Ліки без націнки. Як держава здешевлює медичні товари
10.04 16:04 | Економічна правда
Навряд чи когось здивую, коли скажу, що виготовлення та продаж ліків – це бізнес.
До того ж – бізнес дуже прибутковий.
Якщо вам потрібен приклад, спробуйте порахувати, скільки аптек розташовані на вашій вулиці.
Якби ця історія не приносила мільярдні прибутки, нові аптеки не росли б, як гриби після дощу.
За правилами ринкової економіки велика конкуренція мала б убезпечувати від надмірно високих цін на продукцію, але не тоді, коли мова йде про фармацевтичну галузь.
Кілька десятків фармкомпаній, які охоплюють майже весь український ринок, зазвичай просто домовляються про цінову політику.
Тож коли ціни на ліки підвищуються, а це відбуваються часто, цінники змінюють аптеки всіх мереж.
12 лютого 2025 року РНБО ухвалила рішення "Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців".
Воно містить покроковий план зниження та стабілізації цін.
Ми до цього повернемося, але спочатку поговоримо, як фармкомпанії та аптеки штучно завищували ціни.
Постав мій товар на видне місце та отримай бонус
Ціни на ліки часто підвищуються штучно в межах взаємодії фармкомпаній та аптек.
У 2024 році АМКУ виявив, що аптечні мережі отримували мільйони гривень "відкатів" за продаж певних брендів і називали це маркетинговими платежами.
Це фінансова або нефінансова винагорода, яку виробник ліків платить аптеці, аптечній мережі чи дистриб’ютору за "особливе" ставлення до свого продукту.
Фактично це легалізовані (а іноді і не зовсім) "відкати" за просування.
Як це працює? Виробник або дистриб’ютор каже аптеці: "Хочеш отримувати по 10 гривень з кожної проданої упаковки мого препарату – став його на видне місце на полиці і рекомендуй клієнтам, хоча мій препарат дорожчий за аналоги".
Таким чином, аптеки пропонують відвідувачам не кращі та дешевші ліки, а товари, з виробниками яких аптека краще "дружить".
З часом в окремих випадках це перетворилося на платіж за допуск на полицю.
Тепер виробники або імпортери "зобов"язані" платити аптечним мережам за місце на полиці.
Якщо відмовляються – їх не продають.
Аптеки використовують величезні маркетингові бюджети на розширення мереж (нові аптеки, нові полиці – більше грошей за маркетинг).
До 2025 року в Україні не було єдиних обмежень на аптечні націнки для всіх категорій ліків.
Регулювання цін стосувалося переважно препаратів, що купувалися за бюджетні кошти або підлягали відшкодуванню в рамках державних програм.
Для інших ліків аптеки могли встановлювати націнки на власний розсуд, що іноді призводило до збільшення вартості препаратів на 80-100% від оптової ціни.
Як боротися із системою, що приносить мільярди
З 1 березня 2025 року ціни на сто популярних ліків українського виробництва знижені на 30% завдяки декларації, укладеній між найбільшими національними фармкомпаніями, дистриб’юторами та аптежними мережами.
Заборонені маркетингові платежі та скасовані бонуси аптекам за просування.
Читайте також:
Катерина Загорій, "Дарниця": Відвідувачі аптек до 70% грошей віддають за електроенергію і квадратні метри, а не за ліки
Тарас Коляда, "Подорожник": У маленьких містах скоро може не залишитися аптек
Крім того, Міністерство охорони здоров’я ввело граничні націнки, які можуть встановлювати аптеки або дистриб’ютори на оптові ціни, за якими вони отримують товари від виробників: 8% – гранична дистриб"юторська націнка; 10-25% – гранична аптечна націнка на рецептурні препарати; до 35% – на безрецептурні.
Ви можете перевірити, чи це працює, переглянувши ціни на визначені препарати на відомому сайті.
Хоча це виглядає просто, на практиці все значно складніше.
Чому не все працює ідеально
Якщо коротко – бо нічого не працює ідеально.
Якщо вдаватися в деталі, то система, яка роками працювала і приносила зиск своїм власникам, опирається.
Після заборони бонусів аптекам деякі компанії почали маскувати оплату реклами під освітні заходи, тренінги для фармацевтів, інформаційне партнерство.
Договір про промоцію бренду через семінари – це та ж схема, тільки в іншій обгортці.
Частина аптек і дистриб’юторів виводить націнки в "обслуговування", "доставку" та "логістику".
Технічно це не торгова націнка, але пацієнт платить більше.
Є спекуляції довкола парафармацевтики.
Виробники намагаються виводити продукти в сегмент БАДів або "засобів загального призначення", які не регулюються так жорстко, хоча пацієнт сприймає їх як звичайні ліки.
Ці зловживання не можна назвати системними та поширеними.
Утім, вони є і ми про них знаємо.
Закон про БАДи вже підписаний і буде введений у дію 27 вересня 2025 року.
Порушниками будуть займатися компетентні органи.
Як держава розширює доступ до ліків
З 1 квітня перелік ліків, що мають продаватися за зниженими цінами, розширився.
До декларації приєднуються нові фармкомпанії.
Загалом перелік лікарських засобів, що відпускаються за зниженими цінами, нараховує понад 300 позицій.
Також команда МОЗ запустила перевірки аптечних мереж у співпраці з Держлікслужбою та Держпродспоживслужбою; розробляє критерії "маркетингової діяльності" (що дозволено, а що є прихованим підкупом); внесла зміни до законодавства, які змусять прозоро розкривати ціни на ліки (реферування).
Наостанок – кілька порад.
Купуючи ліки, перевірте, чи вони є в списку препаратів, на які виробники надають знижки.
Якщо аптека намагається продати товар дорожче – фіксуйте порушення і подавайте скаргу в Держпродспоживслужбу.
У скарзі вкажіть адресу аптеки, дату придбання, назву ліків і ціну, що викликає підозру (завищення, відмова продавати дешевший варіант), додайте фото і чек, якщо є.
За це аптеку можуть оштрафувати і навіть позбавити ліцензії.
Висновок з надією на краще
Понад 30 років ціновою політикою на ліки в ритейлі мало хто переймався.
Це породило низку схем та спекуляцій, мета яких – змусити клієнта платити більше.
Безумовно, розвиток бізнесу вкрай важливий для держави, особливо зараз, але не менш важливо, щоб цей бізнес усвідомлював свою соціальну відповідальність.
Я щиро дякую всім фармкомпаніям та аптекам, що приєдналися до програми зниження цін на ліки для населення.
Маю надію, що цей список буде розширюватися.
Адже доступ до якісних медичних товарів, які не коштують усіх грошей світу, це, без перебільшення, питання національної безпеки.