Темпи відновлення економіки сповільнюються

Українська економіка продовжує функціонувати в умовах безпрецедентних викликів, спричинених повномасштабною російською агресією.
Тимчасова окупація територій, систематичні атаки на критичну інфраструктуру, руйнування промислових об"єктів та порушення логістичних ланцюгів призвели до глибокої структурної трансформації господарства країни. Попри відносну адаптацію економіки до умов війни, останні дані Держстату свідчать про сповільнення темпів відновлення та посилення структурних диспропорцій. Промисловість: чи вдасться відновити втрачений потенціал Російська агресія завдала нищівного удару по промисловому потенціалу України, спричинивши падіння виробництва на 36,7% у 2022 році. Хоча у 2023 році спостерігалося відновлення на рівні 6,8%, у 2024 році темпи зростання сповільнилися до 3,6%, а в грудні 2024 року промвиробництво навіть скоротилося на 3,3% у порівнянні з груднем 2023 року. Наразі Індекс промислової продукції становить лише близько 70% від довоєнного рівня 2021 року, а частка промисловості у ВВП скоротилася з 18% на початку 2022 року до 12% на початку 2025 року. Показовим індикатором масштабу падіння є скорочення споживання газу промисловістю з 8,5 млрд кубометрів до війни до приблизно 4 млрд кубометрів, що свідчить про значне зниження виробничої активності, особливо серед великих підприємств. Найбільш постраждалими виявилися стратегічно важливі галузі з високим експортним потенціалом.
Металургія, яка до війни була одним із ключових експортерів, втратила дві третини виробничих обсягів.
Якщо у 2014-2022 роках в Україні вироблялося близько 21 млн тонн сталі на рік, то у 2022-2023 роках цей показник скоротився до 6,5 млн тонн. У січні 2025 року відзначалося незначне зростання – виробництво сталі збільшилося на 12% у порівнянні з груднем 2024 року, досягнувши 611 тис.
тонн.
Проте галузь стикається з новими серйозними викликами. Зупинка видобутку на шахтоуправлінні "Покровське", частка якого на українському ринку коксівного вугілля у 2024 році становила 66%, ставить під загрозу подальше функціонування металургійної галузі. За оцінками фахівців, це може призвести до скорочення виробництва сталі вдвічі – до 3,5 млн тонн або навіть менше, що, своєю чергою, загрожує втратою понад 5 млрд дол.
валютних надходжень і близько 15 млрд грн податкових платежів. Історична динаміка виробництва сталі в Україні наочно демонструє траєкторію деіндустріалізації країни: від 50 млн тонн у радянський період до максимальних 42 млн тонн у 2007-2008 роках, 32 млн тонн у 2013 році, 21-21,5 млн тонн у 2014-2021 роках, і, нарешті, до 6-6,5 млн тонн після лютого 2022 року. Хімічна промисловість, яка до війни забезпечувала близько 3% ВВП і налічувала приблизно 4 тис підприємств, також зазнала катастрофічного падіння.
У 2022 році виробництво скоротилося на 62%, і, попри відновлення на 15,5% у 2023 році, у 2024 році падіння становило 9,9%.
На повну потужність працюють не більше 10-15% великих та середніх підприємств, які забезпечують майже 80% випуску хімічної продукції. Ключовими обмежуючими факторами стали нестача доступної сировини, високі ціни на природний газ та електроенергію, а також дефіцит кваліфікованих кадрів.
У результаті 78% хімічної продукції, що споживається в Україні, наразі є імпортною. Машинобудування після падіння на 43,1% у 2022 році та відновлення на 16,7% у 2023 році продемонструвало негативну динаміку у 2024 році, скоротившись на 1,2%.
