Готельна нерухомість під час війни та після: Україна і світовий досвід

На початку великої війни готельна індустрія України зазнала безпрецедентного удару.
Заповнюваність готелів у центральних, південних та східних регіонах упала до критичних 5-15%.
У Києві та великих містах рівень бронювань знизився на 85-98%.
Це призвело до масового закриття готелів та зупинки інвестпроєктів. Першочергові втрати бізнесу від війни оцінювалися понад 40% загального річного доходу.
За даними Держстату, у 2021 році сектор формував близько 2,1% ВВП країни.
У 2022 році цей показник упав удвічі.
За прогнозами аналітиків, у 2023 році втрати від недоотриманого прибутку могли перевищити 1,5 млрд дол.Трансформація ринку під нові умови На початку війни готелі були змушені змінювати формат роботи та бізнес-модель.
На заході України готелі перетворилися на центри для переселенців, приймаючи людей, які тікали від боїв.
Багато готелів змінили концепцію, орієнтуючись на довгострокову оренду номерів для людей, які потребували стабільного житла. Попит на такі послуги особливо зріс у Львові, Ужгороді та Івано-Франківську.
Значну роль у виживанні сектору відігравала міжнародна допомога.
Власники готелів співпрацювали з ООН, Червоним Хрестом та благодійними фондами, які винаймали багато номерів для своїх співробітників та переселенців. Зараз ситуація відновлюються.
У Києві у 2024 році заповнюваність становила близько 40%, при цьому роком раніше – 21%.
Деякі готелі, які суміщають центральну локацію і помірну віддаленість від об’єктів критичної інфраструктури, стабільно мають заповнюваність близько 100%, а іноді і більше: усі номери бронюються, а коли гості виїжджають раніше, вдається заселити нових.Ситуація в популярних туристичних регіонах Попри війну, в Україні є регіони, де туристичний бізнес продовжує працювати і має перспективи зростання після її завершення. Аналіз понад 50-ти найбільших курортів, до яких входять Східниця, Драгобрат, Шаян, Солотвино, свідчить, що Буковель залишається курортом, який демонструє стійкість та потужний динамічний розвиток навіть у складні часи.
У 2023 році його відвідали понад 2,5 млн туристів, що на 10% більше порівняно з попереднім роком.
Це свідчить про зростання популярності Буковеля. У 2024 році він ініціював масштабну трансформацію, спрямовану на створення сертифікованого туристичного кластера відповідно до міжнародних стандартів сталого розвитку.
Мета – стати першою в Україні та п"ятою у світі недержавною туристичною локацією, сертифікованою за міжнародними протоколами.
Читайте також: Кількість гостей у п’ятизіркових готелях зростає попри війну.
Чому? Цей процес включає оцінку за 84 критеріями, серед яких – екологічна відповідальність, інклюзивність та управління туристичними потоками.
Інвестори активно вкладають кошти в інфраструктуру курорту.
У 2023-2024 роках загальні інвестиції в модернізацію перевищили 50 млн дол.
Ці кошти спрямовані на розширення готельного фонду, будівництво трас, покращення сервісів. Буковель активно розвиває альтернативні види туризму, пропонуючи відвідувачам гірські прогулянки, велоспорт та оздоровчий відпочинок.
Влітку курорт приваблює туристів завдяки найбільшому в Україні штучному озеру площею 6,8 га, яке стало популярним місцем для відпочинку та водних розваг.
У лютому 2025 року в Буковелі запрацював аквапарк – один з найбільших в Україні. Після завершення війни очікується відновлення та покращення транспортної інфраструктури, що сприятиме збільшенню туристичного потоку.
Зокрема, дорога від Буковеля до Івано-Франківська допоможе збільшити пропускну здатність та скоротити час подорожі.
Завдяки новій дорозі частина туристів зможе добиратися авіатранспортом, що також дасть поштовх розвитку місцевого аеропорту. Близькість до кордонів ЄС і розвинена інфраструктура роблять курорт привабливим і для іноземних туристів.
