ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - СОБОРНИЙ ТА ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
Туристичний збір: майже 4,1 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізичних осіб
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Протягом січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 4,1 млн грн туристичного збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,3 млн грн, або на 50,1 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання податкових обов’язків та звернула увагу, що у разі погодинного розміщення осіб у місцях тимчасового проживання, тобто менше однієї доби, збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування – одна доба. Податковим кодексом України не передбачено іншого періоду проживання, ніж доба.
З початку року «військовий» ПДФО від платників Дніпропетровщини поповнив спеціальний фонд держбюджету на понад 4,9 млрд гривень
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує.
Упродовж першого півріччя 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 4,9 млрд грн «військового» податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Нагадуємо, що платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Який документ вважається розрахунковим документом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується військовий збір?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:
11011000 – «Військовий збір».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки не переноситься
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку (далі – податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
За наслідками 2023 року платники мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2024 року (включно).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПДФО, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Деякі особливості справляння єдиного внеску
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) повідомляє.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закон № 2464).
Частиною першою статті 4 Закону 2464 визначено коло платників єдиного внеску, зокрема визначено:
відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464);
платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (пункт 5¹ частини першої статті 4 Закону №2464).
Пунктом 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464 визначено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4,5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, контролюючим органом будуть застосовуватися заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.
Слід зазначити, що у разі нарахування і сплати єдиного внеску вищезазначеними платниками у розмірі менше, ніж встановлений законодавством розмір, тобто менше мінімального страхового внеску до таких платників відповідно контролюючим органом будуть застосовуватися, також, заходи впливу визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.
Надана законодавством можливість не сплачувати єдиний внесок у період дії воєнного стану є лише правом платника, а не звільненням його від нарахування внеску.
У разі прийняття зазначеною категорією платників рішення про несплату єдиного внеску, страховий стаж, зокрема для призначення пенсії (отримання соціальних виплат), нарахований не буде.
Про виконання приватними нотаріусами податкового обов’язку щодо подання інформації до контролюючого органу про вчинені нотаріальні дії
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Соборний та Шевченківський райони м. Дніпра) інформує, що ДПС України повідомила наступне.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) встановлено, зокрема, що розрахунок це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб та суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб (податок).
Відповідно до вимог пункту 172.4 статті 172, пункту 173.4 статті 173, пункту 174.4 статті 174 Кодексу при вчиненні нотаріальних дій, а саме:
- посвідчення договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами; продажу (обміну) рухомого майна; видача свідоцтв про право на спадщину;
- посвідчення договорів дарування, на приватних нотаріусів покладено обов’язок щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку) у порядку, встановленому Кодексом для податкового розрахунку.
Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, зі змінами, (далі – Податковий розрахунок)
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу Податковий розрахунок подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Отже, нотаріус, при вчиненні нотаріальних дій, зобов’язаний заповнити додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – форма 4ДФ) до Податкового розрахунку та протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого офісу.
Відповідно до Додатку 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна відображаються в додатку за формою 4 ДФ за ознакою «104»; доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна – за ознакою «105»; доходи, отримані унаслідок прийняття платником податку у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав – за ознаками «113», «114», «115», «116», «117».
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
