Віцепрезидентка Visa в Україні: Є ідея зробити нашу мережу базою для роботи екосистеми криптовалют

Споживачі фінансових послуг не задумуються про те, наскільки важлива справна робота платіжних систем.
Проте саме вони забезпечують більшу частину розрахунків усередині будь-якої економіки.
Не дивно, що вихід найбільших міжнародних гравців Visa та Mastercard з ринку московія у 2022 році став чи не найвідчутнішою фінансовою санкцією, яку на собі відчула більшість росіян. Однак з того часу багато чого змінилося.
Солідарність Заходу навколо підтримки України похитнулася, а в московії вже обговорюють повернення на свій ринок компаній-вигнанців.
На тлі "активізації економічної співпраці" Москви та Вашингтона такий крок уже не здається неможливим. "Вірю в силу і здоровий глузд моєї компанії.
Це все буде зважено та в межах правового поля", – говорить ЕП віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна, яка очолила український підрозділ місяць тому. Напередодні зміни регіональної менеджерки в Україні Visa вдалося суттєво наростити свою частку на ринку і майже зрівнятися з Mastercard.
Наразі частка платіжної системи може перевищувати 50% ринку після рішення Monobank перевести всіх своїх непреміальних клієнтів саме на Visa. Чого це коштувало платіжній системі? Від відповіді Чорна дипломатично ухиляється, як і від питання, чи веде її фірма аналогічні переговори з іншими банками: "Поки про це не написали в газетах, це все конфіденційно". У своєму першому інтерв"ю на керівній посаді Чорна розповіла про політику платіжної системи щодо роботи з Росією, погляд компанії на криптоактиви, міф про подвійну конвертацію, боротьбу Національного банку з дропами та результати роботи програми "Національний кешбек".Про різницю між Visa та Mastercard — У чому різниця між Visa та Mastercard? — Стандартні технології та схожі підходи.
Мета Visa – доступність, безпечність, безшовність операцій, додаткові сервіси для партнерів і держателів карток.
Відмінності є на рівні кінцевого продукту від банку: які умови на послуги пропонує. — Тобто для споживача немає ніякої різниці, якою карткою користуватися? — Загалом, так.
Якщо піти в деталі, наприклад, у преміальні продукти, то кожна система працює над їхнім наповненням самостійно. — Мова про "золоті" та "платинові" картки? — Так, тут у кожної системи можуть бути свої знахідки: хто що першим придумав, запропонував, імплементував, так воно і працює. Також різниця є в більш складних технологіях.
Наприклад, токенізація (заміна реквізитів банківської картки на унікальний ідентифікатор, який використовується при розрахунках за допомогою смартфонів та інших гаджетів – ЕП). Одним з наших ключових напрямків є електронна комерція.
Там може з"явитися додаткова можливість для користувача з боку однієї чи іншої платіжної системи.
На цей ринок виходять нові гравці, тож іде конкуренція за якість та швидкість.
Тетяна Чорна, Visa: "В Україні, за останніми даними НБУ, менш ніж 65% операцій з використанням платіжних карток – безготівкові.
Проте ми розуміємо, скільки ще операцій з готівкою поза картками та банками" Назарій Мазилюк — Як глобально поділений світовий платіжний ринок між Visa та Mastercard і хто зараз лідирує? — Лідирує Visa.
Ми не цікавимося цією статистикою, бо для всіх платіжних систем головний конкурент – готівка, а її ще дуже багато.
В Україні, за останніми даними НБУ, менш ніж 65% операцій з використанням платіжних карток – безготівкові.
Проте ми розуміємо, скільки ще операцій з готівкою поза картками та банками. — Ви декларуєте ціль – розвиток безготівкових розрахунків.
Кілька років тому колишній заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма пропонував заборонити всю готівку.
Як ви ставитеся до такої ідеї? — На всіх ринках ми виступаємо за відкриту ринковість.
Ринок краще сам себе регулює, коли з"являється зручне, безпечне, технологічне рішення.
Читайте також: Головний з економіки в ОП Ростислав Шурма.
Про бізнес брата, концентрацію державних активів та "хороших" бізнесменів — Споживач голосує гаманцем. — Гаманцем та діями.
Будь-яке регулювання – спірна річ, бо його складно виконати.
Ринкові умови балансують потреби всіх гравців ринку.Про переведення клієнтів Monobank на Visa — За даними НБУ, у 2020 році кожну третю активну картку в країні випускала Visa, а в грудні 2024 року ви майже зрівнялися з Mastercard: 48% проти 51,6%.
