Тісто і рівність. Як люди із синдромом Дауна працюють у київських піцеріях

Перше, що пропонують у державних пологових будинках мамам, які народили дітей з інвалідністю, – відмовитися від них.
Так було і в далекому 2001 році, і пів року тому, каже засновниця закладів Sunshine Cafe Аліна Живаго.
Під час великої війни вона відкрила піцерію, де працює молодь з інтелектуальними порушеннями. Живаго має доньку із синдромом Дауна, яка навчалася в училищі на кухаря.
Однак знайти роботу чи навіть практику стало викликом: роботодавці відмовляли.
Тоді Живаго вирішила відкрити власну справу.
Так у вересні 2022 року в Києві з’явився перший заклад Sunshine Cafe, а в грудні 2023 року – другий.
Вони стали першою в Україні мережею інклюзивних піцерій, де працює молодь із синдромом Дауна. Цих людей називають "сонячними".
Звідси походять і назва закладів, і айдентика. Від редакції.
Малий та середній бізнес формує понад половину економіки.
Його представники не можуть лобіювати власні інтереси, як це робить великий бізнес, але пристосовуються до умов та знаходять нові шляхи для розвитку.ЕП поділяє принципи, якими керуються підприємці в прагненні до зростання, тому ділиться їх історіями.
Ці історії – не про великі статки, а про те, як закохані у свою справу люди розвиваються, працюють, дають роботу іншим і діляться досвідом.Міжнародний досвід став у пригоді: з чого все почалося До відкриття бізнесу Живаго була комерційним директором на радіо.
Коли донька Аліни закінчувала школу, стало зрозуміло, що в Україні небагато можливостей для молоді з інвалідністю.
Тоді в школу прийшли з четвертого київського училища і розповіли, що навчають таку молодь.
Тож донька пішла вчитися на кухаря. "У підгрупі Анастасії було вісім людей з різними вадами і їх нікуди не брали на практику, лише в останній момент мережа "Ашан" погодилася взяти.
Тоді я задумалася: якщо на практику нікуди не беруть, то і на роботу теж не візьмуть.
Зрозуміла, що будемо сидіти в хаті", – розповідає власниця закладів. Вона дослідила, чим займається молодь з інвалідністю в країнах Євросоюзу.
"Знайшла багато прикладів у Франції і Нідерландах, де молодь із синдромом Дауна працює в кафе, у ресторанах, на пошті.
Вони спілкуються, живуть, як звичайні люди, і це нормально сприймається суспільством", – згадує Живаго. Вона сконтактувала з французькою компанією, яка володіє мережею закладів, з пропозицією придбати їхню франшизу.
Однак пандемія та велика війна внесли корективи.
Старший син, який працював у рекламній агенції, порадив відкрити власний бізнес.
Його агенція розробила логотип та загальну айдентику. "Ми планували відкритися ще до великої війни.
Під час пандемії я розміщувала оголошення про пошук приміщення для кафе.
До цього спілкувалася з різними компаніями, просила підтримки, зокрема фінансової.
Мережа Metro тоді пообіцяла, що підтримає нас і надасть кухонне приладдя.
Коли я розмістила оголошення, вони зателефонували і сказали, що в них є приміщення", – каже Живаго. Приміщення в Metro на проспекті Бандери сподобалося, але через початок великої війни відкриття відклали на кілька місяців.
Пропозиція від ритейлера залишалася актуальною, тож у вересні 2022 року з’явився перший заклад Sunshine Cafe. Де взяти гроші на відкриття Відкрити перший заклад підприємиці дозволив державний грант на 250 тис.
грн, який вона отримала через програму "єРобота".
За ці кошти Живаго докупила обладнання – тістоміс і міксер, а також придбала продукти. Metro надала тарілки, виделки, ножі, контейнери для зберігання продуктів – усе, що може знадобитися на кухні.
Приміщення на проспекті Бандери вже було оснащене піччю.
Також мережа гіпермаркетів допомагала консультаціями, надавши своїх спеціалістів з маркетингу та фінансів, а також бренд-шефа. Власниця закладів Аліна Живаго "Спочатку я планувала відкрити заклад з млинцями, розробляла відповідну айдентику.
