Завершена розробка українського аналога дрона "Ланцет"

Російські дрони-камікадзе "Ланцет" є великою проблемою для української армії ще з кінця 2022 року.
Вони залітають на глибину до 40 кілометрів і працюють у парі з дроном-навідником Zala, який одночасно є ретранслятором сигналу. OSINT-спільноти зафіксували близько 3 тис уражень української техніки цими дронами.
Вони майже повністю складаються із західної електроніки, але санкції не заважають росіянам нарощувати їх виробництво. Розмови про появу аналогічних дронів-камікадзе в Україні тривають не перший рік.
Але технологія цих безпілотників виявилась достатньо складною, тож масова поява "зрілих" зразків в українській армії триває довше, ніж навіть поява дронів deepstrike, які здатні бити по нафтопереробним заводам за сотні кілометрів. Зараз одразу кілька українських компаній займаються розробкою та виробництвом таких дронів.
Один з найбільш технологічних зразків напередодні презентувала українська компанія Deviro на Defense Tech Innovations Forum 2025 від Brave1. "Військові просили зробити щось схоже на московитський "ланцет".
Українські FPV-дрони тоді вражали цілі в радіусі 10 кілометрів, а ми почали розробляти засіб, який працюватиме на 35-50 кілометрів", – розповідає технічний директор Deviro Олексій Чумаченко. Ще до початку великої війни компанія брала участь у проєкті дрона-камікадзе RAM II.
Це була спроба кількох компаній зробити баражуючий боєприпас у корпусі розвідувального Лелека-100.
У 2023-му році ці безпілотники навіть купував Фонд Сергія Притули, і вони вражали російську техніку.
Дрон-камікадзе RAM II В компанії ЕП розповіли, що головним недоліком моделі RAM II є форма крила літакового типу, яка дозволяє заходити на ціль лише під кутом 20-30 градусів.
Через це сила вибуху розпорошувалась "у повітря".
Новий же дрон має Х-крило, як і на російському "Ланцеті", що дозволяє йому вражати цілі під кутом 45 градусів й бити сильніше.Дрони серії RAM теж пішли шляхом створення моделі з Х-крилом.
Новий RAM X уже працює на фронті та знищує російську техніку.
Але цим проєктом паралельно займається інший виробник. Свій новий безпілотник у Deviro назвали "Булава", розробка тривала близько двох років і коштувала компанії мільйони доларів.
За останній рік його показували на кількох великих виставках озброєнь, але остаточно розробка завершилась лише два місяці тому.
За словами Чумаченка, одним з найскладніших завдань було довести до кінця розробку алгоритму, який змушує дрон влучати в ціль за різних погодних умов. Розгорнути й запустити "Булаву" в небо можна буде за 20 хвилин за допомогою пневматичної катапульти.
“Булава” на випробуваннях Фото надала ЕП компанія Deviro Камікадзе працює на глибині до 50 км.
Стандартний радіозв’язок на такій відстані працюватиме значно гірше, адже дрон заходить за радіогоризонт.
Саме тому для "Булави" реалізували технологію MESH.
Вона передбачає, що дрон-камікадзе працюватиме в парі з дроном-розвідником – "Лелека 100М2", який одночасно шукатиме для нього ціль та ретранслюватиме сигнал зв’язку. БПЛА "Лелека 100М2" раніше не підтримував технологію MESH, тож компанія його переробила: уклала кількамільйонний контракт із британською компанією на постачання нових систем зв’язку та зробила можливість інтеграції з "Булавою". Військові вже використовують "Лелеку 100М2" на фронті як розвідники.
Тож за потреби вони можуть окремо докупити "Булаву" та під’єднати її до своєї "Лелеки".
За словами розробника, це буде не складніше, ніж під’єднати навушники AirPods до IPhone. Дрони Deviro обладнані інерціальною системою навігації, тобто БПЛА за допомогою датчиків сам розуміє, яку відстань він пролетів і скільки залишилось до цілі.
Також він може орієнтуватись у просторі за допомогою візуального аналізу об’єктів навколо і порівняння їх із супутниковими знімками.
Це потрібно на випадок, якщо по дорозі до цілі дрон втратить зв’язок під дією російських РЕБів. На певній відстані до цілі оператору "Булави" достатньо побачити ціль у камеру та "захопити" її.
Після цього безпілотник сам розуміє, куди йому потрібно вдарити.
Навіть якщо ціль почне рухатись, система наведення супроводжуватиме її аж до моменту ураження.
Таким чином "Булава" буде здатна самотужки вражати цілі, навіть якщо зв’язок на останніх сотнях метрів буде втрачено.
А об’єктивний контроль влучання здійснюватиме дрон-ретранслятор – "Лелека 100М2", який летітиме на відносно безпечній відстані.
“Булава” на випробуваннях Фото надала ЕП компанія Deviro Бойова частина (БЧ) важитиме 3,6 кг і матиме термобарично-кумулятивний ефект, тобто підпалюватиме ціль запальною сумішшю та битиме спрямованою ударною хвилею.
За словами Чумаченка, розмір та тип БЧ обирали виходячи з того, що цілями будуть російські легкоброньовані об’єкти: маленькі склади, командно-штабні машини, засоби ППО та системи РЕБ. Безпілотники передали деяким підрозділам і вони вже вразили кілька російських цілей.
Відео уражень ЕП опублікує на своєму телеграм-каналі. Зараз розробка проходить процедуру кодифікації, після чого буде готовою до перших контрактів.
Розробник тимчасом працює над можливістю інтеграції "Булави" у систему ситуаційної обізнаності "Дельта", що зробить можливим ураження пріоритетних цілей у кооперації з усіма суміжними підрозділами.
Ціна серійної "Булави" поки невідома, але вона вимірюватиметься десятками тисяч доларів за постріл. Українська компанія Deviro має виробничі спроможності в Україні та Чехії.
В компанії ЕП розповіли, що заводи в обох країнах сьогодні працюють на потреби української армії.
На чеському заводі замовлення здебільшого фінансують європейські партнери, а на українському – державний замовник. Утім компанія не приховує планів колись продати "Булаву" на світовий ринок.
На виставці Eurosatory-2024 в Парижі дрон представили під іншим брендом – "Масе".