Національний банк України підвищив облікову ставку до 14,5%

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 14,5% річних. Це рішення спрямовується на підтримання стійкості валютного ринку, збереження інфляційних очікувань під контролем, розворот інфляційного тренду та поступове сповільнення інфляції до цілі 5%. Стримування цінового тиску, ймовірно, потребуватиме подальшого посилення процентної політики.

Інфляція сягнула 12% у 2024 році, ціновий тиск зберігається й на початку 2025 року

У грудні 2024 року інфляція пришвидшилася до 12% у річному вимірі, що перевищило попередній прогноз НБУ (Інфляційний звіт, жовтень 2024 року). За оцінками НБУ, прискорення інфляції тривало й у січні.

Високі темпи зростання споживчих цін значною мірою визначалися тимчасовими чинниками, передусім пов’язаними з ефектами гірших минулорічних урожаїв. Водночас посилювався й фундаментальний ціновий тиск. Про це свідчить подальше пришвидшення базової інфляції (до 10,7% р/р у грудні), зокрема через стрімке зростання цін на послуги (12,5% р/р у грудні). Така цінова динаміка зумовлювалася збільшенням витрат бізнесу на сировину, матеріали й електроенергію, а також підвищенням зарплат на тлі збереження дефіциту кадрів. Водночас в останні місяці певною мірою зростання цін стримувалося зміцненням курсу гривні до євро, що має вагоме значення для українського імпорту.

Перехід інфляції на двознаковий рівень негативно позначається на інфляційних очікуваннях населення та бізнесу. Однак очікування фінансових аналітиків та банків залишаються відносно стійкими.

Завдяки вичерпанню тимчасових чинників цінового тиску та заходам процентної й валютно-курсової політики НБУ інфляція сповільниться до 8,4% у 2025 році та до цілі 5% – у 2026 році

У перші місяці 2025 року інфляція, вірогідно, продовжить зростати через подальший вплив як тимчасових чинників, зокрема ефектів нижчих минулорічних врожаїв, так і фундаментальних, зокрема тиску з боку виробничих витрат бізнесу. Інфляція сягне свого піку в II кварталі та із середини року почне знижуватися.

Очікується, що наприкінці 2025 року інфляція сповільниться до 8,4%, а у 2026 році – до цілі 5%. Цьому, зокрема, сприятимуть заходи процентної та валютно-курсової політики Національного банку, а також вищі врожаї, поліпшення ситуації в енергетиці, зниження фіскального дефіциту та помірний зовнішній ціновий тиск.

Відновлення економіки триватиме, хоча й буде обмеженим через наслідки війни

Завдяки значній міжнародній підтримці, а також високому рівню адаптивності бізнесу та населення до умов війни економіка України й надалі відновлюється.

За оцінками НБУ, у 2024 році реальний ВВП України зріс на 3,4%, що менше за жовтневий прогноз НБУ. Темпи економічного зростання сповільнилися порівняно з 2023 роком. Це пояснюється не тільки гіршими врожаями та дещо слабшим, ніж очікувалося, зовнішнім попитом, а й реалізацією ризиків збільшення інтенсивності бойових дій, посиленням повітряних атак росії та пов’язаним із цим дефіцитом електроенергії. Збереження високих безпекових ризиків також стримувало повернення мігрантів та зумовлювало значний дефіцит робочої сили.

Ураховуючи безпекові ризики та складну ситуацію на ринку праці, НБУ знизив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік – до 3,6%. Водночас базовий сценарій прогнозу НБУ, як і раніше, передбачає поступове повернення економіки до нормальних умов функціонування. Відповідно у 2026–2027 роках очікується помірне пришвидшення економічного зростання – до близько 4%. З одного боку, наслідки війни, що позначилися на дефіциті робочої сили та нестачі виробничого капіталу, і надалі обмежуватимуть економіку. З іншого, – відновленню сприятимуть інвестиції в енергетичні та виробничі потужності, збереження доволі м’якої фіскальної політики та зростання приватного споживання на тлі збільшення доходів населення.

Міжнародна підтримка буде достатньою для беземісійного фінансування дефіциту бюджету та підтримання стійкої ситуації на валютному ринку

У 2024 році Україна отримала 42 млрд дол. США від міжнародних партнерів у формі кредитів і грантів. Завдяки цим коштам уряд зміг профінансувати значний дефіцит бюджету (близько 24% ВВП без урахування грантів у доходах), а НБУ – підтримувати стійкість валютного ринку та наростити міжнародні резерви до нового історичного максимуму (43,8 млрд дол. США наприкінці 2024 року).

Очікується, що у 2025 році Україна отримає 38,4 млрд дол. США зовнішнього фінансування. Ураховуючи заходи уряду з нарощування власних надходжень і залучення на внутрішньому борговому ринку, цих коштів має вистачити для повного покриття запланованого дефіциту бюджету на наступний рік (близько 19% ВВП без урахування грантів у доходах) без звернення до емісійних джерел. Зі свого боку НБУ зможе компенсувати структурний дефіцит валюти в приватному секторі та згладжувати надмірні курсові коливання. Це дасть змогу підтримувати стійкість валютного ринку в умовах режиму керованої курсової гнучкості, що узгоджуватиметься з досягненням інфляційної цілі 5% на горизонті політики.

Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни

Війна триває. Російська агресія зумовлює ризики подальшого зниження економічного потенціалу, зокрема через втрати людей, територій і виробництв. Швидкість повернення економіки до нормальних умов функціонування залежатиме від характеру й тривалості бойових дій.

Основні ризики, спричинені російською агресією, залишаються незмінними:

• виникнення додаткових бюджетних потреб, передусім для підтримання обороноздатності; 
• можливе додаткове підвищення податків, що, залежно від параметрів, може посилювати ціновий тиск; 
• подальше пошкодження інфраструктури, передусім енергетичної, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції;
• поглиблення негативних міграційних тенденцій та подальше розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці.

Зберігаються також ризики зниження ритмічності міжнародної допомоги та менш сприятливих, ніж очікується зараз, зовнішньоекономічних тенденцій, зокрема через більшу геополітичну поляризацію країн і відповідну фрагментацію світової торгівлі.

Однак можуть реалізовуватися й позитивні сценарії, пов’язані передусім із посиленням фінансової підтримки партнерів (зокрема за рахунок використання основної суми знерухомлених російських активів для компенсації втрат України) та зусиль міжнародної спільноти із забезпечення справедливого й тривалого миру для України. Крім того, можливим є подальше пришвидшення євроінтеграційних процесів та відбудови інфраструктури, у тому числі енергетичної. 

Для підтримання стійкості валютного ринку, збереження контрольованості очікувань та поступового приведення інфляції до цілі 5% на горизонті політики Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку на 1 в. п. до 14,5%

Пришвидшення інфляції в другому півріччі 2024 року та пов’язане з цим погіршення інфляційних очікувань домогосподарств зумовило зниження реальної дохідності гривневих інструментів для заощаджень. Підвищення облікової ставки спрямоване на забезпечення належного захисту гривневих заощаджень від інфляції та підтримання інтересу населення до гривневих активів. Це сприятиме зниженню тиску на валютний ринок та ціни.

Разом з обліковою ставкою на 1 в. п. підвищуються ставки за депозитними сертифікатами овернайт, тримісячними депозитними сертифікатами та кредитами рефінансування – до 14,5%, 17,0% та 17,5% відповідно.

Оновлений макропрогноз НБУ передбачає подальше підвищення облікової ставки для стримування інфляції 

НБУ, ймовірно, продовжить посилення процентної політики на найближчих засіданнях Правління з питань монетарної політики в разі збереження ознак стійкості інфляційного тиску та загрози розбалансування інфляційних очікувань.

Повну версію січневого макроекономічного прогнозу буде оприлюднено в Інфляційному звіті 30 січня 2025 року.

Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики, яка передувала ухваленню Правлінням Національного банку цього рішення, буде оприлюднено 03 лютого 2025 року.  

Наступне засідання Правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 06 березня 2025 року.

Графік засідань і основних публікацій з монетарної політики

Рішення щодо облікової ставки та інших монетарних інструментів ухвалюються Правлінням НБУ вісім разів на рік відповідно до опублікованого заздалегідь графіка. На чергових засіданнях у січні, квітні, липні та жовтні рішення ухвалюються на підставі нового макроекономічного прогнозу, повна версія якого щокварталу публікується в Інфляційних звітах. На інших чотирьох засіданнях (у березні, червні, вересні та грудні) рішення приймаються за результатами оцінки ризиків та невизначеності з урахуванням нової інформації про внутрішні та зовнішньоекономічні події, яка з’явилася після останнього прогнозу. За потреби додатково до чергових можуть скликатися й позачергові засідання Правління з питань монетарної політики.

Монетарні рішення попередньо обговорюються на чергових (а за потреби й позачергових) засіданнях Комітету з монетарної політики (КМП), який є консультативним колегіальним органом. КМП не приймає рішень і не надає рекомендацій, а створений з метою обміну інформацією та поглядами, якісного і детального обговорення монетарних питань до їх винесення на розгляд Правління Національного банку. Окрім Голови та інших членів Правління Національного банку, до складу КМП також входять директори чотирьох департаментів: монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності.

Рішення щодо облікової ставки завжди оголошується на пресбрифінгу в четвер о 14.00 одразу після відповідного засідання Правління з питань монетарної політики. Одночасно публікується пресреліз, де відображається консенсусна позиція Правління Національного банку щодо ухвалених рішень.

На 11-й день після ухвалення рішення публікуються Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики. Вони містять знеособлені позиції всіх членів КМП щодо оптимальних монетарних рішень, зокрема і альтернативні до ухваленого рішення думки та відповідну аргументацію.