Юлія Свириденко відкрила виставку про Голодомор у Йоганнесбурзі, ПАР
23.04 19:22 | Міністерство економіки України | Відділ зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації
Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко під час візиту до Південно-Африканської Республіки взяла участь у відкритті виставки дизайнерки й художниці Юлії Федорович про Голодомор.
«Радянська влада здійснила геноцид і намагалося приховати докази. Але ми пам’ятаємо кожне втрачене життя. Кожну історію. Сьогодні ця правда звучить тут, на іншому кінці світу. Голос, який розповідає про геноцид українського народу. І тепер ми просимо, щоб цей голос на африканському континенті так само голосно розповідав про злочини, які московія чинить сьогодні», — зазначила Юлія Свириденко, відкриваючи захід в Йоганнесбурзькому центрі Голокосту та геноциду.
Вона підкреслила, що зараз московія знову використовує зерно як зброю. Вона бомбить українські порти, мінує поля та спалює наші посіви.
«Вдома зберігаю баночку із зерном — подарунок херсонського фермера. Це зерно врятували зі складу, який горів кілька днів після російського удару. Ця баночка щодня нагадує мені, що московія використовує як зброю не лише ракети та безпілотники. московія намагається також забрати у нас наш хліб. Та попри все, Україна продовжує годувати світ», — продовжила Юлія Свириденко.
За її словами, до повномасштабного вторгнення Україна щороку постачала продовольство для 400 мільйонів людей. Навіть попри війну українські аграрії виробляють 47% соняшникової олії у світі, 17% ячменю, 14% кукурудзи та 10% пшениці. Завдяки ініціативі «Зерно з України» наша країна вже доставила 286 000 тонн продовольства до 12 країн світу, які особливо потребують українського продовольства.
«Для московії наше зерно – це зброя війни. Для нас це частина шляху до миру. Ось чому продовольча безпека є ключовим елементом Формули миру Президента Зеленського. Адже українське зерно є гарантом глобальної продовольчої безпеки. Тому я щиро вдячна за цю виставку у ПАР. Бо пам’ять про наше минуле життєво необхідна для майбутнього людства», — резюмувала Юлія Свириденко.