Новини Правобережного управління 24.12.19
У новий рік без боргів
Головним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області підготовлено та розміщено відео сюжет на тему «У новий рік без боргів» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Шановні платники податків пропонуємо переглянути відео сюжет за наступною адресою: http://www.youtube.com/
Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи – підприємці у 2020 році
ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/novini/401247.html повідомила наступне.
Президент України підписав Закон України від 14.11.2019 № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294), який Верховна Рада ухвалила 14 листопада 2019 року.
Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2020 року – 4 723 грн (ст. 8 Закону № 294).
Увага! Державний бюджет не передбачає збільшення мінімальної заробітної плати упродовж року.
Прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць з 01 січня 2020 року – 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).
Розміри податків, які сплачуватимуть фізичні особи – підприємці у 2020 році
Система оподаткування | Єдиний податок | ЄСВ (22 % від мінімаль-ної заробітної плати) | ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) | Військовий збір | Всього за місяць: |
І група єдиного податку | 210,20 грн (до 10 % від прожитково-го мінімуму працездатної особи) | 1 039,06 грн | не сплачуєть-ся | не сплачується | 1 249,26 грн |
ІІ група єдиного податку | 944,60 грн (до 20 % від мінімальної заробітної плати) | 1 039,06 грн | не сплачуєть-ся | не сплачується | 1 983,66 грн |
ІІІ група єдиного податку (без ПДВ) | 5 % від доходу | 1 039,06 грн | не сплачуєть-ся | не сплачується | 1 039,06 грн + 5 % від доходу |
ІІІ група єдиного податку (з ПДВ) | 3 % від доходу + 20 % ПДВ | 1 039,06 грн | не сплачуєть-ся | не сплачується | 1 039,06 грн + 3 % від доходу + 20 % ПДВ |
Загальна система оподаткуван-ня | не сплачується | 1 039,06 грн | 18 % від чистого прибутку (дохід мінус витрати) | 1,5 % від чистого прибутку (дохід мінус витрати) | 1 039,06 грн + 18 % ПДФО + 1,5 % військовий збір |
За найманого працівника | не сплачується | 1 039,06 грн (22 % від окладу) | 850,14 грн (18 % від окладу) | 70,85 грн (1,5 % від окладу) | 1 960,05 грн |
Туристичний збір:
- для внутрішнього туризму (до 0,5 % від мінімальної заробітної плати) – 23,62 грн;
- для в’їзного туризму (до 5 % від мінімальної заробітної плати) – 236,15 гривень.
Податок на нерухомість (не більше 1,5 % від мінімальної заробітної плати за 1 кв.м.) – 70,85 гривень.
Довідково: Закон № 294 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 13.12.2019 № 239 – 240.
Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму понад 4,6 мільярдів гривень
За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 45 378 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік. Про це повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 676,9 млн грн, що на 1 млрд 510,1 млн грн більше минулого року.
Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена до сплати у 2019 році, становить 105,5 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 5,3 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 14,5 млн грн, що на 0,91 млн грн більше, ніж у минулому році.
Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 304 громадянина. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 682,9 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 35,15 млн грн, сума військового збору – 4,12 млн гривень.
Попри завершення деклараційної кампанії, ще до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 8 680 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників, склала 17,6 млн гривень. На цей час повернуто 16,0 млн гривень.
До уваги платників податків!
Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) проінформувала, що з 01.01.2020 при здійсненні операцій з виконання державного та місцевих бюджетів органами Казначейства застосовуватиметься План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. № 1203, із змінами та доповненнями (далі – План рахунків № 1203).
Таким чином, з 01.01.2020 буде введено в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів та інших платежів, відкриті відповідно до Плану рахунків № 1203.
Реквізити нових рахунків після 20.12.2019 можна буде отримати у відповідних органах, що контролюють справляння надходжень бюджету, та на вебсторінках головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.
Інформацію розміщено на офіційному сайті Казначейства за посиланням https://www.treasury.gov.ua/news/do-uvagi-platnikiv-podatkiv12122019
Про відсутній об’єкт обчислення екологічного податку у наступному році своєчасно повідомте контролюючий орган
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екологічного податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п. 250.9 ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не подають до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти ж господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року. В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Бартерні операції для платників єдиного податку третьої групи під забороною
Платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
Норми визначені п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Бартерна (товарообмінна) операція – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору (п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Отже, платники єдиного податку третьої групи не мають права здійснювати бартерні операції, у тому числі погашати заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) іншим способом ніж грошовим.
