Великі проблеми малих провайдерів: чому податкова штрафує постачальників інтернету

Українські інтернет-провайдери масово виграють суди у Державної податкової служби (ДПС).
Основна причина позовів – оскарження рішень фіскалів про анулювання статусу платника єдиного податку. Судові процеси, яких назбиралося уже близько двох сотень, розпочалися з жовтня 2024 року, і вже навіть дійшли до Верховного суду, який також став на бік провайдерів. За цими баталіями приховується конфлікт на ринку фіксованого інтернету.
Малі провайдери хочуть працювати на спрощеній системі оподаткування, як робили це раніше.
Проте частина великих гравців та окремі представники влади вважають, що така модель дає неконкурентну перевагу й не забезпечує рівних умов. Попри рішення судової гілки влади конфлікт на телеком-ринку лише загострюється, стверджують співрозмовники ЕП у владі та серед компаній.
Схоже, на цей ринок очікують масштабні зміни, які активно лобіює меншість, проте які не влаштовують більшість провайдерів. Корінь зла У січні 2022 року в Україні набув чинності закон "Про електронні комунікації".
Зміни законодавства спричинили правову колізію, яку згодом використала Державна податкова служба.
Суть проблеми полягає у тому, що попередній закон чітко розмежовував ролі учасників телеком-галузі.
А нове законодавство фактично ототожнює поняття "оператор" та "постачальник послуг". Фактично, "оператор" будує, утримує та експлуатує телекомунікаційні мережі, тоді як "постачальник послуг" використовує ці мережі для надання електронних комунікаційних послуг споживачам. Водночас Податковий кодекс забороняє використовувати спрощену систему оподаткування для підприємств, які здійснюють "технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж".
Спираючись на це, ДПС вважає, що інтернет-провайдери не можуть перебувати на "спрощенці". Ба більше, вони вважають, що чинне законодавство взагалі забороняє суб’єктам у цій сфері використовувати спрощену систему оподаткування. Спрощена система оподаткування дозволяє малому бізнесу сплачувати єдиний податок замість податку на прибуток та податку на додану вартість.
Як правило, провайдери використовують третю групу "спрощенки", сплачуючи 6% від доходу (5% єдиного податку та 1% військового збору), що дозволяє їм працювати без значного податкового та адміністративного навантаження. Якщо подивитися на ситуацію практично, на ринку фіксованого зв’язку працюють різні за масштабом провайдери.
Великі гравці, як-от "Київстар", часто не обслуговують мережу самостійно, а залучають місцеві підприємства для технічної підтримки.
Саме ці підрядники виїжджають на місце в разі аварій, пошкоджень через негоду чи обстріли та відновлюють мережу. Читайте також: Президент "Київстару" Олександр Комаров про тарифи, скорочення абонентів та розширення бізнесу Є й малі провайдери, які самі будують і обслуговують свої мережі.
Для них технічне обслуговування – це витрати, а не окремий вид діяльності чи джерело доходу.
Але навіть у таких випадках ДПС вважає це "експлуатацією мережі" й, відповідно, підставою для відмови у застосуванні спрощеної системи оподаткування. Наприклад, "Київстар" не обслуговує всю свою мережу самостійно – частину технічних робіт виконують місцеві підрядники.
ДПС вважає, що такі підрядники займаються "експлуатацією мережі" і тому не мають права працювати на спрощеній системі.
Під цю ж логіку потрапляють і малі провайдери, які самі побудували свою мережу, самі її обслуговують і не надають технічні послуги нікому іншому.
Для них це – частина бізнес-процесу, а не окремий вид діяльності. Проблема в тому, що новий закон не розділяє поняття "експлуатація мережі" для великих операторів і малих провайдерів, хоча в реальності це принципово різні моделі роботи. "Хоча законодавчі норми формально не зазнали змін, податкова служба змінила своє трактування щодо можливості роботи провайдерів на спрощеній системі.
Це призвело до неоднозначної ситуації, яка створила чимало труднощів для бізнесу," – розповідає голова правління Інтернет Асоціації України, (ІнАУ) Олександр Савчук. На початку 2024 року ФОПи та малі підприємства, які обслуговували інфраструктуру великих провайдерів, почали отримувати відмови у реєстрації платниками єдиного податку.
Влітку того ж року подібні листи почали надходити вже й самим провайдерам. У результаті, 1 жовтня 2024 року держава фактично в односторонньому порядку анулювала статус платника єдиного податку для всіх інтернет-провайдерів. Суд стає на сторону інтернет-провайдерів Частина бізнесу, яка працювала на єдиному податку, підкорилася рішенню ДПС.
Інша ж – вирішила відстояти своє право на спрощену систему оподаткування в суді. За даними ІнАУ та Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК), станом на 5 березня 2025 року в адміністративних судах відкрито щонайменше 189 проваджень.
Усі вони за позовами провайдерів фіксованого інтернету, які оскаржують рішення ДПС про анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Переважну більшість справ, а саме 110, уже розглянули суди першої інстанції, і майже в усіх випадках ухвалили рішення на користь провайдерів.
