Як не залишитися без газу

Інтенсивні атаки росіян на критичні об’єкти газовидобувної інфраструктури взимку 2025 року чітко показали: газокомпресорні та газоочисні установки так і не отримали системного захисту на відміну від високовольтних підстанцій. "Нафтогаз" не створив достатніх резервів обладнання та ремонтних команд, які були б підготовлені для швидкого реагування на пошкодження та руйнування. Незважаючи на заяви про відновлення вже у квітні половини пошкоджених об’єктів (переважно завдяки канібалізації обладнання, креативності і здатності до нестандартних рішень інженерів "Укргазвидобування"), потреби в імпорті газу оцінюються щонайменше 4,5 млрд куб.
м. Це вимагає від уряду знайти для закупівель газу 1,7-2,5 млрд дол.
Це якщо не дослухатися до окремих скептиків, які кажуть, що до цього обсягу треба додати хоча б 2 млрд куб.
м газу для генерації електроенергії в опалювальний сезон. Тобто навесні 2025 року Україна опинилася в ситуації, коли газова безпека стала не лише енергетичним, а й національним викликом.
Через цілеспрямовані атаки московії на газовидобувну інфраструктуру Україна втратила до 40% потужностей. Добовий видобуток скоротився з довоєнних 55 млн куб.
м до 37-42 млн куб.
м.
У першому кварталі 2025 року видобуток був на 700 млн куб.
м нижчим за план, що призвело до росту імпорту із 46,3 млн куб.
м у січні до 521,5 млн куб.
м у лютому. Очікуване споживання газу у 2025 році становитиме 20,6-20,8 млрд куб.
м.
Основні ризики – високі витрати на імпорт, можливий дефіцит газу на європейському ринку та політичні обмеження на використання міждержавних точок з’єднання. Доброю новиною є те, що вже близько 400 млн дол.
"Нафтогаз" знайшов у вигляді кредиту ЄБРР та гранту уряду Норвегії.
Законтрактовані перші постачання з Orlen.
Зрозуміло, що доступні потенційні обсяги із США.
Однак це тільки перші кроки. Читайте також: "Виклик національного масштабу": Україні бракує грошей на купівлю газу.
Де їх узяти? Про це воліють не говорити вголос, але капітальне відновлення зруйнованої інфраструктури газовидобутку потребує 160-180 млн дол.
для ремонтів та 600-800 млн дол.
для побудови захисних споруд.
Оскільки строки відновлення окремих об’єктів сягають 18 місяців, відновити довоєнні обсяги видобутку до початку опалювального сезону 2025-2026 років навряд чи можливо.
Отже, імпорт. Україна має технічні можливості для імпорту газу трубопроводами та у вигляді СПГ через термінали в Польщі та Литві.
Проте це потребує стратегічного планування, фінансової підтримки партнерів і зваженого управління закупівлями. У цьому контексті важливо враховувати не лише технічні, а й політичні аспекти.
Так, проросійське керівництво Словаччини заявляє про намір припинити імпорт через свою територію, що може ускладнити імпорт або збільшити його вартість. Проте навіть без Словаччини гарантована потужність точок з’єднання здатна забезпечити обсяг імпорту, який суттєво перевищує потребу України.
Навіть за таких умов активне закачування газу необхідно почати не пізніше червня-липня. Є ще один суттєвий ризик.
Якщо "Нафтогаз" почне діяти на європейському ринку, де ситуація зараз доволі складна та неоднозначна, як ведмідь на пасіці, то це спричинить додаткове збільшення цін, які і без того не на низькому рівні. "Нафтогазу" необхідно реалізувати складний план: за допомогою уряду знайти гроші, провівши взаємозалік з теплокомуненерго за різницею в тарифах і максимально залучивши кошти міжнародних партнерів; знайти газ, "випадково" не купивши при цьому московитський; законтрактувати газ, не здійнявши паніки на ринку, до кінця травня чи середини червня, щоб встигнути його закачати. Матеріал опублікований у межах щомісячного огляду економіки, який проводить Центр економічної стратегії в партнерстві з German Economic Team.