Яка ситуація зараз, коли на Visa перейшли клієнти Monobank? — Ми також орієнтуємося на статистику Нацбанку, невдовзі вона має оновитися.
Наша частка протягом останніх п"яти років зростає, передусім завдяки роботі української команди Visa.
У нас з’явилося більше людей, які вкладаються в ринок, ми швидше адаптуємо технології для потреб ринку, швидше запускаємо. — Що Visa запропонувала Monobank, щоб він перевів клієнтів до вас? — У нас абсолютно рівні умови для всіх гравців.
Monobank, як і будь-якому іншому українському банку, ми пропонуємо комплексний пакет рішень, який, з одного боку, стимулює їх працювати, розвивати бізнес, а з іншого – дозволяє постійно вдосконалювати клієнтський досвід за допомогою наших рішень.
Тетяна Чорна, Visa: "Кількість активних карток за кордоном суттєво зросла: більш ніж удвічі порівняно з лютим 2022 року.
Середній чек варіювався, але незначно.
В рази виросли p2p-перекази.
Зараз цей рівень утричі вищий, ніж довоєнний.
Потік вхідних платежів в Україну дуже великий" Назарій Мазилюк — Перед цим ви сказали, що між Visa та Mastercard ніякої різниці для кінцевого споживача немає.
Які саме рішення ви могли запропонувати банку, аби він перевів усіх клієнтів саме до вас? — У нас великий фокус на все, що пов"язано з подальшою диджиталізацією продуктів.
Наприклад, за рівнем токенізації Україна входить у трійку світових ринків.
Зараз уже 53% всіх транзакцій, які здійснюються face to face, тобто в наземному еквайрингу, – це транзакції з використанням токенів. — Тобто з використанням NFC? — Так, це розрахунки за допомогою телефону, годинника.
Також ми сфокусовані на покращенні досвіду проведення транзакцій в електронній комерції. Ми запускаємо технологію Visa Click to Pay, яка в комбінації з Visa Passkey буде повторювати досвід розрахунків в офлайн-еквайрингу.
Наразі 10-20% транзакцій в є-ком незавершені.
Для банку ці технології – це додаткові гроші, адже він починає заробляти на операціях, які ще вчора були незавершеними. — Ці технології запроваджуються для усіх банків? — Звичайно. — У чому тоді вигода для Monobank? — Я про це й кажу, що немає ніякого секрету.
Усі рішення доступні абсолютно для всіх банків.
Будь-яка компанія – чи то банк, чи то платіжна система – це люди, які там працюють.
Хтось більш наполегливий і краще розповів, допоміг вчасно імплементувати рішення.
Банк вирішив, що йому комфортно працювати саме так.
Читайте також: Банки на продаж.
Хто хоче купити Укргазбанк та "Сенс" і скільки вони коштують? — Вам як компанії це нічого не коштувало? — Додатково – нічого. — Чи ведете переговори з іншими банками, які активно працюють у роздробі, щоб вони теж перевели клієнтів на Visa? — Ми працюємо з усіма банками.
Зрозуміло, що ми зацікавлені, аби більше наших послуг ставали улюбленим сервісом наших банків-клієнтів і споживачів.
Робота йде з двох сторін: і з боку Visa, і з боку банків.
Ми приносимо на ринок рішення, презентуємо їх.
Ухвалення рішення – на боці банку і, знову ж таки, наскільки швидко відпрацює команда банку, наскільки вона зацікавлена. — І все ж: чи проводите переговори з іншими банками, аби вони перевели всіх своїх клієнтів на Visa? — Ви самі розумієте: поки про це не написали в газетах, це все конфіденційно.Про подвійну конвертацію та дроперів — На відміну від Mastercard, Visa – це американська компанія… — Mastercard – це також американська компанія. — Але якщо в Євросоюзі розраховуватися гривневою карткою Visa, то відбувається подвійна конвертація: спочатку – з гривні в долар, а потім – з долара в євро.
Для карток Mastercard такого немає. — Це ще один міф і, мабуть, саме з нього народився "посил", що Mastercard – це європейська компанія.
Щоб зрозуміти, як працює обмін валют, треба зануритися в те, що ми називаємо settlement.
Тобто все залежить від того, як банк, який випустив картку, налаштував ці процеси всередині себе. Насправді немає ніякої подвійної конвертації.
Вона може спрацювати, якщо торговець запропонує вам розрахуватися валютою, відмінною від вашої картки. — Тобто якщо в єврозоні розраховуватися карткою в євро, то подвійної конвертації не буде? — Її не буде в будь-якому разі.
Якщо у вас гривнева картка Visa, ви приїхали в будь-яку країну єврозони, у вас буде конвертація гривня-євро за карткою Visa.
