Катерина Загорій, "Дарниця": Ми платили аптекам 22% від вартості ліків за право стояти на полиці

"З першого березня ціни на основні лікарські засоби знизяться на 30%, щоб стати доступнішими для населення", – заявив у лютому президент Володимир Зеленський. За цим фльором соціалізму немає зазіхання на ринкову економіку, переконує членкиня ради директорів фармацевтичної компанії "Дарниця" Катерина Загорій.
Саме вона озвучила президенту проблему різкого зростання цін на лікарські препарати і запропонувала інструменти боротьби з цим явищем. Головним винуватцем зростання цін вона називає регулятора – Міністерство охорони здоров"я.
На думку Загорій, фарма – це та галузь, де точно потрібне втручання держави. Згаданим подіям передувала кількамісячна боротьба, у ході якої кожна ланка в ланцюжку "виробники-дистриб"ютори-аптеки" намагалась зберегти власний дохід.
Схоже, що нині м’яч на полі виробників, найбільші з яких – "Фармак", "Дарниця", "Київський вітамінний завод" і "Артеріум". Загорій не погоджується з таким формулюванням, і каже, що від підвищення цін програв в першу чергу споживач. Два дистриб"ютори, які контролюють 90% ринку, – "БаДМ" та "Оптима-фарм", а також п"ять мереж аптек, які контролюють 50% ринку, – "АНЦ", "Подорожник", "9-1-1", "Бажаємо здоров’я" і "Доброго Дня", змушені поступитись і відмовитись від значної частини націнки на лікарські засоби.
Чим готова поступитись "Дарниця"?"Обшуки об"єднали найбільших виробників, які до цього сиділи в засаді" — 28 лютого Національна поліція провела обшуки на фармацевтичних заводах, в тому числі на "Дарниці".
Чи відомо вам, що вони розслідують і які документи шукали? — Відомо, звісно, ми ознайомилися з ухвалою, коли вони прийшли.
Ухвала з цікавим формулюванням – на першій сторінці якісь інші прізвища та інші компанії вказані, а потім на другій сторінці: "за свідченням оперативних підрозділів, документи за цими випадками можуть зберігатися в офісі "Дарниці". Це такий "привіт" з 90-х.
Але, зараз все в рази спокійніше (інтерв’ю відбулось 3 березня).
Поліція могла запитати ці документи письмово чи в будь-який інший спосіб, окрім як приходити натовпом 20 чоловіків. — Варто пояснити читачам контекст. — Фармацевтична індустрія складається з виробників, заводів, імпортерів (міжнародних фармацевтичних компаній, які продають ліки в Україні), дистриб"юторів (оптових компаній, які купують ліки у фармзаводів, зберігають їх і доставляють до аптек), і, власне, самих аптек.
Аптеки поділяються на мережеві і незалежні. Протягом останніх пів року відбувається хаотичний "броунівський рух", де вже ніхто не розуміє, хто на якій стороні стоїть.
Всі один на одного нападають і пробують навести якісь порядки. Виробники відстоюють свою позицію, аптеки – свою, дистриб"ютори – свою, у кожного з них своя правда і свої інтереси.
Жодному стейкхолдеру не вдається нав"язати свій порядок денний всім гравцям одночасно, навіть Міністерству охорони здоров"я. Поясню на прикладі футболу.
В мене чоловік щовечора включає футбол і хочеш-не-хочеш, я теж його дивлюся і абсолютно кожен раз питаю, за який колір ми вболіваємо (посміхається).
Гравці, які бігають на полі – це бізнес.
Рефері, власник стадіону, продавець квитків – це держава.
Держава мала б встановлювати правила, а коли ці правила хтось порушує – свистіти у свисток.
Дуже давно на українському фармацевтичному ринку ніхто не свистів у свисток. Це закінчилось тим, що в цю конструкцію зайшов президент, своєю президентською рукою гримнув по столу і на РНБО сказав: "Буде так".
По факту, це фармацевтична реформа чи її початок. У зв"язку з тим, що рішення РНБО не всім сподобалось, ті, хто міг дійти до правоохоронних органів, влаштували суперпублічну акцію заходу правоохоронних органів на три заводи з обшуками.
Читайте також: Особливий пацієнт.
Чому президента обурили ціни в аптеках? — Ви вважаєте, що ці обшуки ініціював один зі стейкхолдерів? — Так, один із них таким чином впливає на ситуацію.
Слава Богу, держава тут опинилась на стороні добра.
Такий метод тиску в чиюсь розумну голову не сам прийшов. Все чого вони досягли – зуміли об’єднати трьох найбільших виробників, які до цього сиділи в засаді і об"єднувалися тільки тоді, коли було супер складно. Трамп вчить нас культурі вдячності, але це, загалом, наша культура.
Я хочу висловити вдячність медіа, українському бізнесу.
В мене телефон був червоний: дзвонили і питали, куди приїжджати.
Продовження "кейсу Мазепи"."Ми платили аптекам 22% від вартості ліків за право стояти на полиці" — Як формується собівартість ліків? — Найбільшу частку займає сировина.
90% всієї сировини закуповується в Китаї та Індії.
Так влаштовано на всіх великих фармацевтичних заводах, якщо мова про стандартні генерики (відтворений лікарський препарат), не беремо інноваційні чи наркотичні ліки.
Сировина в середньому становить 15% від собівартості, але в кожному препараті по-різному. Далі зарплата і людський капітал, технологічні лінії.
Що на "Дарниці", що на "Фармаку", що на "Артеріумі" стоять технологічні лінії від великих європейських компаній.
Далі йдуть витрати на електроенергію, маркетингові платежі та GMP – належну виробничу практику. Великі фармацевтичні заводи мають плани.
У нас близько 150 препаратів в розробці, вони будуть випущені через три-п"ять років, а вкладаємося в них зараз.
За останній рік найбільші витрати – цифровізація: інвестували близько 15 мільйонів доларів. — Як формується ціна на ліки для кінцевого споживача? — Дуже по-різному, для деяких лікарських засобів собівартість може становити 15% від ціни, для деяких – 80%.
Ми можемо спочатку запускати препарат дешево, щоб завоювати ринок, і поступово піднімати ціну.
Розраховуємо собівартість не кожного окремого препарату, а загалом по заводу. До відпускних цін заводу додається націнка дистриб’ютора, націнка аптеки і маркетинг. Ми хочемо викласти відпускні ціни у публічний доступ.
Хоча вже зараз кожен може подивитись їх у нашій фірмовій аптеці "Дарниця", вона в нас лише одна, дісталась у спадок з Радянського Союзу. — Який рівень маржі закладає "Дарниця" в кожен препарат? — Від 15% до 85%, в середньому 20-30%.