Виступ Президента на засіданні Ради регіонів

Шановні колеги!
Порядок денний Ради регіонів вам розданий. Ми сьогодні з вами послухаємо надзвичайно важливі питання, які торкаються розвитку країни та якості життя наших громадян. Хотів би, щоб ми з вами сьогодні разом обговорили всі ці питання і визначилися по спільних подальших кроках - як нам покращувати життя людей, піднімати рівень соціального захисту, як створювати умови для малого і середнього бізнесу, самоврядування, а також функціонування інститутів громадянського суспільства.
І третє болюче питання порядку денного - це безпека продуктів харчування, ліків та товарів дитячого асортименту. Це питання не може не хвилювати суспільство, батьків, тому що діти постійно потрапляють у ситуацію, коли їх здоров’я страждає від недбалого ставлення старшого покоління. Тому ми поговоримо про це питання.
Безумовно, ми працювали над проблемами, які існують. Але, як мені здається, недостатньо.
Я хотів би також сьогодні сказати, що нам треба значно прискорити політику модернізації нашої держави. Є намагання гальмувати реформи. І я просив би нових першого Віце-прем’єра і Міністра економіки, які несуть безпосередньо за це відповідальність, постійно проводити моніторинг.
А по міністрах, які сьогодні свідомо гальмують реформи, - і як наслідок, від цього страждає економіка країни і громадяни держави - я вважаю, що таким міністрам не місце в Кабінеті Міністрів.
Проведіть моніторинг і дайте мені конкретні пропозиції. Якщо ви цього не зробите, я це зроблю на економічній раді. Тільки це вже буде зовсім інший висновок.
Я хотів би також зробити наголос на тому, що зовнішні умови і перспективи глобальної економіки залишаються досі досить складними. Якими вони будуть в подальшому, ми подивимося, але поки що оптимізму небагато у світі. Безумовно, це не може не відбиватися на Україні.
За підсумками чотирьох місяців поточного року спостерігається уповільнення економічного зростання. Воно невеличке, але є, тобто є негативні тенденції у низці галузей промисловості. Ми повинні про це відверто говорити, а головне – передбачати і заздалегідь приймати всі необхідні заходи. Тому я також чекаю від Уряду таких пропозицій, щоб ми з вами мали можливість своєчасно реагувати на ті виклики, які сьогодні є. Також на рівні комітету реформ. Я хотів би, щоб ця ситуація відбувалася і з Національним банком - треба готувати комплекс дій для захисту реального сектору економіки України та соціальної сфери від макроекономічних ризиків. Ці ризики існують.
Завдання регіональної та місцевої влади - забезпечити втілення відповідних заходів на своєму рівні, підтримати довіру людей у тих напрямках, де найбільш важко живеться. І ви це знаєте, шановні голови областей, адміністрацій і присутні тут голови міських, обласних рад. Розгляньте на рівні місцевого самоврядування ці питання. Тобто треба визначити пріоритети. Пріоритет у нас завжди тільки один.
Що стосується модернізації в нинішніх умовах - безумовно, стимулювання високотехнологічного виробництва та створення нових добре оплачуваних робочих місць. Я просив би на місцях розглянути стан справ по підвищенню заробітної плати на підприємствах всіх галузей і всіх форм власності. Сядьте за круглий стіл і поговоріть про це. Ми маємо з вами виконати той соціальний план, який ми прийняли. Для цього потрібно підвищення зарплати. Воно сьогодні є на рівні 14,7% по державі в середньому. Але є галузі, які відстають, тіньова виплата зарплати існує, і ми з вами знаємо де. І, безумовно, стоять завдання все це врахувати. Тільки тоді ми створимо ефективний механізм державної соціальної політики.
Нова соціальна політика не вичерпується переглядом обсягу грошової допомоги окремим категоріям населення. Ми маємо чітко визначити стандарти надання соціальних послуг, межі та умови надання підтримки. Необхідно збалансувати систему надання підтримки і відповідальності отримувачів.
По-друге, на часі формування системи справді адресної соціальної допомоги. Її мають отримувати лише ті, хто дійсно її потребує. Сергій Леонідович (Тігіпко), я хотів би від Вас почути під час Вашої доповіді, як Ви це думаєте робити.
Сьогодні лише 23% усіх соціальних виплат в Україні доходить до справді бідних людей. Решту отримують досить заможні і навіть інколи багаті люди. Ми це знаємо. Тому це неприпустимо.
Міністерству соціальної політики необхідно узагальнити дані з місць та створити державний реєстр отримувачів пільг, який би ми постійно контролювали. Треба навести в цих питаннях порядок.
