Де в Україні зимувати

За підрахунками ЕП, просто зараз українські міста будують не більше 20% від заявленого Зеленським 1 ГВт маневрових потужностей.
Звідки візьметься решта - поки невідомо.
"Україна має чіткий план, як побудувати до гігавата маневрової газової генерації вже цьогоріч і ще чотири гігавати - протягом найближчих років".
Ця цитата президента Володимира Зеленського після втрати 9 ГВт потужностей від обстрілів росіян, озвучена під час конференції Ukraine Recovery, спричинила чимало суперечок серед експертів енергетичного ринку.
ЕП вже аналізувала чи в принципі реально це зробити до кінця 2024 року.
Інший важливий індикатор реалізації обіцянки - підготовка центральної і місцевої влади, починаючи від проєктів, до реконструкції і закупівлі (чи пуску) нових потужностей.
Для цього було проаналізовано всі закупівлі мобільної генерації на базі газотурбінних та газопоршневих електростанцій, які в основному працюють на природному газі, і виробляють одночасно електроенергію і тепло.

Мала генерація Всього ЕП нарахувала близько 150 проєктів будівництва і встановлення когенераційних установок, які здатні допомогти містам підтримати роботу критичної інфраструктури взимку.
В середньому мова йде про 1,5 МВт кожна, хоча є і більш потужні.
Ще близько 100 проєктів - ремонти старих і малопотужних установок (переважно 0,5-0,6 МВт) в місцевих котельнях та обленерго.
Хто більше будує і швидше готується до зими? Як показує аналіз ЕП даних системи "Прозорро" (детальніше дивіться Методологію), більшість проєктів по встановленні установок в різних містах почали готувати ще наприкінці 2023 року.
Саме тоді стало відомо, що USAID допоможе Україні близько 100 маневровими станціями.
Другий пік - кінець весни 2024 року, в першу чергу завдяки активізації роботи в Києві.
Через це столиця поки має найбільші заплановані потужності в країні.
Наприклад, "Київтеплоенерго" нещодавно уклало угоду на поставку когенераційних установок для вироблення тепла і електроенергії з газу на 25,85 млн євро.
[INFO_716137]
Усього йдеться про дев"ять 15 установок загальною потужністю 60,5 МВт.
Ще додасться 54 МВт завдяки потужній установці, яку Києву подарувало ООН.
Чи багато це? За даними Сергія Коваленка, гендиректора компанії Yasno, яка постачає електроенергію в столиці, потужність лише кондиціонерів у Києві сягає 350 МВт.
Тобто вся нова когенерація міста становитиме лише третину від цього показника.
"Але встановлення когенераційних потужностей вирішить питання покриття піків навантаження на енергосистему", - переконаний заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв.
Від блекаутів узимку Україну може врятувати розподілена генерація.
Як це працює? Досвід великого міста На другому місці за темпами розбудови когенерації - Харків, який втратив основні потужності генерування теплової та електричної енергії після російської атаки, яка сталася 22 березня.
За словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, ТЕЦ-5 повністю зруйнована, через що неможливе виробництво ані електричної, ані теплової енергії.
Світовий банк виділить 47 млн євро, щоб Харків упродовж двох місяців міг отримати установки, необхідні для забезпечення життєдіяльності міста.
Точні цифри не оголошувалися, але всього, за підрахунками ЕП, мова може йти не менше як про 30 МВт маневрової потужності.
Ще близько трьох десятків міст мають менш амбітні плани, але також розраховують на допомогу зовні, в першу чергу згадану вище ініціативу USAID.
Інший ресурс - ремонт старого обладнання, яке було виготовлено і встановлена у тому числі на такі випадки, ще в 90-х та 2000-х роках.
Мова йде про досить великий ресурс установок "двигун-генератор" які виготовляли заводи в Новій Каховці і Первомайську.
Крім меншої ефективності вони мають і малу потужність - 500-750 кВт.
Але це краще, ніж нічого.
