Як Україна входить у 2025 рік: аналіз економічного стану
13:05 | Економічна правда
Протягом 2024 року Україна продовжила адаптуватися до умов великої війни, долаючи численні виклики.
Попри регулярні обстріли та руйнування інфраструктури, держава зберегла стійкість, а економіка змогла підтримати обороноздатність і забезпечити стабільну роботу основних секторів.
З яким запасом міцності країна увійшла у 2025 рік?Сильні сторониМакроекономічна та фінансова стабільність
Третій рік великої війни показав стійкість макроекономічних показників України.
Після падіння економіки України на 29% у 2022-му валовий внутрішній продукт зростав на 3-5% попри регулярні обстріли та руйнування енергетичної інфраструктури, які створювали значні перешкоди для бізнесу.
Обмінний курс стабілізувався, а девальвація в другій половині 2024 року становила лише 2-3%, що стало можливим завдяки переходу до режиму керованої гнучкості і значним інтервенціям.
Попри це обсяг міжнародних резервів майже не змінився: 40,5 млрд дол.
на початку року проти 39,9 млрд дол.
у грудні.
За прогнозом KSE Institute, у 2025 році очікується їх подальше зростання.
Читайте також: Головні драйвери та ризики для економіки у 2025 році: погляд голови Нацбанку
Банківська система демонструвала стійкість, що стало результатом виваженої політики Нацбанку.
Підвищення податків на прибуток до 50%, як і у 2023 році, не спричинило суттєвих проблем з капіталом банків.
Частка непрацюючих кредитів протягом року зменшувалася: з 37,4% в січні до 32,4% в листопаді.
У сегменті кредитів фізичних осіб і ФОПів цей показник скоротився з 23,5% до 17%.
Попередній рік став найспокійнішим з 2016 року у контексті зменшення кількості банків.
Лише одна установа, "Альпарі банк", завершила діяльність за власною ініціативою, відкликавши ліцензію в червні.
Індекс фінансового стресу Нацбанку впав до найнижчого рівня з початку великої війни – менш ніж 0,1 у листопаді, що створило сприятливе підґрунтя для банківської системи у 2025 році.Стратегічні угоди з міжнародними партнерами
У 2024 році Україна уклала низку стратегічних угод, спрямованих на відновлення економіки, модернізацію державних інституцій та інтеграцію з Євросоюзом.
У лютому була підписана безпекова угода з Францією, яка стала основою для подальшої співпраці у сфері оборони.
У квітні міністр фінансів підписав рамкову угоду з урядом Республіки Кореї про надання кредитів на 2,1 млрд дол.
на 2024-2029 роки від Фонду економічного розвитку та співробітництва.
Червень став знаковим місяцем завдяки проведенню Ukraine Recovery Conference-2024 в Берліні, де було укладено 110 угод на понад 16 млрд євро.
Серед них – гарантії та фінансування інвестицій у рамках Ukraine Facility (1,4 млрд євро), пакет підтримки енергетики від США (824 млн дол.), створення Альянсу стійкості малого та середнього бізнесу (7 млрд євро), програма перенавчання Skills Alliance (700 млн євро).
Крім того, були підписані угоди про гуманітарне розмінування (35 млн дол.) та страхування ризиків (350 млн дол.).
Читайте також: За що Україна отримала 1,1 мільярда доларів від МВФ і що пообіцяла зробити
На саміті G7 у червні Україна та Японія уклали десятирічну безпекову угоду, яка передбачає 4,5 млрд дол.
підтримки у сферах оборони, гуманітарної та фінансової співпраці.
У жовтні перша віцепрем"єр-міністерка Юлія Свириденко та посол Франції в Україні Гаель Вейсьєр підписали грантову угоду на 200 млн євро для відновлення критичної інфраструктури та підтримки економічних секторів.
Найголовніше – почалася імплементація механізму ERA для України, ініційованого країнами G7.
Ця програма передбачає надання додаткових 50 млрд дол.
протягом 2024-2027 років.
Ініціатива гарантована прибутками від заморожених російських державних активів і структурована таким чином, щоб уникнути фінансового навантаження на Україну.
Ми з колегами оцінюємо, що вона допоможе покрити потреби у фінансуванні у 2025-2026 роках.
Ці угоди стали важливими кроками на шляху до посилення економічної стійкості, реалізації ключових реформ та виконання умов євроінтеграції в умовах війни.Бум у military-tech-секторі
Рік ознаменувався стрімким зростанням military-tech-стартапів та оборонних розробок.
