До уваги платників податку на прибуток!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду визначено п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Абзацом четвертим п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ передбачено збільшення фінансового результату податкового (звітного) періоду на суму 30 відс. вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), придбаних у нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
При цьому вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту (абзац шостий п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
У випадку незастосування вимог п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ на підставі абзацу шостого п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до ст. 39 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим п.п. 140.5.2 прим. 1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
Норми п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
Перелік організаційно-правових форм затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480 (далі – Перелік № 480).
Згідно з абзацами другим – четвертим п.п. 39.2.1.2 прим. 1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
- нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ), відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПКУ;
- всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 01 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155, яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п 39.2 ст. 39 ПКУ), відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПКУ.
Таким чином, якщо платником податку придбано товари, у тому числі необоротні активи, роботи та послуги у нерезидента, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480 та таким нерезидентом сплачувався податок на прибуток (корпоративний податок), що підтверджується довідкою (іншим офіційним документом), і такі операції не є контрольованими, такий платник податку має право не збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму 30 відс. вартості придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг.