Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
Комунікаційна податкова платформа – взаємодія з бізнесом та громадськістю в ефективному форматі
Потребуєте детальних роз’яснень законодавства?
Необхідно оперативно вирішити нагальні питання податкової сфери?
Маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою?
Звертайтесь на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скринькуdp.ikc@tax.gov.ua.
Плата за землю: пільги для фізичних осіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст. 281 Податкового кодексу України встановлені пільги зі сплати за землю для фізичних осіб, а саме – пільги щодо сплати земельного податку (податок).
Так, від сплати податку звільняються:
- особи з інвалідністю першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – не більш як 2 га;
- для житлового фонду: у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.
Також Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Порядок застосування пільг по земельному податку для фізичних осіб
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Якщо фізична особа, яка має право на пільгу по земельному податку відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених Кодексом, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі - заява про застосування пільги).
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, яка має право на пільгу по земельному податку, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.
У разі недотримання фізичною особою строків подання заяви про застосування пільги, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.
До уваги платників!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 31.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі» (далі – Постанова № 854).
Постанову № 854 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 31.07.2024 № 154 і з нею можна ознайомитись на Єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням
https://www.kmu.gov.ua/npas
Чи необхідно здійснювати перереєстрацію РРО та ПРРО у разі перейменування назви міста, вулиці?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові відносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Процедура реєстрації/перереєстрації РРО/ПРРО в контролюючих органах регулюється Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (далі – Порядок № 547)/ Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2020 за № 635/34918 (далі – Порядок № 317).
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 перереєстрація РРО здійснюється у разі використання РРО в іншій господарській одиниці, зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні, у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення / п. 8 розд. II Порядку № 317 перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.
Для перереєстрації РРО/ПРРО подається заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – заява №1-РРО)/ заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – заява № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».
У розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці» заяви № 1-РРО/№ 1-ПРРО зазначаються: ідентифікатор об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням або через який провадиться діяльність (далі – об’єкт оподаткування), код території, назва господарської одиниці, адреса розміщення господарської одиниці, які заповнюються згідно з даними повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення № 20-ОПП), поданим до контролюючого органу відповідно до вимог та у порядку згідно з п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300.
Платник податків, керуючись пп. 8.1, 8.4, 8.5 розд. VIIІ Порядку № 1588, подає повідомлення № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування. При цьому, у графі 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення № 20-ОПП вказується значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Назва та адреса господарської одиниці є обов’язковими реквізитами фіскального чеку згідно з п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Відомості щодо господарської одиниці в реєстраційній заяві, зокрема, для перереєстрації РРО/ПРРО, та у фіскальному чеку мають відповідати відомостям, зазначеним у повідомленні № 20-ОПП.
Отже, на підставі внесених змін до даних правовстановлювальних документів та/або у зв’язку зі зміною назви міста/вулиці для перереєстрації РРО/ПРРО суб’єкту господарювання необхідно подати повідомлення № 20-ОПП з позначкою «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у якому зазначити оновлені дані про місцезнаходження об’єкта оподаткування. Після цього, керуючись пунктами 1 та 2 глави 3 розд. ІІ Порядку № 547 / пунктами 8 та 10 розд. II Порядку № 317, платнику податків необхідно подати заяву № 1-РРО/№ 1-ПРРО з позначкою «перереєстрація», зазначивши оновлені дані про адресу господарської одиниці у розділі 3 «Дані щодо господарської одиниці».
Дотримання професійної етики – один з найважливіших принципів роботи органів ДПС
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що під час виконання своїх службових повноважень працівники органів ДФС зобов’язані неухильно додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки: бути ввічливими у стосунках з громадянами та суб’єктами господарювання, будувати свої відносини з ними на основі довіри, поваги, об’єктивності, справедливості, терпимості, законності. Сервіс ДПС України «Пульс» дає змогу платнику повідомляти про неправомірні вчинки або бездіяльність співробітників органів ДПС.
Жодне повідомлення не залишиться без уваги, адже плідна робота сервісу «Пульс» – це шлях до успішної співпраці громадян та бізнесу з органами ДПС.
Номер Контакт-центру ДПС 0800-501-007 (напрямок «5»).
Як завантажити власний кваліфікований сертифікат відкритого ключа?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що клієнти (користувачі) мають можливість завантажити кваліфіковані сертифікати відкритих ключів на персональний комп’ютер за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Детальну інформацію щодо роботи Програми та покрокову інструкцію стосовно можливості завантаження власних кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, наведено у п.п. 5.2 п. 5 Настанови користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1» на вебсайті Надавача за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Настанова користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
В якій валюті складається Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт за кордон, якщо повернення невикористаних коштів працівником здійснюється в іноземній валюті?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною четвертою ст. 5 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (далі – НБУ).
Відповідно до п. 42 розд. VI Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 2 (із змінами), резиденти – юридичні особи і фізичні особи – підприємці, представництва юридичних осіб – нерезидентів мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на організацію офіційних заходів за кордоном, із використанням знятої для цих цілей із власних поточних рахунків готівкової іноземної валюти.