Про Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг
Юридична особа публічного права – Інформаційно-довідковий департамент ДПС у відповідності до пункту 3 наказу Міністерства юстиції України від 29.10.2018 № 3373/5 «Про затвердження Порядку ведення Довірчого списку» внесено до Довірчого списку, як Кваліфікованого надавача (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП).
Метою діяльності Інформаційно-довідкового департаменту ДПС, як Надавача є безкоштовне надання ЕДП органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям всіх форм власності, іншим суб’єктам господарської діяльності та фізичним особам.
Функціонування Надавача забезпечується сучасним програмно-технічним комплексом у складі якого використовуються унікальні програмно-апаратні рішення, які забезпечують високий рівень надійності захисту інформації.
До ЕДП, надання яких забезпечується Надавачем належать:
1) cтворення (за умови надання захищеного носія особистих ключів), перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки;
2) формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки;
3) формування, перевірки та підтвердження кваліфікованої електронної позначки часу;
4) консультативні послуги у сфері ЕДП за зверненням користувачів.
Ознайомитися з інформацією, необхідною для роботи, у тому числі переглянути перелік документів для отримання ЕДП та завантажити форми реєстраційних документів разом зі зразками заповнення рекомендуємо з розділу «Отримання електронних довірчих послуг».
Керівництвом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийнято участь у міжнародній конференції стосовно презентації Стратегії розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік
17 грудня 2019 року голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександр Бондаренко у культурно-діловому центрі «Менора» презентував «Стратегію розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік» (далі – Стратегія).
Міжнародна презентація Стратегії пройшла за участі першого заступника Керівника Офісу Президента України Сергія Трофімова, першого заступника Міністра інфраструктури України Дмитра Абрамовича, голови Дніпропетровської обласної ради Святослава Олійника, а також керівників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, представників правоохоронних органів та бізнес-спільноти.
У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
У режимі відеозв’язку перший заступник Керівника Офісу Президента України Сергій Трофімов висловив підтримку Офісом Президента України Стратегії, зупинився на питаннях децентралізації та боротьби з корупцією.
Перший заступник Міністра інфраструктури України Дмитро Абрамович презентував проекти розвитку інфраструктури в області, та зокрема, акцентував увагу на будівництві аеропорту у м. Дніпрі, розвитку річного транспорту.
Святослав Олійник, звертаючись до присутніх наголосив, що Стратегія, у першу чергу, передбачає: саме людина стає центром і пріоритетом розвитку.
Презентуючи Стратегію, Олександр Бондаренко зазначив, що Дніпропетровщина – наш спільний дім, який ми разом будуємо для себе та наших нащадків. Яким він буде, залежить від нас.
Стратегія ставить перед собою, важливу для всіх людей мету – примножити економічне багатство області та конвертувати його у комфортні і безпечні умови проживання її мешканців. Реалізація Стратегії полягатиме у формуванні комплексної системи заходів, які, базуючись на розумінні поточної ситуації та рівня розвитку всієї області, її міст та районів, зможуть забезпечити досягнення мети та створення в області економіки з високою доданою вартістю, де стале економічне зростання спирається на знання, збереження довкілля та якість життя. Стратегія побудована таким чином, що протягом її реалізації вона впливатиме на поточне формування проектів регіонального розвитку, а також заходів у межах області на період до та після 2020 року.
«Важливими напрямами Стратегії 2020 року є відбудова Дніпровського аеропорту, розвиток інфраструктури, залучення інвестицій у регіон та покращення екологічного стану області», – зазначив голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Олександр Бондаренко акцентував увагу на новацію 2020 року – «смарт-область», яка направлена на розвиток якісного Інтернету та мобільного покриття регіону.
Наприкінці заходу, очільник Дніпропетровської обласної державної адміністрації констатував, що головна мета Стратегії – за менші кошти зробити бюджет більш ефективним, тобто витрачаючи менше, вирішувати більше проблем нашого регіону, а гарантія успіху у реалізації Стратегії – спільна командна робота не тільки органів державної виконавчої влади, а і органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадськості.
https://dp.tax.gov.ua/fotogalereya/zasidannya--kolegii-ta-naradi/8334.html Стратегія розвитку Дніпропетровської області на 2020 рік
Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції
Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.
Протягом 11 місяців поточного року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.
Відділом проведено 36 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.
Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.
Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.
Результати роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо стягнення податкового боргу
У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Результати роботи щодо стягнення податкового боргу» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.
Вона повідомила, що станом на 01 грудня поточного року загальна сума податкового боргу по Дніпропетровській області становить 10 млрд 514 млн грн, в тому числі сума боргу фізичних осіб – підприємців – 557,12 млн гривень.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області вживаються заходи щодо стягнення податкового боргу в межах діючого законодавства, за результатами яких до бюджету надійшло погашених боргів на суму 349,9 млн гривень.
Також, під час пресконференції Світлана Цегельська нагадала платникам податків, що погашення несплачених грошових зобов’язань – податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої заборгованості з платежів здійснюється шляхом перерахування коштів на відповідний рахунок податку (збір, платіж), з кодом призначення *;140; по якому рахується податковий борг.
З’ясувати суму податкового боргу (на останню дату) можливо у відділах по роботі з боргом управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за номерами телефонів: Соборного – (056) 374-31-80; Лівобережного – (063) 029-66-71(40); Правобережного – (0562) 34-28-76; Дніпровсько-Новомосковського – (056) 719-92-42(37); Нікопольського – (0566) 68-69-21; Західно-Донбаського – (098) 535-13-29; Кам’янського – (0569) 53-40-0; Криворізького південного – (0564) 92-81-12; Криворізького північного – 056-785-47-59.
«Також, для отримання інформації щодо стану розрахунків з бюджетом з усіх відкритих інтегрованих карток платника, зокрема, інформацію про податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншу заборгованість з платежів у розрізі податків, належних платнику до сплати, пропонуємо звернутися, з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) у електронний сервіс: «Електронний кабінет платника» офіційного вебсайту ДПС України (tax.gov.ua)», – підсумувала Світлана Цегельська.
Затверджено новий порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову у реєстрації ПН/РК
14.12.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі – Наказ № 520), яким затверджено новий Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).
Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинено у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядком передбачено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК платник ПДВ має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Перелік документів, необхідних для розгляду такого рішення, може включати:
► договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
► договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника ПДВ для здійснення операції;
► первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
► розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
► документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в ПН/РК.
Платник ПДВ має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох ПН/РК, якщо їх складено на одного отримувача – платника ПДВ за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН/РК відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів платник ПДВ подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку.
Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН та надсилає його платнику ПДВ.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК у разі:
◄ ненадання платником ПДВ письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК реєстрацію яких зупинено в ЄРПН;
◄ та/або ненадання платником податку копій документів;
◄ та/або надання платником ПДВ копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Наказ № 520 опубліковано в офіційному виданні «Урядовому кур’єрі» від 14.12.2019 № 241.
Новий порядок ліцензування видів діяльності в дії з 18.12.2019
18 грудня 2019 року набрали чинності зміни до Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності», внесені Законом України від 02 жовтня 2019 року № 139-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі – Закон № 139).
Законом № 139, зокрема:
врегульовано питання особливостей ліцензування, що здійснюється відповідно до спеціальних законів;
удосконалено процедуру оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, що діє при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування (ДРС).
врегульовано питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії;
виключено підстави для анулювання ліцензії у випадку несплати ліцензіатом за видачу ліцензії (за несплату за видачу ліцензії передбачено зупинення дії ліцензії);
внесені зміни до вимог, що включаються до ліцензійних умов;
запроваджується ведення Ліцензійних реєстрів;
внесено зміни до ст. 164 Кодексу України про адміністративні порушення (КУпАП), згідно з якими скасовується адміністративна відповідальність за порушення вимог ліцензійних умов ліцензіатом та встановлюється адміністративна відповідальність до ліцензіатів за порушення ліцензіатом установленого строку повідомлення органу ліцензування про зміну відомостей, зазначених у заяві та документах, що подавалися до заяви про отримання ліцензії та за невиконання ліцензіатом розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.
Так, з 18 грудня 2019 року за провадження господарської діяльності без отримання ліцензії на торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами застосовуватимуться санкції, встановлені ч. 1 ст. 164 КУпАП, а саме: накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Крім того, відповідальність за здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку визначається ст. 156 КУпАП, якою передбачено накладення штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Закон № 139 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.10.2019 № 199.
Про фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців у 2020 році
Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, зокрема збільшення з 01 січня 2020 року мінімальної заробітної плати – її розмір становитиме 4 723,00 грн на місяць або 28,31 грн за годину.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року становитиме 2 102 грн, внаслідок цього збільшуються і максимальні фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) першої та другої груп.
