Клімат змінюється. А ми?

Серед важливих підсумків Всесвітнього економічного форуму, який відбувся нещодавно у Давосі, варто відзначити оприлюднення результатів Глобального дослідження ризиків.
Показово, що понад 900 експертів з усього світу назвали другою за імовірністю загрозою екстремальні погодні явища.
(На першому місці – збройні конфлікти, що для українців, на жаль, не є новиною). У короткостроковій перспективі кліматичні зміни можуть мати різні прояви.
Найтепліша за 200 років зима сьогодні виглядає не лише як катаклізм, але також як можливість заощадити на енергоносіях, що, поряд із героїчною роботою ППО та енергетиків, зменшує ймовірність блекаутів.Загроза ближча, ніж здається Водночас не можемо не помічати й небезпечних наслідків.
Так містяни у багатьох куточках нашої країни вже відчули на собі негативний вплив погіршення якості повітря. Також, за даними Мінагрополітики, через посуху минулого року вітчизняні аграрії втратили до 10-12 % свого врожаю.
У перспективі 10-15 років, згідно з оцінками фахівців, щонайменше десята частина (3 млн гектарів) земель сільськогосподарського призначення в Україні стануть непридатними для ведення господарства без застосування штучного зрошування.
Це безпосередньо загрожуватиме продовольчій безпеці та аграрному сектору економіки. Крім того, кліматичні зміни впливають на біорізноманіття, що для людей може відгукнутися, наприклад, зростанням випадків хвороб, які передаються через комах (як хвороба Лайма). Сьогодні глобальна зміна клімату для багатьох українців виглядає віддаленою загрозою.
Надто на тлі щоденних новин з фронту.
Але насправді вона ближча, ніж здається.
Чи можемо ми вплинути на ситуацію?Про лідерство бізнесу Вже протягом нинішньої сесії в парламенті планують розглянути законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", який передбачає запровадження в Україні європейської моделі управління відходами упаковки. Цей нормативно-правовий акт важливий не лише як частина зобов’язань, які наша країна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію.
Передусім він має ключове значення для зменшення викидів парникових газів та збереження біоресурсів.
Також впровадження європейських норм матиме позитивний вплив на економіку – завдяки збільшенню податкових надходжень та новим робочим місцям в галузях переробки та виробництва. Виробник Кока-Кола в Україні є частиною корпорації Coca-Cola HBC, яка вже понад десятиліття очолює галузеві індекси сталого розвитку (The Dow Jones Sustainability Index (DJSI), CDP’s A List). Ще у 1999 році Кока-Кола стала одним із засновників Української Пакувально-Екологічної Коаліції (УКРПЕК) – неприбуткового об’єднання виробників, метою якого є розбудова в Україні ефективної системи управління відходами упаковки на основі європейської моделі розширеної відповідальності виробника (РВВ).
Цей підхід передбачає, що витрати на роздільний збір та подальшу переробку відходів упаковки повністю беруть на себе компанії, які випускають на ринок продукцію в упаковці.
Фінансування відбувається пропорційно до ваги упаковки, випущеної кожним із виробників. Проте ефективність такої системи безпосередньо залежить від законодавчої бази.
Для успішної роботи РВВ в Україні законодавцям необхідно врахувати багаторічний досвід Європейського Союзу.
Лише в такий спосіб можна гарантувати, що кошти витрачатимуться прозоро і за призначенням.Уроки ЄС для України Досвід країн-членів ЄС свідчить, що до системи РВВ слід залучати всіх виробників товарів в упаковці, незалежно від їхнього розміру.
Система колективної відповідальності передбачає створення організації розширеної відповідальності виробника (ОРВВ), яка від імені виробників координує роздільний збір, сортування та переробку відходів. Найбільшу ефективність продемонстрували системи з однією ОРВВ для галузі паковання та товарів в упаковці.
Такий підхід сьогодні реалізують 14 країн-членів ЄС.
В інших функціонують зазвичай не більше двох-трьох організацій.
Невелика кількість ОРВВ дозволяє акумулювати достатню кількість інвестицій та ефективно використати їх для розбудови необхідної інфраструктури. Також важливою є спеціалізація ОРВВ виключно на відходах упаковки.
Адже неможливо поєднати під одним дахом відходи упаковки та, наприклад, відходи батарейок чи мастил – для них потрібна зовсім інша інфраструктура збирання, інші технології транспортування, переробки тощо.
Отже, для відходів упаковки має бути створена своя ОРВВ.
Водночас досвід ЄС показує, що дробити ОРВВ за різними видами відходів упаковки – окремо для скла, окремо для паперу чи полімерів – не ефективно. Принциповим є неприбутковий статус ОРВВ.
Він гарантує, що всі кошти, які сплачують виробники продукції в упаковці, спрямовуються винятково на розвиток системи роздільного збору та рециклінгу.
Вчитися на чужих, а не власних помилках Ключ до ефективного управління відходами та досягнення високих показників рециклінгу – це розгалужена системи роздільного збирання та сортування, що охоплює не тільки великі міста, але й віддалені села.
Щоб реалізувати такий проєкт в масштабах країни, потрібні великі інвестиції – в будівництво сортувальних станцій, переробних підприємств, організацію логістики та просвітницької роботи з громадянами, створення інфраструктури для роздільного збирання різних типів відходів (контейнери, приймальні пункти тощо). Нині перед Україною ще тільки стоїть завдання розбудувати власну ефективну систему управління відходами упаковки.
Важливою передумовою для цього є ухвалення галузевого законодавства, яке втілюватиме кращі європейські та світові практики. Слід наголосити, що сьогодні ми маємо унікальну можливість.
Лише нещодавно, наприкінці 2024 року, Рада ЄС затвердила новий Регламент про упаковку та відходи упаковки (PPWR), який врахував найновіші дослідження та весь багаторічний досвід у цій сфері країн-членів ЄС.
Якщо законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", який зараз готують до голосування в парламенті, також врахує цей досвід й закріплюватиме лише найбільш ефективні норми, Україна отримає шанс розпочати одну з наймасштабніших реформ у своїй історії, навчаючись на чужих, а не власних помилках.
А це вже половина шляху до успіху.