Картографічні дрони над громадами в час війни?

1 січня 2025 року набув чинності законопроєкт №711-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель".
Згідно з ним, кожна громада повинна мати план просторового розвитку. Цей новий документ є основою містобудівної діяльності та землеустрою будь-якої громади країни, а його відсутність забороняє громаді відводити будь-які земельні ділянки, а також видавати містобудівні умови та обмеження для нових будівництв. Це позитивна зміна, наша асоціація підтримувала цю реформу.
Якщо громада має такий план, власник ділянки може легко змінити цільове призначення в межах дозволеного переліку без проходження кількох сесій місцевої ради.
Це шалена економія часу та зниження корупційних ризиків до мінімуму. У чому ж проблема? У тому, що на більшості території країни (крім максимум 10% громад, які розробляють ці плани) заблокована можливість починати нове будівництво, змінювати цільове призначення земельних ділянок та відводити їх на будь-які комерційні чи соціальні потреби.
Це неприйнятно в час, коли тисячі підприємств в Україні потребують релокації, а мільйони ВПО – нового житла. Уся сфера будівництва та девелопменту паралізована.
Це втрата податків, робочих місць та інвесторів.
Дедлайн був до 1 січня 2025 року.
До цього дня всі громади були зобов"язані затвердити комплексні плани просторового розвитку. Громадам, які не виконали цю вимогу, заборонено видавати дозволи на будівництво і зміну цільового призначення, а також відводити земельні ділянки.
Обласні військові адміністрації централізовано розсилають територіальним громадам повідомлення з нагадуванням про це і застереженням про відповідальність, яку будуть нести посадові особи, які проігнорують цю норму.
Читайте також: Не наступили на граблі.
Чому провал закону Офісу Зеленського про призначення землі – це добре Чому громади не підготувалися до змін? Існує кілька причин, однак основна – війна.
План просторового розвитку – дуже дорогий документ, аналог Генерального плану населеного пункту, але покриває всю територію громади.
Його вартість залежить від площі і коливається від 1 млн грн до 30 млн грн. Середня вартість – 5-7 млн грн.
Для більшості громад це непідйомна сума навіть у мирний час.
Уявімо реакцію мешканців громади, які побачать під час війни на сесії місцевої ради питання виділення 5-7 млн грн не на дрони чи автівки для ЗСУ, не на допомогу сім’ям загиблих воїнів, а на план просторового розвитку. Навіть якщо будуть гранти, це питання посилить напругу в суспільстві.
Невже зараз варто витрачати такі суми на речі, без яких громади можуть функціонувати? З технічними труднощами стикаються навіть ті громади, які знайшли кошти і почали розробляти ці плани.
Розробка проєкту потребує картографічної основи для всієї території громади.
Часто мова йде про тисячі гектарів.
У цих випадках прийнято використовувати ортофотозйомку території з використанням дронів.
Чи найкраща ідея літати дроном над населеними пунктами під час воєнного стану? Який вихід? У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт, який пропонує відтермінувати дедлайн з розробки планів просторового розвитку до 1 січня 2028 року.
Це важлива зміна, яку варто підтримати, адже основа будь-якої економіки – будівництво, а воно зараз заблоковане на роки. Навіть якщо завтра всі громади країни знайдуть фінансування, то процес розробки і затвердження планів просторового розвитку триватиме півтора року.
У теперішніх реаліях у нас нема ні коштів, ні часу на впровадження цієї реформи.
Вона планувалася в мирний час і запрацювати повинна також у мирний.