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюють для ФОП сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць (п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Максимальний розмір ставок відповідно до ПКУ становить:
1) для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 % розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 % розміру мінімальної заробітної плати.
Отже, з січня 2020 року максимальні фіксовані ставки єдиного податку для ФОП – платників єдиного податку складатимуть:
- для першої групи – 210,20 грн (2 102 грн х 10 %);
- для другої групи – 944,60 грн (4 723 грн х 20 %).
Нові правила застосування РРО: зміни до ПКУ
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема підрозділ 10 розділу ХХ ПКУ доповнено пунктом 53, відповідно до якого до 01 жовтня 2020 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО та/або програмні РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, крім тих, які здійснюють:
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.
З 01 жовтня 2020 року до 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення платником єдиного податку другої – четвертої груп (ФОП) в календарному році обсягу доходу 1 000 000 гривень, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО та/або програмного РРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Слід зазначити, що з 01 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку другої – четвертої груп незалежно від обраних видів діяльності та обсягу доходу.
На засіданні Ради ветеранів ДПС України – про підсумки роботи у 2019 році
У режимі відеоселектору 18.12.2019 відбулося засідання Ради ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» (далі – Рада), яке відкрив Голова Державної податкової служби України Сергій Верланов.
У засіданні прийняли участь Голова та секретар Ради, голова комісії по пенсійних і соціальних питаннях та оздоровленню, голови Рад та представники місцевих осередків, відокремлених підрозділів ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» областей.
У заході також прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Микола Обертович та представники управління комунікацій ГУ ДПС.
Очільник ДПС України привітав усіх ветеранів, подякував за їх роботу та вклад у податкову службу.
«Ви – гідний приклад для усіх нас та молодого покоління», – зазначив Сергій Верланов.
Він привітав усіх з новорічними святами, побажав натхнення і здоров’я ветеранам та їх родинам, а також мирного і спокійного наступного року.
На засіданні розглядались підсумки роботи ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» у 2019 році, питання врегулювання пенсій державних службовців – працівників податкової служби, стан приведення Положень про місцеві ветеранські осередки згідно із Статутом ГО «Всеукраїнська асоціація ветеранів ДПС України» та інші нагальні питання.
Проведено кущовий семінар для представників бізнесу
Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбувся кущовий семінар для суб’єктів господарювання Новокодацького, Соборного, Центрального, Чечелівського та Шевченківського районів м. Дніпра.
Семінар відкрила фахівець управління комунікацій ГУ ДПС, яка докладно розповіла про новації податкового законодавства 2019 року, зміни у застосуванні РРО, що набирають чинності у 2020 році, а також про запровадження нових бюджетних та небюджетних рахунків з наступного року.
У семінарі прийняли участь представники Правобережного та Соборного управлінь ГУ ДПС. Ними висвітлено низку питань, які охопили: подання установами та організаціями фінансової звітності; справляння рентної плати та екологічного податку; сплату земельного податку та орендної плати за землю; право на податкову знижку; старт кампанії декларування – 2020; адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок); порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу»; електронні сервіси ДПС.
Особливу увагу на семінарі приділено питанню дотримання роботодавцями законодавства при працевлаштуванні найманих працівників, нарахуванню та сплаті єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Семінар пройшов у форматі діалогу, де кожен платник мав змогу отримати вичерпну інформацію від фахівців щодо застосування норм податкового законодавства на практиці. Під час діалогу з учасниками семінару вирішені і роз’яснені всі питання, що цікавили суб’єктів господарювання.
Присутні висловили подяку за кваліфіковану допомогу та побажали фахівцям натхнення і продовження такої практики спілкування з платниками податків.
До уваги платників!
У зв’язку із запровадженням з 01.01.2020 нового Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 № 1203 (далі – План рахунків) та на виконання вимог постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 № 162 «Про запровадження міжнародного банківського рахунку (ІВАN) в Україні (із змінами) з 03 січня 2020 року вводяться нові рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 3556.
Звертаємо увагу, що кошти сплачені платниками з 03.01.2020 на старі рахунки 3719 по зарахуванню єдиного внеску не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані надходження, у зв’язку з неможливістю здійснення переакредитації на рахунки, відкриті відповідно до Плану рахунків.