Суди вказують, що не всі постачальники інтернету автоматично є операторами, як це тлумачить податкова. Читайте також: Супутниковий шантаж: що буде, якщо Starlink в Україні вимкнуть Крім того, суди не погоджуються з використанням ДПС як аргументу кодів КВЕД.
У рішеннях зазначається, що КВЕДи – це лише інструмент статистики, який не має правових наслідків і не може бути підставою для зміни системи оподаткування.
Провайдери також наголошують, що податкова незаконно змінила підхід до оподаткування, не вносячи змін до Податкового кодексу, фактично застосувавши нові вимоги заднім числом. "Багато судових справ розглядаються у спрощеному порядку – без виклику сторін і слухань.
Оператори подають заяви, податкова надає письмові пояснення, і суди ухвалюють рішення на підставі поданих матеріалів," – зазначає голова правління Асоціації правовласників та постачальників контенту Наталія Клітна. Податкова регулярно подає апеляції на рішення судів першої інстанції, більшість з яких програє.
На кінець березня вже є щонайменше два прецеденти, коли справи доходили до Верховного суду.
Перший – справа "Лідер-Нет".
23 січня 2024 року Верховний суд підтвердив право цього провайдера працювати на спрощеній системі. Другий випадок – справа ТОВ "Теленавігатор".
Податкова Дніпропетровської області після перевірки визнала, що компанія неправомірно перебувала на єдиному податку, і виключила її з реєстру.
Суд першої інстанції став на бік компанії, апеляційний суд – на бік ДПС.
Проте Верховний суд скасував рішення апеляції і відновив реєстрацію "Теленавігатора" як платника єдиного податку. Читайте також: Нарешті з головою.
Хто тепер керуватиме податковою і до чого тут Офіс президента? У рішенні Верховного суду зазначено: реєстрація платника єдиного податку є безстроковою і може бути скасована лише у випадках, прямо передбачених законом.
Податкова ж не надала достатніх доказів того, що діяльність компанії не відповідає умовам спрощеної системи. Ці рішення Верховного суду можуть стати підґрунтям для інших провайдерів, які оскаржують дії ДПС, особливо зважаючи на те, що судова практика наразі не на боці податкової. Скільки саме інтернет-провайдерів 1 жовтня 2024 року були примусово переведені на загальну систему оподаткування, і скільки з них вже повернуто назад, ДПС не повідомила.
У відповіді на запит ЕП відомство зазначило, що закон "Про доступ до публічної інформації" не зобов’язує його надавати такі дані щодо окремого виду підприємців. За оцінками Офісу ефективного регулювання, понад 65% учасників ринку до жовтня 2024 року працювали на єдиному податку.
Втім, виглядає так, що навіть, якщо податківці програють усі суди, подальший розвиток подій довкола провайдерів та єдиного податку може виявитися не сприятливим для цього бізнесу. Мотивація не тільки в законі У конфлікті між ДПС та інтернет-провайдерами вже з’явилися публічні коментарі з боку окремих гравців і посадовців.
Зокрема, свою позицію висловив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. 31 липня 2024 року він опублікував колонку, у якій закликав інтернет-провайдерів із "сірого" сектору перейти до легального ведення бізнесу.
За його словами, провайдери користуються "сірими" схемами, через що держава щороку недоотримує понад 3 млрд грн податків. За словами Гетманцева, суть цих схем полягає у тому, що деякі великі провайдери маскують свій реальний масштаб, розділяючи діяльність на десятки дрібних ФОПів або підприємств на спрощеній системі. У тій же колонці він натякнув на двох операторів – "Т" і "Л", які нібито мають по 288 та 80 юросіб відповідно.
Видання Forbes припустило, що мова йде про Triolan та Lanet, оскільки їхня звітність до телеком-регулятора або відсутня, або значно нижча за реальні обсяги обслуговуваних клієнтів. На проблему використання схем через ФОПів також звертали увагу представники великих гравців ринку, зокрема комерційний директор "Укртелекому" Ігор Яремчук та СЕО DVL (об"єднання "Датагруп", "Воля" і lifecell) Михайло Шелемба. Читайте також: lifecell за крок від продажу французькому мільярдеру Ксав"є Ньєлю: подробиці найбільшої угоди часів великої війни Співрозмовники ЕП на телеком ринку, які завжди працювали на загальній системі, висловлюють невдоволення кількістю провайдерів в Україні, пояснюючи, що надлишок зумовлений схемою з ФОП.
Вони вважають, що скасування спрощеної системи оподаткування для провайдерів має сприяти зменшенню їхньої кількості на ринку і створенню рівних умов для всіх гравців, що призведе до консолідації ринку та поглинання дрібних компаній. "На цьому ринку не може бути тисячі провайдерів.
За десять років ми маємо дійти, якщо не до десятків, то кількох сотень", – зазначив ЕП топменеджер однієї з компаній. За даними Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (НКЕК), станом на кінець третього кварталу 2024 року в Україні працювало 3383 провайдерів фіксованого інтернету. "Останні 15 років спостерігається тенденція, коли великі гравці активно просувають ініціативи, які можуть ускладнити роботу меншого бізнесу.