Наступне. На впровадження нових соціальних ініціатив спрямовано додаткові надходження державного бюджету - понад 18 млрд грн. Збільшено трансферти місцевим бюджетам ще на 9,3 млрд грн. Це - непрості гроші. І ми мусимо гарантувати об’єктивність використання кожної гривні. Це - сфера відповідальності місцевої влади. Я сподіваюся, що ми це завдання виконаємо. Структура і робота усіх соціальних служб має бути модернізована так, щоб забезпечити повне охоплення увагою держави найуразливіших верств населення, тих громадян, хто цього потребує. Маю на увазі в першу чергу пенсіонерів, інвалідів і багатодітні сім’ї.
Штатне забезпечення соціальними працівниками, соціальними педагогами, психологами, юристами та іншими фахівцями в центрах соціальних служб сьогодні є недостатнім, і ми це з вами знаємо. Тому цю роботу треба посилювати.
Саме тому передбачене збільшення штатів місцевих соціальних служб на 12 тисяч осіб, які мають працювати там, де вони найбільш потрібні: в селах, селищах, районах областей.
Соціальні служби мають більший акцент робити на попередженні та ранньому виявленні проблем, що утримає «сповзання» людини у категорію бідних чи неблагополучних. Слід розвивати «єдине вікно» для звернень за допомогою.
У перспективі - створення єдиного банку даних таких людей і сімей. Я вітаю ініціативу Уряду створити інститут соціальних уповноважених, які своєчасно виявляють проблеми у сім’ях, особливо у сім’ях з дітьми, інвалідами, і вживають заходів для їх вирішення.
Має бути посилена міжвідомча співпраця, до виявлення сімей у складних життєвих обставинах мають активніше залучатися освітяни, медики, правоохоронці, надаючи інформацію соціальним службам.
Особливо це стосується сімей з дітьми, багатодітних насамперед. Необхідно посилити відповідальність за ненадання відомостей щодо порушення прав дітей. Я тут просив би Павленка координувати цю роботу разом з ОДА. Неприпустимою є практика так званої оптимізації, під якою приховується механічне скорочення бюджетних установ соціальної сфери.
Ми маємо наближатися до людей - це найголовніше. Увага до людини з боку держави повинна бути посилена. Тому це дуже важливе завдання для місцевої влади.
Розвиток сільської інфраструктури - це та проблема, яку нам треба найближчим часом вирішити. Партнером місцевої влади у цьому питанні мають стати власники великих аграрних підприємств, і з ними треба вести цю роботу. Вона повинна бути системною і в рамках існуючих законів - у тому числі про державно-приватне партнерство, соціальну відповідальність бізнесу. Ми можемо цю роботу значно активізувати. Я в цьому переконаний.
Треба змінити підходи у сфері зайнятості. До формування державного замовлення мають бути залучені місцеві органи влади та роботодавці.
Необхідно стимулювати роботодавців, які працевлаштовують молодь, інвалідів, осіб передпенсійного віку, сиріт та інші уразливі категорії.
Саме в цьому, а не в утриманні за державний кошт у стаціонарах чи вдома, полягає конкретна соціальна підтримка інвалідів.
Хоча реформування вітчизняної сфери охорони здоров’я вже зрушено з «мертвої точки», тут виникає дуже багато питань. Тому я також просив би вас, Раїсо Василівно (Богатирьова), більше співпрацювати з регіонами, проводити міжрегіональні наради, координувати, можливо розділити регіони по групам і на місцях попрацювати.
У низці областей люди нарікають на те, що якість медицини погіршується і доступність (послуг охорони здоров’я) знижується. Треба проаналізувати де це і чому це так сталося.
Завдання центру - надати чіткі стандарти медичного забезпечення. Завдання регіонів - організувати їх дотримання в адекватних організаційних формах.
Необхідно активізувати програму «Нове життя». Вже відкриті й почали працювати сучасні перинатальні центри в Кіровограді, Харкові, Києві, Донецьку і нарешті, я сподіваюсь, Дніпропетровськ приєднається до цих регіонів.
...Повноцінне розгортання цього проекту вимагає належного фінансування й уваги з боку місцевої влади. Тобто, відкрили і забули – такого не повинно бути. Контролювати доти, поки, як кажуть, вони не стануть твердо на ноги, поки вони не почнуть працювати на повну потужність.
І я тут просив би, Ірино Михайлівно (Акімова), Вас тримати контроль, особливо по тих регіонах, де вже відкриті ці центри, і дивитись, які є недоліки сьогодні в їх роботі.
Крім того, турбота про здоров’я матерів і дітей не має вичерпуватися лише одним центром. Ми також з вами знаємо, що необхідно розвивати педіатричну службу і відновлювати медичні служби у закладах освіти, проводити профілактичні заходи в школах, дитячих садках тощо.
Хочу звернутися до ще однієї болючої проблеми, яку ми сьогодні з вами розглянемо, а саме – це той тиск, який сьогодні є з боку державних органів, які покликані здійснювати правоохоронні, контролюючі функції.
Але це ніяк не повинно перешкоджати розвитку бізнесу, роботі органів місцевого самоврядування та інституту представників громадського суспільства.
Подібна практика завдає шкоди й головне знижує довіру громадян до держави.
