Регулювання фармринку: український шлях та європейські паралелі

Директорка Аптечної професійної асоціації України Ірина Суворова Нові законодавчі зміни щодо регулювання фармацевтичного ринку України, зокрема заборона маркетингових договорів між виробниками та аптеками, можуть мати негативні наслідки для доступності ліків та фінансової стабільності аптечних закладів.
Про це директорка Аптечної професійної асоціації України (АПАУ) Ірина Суворова розповіла виданню NV, аналізуючи український та європейський досвід ціноутворення на ліки. Європейська практика vs українські реалії У Болгарії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Чехії, Словенії, Хорватії маркетингові договори дозволені без обмежень.
В країнах Балтії (Литва, Латвія, Естонія) обмеження стосуються лише рецептурних препаратів, які підлягають відшкодуванню.
А в Німеччині поширеною практикою є укладання угод про знижки між виробниками і компаніями з медичного страхування. Маркетингові договори дозволяють аптекам утримувати низьку операційну націнку та більш доступні ціни для споживачів.
А виробникам — здійснювати промоційні заходи для інформування споживача про нові препарати, впроваджувати пацієнтські програми підтримки. Ціноутворення та державні програми підтримки Говорячи про європейський досвід регулювання цін на ліки, в більшості країн ЄС референтне ціноутворення (порівняння цін на препарати в різних країнах) застосовується лише до препаратів, які підлягають відшкодуванню державою. "У Польщі, Угорщині, Румунії, Литві, Латвії, Чехії, Естонії, Словенії цей механізм застосовується до препаратів, які підлягають відшкодуванню.
У Німеччині зовнішнє референтне ціноутворення є одним із елементів процесу переговорів щодо встановлення ціни.
У Болгарії використовується лише до лікарських засобів, які відпускаються за рецептом лікаря", — зазначила Ірина Суворова. Експертка також наголосила, що нижчі ціни на ліки для пацієнтів у ЄС пояснюються не так жорстким регулюванням, як розвиненою системою реімбурсації (часткової компенсації державою вартості ліків) та медичного страхування.
Тому пацієнти в ЄС сплачують частину вартості або отримують призначені лікарем препарати безкоштовно. Заборона маркетингових договорів, коли виробники надавали аптекам знижки за просування продукції, а ті відповідно надавали ці знижки споживачам, та одночасне обмеження надбавок на всі лікарські засоби можуть негативно вплинути на фармацевтичну галузь України. Важливо, щоб такі зміни ґрунтувалися на економічних розрахунках та не призвели в середньостроковій перспективі до збитковості аптечних закладів і дестабілізації фармацевтичного ринку, та зрештою до обмеження доступності препаратів для споживачів.
Лише за умови злагодженої комунікації виробника, дистриб’ютора та аптеки можливо забезпечити доступність ліків як фізично, так і економічно. За даними, наведеними в інтерв"ю, учасники АПАУ забезпечують робочими місцями близько 45 тисяч спеціалістів.
А минулого року лише п"ять аптечних ритейлерів, що входять до Асоціації, сплатили у державний бюджет понад 4,5 млрд грн податків, що на 20% більше, ніж у 2023 році.