Якщо порахувати все разом, то, за розрахунками ЕП на базі даних системи "Прозорро", мова може йти про встановлення додаткових 200 МВт маневрової генерації або лише п"яту частину від обіцяного Зеленським гігавата.
Та й то за умови, що в кожному випадку від проєкту до реалізації пройдуть місяці, а не роки, в чому є обґрунтований сумнів.
Гігават Зеленського.
Чи реальні плани будівництва маневрової генерації до зими Як це довго може тривати? Ілюструє приклад Старокостянти́нова в Хмельницькій області.
Від першого етапу з інженерно-геодезичних вишукувань в грудні 2022 року до початку роботи знадобилося півтора року.
Стільки ж знадобилося "Енергоатому", щоб просто запустити в роботу мобільну електростанцію на 28 МВт, безкоштовно надану USAID у лютому 2023 року.
Ця історія зайвий раз довела, що держава не повинна зводити обʼєкти генерації.
"Готовий сперечатися і чекати 1 грудня.
Дуже цікаво, з яких проєктів склався цей гігават.
Не бачу технічної готовності для встановлення такого обсягу до зими.
Буду вважати великим обсягом, якщо до 1 грудня запустять 200-250 МВт", - вважає директор центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Експерти вважають, що досягти "1 ГВт Зеленського" можна тільки за допомогою бізнесу - за умови спрощення бюрократії, що в принципі вже робить уряд.
За словами голови "Укренерго" Володимира Кудрицького, бізнес готовий будувати.
"На зустрічі в Берліні говорили про конкретні проєкти Житомира та Дніпра, українських компаній ОККО, МХП, BGV, "Епіцентр", ЕРУ та міжнародних Fenix RePower, Ingrid Capacity, Notus Energy", - запевняє він.
Проте попри напрочуд велику адаптивність українського бізнесу, яка не раз була підтверджена в останні три роки великої війни, питання роботи критичної інфраструктури все одно залишається відкритим.
З одного боку залучення бізнесу допоможе їй працювати більш стабільно і знизить навантаження на центральну систему, але перейматися запуском насосів, подачею води і тепла в оселі, опаленням лікарень вони не будуть.
Генератори Частково забезпечити чи радже підтримати роботу критичної інфраструктури, як то ремонтних бригад, екстрених служб, можуть малі бензинові і дизельні генератори.
Пік попиту на них припав на грудень 2022 року - за два місяці після перших атак росіян на енергетичну інфраструктуру країни.
У 2024 році - мода повертається, але показники - і близько не зрівняні.
[INFO_716138]
На мапі не представлений Київ, який є головним покупцем генераторів (більше ніж на 600 млн грн за два роки) через розташування офісів основних держкомпаній.
Найпопулярніший варіант - в середньому 10 кВт.
Хоча є значно більші установки - навіть на 200 кВт, які по суті дублюють функції когенераційних установок, як вирішили зробити, наприклад, в Білій Церкві.
Лідерами за кількістю і загальною потужністю знову є Київ, на другому місці - Дніпро.
Частина міст може отримувати генератори як допомогу.
Наприклад, з-за кордону і з різних регіонів України масово передавали генератори Харкову після весняного руйнування енергосистеми міста.

В цілому, на руках у представників центральної і місцевої влади ресурс мінімум 15 тис генераторів, придбаних ними з 2022 року, і потужністю за досить умовними підрахунками приблизно в 100-150 МВт.
Методологія. Ми відібрали всі закупівлі за останні чотири роки де згадується слово "когенерація" і видалили ті, де роботи дублюються по одному об"єкту/адресі, якщо вони ідентифіковані (наприклад, окремі закупівлі робіт по облаштуванню фундаменту, будівництву приміщень чи монтаж установки).
Також були прибрані закупівлі, які пов"язані з моніторингом забруднення, оцінкою екологічних ризиків чи ремонт старих установок і т.
п.
Там де потужність і модель когенераційної установки не була вказана, враховувалися 1,5 МВт як найбільш популярний для більшості проєктів показник.