Завдяки постійному розвитку та впровадженню міжнародних стандартів Буковель має всі шанси закріпити за собою статус провідного туристичного центру в Східній Європі.Сакартвело: швидка адаптація та залучення інвестицій Після війни 2008 року Сакартвело зіткнулася із серйозними викликами у відновленні економіки, зокрема туристичної галузі.
Незважаючи на короткочасність конфлікту, його наслідки були відчутними: зниження туристичних потоків, пошкодження інфраструктури та негативний вплив на міжнародний імідж країни. У перші роки після війни уряд Сакартвело зосередився на відновленні та модернізації інфраструктури.
Він реалізував низку реформ, спрямованих на покращення бізнес-клімату та залучення іноземних інвестицій.
Зокрема, спростив процедури реєстрації бізнесу, знизив податки, впровадив антикорупційні заходи.
Завдяки цьому у 2011 році темп зростання ВВП досяг приголомшливих 24,5%. Туристична галузь стала одним з пріоритетних напрямків розвитку економіки.
Уряд інвестував у розвиток туристичних об"єктів, просування країни на міжнародній арені та покращення сервісу.
Завдяки цим зусиллям до 2019 року кількість міжнародних туристів, які відвідали Грузію, перевищила 9 млн осіб, що є значним досягненням для країни з населенням близько 3,7 млн. Досвід Сакартвело демонструє, що навіть після збройного конфлікту країна може досягти значних успіхів у відновленні та розвитку туристичної галузі за умови проведення комплексних реформ та активної державної підтримки.Ліван: відновлення після громадянської війни Громадянська війна в Лівані, яка тривала у 1975-1990 роках, завдала країні величезних збитків.
За цей період загинули 100-150 тис.
осіб, а економіка була зруйнована.
Загальна сума збитків від війни становила 25 млрд дол.
у тодішніх цінах.
До війни на частку туризму припадали 20% ВВП країни. Після завершення конфлікту перед владою постало завдання відновлення не лише економіки, а й соціальної та культурної сфер.
Ключовою фігурою в процесі відбудови став прем"єр-міністр Рафік Харірі, який ініціював масштабні проєкти, особливо в столиці – Бейруті.
Був відновлений центральний діловий район, реконструйовані історичні пам"ятки, модернізована інфраструктура. У 2003 році країна вперше після війни перетнула позначку 1 млн іноземних туристів, а у 2010 році Ліван відвідали 2,3 млн людей.
Тоді ж частка туризму у ВВП країни знову досягла довоєнних 20%.
Перед пандемією, у 2016-2019 роках, держава приймала 4,3-4,6 млн міжнародних відвідувачів щороку.Чорногорія: ставка на природний туризм Після здобуття незалежності у 2006 році Чорногорія зіткнулася з необхідністю відновлення та розвитку економіки, значну частину якої становив туристичний сектор.
Країна зробила ставку на малі готелі, вілли та бунгало.
Це сприяло залученню туристів, які шукали більш усамітненого та сімейного відпочинку.
Такий підхід виявився успішним, бо він відповідав європейським тенденціям. Уряд Чорногорії активно підтримував розвиток туристичної інфраструктури, пропонуючи пільгові умови для інвесторів та спрощуючи бюрократичні процедури.
Завдяки цьому країна залучила значні іноземні інвестиції в будівництво та реконструкцію готелів.
За даними Світового банку, у 2019 році туризм перевищив 20% ВВП Чорногорії, а країну відвідали 2,6 млн туристів, що майже вчетверо перевищує її населення.
Зараз частка туризму у ВВП країни становить 25-30%.
Читайте також: Апарт-готелі, кондомініуми, прибуткові будинки: скільки можна заробити на інвестиціях в готельні номери Особлива увага була приділена розвитку екологічного та розкішного туризму.
Будівництво готелів преміум-класу та створення умов для екотуризму дозволило Чорногорії привабити заможних туристів з Європи та інших регіонів.
