Що буде з книгами без USAID та інфляцією

Книжковий ринок України трансформується.
У 2024 році його обсяг становив 120-150 млн дол.
– небагато порівняно з літературними гігантами Європи, такими як Німеччина (9,9 млрд євро) та Польща (600 млн євро).
Проте за цими скромними цифрами приховується потенціал для стрімкого розвитку, особливо у світлі культурних змін, економічних викликів і міжнародної підтримки.Між попитом та економікою: структура ринку Український книжковий ринок характеризується дуальністю.
Друковані книги залишаються домінантними завдяки культурним традиціям та висхідному попиту на україномовний контент.
Водночас сегмент електронних та аудіокниг динамічно зростає, хоч і стримується високим рівнем піратства та недостатнім рівнем розвитку інфраструктури дистрибуції електронного контенту. Паралельно на ринок впливають макроекономічні фактори.
За даними НБУ, інфляція у 2024 році сягнула 12% з прогнозованим зниженням до 8,4% у 2025 році та до 5% у 2026 році.
Зростання ВВП на 3,6% у 2025 році сигналізує про поступове економічне відновлення, однак висока облікова ставка НБУ (14,5%) обмежує доступність фінансування для бізнесу, зокрема для видавництв. Роздрібні ціни на друковані книги за рік зросли більше, ніж офіційний рівень інфляції.
На це вплинули зростання вартості паперу і прав на твори іноземних авторів, зростання курсу валюти, збільшення зарплат і винагород за переклади та ілюстрації.
Усе це впливає, з одного боку, на здорожчання книг, з іншого – на зростання обсягу ринку, як мінімум, у гривневому еквіваленті. Продажі гравців, які збільшують обсяги видання актуальних на ринку книг, за останній рік суттєво зросли: на 60%, а іноді навіть на 100%, якщо порівнювати місяць до місяця попереднього року.
Це залежить від виходу блокбастерів.
Якщо в січні вийшли кілька таких книг, а рік тому нічого особливого не виходило, то між місяцями може бути двократне зростання.
Ми зростаємо так.Вплив міжнародної допомоги Для Bookchef видання книг завдяки грантам не є пріоритетом.
Для нас головний фокус – клієнт, який фінансує розвиток компанії, а гранти часто пропонують на щось нішеве, що без підтримки може залишитися не виданим. У 2024 році допомога від USAID становила 3% ВВП України (5,4 млрд дол) і була спрямована на економічний розвиток, освіту та культурні проєкти.
Ця підтримка не лише прямо впливає на фінансування конкретних програм, а й створює мультиплікативний ефект для економіки загалом.
Читайте також: Які державні органи та організації не отримають кошти через призупинення фінансування USAID? Список Кошти, отримані домогосподарствами через програми підтримки, стимулюють споживчий попит, зокрема на книжки.
Люди, які отримують фінансову допомогу або гранти, мають додаткові ресурси для купівлі книг, що збільшує обсяги продажів і підтримує видавничий бізнес навіть у складних економічних умовах. Призупинення або зменшення обсягів цієї підтримки може мати негативні наслідки і для книжкового ринку: зменшаться грантові програми для видавництв та авторів, уповільняться цифрова трансформація та розвиток інновацій у видавничій сфері, знизиться попит на книжкову продукцію.Системне мислення: аналіз ринку через зворотні зв"язки Системне мислення – це підхід до аналізу складних явищ, що дозволяє зрозуміти, як різні елементи взаємодіють між собою в рамках однієї системи. Один з теоретиків цієї концепції – американська вчена Даніела Мідоуз, відома завдяки роботі Thinking in Systems: A Primer та участі в проєкті The Limits to Growth.
Вона розробила методи, що допомагають аналізувати не лише окремі фактори, а і їх взаємозв"язки та вплив на загальний розвиток систем. Ключовим поняттям у системному мисленні є петльові зв"язки: цикли зворотного зв"язку, які показують, як зміни в одному елементі системи можуть впливати на інші її частини.
Є два типи петель: підсилювальні і стабілізаційні. Системне мислення зручно використовувати для аналізу стану ринку.
Для книжкового ринку методологію Мідоуз можна застосувати так. Підсилювальні петлі – це цикли, що сприяють зростанню або прискоренню змін.
Наприклад, економічне відновлення приводить до зростання доходів, що стимулює попит на книги.
Це допомагає залучати інвестиції у видавничий бізнес і розширює асортимент продукції, створюючи ефект "снігової кулі". Стабілізаційні петлі стримують зміни, допомагаючи системі зберігати рівновагу.
Наприклад, висока інфляція знижує купівельну спроможність населення, що обмежує попит на книги і стримує зростання випуску видавничої продукції. Маємо два варіанти розвитку подій, на кожен з яких впливають зовнішні фактори.
Як і на будь-який ринок та сектор економіки в Україні. Що буде далі? За умови помірного економічного зростання (стабілізаційна петля) ринок досягне 160-201 млн дол.
Це передбачає поступову стабілізацію без значних зовнішніх інвестицій, що може обмежити темпи зростання, але забезпечує певну стійкість завдяки внутрішнім ресурсам.
Хоча тут ми залежимо від кількості людей, які живуть в Україні і мають гроші на книжки. У разі активної міжнародної економічної підтримки (підсилювальна петля), боротьби з піратством та виготовленням контрафактної продукції, подальшої цифровізації ринок може зрости до 213-266 млн дол.
Це розширить внутрішній ринок і виведе українську видавничу продукцію на міжнародний рівень. Завдання видавців в обох варіантах розвитку подій – аналізувати свою діяльність та, як завжди, пропонувати читачам той продукт, якого вони потребують.
Стратегічне завдання для ринку – шукати ефективну взаємодію між усіма учасниками задля зростання всієї галузі.