть перейти до «сірих» схем доставки..
У цьому контексті особливо небезпечними стають нелегальні «бусики» , які обходять офіційні митні правила, завдаючи реальної шкоди економіці. Європейський досвід показує, що зміни такого масштабу мають бути поступовими.
У країнах ЄС аналогічна реформа митного опадаткування тривала понад п’ять років: створювалась система Import One Stop Shop, проводилась масштабна інформаційна кампанія та поступова підготовка суспільства.
В Україні ж автори законопроєкту пропонують запровадити нові зміни за кілька місяців, ще й під час війни. Що можна зробити, щоб уникнути ризиків? Відкласти реалізацію законопроєкту до завершення війни.
Зараз не час для радикальних експериментів. Створити робочу групу, яка включатиме представників, бізнесу, волонтерів та громадянського суспільства.
Усі вони мають брати участь у розробці рішень. Розробити інфраструктуру для впровадження змін та поступово та без шкоди для громадян. Врахувати особливості воєнного стану.
У часи кризи всі економічні рішення мають сприяти перемозі, підтримувати армію та громадян, а не створювати нові виклики. Зниження ліміту на міжнародні посилки — це рішення, яке вплине на кожного українця, на нашу обороноздатність, волонтерський рух і всю економіку країни.
Українці прагнуть реформ, але вони мають бути виваженими, розумними та своєчасними.
У воєнний час головний пріоритет — підтримка армії та громадян й економічні рішення, відповідно, теж мають працювати на підтримку людей, а не шкодити їм.