З Переліком відкритих рахунків по ГУ ДПС у Дніпропетровській області для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування ЄСВ, які починають діяти з 03 січня 2020 року можливо ознайомитись на субсайті «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/
Зміна адміністративного району протягом року: звітність та сплата єдиного внеску
Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Норми визначені п. 4 частини 1 ст.6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у підпунктах. 5 і 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Отримання витягу з реєстру платників ПДВ не є обов’язковим
Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано, зокрема свідоцтво про реєстрацію особи платником ПДВ і надано право платникам ПДВ за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.
Таким чином, отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників.
Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником ПДВ є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному вебпорталі ДПС, яка оновлюється щоденно.
Не зволікайте – встигніть отримати податкову знижку за 2018 рік!
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Право платника ПДФО на податкову знижку визначено статтею 166 ПКУ.
Платник ПДФО має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податків, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Звертаємо увагу, що за 2018 рік платники ПДФО мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2019 року включно.
ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів у ФОП – «єдинника»
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які знаходяться на загальній системі оподаткування визначений ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування для ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, який не обмежує ФОП в придбанні товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку.
Отже, ФОП на загальній системі оподаткування при визначенні об’єкта оподаткування має право включати до складу витрат вартість придбаних товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у ФОП – платника єдиного податку, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника та підтверджені відповідними первинними документами.
Місцеві бюджети Дніпропетровщини за листопад 2019 року поповнилися на 2 млрд 674 млн гривень
За підсумками 11 місяців 2019 року поточного року платниками податків направлено до місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб у сумі 13 млрд 374,7 млн грн, що на 2 млрд 242,2 млн грн більше надходжень відповідного періоду минулого року.
Плата за землю є вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів. Її власники та землекористувачі сплатили з початку 2019 року понад 3 млрд 615,8 млн грн, що перевищує на 776,6 млн грн суму надходжень за відповідний період минулого року.
Наступним по обсягу формування бюджету області є єдиний податок. Його станом на 01 грудня цього року надійшло 2 млрд 661,3 млн гривень.
«Стабільне зростання надходжень платежів до місцевих бюджетів області, які спрямовуються на реалізацію соціальних програм та розвиток інфраструктури області є однією з вирішальних умов розвитку регіону», – прокоментувала в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.
Свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов’ю
День Святого Миколая – одне з найсвітліших і найрадісніших свят, зігріте благословенням, добром і радістю!
Незалежно від віку, на цей день, майже кожна людина, а тим паче діти, мають надію, що всі прохання та побажання будуть обов’язково здійснені.
Кожного року, що стало вже доброю традицією, у цей святковий день у гості до вихованців комунального закладу освіти «Перещепинський НВК «Родина»» завітали представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Гості закладу, на цей час, ставши помічниками Святого Миколая, максимально виконали побажання дітей через свої подарунки – солодощі і фрукти.
Подарунків та ласощів – саме цього чекають щороку діти від Святого Миколая, адже цей день – одне з найулюбленіших дитячих свят, яке символізує втілення мрій та віру в диво.
Вихованці закладу зустріли податківців радісним настроєм та святковим концертом, і влаштували справжнє свято – розповідали вірші, співали чудові пісні, танцювали та показували грайливі вистави.
Найбільшою вдячністю для податківців була справжня природна реакція дітей – їхні щасливі очі, радісні усмішки, слова подяки та бурхливі оплески за піклування і увагу. Такий теплий та гостинний прийом справив неабияке враження на гостей закладу.
«Сподіваємось, що це свято подарувало дітлахам казку та наповнило їхні серця теплотою і любов’ю. Святий Миколай не залишає без уваги та любові жодну дитину. Зараз час чудес, казки і здійснення мрії, адже він причетний, майже до всіх чарівних і добрих справ. Нехай це свято подарує вам, вашим педагогам і вихователям багато радості, миру, добра та щастя!», – зазначили представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Наприкінці свята директор навчального закладу «Родина» Валентина Хохлова подякувала гостям за турботу про дітей, за подароване їм відчуття батьківської опіки, яка вселяє у дитячі серця душевне тепло, віру, любов, спокій та надію.
Нові можливості Електронного кабінету у зв’язку з запровадженням програмних РРО
Законом України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) додано новий підпункт 14.1.278, яким встановлено, що його користувачам – покупцям (споживачам) товарів, робіт та послуг через Електронний кабінет, який функціонує відповідно до ст. 421 ПКУ, забезпечується можливість:
► контролю достовірності розрахункових документів, які зберігатимуться у системі обліку документів реєстраторів розрахункових операцій;
► заповнення та подання скарг покупця щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень;
► отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування податковим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.