Бренд-шеф порадив піцерію, бо в приміщенні вже стояла піч.
До того ж люди не звикли їсти млинці в закладах, це не так популярно", – розповідає Живаго. Другий заклад, у Metro на Позняках, відкрили у 2023 році частково за зароблені кошти, але більшою мірою – за грант Українського соціального венчурного фонду. Читайте також: Грант на власну справу: як працює державна програма та хто може отримати кошти Новостворений бізнес підтримали й інші великі компанії.
Наприклад, будівельні матеріали надала мережа Leroy Merlin.
Команда їхнього благодійного фонду приїхала на локацію та допомогла пофарбувати стіни, облаштувати інтер’єр. Меблі для піцерії подарував "Епіцентр".
"Ми використовуємо всі можливості.
Я сама до всіх звертаюся, шукаю, пишу.
Я працювала в рекламі, тому багатьох знаю.
Також є досвід і розуміння, як шукати керівників", – каже Живаго. Труднощі розміщення та маркетинг Власниця Sunshine Cafe каже, що її бізнес став заручником обставин.
З одного боку, є допомога Metro, спеціальні умови, стабільний потік покупців.
З іншого – ці покупці приходять по продукти, а не як у ТРЦ: подивитися кінофільм і потім поїсти. "Працюємо над тим, як залучити цих покупців і вийти за межі кафе, працювати більше на доставку, на "піцу із собою", – розповідає власниця закладів. За її словами, відвідувачів мало, хоча в закладі на проспекті Бандери більше, бо він розташований біля виходу з магазину.
У середньому за день там продають 12-15 піц, а на Позняках – "якщо десять, то це добре, а так – три-п’ять за день". Розмір середнього чека більший у другому закладі (210 грн), бо там частіше замовляють піцу.
У першому закладі (160 грн) частіше беруть каву та сендвічі. Тим не менш, уже в перші місяці роботи закладу на проспекті Бандери вдалося "вийти в плюс" завдяки ажіотажу після публікацій у ЗМІ.
Допомогли й блекаути: у Metro тоді були генератори, тому приходило багато відвідувачів.
"От тоді ми дізналися, що таке повна посадка.
Люди стояли в черзі, аби щось купити.
Блекаути завершилиcя і відвідуваність почала знижуватися", – пригадує підприємиця. Читайте також: П’ять історій про український бізнес, які дивують світ У найприбутковіший місяць закладу вдалося заробити близько 300 тис.
грн, а чистий прибуток становив близько 80 тис.
грн. "У нас є стратегія: залучити B2B-бізнес.
Маємо кілька договорів з компаніями, для яких готуємо на їхні "піца-дейз".
Почали працювати з "Львівськими дріжджами".
За їхньої підтримки випікали синабони до Дня святого Валентина.
На Великдень будемо випікати паски та пропонувати їх бізнесу.
Можливо, хтось захоче замовити для своїх співробітників чи клієнтів", – розповідає власниця закладів. Sunshine Cafe працює на доставку, однак не без складнощів.
За словами Живаго, Glovo надає їм гарні умови співпраці як інклюзивному бізнесу – вони платять їм невеликий відсоток від замовлення, "майже нічого".
Однак на доставку багато замовлень немає, адже люди зазвичай замовляють у великих мереж. У додатку Glovo клієнт може обрати, яку категорію страв він хоче замовити: фастфуд, суші чи піцу.
Коли людина обирає "Піца", їй видає п’ять закладів.
Щоб потрапити в цей "шорт-лист", потрібно платити 5 тис.
грн за тиждень. У Sunshine Cafe наважилися на експеримент і погодилися на умови потрапляння в "шорт-лист", та він виявився невдалим.
"Я сумнівалася, але нам сказали, що такого не буває.
Закінчилося тим, що нам повернули кошти", – згадує Живаго. Зараз вона працює над розміщенням реклами на вулиці біля гіпермаркету, шукає на це кошти.
"Якщо ти не заробляєш, то кошти доводиться брати з чогось іншого", – пояснює підприємиця.
На маркетинг потрібно щонайменше 1,5-2 тис.
дол. Наразі найбільші витрати двох закладів – закупівля продуктів та зарплати.
"50% витрат ідуть на зарплати, близько 30% – на закупки.