Сьогодні, коли ми розгортаємо широкомасштабні реформи, подібні дії є, я сказав би так, провокацією і злочином не тільки проти закону, але й проти країни та проти суспільства.
Я останнім часом багато стикаюсь з такими зверненнями громадян. Я приймаю особисто і підприємців, і представників органів місцевого самоврядування, і особливо сільських голів. Я не буду сьогодні наводити ці кричущі приклади, у нас будуть виступаючі ще про це говорити. Я хотів би звернутись до правоохоронців і просив би Генерального прокурора розглянути це питання окремим рядком, проаналізувати, скільки є скарг від представників малого, середнього бізнесу. В розрізі регіонів провести такі координаційні наради я просив би голів обласних державних адміністрацій разом з прокурорами, Віктор Павлович. І цьому треба сприяти, сприяти цій роботі. А керівникам правоохоронних органів виїхати в регіони і розібратися, як кажуть, по цим питанням, по повній програмі та особисто доповідати по цій роботі.
Ми повинні з вами розуміти, що Конституція і закони України та права громадян - це головне та єдине, що ми повинні з вами захищати. Першочергове завдання контролюючим органам, у тому числі й філіям МНС в регіонах. Це і пожежна охорона, санітарна, екологічна інспекція, архітектурні управління і так далі, які сьогодні є одними з головних порушників цих законів.
Я просив би розглянути ці питання і дати тут поштовх тому, щоб ця робота була проведена в короткий час, і там де є порушення законів, негайно це припинити, а порушників покарати.
Також звертаюся до Генерального прокурора, що все це було зроблено в розумних рамках, щоб не було «штурмівщини», а такий підхід був зважений, але конкретний, конкретизований. І потім постійний контроль.
Необхідно істотно посилити виконавську дисципліну працівників тих органів від керівництва до рядового працівника, які за це відповідають.
Також вимагаю негайно привести базу внутрішніх інструкцій правоохоронних та контролюючих органів у відповідність з діючими законами, особливо тими законами, які ми прийняли по дерегуляції, по тим законам, по яким фактично вже є нова законодавча база, але вона не є імплементована сьогодні на місцях.
Окреме питання, яке ми сьогодні з вами повинні розглянути - це проблема якості та безпеки продуктів дитячого асортименту.
Забезпечення дітей якісним, повноцінним та збалансованим харчуванням - це питання національної безпеки країни.
Тому я буду до цих питань ставитися дуже жорстко і вимагатиму від Уряду прискорення розробки нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за якістю та безпечністю продуктів дитячого харчування.
Спільно з місцевими адміністраціями необхідно вжити заходів щодо забезпечення постійного контролю за якістю продовольчих товарів, дотриманням технологічних процесів у виготовленні, зберіганні і так далі.
Гостро стоїть питання забезпечення дітей якісними та безпечними іграшками, одягом та взуттям. У цих напрямках треба підсилити контроль, але знову ж таки, щоб тут все було без «штурмівщини».
Така небезпечна ситуація склалася завдяки значному скороченню переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. Ми це з вами знаємо, але треба подивитися, які є інші сучасні можливості, як досягти цього контролю.
Турботу про вільне підприємництво і боротьбу з хабарництвом не треба плутати з вседозволеністю. Кількість перевірок і обов’язкових дозвільних документів можна зменшувати лише за умови збільшення суворості покарання за недотримання норм і правил як виробника, так і постачальника товарів, посилення захисту прав споживачів, особливо - дітей.
Уряд має забезпечити дієвий супровід у Верховний Раді України проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України» щодо безпеки продукції.
Далі. Слід всебічно розвивати сімейні форми виховання дітей. 24 тисячі дітей-сиріт усе ще виховуються в інтернатах. Ми значно скоротили кількість дітей-сиріт, ми з вами пам’ятаємо цифру, яка сягала за сто тисяч, але 24 тисячі дітей - повинні бути створенні всі умови, щоб їм можна було нормально жити.
За повторення минулорічної ситуації, коли не була повністю використана субвенція на ці цілі, будуть зроблені серйозні висновки. Я просив би зробити цей висновок, Миколо Яновичу (Азаров), і покажіть мені його особисто.
Що стосується місцевої влади всіх рівнів. Ми маємо припинити практику «добровільного» переміщення дітей із сім’ї до інтернатів, слід зупиняти - аж до звільнення - і недбалих працівників закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які чинять спротив усиновленню чи влаштуванню дітей до сімейних форм виховання. Ви знаєте, що таких випадків у нас багато. І там, де вони є, треба приймати найжорсткіші заходи. Це люди, які, можна сказати, силоміць утримують дітей в інтернатах. Ви про це знаєте чи ні?
У нас є особливість регіональна, я маю на увазі західні регіони. Тут слід приділяти увагу життю дітей трудових мігрантів. Це питання також болюче і ним треба серйозно займатися.
Дякую за увагу і запрошую до обговорення всіх цих проблем.