Читайте також: Перекази з картки на картку обмежать ще більше.
Чому банки це роблять — Тоді звідки пішла ця легенда про подвійну конвертацію? — Їй так багато років, що я не знаю.
Скільки працюють платіжні системи на ринку, стільки й існує ця історія. — Дивно, бо недавно я прочитав про подвійну конвертацію на офіційному сайті одного з банків… — Значить, у цьому банку все так налаштовано.
Умовно, у нього немає валюти розрахунків євро і він їх проводить через долар, тому там подвійна конвертація. — В Україні більшість банків мають подвійну конвертацію? — Більшість клієнтів Visa працюють з трьома основними валютами, зокрема з євро, тому подвійної конвертації для тримачів їх карток не буде. — У вас є інформація про те, скільки українців, які мають картки вашої платіжної системи, перебувають за кордоном? — Ми бачимо лише кількість унікальних карток, які розраховуються за кордоном.
Якщо з України виїхала людина з п"ятьма картками Visa і розрахувалася ними в мережі, то ми не розуміємо, це п’ять карток однієї людини, чи п’ять різних людей. — Як змінилася кількість активних карток за кордоном? — Суттєво зросла: більш ніж удвічі порівняно з лютим 2022 року.
Середній чек варіювався, але незначно.
В рази виросли p2p-перекази.
Зараз цей рівень утричі вищий, ніж довоєнний.
Потік вхідних платежів в Україну дуже великий. — Чи відстежуєте ви обсяги p2p-переказів у країні, зокрема в контексті поширення дропів? Чи стало більше клієнтів після рішень НБУ та банків? — Кількість та обсяги зростають.
Проте чіткого впливу, що стало більше дрібних транзакцій або стало більше карток, які почали таке робити, не помітно.
Наскільки я пам"ятаю, коли Нацбанк вводив ці ліміти, то очікував, що вони стосуватимуться невеликої кількості.
Ми аномальних коливань не бачимо. — Чи консультувалися з вами як з платіжною системою під час запровадження цих обмежень? — Ні, з нами не консультувалися.
Робота регулятора – захищати економіку та споживача, тому вони ухвалюють такі рішення, а ми їх підтримуємо.
Читайте також: "Дропи" будуть жити завжди".
Продавець чужих карток про розцінки, ФСБ і "циган" у відділеннях банків Про комісію interchange та "Національний кешбек" — За даними НБУ, середня комісія interchange у третьому кварталі 2024 року становила 0,67%.
Її то скасовували, то повертали.
Що буде далі? — На відкритих ринках рівень interchange встановлюється саме платіжними системами.
Це не дохід платіжних систем, це міжбанківська комісія.
Її сплачує банк, який встановив термінал торговцю, банку-емітенту картки. В Україні у 2021 році підписали меморандум про сприяння безготівковим операціям і він передбачав поступове зниження комісії з 1,2% до 0,9%.
Ми рухалися в межах цього меморандуму, але втрутилася велика війна. На початку війни Visa на рік повністю відмовилася від комісій, а дію interchange призупиняли на два місяці.
Потім він повернувся на рівень 0,9%, а восени 2023 року був знижений до 0,7% на період дії воєнного стану.
Згідно з меморандумом, якщо завтра настане мир, то interchange має повернутися до 0,9%. — Чи є у вас стратегічне бачення, що цю комісію треба знижувати? Наскільки я знаю, у країнах ЄС interchange становить 0,2-0,3%. — У нас немає такого бачення, тому що як учасник меморандуму ми працюємо в межах меморандуму.
Interchange – важлива комісія для банків.
Вони реінвестують ці гроші в технології, у системи лояльності, наприклад, у кешбеки. — Interchange – це міжбанківська комісія, а на чому заробляєте ви? — Учасники платіжної системи – банки – сплачують певні комісії за прайсингом. — Залежить від домовленостей з банком? — Це не домовленість, це єдиний для всіх прайсинг. — Чи могли б ви привідкрити завісу щодо цих комісій та їхніх розмірів? — Ми не публікуємо умови.
Тетяна Чорна, Visa: "Visa – традиційно поза політикою.
Мабуть, це правильно для компанії, яка забезпечила 233 мільярди транзакцій за 2024 рік.
Усе, що стосується санкцій, санкційних списків, виконується неухильно" Назарій Мазилюк — Розміри цих комісій у вас та в Mastercard різні чи однакові, як interchange для банків? — Це як прайсинг банків.
Він різний чи однаковий? Начебто різний, а начебто однаковий. — Дохід платіжної системи залежить від ставки interchange? — Ні, це винятково дохід банків-емітентів.