Основною причиною стали проблеми з доступом до електроенергії, що особливо вплинуло на енергоємні виробництва у сфері важкого машинобудування. Загалом, внаслідок російської агресії, було пошкоджено або зруйновано щонайменше 426 великих і середніх промислових підприємств. Основними чинниками, що стримують відновлення промисловості, залишаються: зруйновані виробничі потужності, дефіцит електроенергії, підвищення тарифів для бізнесу, нестача кваліфікованих кадрів, проблеми з логістикою та загальне сповільнення економічної активності. ІТ-сектор: вперше негативна динаміка ІТ-галузь, яка протягом багатьох років була одним із найдинамічніших секторів української економіки, також відчула на собі вплив повномасштабної війни.
Період 2022-2024 років став переломним для експорту, який вперше за свою історію припинив зростання і перейшов до падіння. У 2022 році, попри початок великої війни, сектор інформаційних технологій продемонстрував відносну стійкість – експорт ІТ-послуг досяг рекордних 7,3 млрд дол, що на 5,8% (406 млн дол) перевищило показник 2021 року.
Частка ІТ в структурі експорту послуг становила понад 44%, а в загальному експорті – 12,8%. Однак у 2023 році відбувся перший історичний спад – експорт ІТ-послуг скоротився на 8,5% (622 млн дол) до 6,7 млрд дол.
Частка галузі в експорті послуг знизилася до 40%, хоча в загальному експорті дещо зросла до 13,2% через ще більше падіння в інших секторах економіки. Негативна тенденція продовжилася у 2024 році – експорт ІТ-послуг скоротився ще на 4,2% (279 млн дол) до 6,45 млрд дол.
Частка експорту ІТ-послуг у загальному експорті товарів і послуг зменшилася до 11,5% проти 13,2% у 2023 році. Ключовими факторами, що вплинули на скорочення ІТ-експорту, стали: сповільнення глобальної економіки, систематичні перебої з електропостачанням, ризики мобілізації спеціалістів та небажання іноземних компаній укладати нові контракти через підвищені ризики. Аграрний сектор: опора національної економіки На тлі кризи промисловості та енергетики аграрний сектор демонструє відносну стійкість, стаючи основою національної економіки.
Частка аграрного експорту у загальній структурі експорту товарів з початком війни зросла з 40% до 60%, що відбулося переважно через скорочення експорту промислової продукції. У 2021 році експорт агропродукції становив 41% (27,7 млрд дол) загального експорту країни, забезпечуючи продовольчі потреби понад 400 мільйонів людей у світі.
У 2022 році, незважаючи на блокування портів та руйнування інфраструктури, експорт агропродукції становив 23,6 млрд дол (53% від загального експорту товарів). Завдяки частковому відновленню морських маршрутів у 2024 році експорт агропродукції зріс на 25% порівняно з 2023 роком – з 21,8 млрд дол (62% загального експорту товарів) до 24,8 млрд дол (60% від загального експорту товарів).
Загалом минулого року Україна експортувала 78,3 млн тонн аграрної продукції. Наразі агросектор забезпечує 5 мільйонів робочих місць та 20% ВВП, залишаючись ключовим елементом економічної стійкості України в умовах війни. Три роки війни призвели до глибокої структурної трансформації української економіки.
Промисловість, що історично була основою економічного розвитку країни, зазнала критичного удару, втративши значну частину виробничих потужностей та експортного потенціалу. Енергетичний сектор продовжує функціонувати в умовах постійних атак та значних обмежень, що створює системні ризики для відновлення економічної активності. Водночас, аграрний сектор демонструє відносну стійкість, стаючи основним джерелом валютних надходжень та забезпечуючи продовольчу безпеку як самої України, так і значної частини світу. Перспективи відновлення економіки України безпосередньо залежать від вирішення ключових проблем: забезпечення енергетичної безпеки, відновлення зруйнованої інфраструктури, відбудови промислового потенціалу та подолання логістичних обмежень. Реалізація цих завдань потребуватиме значних інвестицій, ефективної координації дій уряду, бізнесу та міжнародних партнерів, а також розробки та впровадження стратегії структурної модернізації економіки, що відповідає викликам післявоєнного відновлення.