Крім того, країна активно пропагувала свій туристичний бренд на міжнародних ринках. Таким чином, Чорногорія змогла ефективно відновити та розвинути свій туристичний сектор після здобуття незалежності, зробивши акцент на розвитку малих готелів та екологічного туризму, а потім сфокусувавшись на преміальному сегменті, що відповідало сучасним тенденціям та запитам туристів.Хорватія: післявоєнне відновлення та європейська інтеграція Після війни за незалежність у 1991-1995 роках Хорватія зіткнулася з масштабними руйнуваннями інфраструктури та значним спадом у туристичній галузі.
Однак завдяки комплексному підходу до відновлення країна змогла не лише відновити, а й значно перевершити довоєнні показники у сфері туризму. Уряд реалізував реформи, спрямовані на покращення бізнес-клімату і залучення іноземних інвестицій.
Він спростив процедури реєстрації бізнесу, знизив податкове навантаження та впровадив антикорупційні заходи.
Ці кроки сприяли швидкому економічному зростанню та відновленню туристичної інфраструктури. Особлива увага була приділена відновленню та розвитку готельного сектору.
Були реалізовані програми реконструкції зруйнованих готелів та будівництва туристичних об"єктів.
Держава співпрацювала з міжнародними організаціями та приватними інвесторами для залучення фінансування та експертизи. Завдяки цим зусиллям Хорватія досягла значних успіхів.
У 2019 році країну відвідали понад 20 млн туристів, що є рекордним показником для Хорватії.
Туризм став одним із ключових секторів економіки, приносячи понад 20% ВВП. Досвід Хорватії демонструє, що навіть після значних руйнувань та економічних труднощів країна може відновити і розвинути туристичну галузь за умови проведення комплексних реформ, залучення інвестицій та державної підтримки.Що працює та які бізнес-моделі виживають Український готельний бізнес переживає складні часи, проте досвід Сакартвело, Лівану, Чорногорії та Хорватії доводить, що навіть після найглибших криз можна не лише відновити галузь, а й перетворити її на рушійну силу економічного зростання. Одним з головних чинників виживання є адаптивність бізнес-моделей.
Готелі в Україні вже почали трансформацію: частина переорієнтувалася на довгострокову оренду для переселенців, інші співпрацюють з міжнародними організаціями, які фінансують розміщення гуманітарних місій та волонтерів.
Це тимчасові рішення, але вони дозволяють готельному сектору залишатися на плаву. Наступний фактор – інвестиції та підтримка держави.
Післявоєнне відновлення Хорватії стало можливим завдяки ефективним економічним реформам та стимулюванню інвесторів.
Україні необхідно розробити комплексну програму підтримки галузі з пільговими кредитами, податковими канікулами та субсидіями. Ці механізми сприяли швидкому зростанню готельного бізнесу і в Чорногорії, де влада створила сприятливі умови для інвесторів.
У довгостроковій перспективі аналогічна стратегія допоможе Україні не лише відновити сектор гостинності, а й зробити його конкурентним на міжнародному рівні. Окремий напрямок розвитку – туристичні кластери та екологічний туризм.
Успіх Буковеля є яскравим прикладом того, що правильно побудована інфраструктура та стратегічне планування можуть забезпечити стабільний розвиток навіть у кризові періоди.
Курорт продовжує залучати туристів завдяки розширенню пропозицій поза межами зимового сезону.
Це відповідає світовим тенденціям: екологічний туризм є одним з найдинамічніших сегментів ринку. Після війни розвиток транспортної інфраструктури стане важливим фактором збільшення туристичних потоків.
Відновлення аеропортів, покращення дорожнього сполучення та залучення бюджетних авіакомпаній дозволить Україні приймати більше міжнародних туристів.
Наприклад, Сакартвело суттєво збільшила туристичні потоки після модернізації аеропортів та активної промоції країни. Міжнародний досвід свідчить, що навіть після масштабних руйнувань туристична галузь може не лише відновитися, а й стати потужним драйвером економіки. Україні вже зараз варто закладати фундамент майбутнього зростання: підтримувати готельний сектор через податкові стимули, залучати інвесторів, розвивати туристичні напрямки, готувати інфраструктурні проєкти.
Гнучкість, стратегічне планування та міжнародне партнерство стануть ключовими факторами успіху українського туристичного ринку в найближчі роки.