За словами прем’єр-міністра, обсяг виробництва зброї за перші вісім місяців року зріс удвічі порівняно з 2023-м, тоді як 2023-й показав триразове зростання порівняно з 2022-м.
Ці тренди обнадійливі і для 2025 року.
За оцінкою керівника TAF Drones Олександра Яковенка, обсяг ринку military-tech у 2024 році досяг 1,5-2 млрд дол., що втричі перевищує показники 2023 року.
Цей сектор має потенціал зростання до 10 млрд дол.
до 2030 року.
Ріст можливий завдяки експорту зброї, перевіреної в бойових умовах, а також відкриттю виробничих потужностей у країнах ЄС, якщо будуть усунуті регуляторні бар’єри.
Читайте також: Дрони на морі та суші, штучний інтелект та симулятор Javelin: як розробки military-tech наближають перемогу України
Спільне дослідження KSE Institute та Brave1 показує, що у 2024 році обсяг інвестицій у defence startups міг сягнути 50 млн дол.
порівняно з 5 млн дол.
у 2023-му.
Середній розмір інвестиційних раундів збільшився з 500 тис.
дол.
до 1-3 млн дол.
Це свідчить про поступове зростання довіри інвесторів до українських розробників, що, імовірно, триватиме і в 2025 році.
Суттєво збільшилися виробничі потужності галузі: у 2023 році було вироблено близько 300 тис.
безпілотників, а у 2024-му потужності дозволяють виробити 3-4 млн.
Першим завданням було швидко налагодити масове виробництво БПЛА, а зараз пріоритет змістився на ефективність і новітні технології.
Також очікується, що в наступні роки конкуренція приведе до консолідації виробників.Прогрес у впровадженні реформ
У 2024 році активне впровадження реформ дозволило Україні зміцнити державні інституції та наблизитися до стандартів ЄС у рамках євроінтеграційного курсу.
Україна успішно виконала 36 індикаторів "Плану України", що забезпечило отримання 16,1 млрд євро фінансування.
Ключові досягнення реформ такі.
Перезапуск Бюро економічної безпеки, що підвищить ефективність боротьби з економічними злочинами та зменшить тиск на бізнес.
Прийняття політики управління державною власністю, що створить умови для завершення приватизації нестратегічних державних підприємств, збільшить надходження до бюджету та зменшить корупційні ризики.
Запровадження системи запобігання неплатоспроможності юридичних осіб, що зменшить кількість банкрутств, знизить ризики для інвесторів та банків, підвищить загальну стійкість економіки.
Впровадження закону про REMIT, що забезпечить прозорість і запобігатиме маніпуляціям на ринку електроенергії, покращуючи конкурентне середовище та поглиблюючи інтеграцію з енергетичним ринком ЄС.
На 2025 рік "План України" передбачає виконання 56 кроків з потенційним фінансуванням у розмірі 12,5 млрд євро.
Досягнення 2024 року підвищують упевненість у реалізації запланованих реформ у 2025 році.Експорт і логістика
Зерновий коридор забезпечив у 2023-2024 роках експорт 57,5 млн тонн зерна, що перевищує показники попереднього сезону (49,5 млн тонн у 2022-2023 роках).
Загалом порти опрацювали 97,2 млн тонн вантажів, що на 57% більше, ніж у 2023 році.
Додаткові пункти пропуску для наземного транспорту та зменшення затримок на кордоні сприяли підвищенню ефективності логістики.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках
За оцінкою KSE Institute, стабільна робота коридору дозволила наростити експорт товарів на 11% у вартісному вираженні, що позитивно вплинуло на торговельний баланс і зменшило тиск на курс гривні.
Аналітичні центри почали вилучати ризик зупинки коридору з прогнозів, що підвищує довіру до ринку.Слабкі сторониРуйнування енергетичної інфраструктури та військові ризики
Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру завдали збитків на десятки мільярдів доларів і змусили імпортувати рекордні 4,1 ТВт-год електроенергії.
Це створило додатковий тиск на торговельний баланс і валютний курс.
Унаслідок пошкоджень і необхідності масштабних ремонтів ціни на електрику значно зросли, що посилило інфляційний тиск та уповільнило темпи економічного зростання.