Вони відкрито заявляють про свою позицію, і в результаті це створює умови, в яких малим провайдерам стає важче конкурувати" – розповідає Савчук з ІнАУ. Натомість представники профільних асоціацій, учасники ринку, які працювали на єдиному податку, і НКЕК також не підтримують позицію ДПС.
Паралельно профільні асоціації звернулися до народних депутатів із проханням законодавчо відновити право інтернет-провайдерів бути платниками єдиного податку третьої групи. Крім того, малі провайдери виступили з ініціативою та подали електронну петицію на сайті Кабміну із запитом зберегти спрощену систему оподаткування для компаній у сфері електронних комунікацій.
Петиція набрала необхідну кількість – понад 25 тис.
підписів.
Однак у відповіді прем’єр-міністра Дениса Шмигаля прозвучало лише загальне формулювання: питання, мовляв, перебуває на стадії опрацювання виконавчими органами. Читайте також: Всі оператори запустили VoWiFi: як нова технологія змінює зв’язок під час відключень У вересні 2024 року Мінцифри створило робочу групу, щоб знайти компроміс у питанні оподаткування інтернет-провайдерів.
До неї запросили представників Міністерства фінансів та парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
Основне завдання групи – знайти рішення, яке дозволило б малим провайдерам залишатися на спрощеній системі оподаткування. Втім, аргументи про те, що не варто всіх на ринку стригти під один гребінець, результатів не дали.
"Ми просимо владу врегулювати це питання на законодавчому рівні, щоб уникнути неоднозначного трактування закону.
Ми навіть готові платити більше, залишаючись на спрощеній системі.
Але, на жаль, у владі наші пропозиції поки не готові сприймати", – розповідає власник інтернет-провайдера Elite-Line з Краматорська Микола Кучерук. За його словами, багато хто навіть не став судитися – просто закрив бізнес.
Для багатьох це стало моральною межею.
Люди не витримали тиску, і галузь втратила досвідчених фахівців. Ще не кінець У ДПС вважають, що історія зі скасуванням спрощеної системи оподаткування для інтернет-провайдерів не завершена, навіть якщо рішення на користь провайдерів підтверджує Верховний суд. За словами джерел ЕП, у владі розглядають інші інструменти впливу.
До провайдерів можуть прийти з перевірками інші органи, крім податкової служби, зокрема Бюро економічної безпеки.
Перевірки можуть стосуватися зв’язків між ФОПами всередині компаній: хто кінцевий бенефіціар, які в них спільні клієнти, рахунки, адреси та інші ознаки співпраці. Спілкування з представниками влади наштовхує на висновок, що серед чиновників сформувалося переконання: майже всі гравці ринку користуються одними й тими ж схемами.
Рано чи пізно, на думку посадовців, ці схеми доведеться привести до "порядку", як його бачить держава.
Якщо це не зробить податкова через суди, це можуть зробити інші органи. Для провайдерів це означає, що тиск не закінчиться.
Пропозиції від самих гравців ринку – збільшити податкові відрахування, змінити законодавство або перейти на прозоріші правила – з боку держави залишаються без уваги. У березні 2025 року Гетманцев заявив, що завдяки детінізації інтернет-провайдери торік сплатили понад мільярд гривень податків.
Однак самі провайдери пов’язують зростання надходжень не зі скасуванням спрощеної системи, а з підвищенням зарплат працівникам для виконання умов бронювання від мобілізації. Читайте також: "Я професіонал з ухвалення непопулярних рішень у цій країні": Гетманцев про підвищення податків та детінізацію Частина компаній попереджає: перехід на загальну систему оподаткування не лише не збільшить надходження до бюджету, а може навіть зменшити їх – у порівнянні з тим, що вони сплачували за "спрощенкою". Проблему використання ФОПів визнають самі провайдери: і великі, і малі.
Але замість індивідуального підходу держава обрала варіант "усіх під одну лінійку".
У підсумку – перехід на загальну систему ускладнює життя насамперед малим гравцям.
Їм доводиться збільшувати бухгалтерський штат, нести додаткове фінансове навантаження й витрачати більше часу на звітність. Окреме питання – мотивація великих гравців.
За словами співрозмовників ЕП серед великих гравців на телеком ринку, вони зацікавлені в тому, щоб ринок був більш "прозорим", що може стати одним з факторів для поглинання менших компаній. Наприклад, "Київстар" ще у 2024 році купив невеликого інтернет-провайдера в Борисполі з базою близько 20 тисяч абонентів, щоб протестувати всі етапи інтеграції телеком- або інфраструктурного бізнесу, а також розглядає ще кілька варіантів з купівлі фіксованих операторів, розповідав ЕП президент мобільного оператора Олександр Комаров. Отже, навіть попри велику кількість виграних судів проти ДПС, ситуація не завершена.
Що врешті буде з телеком-ринком в Україні – питання залишається відкритим.