Значна частина припадає на комунальні послуги, але в нас не кожен місяць виходить заплатити.
Metro чекає, коли ми зможемо платити кожного місяця", – розповідає Живаго. Пошук працівників та умови роботи На обох точках працюють по семеро людей з ментальною інвалідністю (зокрема, із синдромом Дауна та аутизмом), є по одному стажеру та по два шеф-кухарі.
У закладі на проспекті Бандери працює майже вся група, у якій навчалася донька Аліни.
Після відкриття до них приходили батьки і просили взяти їх дітей на роботу. "У закладі на Позняках проходили стажування 25 людей, але не кожен може працювати на кухні.
Від місяця до трьох вони стажуються незалежно від того, чи мають фах.
За цей період ми дивимося, на які процеси можемо їх ставити.
Наприклад, на Бандери вже є хлопці, які самостійно роблять піцу без допомоги шефа, на Позняках теж скоро будуть самі готувати", – розповідає підприємиця. Молодь працює до чотирьох годин на день, а якщо більше, то їм стає важко.
Ті, хто працюють на кухні, мають на тиждень три-чотири зміни, а ті, хто в залі, – по дві-три, усе залежить від можливостей та завантаження. "У нас є працівник Антон, який якось хотів працювати по вісім годин п’ять днів на тиждень.
Я йому сказала, що це дуже важко, на що отримала відповідь: "Ви ж працюєте".
Ми вирішили спробувати.
Він відпрацював один день і сказав: "Аліно, ви мали рацію, це дуже важко", – згадує власниця закладів. Працівники отримують мінімальну погодинну оплату, у 2025 році це 48 грн. Розширення бізнесу та відкриття власної академії У майбутньому власниця хоче відкрити велику мережу і зробити франшизу.
"Нам пишуть з проханнями відкритися в Одесі, Львові, Рівному", – каже Живаго.
Вона розглядає можливість відкрити ще один заклад у Metro, але "спершу хочеться зробити точки прибутковими і довести, що наша модель працює без перебоїв". Здебільшого в заклади приходять ті, "хто в темі": у кого є такі діти, родичі чи знайомі.
Також у заклад приходять святкувати дні народження дітей, які мають інвалідність, тому підприємиця хоче відкритися в якомусь "прохідному" місці. "У французів був період, коли держава надала приміщення в центрі міста на рік.
Вони відкрили заклад, щоб більше людей бачили, що така молодь може працювати, щоб суспільство могло з ними познайомитися і налагодити контакт, сприйняття та довіру", – розповідає власниця Sunshine Cafe. Вона зверталася до Шевченківської райдержадміністрації з аналогічним проханням.
"Вони не проти, щоб ми відкрили таке кафе.
Ми періодично дивимося приміщення, які вони пропонують, але вони нам не підходять", – зазначає Живаго. Читайте також: Культ їжі поза домом: як українці проміняли свої кухні на фудзони Ще одна ціль – відкрити кулінарну академію для молоді з ментальною інвалідністю.
Зараз навчання відбувається за загальною програмою, але в ній є багато предметів, які ці учні не засвоюють.
Їм потрібна адаптована програма, де буде більше практичних знань, щоб вони краще запам’ятовували, пояснює Живаго. Адаптувати програму готовий допомогти кухар Євген Клопотенко.
"Хочеться, щоб у цій школі була програма навчання для батьків або для тих, хто хоче відкрити таке саме кафе, якщо вони захочуть купити франшизу", – зазначає бізнесвумен. Підприємиця спілкувалася з Асоціацією рестораторів щодо співпраці, щоб вона вказувала, на які процеси готова взяти людей, а академія готувала конкретних спеціалістів.
Попередньо планується, що в академії зможуть одночасно навчатися дві групи по вісім-десять людей по три-чотири години на день.
Навчання триватиме рік і здебільшого буде зосереджене на здобуванні практичних навичок. "Наразі шукаємо приміщення.
Якщо воно не потребуватиме суттєвих вкладень у ремонт, це одна цифра, якщо буде багато робіт – значно більша", – каже Живаго.
Відкриття академії може коштувати 2 млн грн, тож підприємиця шукає грант. Усі фото Олексія Климова, УП