Visa не заробляє на комісії interchange. — Наскільки нам відомо, Visa долучалася до розробки програми "Національний кешбек", яку запускало Мінекономіки.
Яка була ваша роль? — Ми доєдналися до програми в серпні 2024 року як операційний партнер.
Ми мали б відповідати за впровадження інфраструктурних рішень, оскільки ми технологічна компанія.
Програма ж загалому направлена на підтримку українського виробника і стимулювання економіки. — А також безготівкових розрахунків. — Безготівкових розрахунків, а це додаткове зростання податків.
Читайте також: Кешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського — Тобто ви більше консультували чи допомагали розробляти рішення? — Це навіть не консультаційна, а технологічна чи навіть операційна допомога. — Ви надавали технологію, як побудувати процес зарахування кешбеку? — Шматочок. — Як ви оцінюєте результативність програми? Можливо, не економічний ефект, а те, як вона стимулювала розвиток безготівкових розрахунків. — Мені важко робити оцінку, бо в нас немає даних.
Ініціатор цієї програми – Мінекономіки.
Думаю, саме воно має оцінювати та робити висновки. — Ви бачили вплив цієї програми на безготівкові розрахунки? — Я не оцінювала в динаміці.
Здається, що сплеску на десятки процентів там не було і я не впевнена, що воно може бути.
Ця програма – це просто "цеглинка". — Щоб сформувати в людей звичку? — Так.
Коли у 2012 році я почала працювати в платіжних системах акаунт-менеджером, у мене в підпорядкуванні була група банків.
Пам"ятаю, що в одному з них частка безготівкових операцій за картками була 4%. — Що це за банк? — Не можу сказати. — Він зараз працює? — Так.
Зараз такого показника в жодному українському банку немає.
Це про еволюцію, скільки роботи зроблено, скільки акцій ми з цим банком провели.Про повернення Visa в Росію — У 2022 році Visa та Mastercard вийшли з московії.
Наприкінці 2024 року ЗМІ повідомляли, що в російських банків закінчуються сертифікати безпеки від чипів Visa та Mastercard.
Цими картками досі користуються в московії? — Картки Visa та Mastercard не працюють за межами московії з березня 2022 року. — Ідеться про картки, які випустили російські банки? Ними не можна розрахуватися за межами московія? — Так.
Жодна закордонна картка не працює в московії.
Можу точно сказати, що через систему Visa ці картки не проходять.
Вони заблоковані 5 березня 2022 року. — Яким чином російські банки можуть випускати картки Visa? — Вони не випускають нові, це старі.
Читайте також: Вони повертаються? Які шанси на відновлення американського бізнесу в московія — Тобто вони якось зламали картки і тепер працюють в обхід системи Visa? — Я таких термінів не буду використовувати.
Точно знаю, що вони не працюють у глобальній мережі Visa Net. — Були повідомлення, що Visa планує повернутися на московитський ринок. — Позиція Visa з 2022 року принципова і незмінна: ми засудили агресію, повністю вийшли з російського бізнесу.
Це рішення незмінне і таким лишається.
Visa виконує абсолютно всі санкції, введені в нашій сфері діяльності, включаючи ті, що запроваджені безпосередньо проти московії. — Рішення про вихід з російського ринку було продиктоване санкціями чи це була власна ініціатива компанії? — У першу чергу, це рішення Visa, яке залишається дійсним. — Представники США обговорюють відновлення економічної співпраці з московія.
Якщо раптом так станеться, що в межах домовленостей США знімуть санкції з московія, то за таких умов Visa повернеться на московитський ринок? — Якраз днями (21 лютого – ЕП) Visa оголошувала результати своєї роботи в минулому кварталі.
CEO компанії Райану МакІнерні поставили це питання.
Він сказав too early to tell, тобто занадто рано говорити.
Наші плани такі, як вони є.
Принципова позиція – не працювати з країною-агресором – незмінна. — Де та межа, яка визначатиме, чи повертатися компанії на московитський ринок? Наприклад, припинення вогню – це достатня підстава? Чи необхідне офіційне завершення війни та укладання якоїсь угоди? — Для мене особисто це така ж болюча тема, як для будь-якого українця.
Що стосується Visa, то я вірю в силу і здоровий глузд моєї компанії.
Це все буде зважено та в межах правового поля.
Так, як було завжди. Можу сказати, що зараз Visa – надійний партнер України.
Ми підтримуємо багато державних програм, інвестуємо в соціальні проєкти.
Тобто ми впливаємо на стійкість та зростання економіки не лише своїм основним бізнесом.