Прогнозованість цього фактору вкрай низька, оскільки залежить від ситуації на полі бою та ефективності систем захисту об’єктів енергопостачання, а також стану реалізації проєктів розгалуженості енергогенеруючих потужностей.
Читайте також: Битва за світло триває.
Репортаж із ТЕС, яку зруйнували росіяни
За оцінкою KSE Institute, ситуація поступово стабілізується.
У 2024 році було відновлено 3 ГВт з 9 ГВт потужностей і введено в експлуатацію 1 ГВт нових.
Проте військові ризики залишаються значним фактором невизначеності.
Складність прогнозування подій на полі бою обмежує інвестиційну привабливість України, оскільки послаблює можливості якісного планування та прогнозування.
Попри це, зниження премії за ризик українських облігацій після виборів у США свідчить, що інвестори очікують на можливе завершення війни.Дефіцит робочої сили
Попри зростання зарплат приблизно на 15% з поправкою на інфляцію у 2024 році, це не свідчить про здоровий стан ринку праці.
За даними Інституту економічних досліджень, індекс складності пошуку робочої сили стабільно погіршувався впродовж усієї великої війни: для кваліфікованих працівників він зріс з 0,31 на початку 2024 року до 0,58 в листопаді.
Для некваліфікованих працівників цей показник збільшився з 0,23 до 0,33 за той же період.
Читайте також: Людей бракує, зарплати зростають.
Що відбувається на ринку праці
Згідно з квартальними опитуваннями НБУ, дефіцит кадрів відчувають понад 40% бізнесів, тоді як у 2023 році таких було лише 26%.
Це суттєво обмежує можливості для зростання.
У прогнозі KSE Institute передбачене уповільнення темпів підвищення зарплат через зменшення оптимізму роботодавців щодо залучення кадрів і скорочення планів розширення виробництва.
Це, своєю чергою, матиме негативний вплив на динаміку ВВП у 2025 році.Зростання цін та інфляція
Інфляція почала стрімко зростати влітку і досягла двозначного рівня в листопаді, завершивши рік на позначці 12%.
Головним чинником стало зростання тарифів на електроенергію для населення і виробників на 63%.
Найбільший удар відчули компанії, у собівартості продукції яких велика частка припадає на енерговитрати.
Читайте також: Курс, ціни, податки та популізм: чого очікувати від економіки у 2025 році
Додатковим фактором стало зростання цін на сільськогосподарську продукцію через неврожай, спричинений посухою.
У листопаді ціни на овочі підвищилися на 60%, на фрукти – на 25%.
Значне зростання заробітних плат, близько 21%, також вплинуло на збільшення собівартості виробництва.
За прогнозами KSE Institute, 2025 рік почнеться з високого рівня інфляції.
Поступове підвищення облікової ставки НБУ стримає її зростання, але стабілізація цін і сповільнення інфляційного тиску можливі лише влітку 2025 року.Геополітична невизначеність
У 2024 році політичні зміни в Євросоюзі та США вплинули на геополітичну ситуацію навколо України.
На виборах до Європарламенту кілька партій, які раніше висловлювали більш стримані позиції щодо підтримки України, отримали значну частку місць.
Хоча ці сили не формують більшість, їх вплив може стати фактором, який потрібно буде враховувати при формуванні політики ЄС.
Читайте також: Демократія їм більше не потрібна: як Маск та його соратники змінюють Америку і світ
На локальних виборах у низці країн теж фіксувалося зростання популярності окремих політичних сил, що може вплинути на національні позиції щодо України.
У США результати виборів викликали питання щодо підтримки України.
Попри це, стратегічне партнерство між країнами залишається важливим елементом глобальної стабільності, а подальші домовленості відіграватимуть ключову роль.Неритмічність фінансової допомоги
У березні 2024 року Україна отримала 9 млрд дол.
фінансової допомоги після двомісячної паузи в надходженнях.
Загалом за рік сума міжнародної підтримки становила майже 42 млрд дол.
Однак неритмічність виплат створювала касові розриви, які впливали на макроекономічну стабільність.
Зокрема, це призвело до зниження резервів на 3 млрд дол., погіршення економічних очікувань і необхідності вдаватися до альтернативних методів фінансування ключових видатків бюджету включно з оборонними витратами.
Схвалення пакета макрофінансової допомоги ERA має посилити стабільність надходжень у 2025-2027 роках.
Проте ризик бюджетних розривів залишається актуальним і його вплив на економіку може зберігатися в наступні роки.