Одночасне нарахування єдиного внеску по минулим, поточним та майбутнім виплатам: визначення бази оподаткування
Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску. Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
Норми встановлені ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.
Згідно з п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), на одну застраховану особу допускається декілька записів у таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435, якщо протягом одного звітного періоду нарахування здійснювалися за поточні та майбутні (відпускні, допомога у зв’язку з вагітністю та пологами), за минулі (лікарняні, тимчасова непрацездатність та перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та нарахування сум заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду – середня заробітна плата за вимушений прогул) періоди.
Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця не може зазначатися у звітному місяці за майбутні та минулі звітні періоди, за винятком відпустки, відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та випадків поновлення на роботі особи за рішенням суду.
За наявності декількох рядків по одній застрахованій особі кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця зазначається лише в одному, а саме в тому, в якому зазначаються дані про суми заробітної плати (за їх наявності).
Отже, нарахування єдиного внеску працівнику, якому розраховуються відпускні за поточний і майбутній періоди, здійснюється за кожен період окремо. При цьому, сплата єдиного внеску здійснюється з усієї суми нарахованих відпускних у місяці, в якому були здійснені нарахування.
Так, для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував у відпустці, де загальна сума нарахованого доходу за поточний місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та частина відпускних, нарахованих за час перебування працівника у відпустці в поточному місяці) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, сума єдиного внеску розраховується, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Водночас, єдиний внесок на суму другої частини відпускних нараховується на фактично нараховану суму, оскільки ці доходи включаються до бази нарахування єдиного внеску майбутнього періоду.
Основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
від провадження господарської діяльності, отриманих фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
від провадження незалежної професійної діяльності (п. 178.4 ст. 178 ПКУ);
від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених ПКУ (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
у вигляді окремих видів оподатковуваних доходів (прибутків), що не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати податковими агентами, але не є звільненими від оподаткування (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ);
у вигляді іноземних доходів (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);
у вигляді суми заборгованості за укладеним платником податків цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 01 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та п. 174.3 ст. 174 ПКУ);
у вигляді частини доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей. 172 – 173 ПКУ (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, у порядку встановленому п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
від продажу власної продукції тваринництва груп 1 – 5, 15, 16 та 41УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України, та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);
у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
у вигляді благодійної допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається Кабінетом Міністрів України, та яка надається згідно з п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);
з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);
при відчужені нерухомого майна за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);
суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику ПДФО відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» оновлено форму Декларації і з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть цю Декларацію за новою формою.
Про строки сплати ПДФО та військового збору роботодавцем
Роботодавець є податковим агентом.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь працівника – платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування ПДФО до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику ПДФО, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Норми визначені п. 168.1 ст. 168 ПКУ.
Військовий збір сплачують у ті ж самі строки, що і ПДФО.
Надходження транспортного податку від платників Правобережного управління склали понад 4,5 мільйонів гривень https://ch.tax.gov.ua/local-news/print-398428.html
За одинадцять місяців поточного року власники автомобілів Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра спрямували до місцевого бюджету міста 4,52 млн грн транспортного податку, що майже на 765 тисяч гривень або на 20,3 відсотка більше аналогічного періоду минулого року.
Нагадаємо, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Цьогоріч платники Правобережного управління збільшили сплату єдиного податку на 74 млн гривень
Впродовж січня - листопада 2019 року платники Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, спрямували до місцевих бюджетів 432,6 млн грн єдиного податку. Це на 74,02 млн грн, або 20,6 відсотків більше надходжень аналогічного періоду 2018 року.
Нагадаємо, єдиний податок у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів. Відтак, сплачуючи його своєчасно та у повному обсязі, платники єдиного податку забезпечують фінансування поточних потреб та сприяють розвитку своєї місцевої громади.
Працівники Правобережного управління про неофіційне працевлаштування
На сьогодні проблема неофіційного працевлаштування є досить актуальною. Саме тому заступник начальника управління-начальних відділу адміністрування податків і зборів з Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області Інна Тихоненко акцентувала на цьому увагу під час кущового семінару для платників Правобережного та Соборного управлінь.
В ході заходу проходила бесіда з керівниками та представниками суб’єктів господарювання-юридичних осіб, фізичними особами підприємцями та розповіла про переваги офіційного оформлення трудових відносин.
Увагу було зосереджено на необхідності відповідального ставлення до свого майбутнього, адже через отримання заробітної плати «в конвертах» працівник не лише втрачає державні соціальні гарантії, а й позбавляє себе гідної пенсії в майбутньому.