Читайте також: Фактор Трампа.
Чи може президент США вплинути на фінансову підтримку України від МВФ? — Враховуючи, що Visa – американська компанія, наскільки політика США впливає на її рішення працювати чи не працювати в московії? — Один з коментарів Райана був про те, що Visa – традиційно поза політикою.
Мабуть, це правильно для компанії, яка забезпечила 233 мільярди транзакцій за 2024 рік.
Усе, що стосується санкцій, санкційних списків, виконується неухильно. — Якщо США запровадять санкції проти України або дадуть політичний сигнал, що треба економічно натиснути на Київ, наскільки швидко Visa згорне діяльність в Україні? Ви опрацьовуєте ці варіанти? — Якщо це станеться, то ми з вами зустрінемося і поділимося тими новинами, які в нас будуть станом на цей момент.Про нові технології та криптовалюту — Для більшості людей Visa та Mastercard – це, передусім, картки.
Проте ви самі кажете, що більшість транзакцій токенізовані і відбуваються через телефони, годинники та інші гаджети.
У чому тут роль Visa? — Ми – провайдер технології.
Наше завдання – нести на ринок найкращі рішення.
Колись це була картка, зараз – це токенізована транзакція.
У нас є рішення і для споживачів, і для підприємців. — Наприклад, Visa Tap to Phone? — Так, ця функція перетворює смартфон на повноцінний платіжний термінал, що дозволяє бізнесу приймати платежі без додаткового обладнання та витрат. — Над якими новими технологічними рішеннями працюєте? — У фокусі – поширення технології Visa Tap to Phone.
Серед технологічних новинок – рішення Click to Pay для торгівлі в інтернеті.
Воно дає змогу створити такий же гаманець для карток, якими можна розраховуватися в інтернеті. У нас є технологія Tap to Add Card.
Вона дозволяє завантажити картку у віртуальний гаманець, просто приклавши її до смартфона.
Тобто не треба вручну вводити реквізити.
Tap to Add Card уже запровадили Приватбанк, "Універсал банк" та Міжнародний інвестиційний банк (МІБ). — Як ви реагуєте на необхідність роботи в умовах відсутності світла та зв"язку? Чи розробляє Visa якісь офлайн-рішення? — Кожен банк може встановити такі налаштування, щоб навіть за відсутності зв"язку частина сум проходила.
Ми це доповнюємо системами безпеки від шахрайства.
Коли банк не може перевірити онлайн, чи є в клієнта гроші, то працюють безпекові системи, які надаємо ми. — У світі набувають популярності шахрайські схеми з використанням соціальної інженерії, коли жертву змушують добровільно погодитися заплатити гроші.
Чи може платіжна система їм протистояти? — За останні п"ять років Visa інвестувала понад 11 мільярдів доларів у технології, зокрема в штучний інтелект.
Він класно працює там, де багато даних. Наразі в нас працюють понад 200 моделей на базі штучного інтелекту, 60 з них – у режимі реального часу.
Передусім – саме для захисту від фроду.
Зараз ми працюємо з НБУ та банками, адаптуємо технологію Visa Protect для захисту переказів з рахунку на рахунок.
Це великий фокус і серйозні інвестиції.
Читайте також: "Забій свиней": як онлайн-шахраї заробляють мільярди доларів на криптоскамі — Чи планує Visa виходити на ринок криптовалют і як ставитеся до нього? — Криптовалюта – це живий фінансовий інструмент.
Сама по собі технологія цифрових валют дуже перспективна, проте у Visa суворі глобальні процедури, комплаєнс.
Ми завжди працюємо в межах локального регуляційного поля. Наша глобальна інфраструктура – це майже 15 тисяч фінансових установ, 130 мільйонів торгових точок.
Є ідея та намір зробити нашу мережу базою для роботи екосистеми криптовалют. — Але все впирається в регуляторні обмеження? — Так.
Якщо в Україні це заборонено, то ми не будемо цього робити. — Чи вважає Visa загрозою розвиток цифрових валют центральних банків? Розрахунок ними не потребує посередників – банків чи платіжних систем. — Ми дивимося на все, що пов"язано з безготівковими розрахунками, як на додаткові можливості.
Усе, що про прозорість розрахунків і зменшення готівки, нам здається класним.
З одного боку, це виклик, а з іншого – праця всіх гравців платіжного ринку, щоб зробити платежі зручнішими, безпечнішими, швидшими. — Ви співпрацюєте з Нацбанком щодо розробки є-гривні? Недавно регулятор анонсував відкриті тестування. — До розробки нас не залучають.
Це технологія НБУ, це їх стандарти та рішення.