Згідно з п. 5 розд. IІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (із змінами) (далі – Інструкція № 59), підприємство, що відряджає працівника у відрядження за кордон, забезпечує його авансом у національній валюті держави, до якої відряджається працівник, або у доларах США/євро, або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ, встановленим на день подання уповноваженому банку розрахунку витрат на відрядження.
Відповідно до п. 17 розд. ІІІ Інструкції № 59 після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі – Звіт). Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником (у грошових одиницях, у яких було надано аванс) на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку, а у разі отримання авансу готівкою сума надміру витрачених коштів підлягає поверненню працівником до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації.
У разі якщо відряджений працівник отримав аванс на службове відрядження готівкою, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи.
У разі якщо під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, за наявності поважних причин керівник може продовжити строк подання Звіту до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).
Звіт подається підзвітною особою за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.05.2023 № 239). Разом із Звітом подаються підтвердні документи, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, із зазначенням форми їх оплати (готівкою, чеком, платіжною карткою, безготівковим перерахунком).
Строки подання Звіту встановлені у п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України. При цьому. суми невитрачених коштів повертаються платником податку в касу або зараховуються на банківський рахунок підприємства до чи під час подання Звіту.
Пунктом 19 розд. III Інструкції № 59 передбачено, що під час складання Звіту перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджено документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти – зважаючи на крос-курс, розрахований за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту.
Враховуючи викладене, Звіт складається у національній валюті України за крос-курсом, розрахованим за офіційним обмінним валютним курсом, встановленим НБУ на день затвердження Звіту. При цьому сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із Звітом) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на банківський рахунок підприємства, що їх надало, у грошових одиницях, в яких було надано аванс, у встановленому законодавством порядку.
Платником податків самостійно виявлено заниження суми податкового зобов’язання: нарахування пені
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені, зокрема, ПКУ.
Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ (п. 54.1 ст. 54 ПКУ).
Порядок нарахування пені визначено ст. 129 ПКУ.
При нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, розпочинається нарахування пені (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).
Нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ) у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 ПКУ).
Абзацом третім п. 129.4 ст. 129 ПКУ встановлено, що на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відс. річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Про отримання довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування за поточний рік в середині року
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Довідка) та Порядок підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248.
Порядок визначає процедуру видачі Довідки платнику податків – особі (юридичній або фізичній), яка є резидентом України у розумінні Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, з метою застосування зазначених договорів до доходів, отриманих платниками податків із джерел в іноземній державі (п. 1 Порядку).
Пунктом 2 Порядку визначено, що надання Довідки або підтвердження статусу податкового резидента України на документах за спеціальними формами, затвердженими іноземними компетентними органами, здійснюється безоплатно на підставі Заяви про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування платника податків за формою, наведеною у додатку до Порядку (далі – Заява).
При заповненні розділу 1 Заяви платник податків зазначає рік, за який він бажає отримати Довідку для уникнення подвійного оподаткування між Україною і відповідною іноземною державою.
Поряд з цим, для визначення резидентності є одна з підстав зазначена платником податків на власний розсуд та з урахуванням п.п. 14.1.213 п. 14.1. ст. 14 ПКУ:
- реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Реєстрі самозайнятих осіб;
- тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні;
- має місце постійного проживання в Україні;
- перебуває в Україні не менше 183 днів (включно з днями приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року;
- Порядком та формою Заяви не передбачено обмежень щодо року за який контролюючим органом може бути надана Довідка.
Отже, платник податків може отримати Довідку за поточний рік, який зазначено в Заяві, в середині такого року за умови наявності підстав та відповідно до Порядку.
В яких випадках у фізичної особи виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотечним житловим кредитом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (податок) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.
Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:
- об’єкт житлової іпотеки придбавається;
- збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника податку та починає використовуватися як основне місце проживання.
У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.
Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.
Заяву про включення до реєстру волонтерів можна подати у паперовій і електронній формі
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 2.1 розділу ІІ Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1089), передбачено, що для включення до Реєстру волонтерів фізична особа – благодійник подає до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації за формою № 1-РВ (далі – Заява за ф. № 1-РВ).
Заява у паперовій формі може бути подана особисто, поштою або через уповноважену особу (представника):
- благодійником особисто – до будь-якого контролюючого органу з пред’явленням паспорта громадянина України, або документа, що посвідчує особу. Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах;
- представником – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред'явлення повертається);
- поштою – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, підпис фізичної особи – благодійника на заяві має бути завірений нотаріально.
Заява за ф. № 1-РВ наведена у додатку 3 до Порядку № 1089, подається з позначкою «Включення до реєстру».
Заява у електронній формі може бути подана через Електронний кабінет.
Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини ЕК необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява до Реєстру волонтерів/Створити» або пройти за маршрутом «Додатково / Введення звітності / Створити» та обрати форму з кодом f1308302.
Після заповнення заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.
Для подання заяви в електронній формі через Електронний кабінет натисніть тут: https://cabinet.tax.gov.ua
Електронна форма заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.
Комунікаційна податкова платформа: порядок реєстрації фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – тематика зустрічі
Комунікаційна_податкова_платформа
За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули порядок взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Увагу акцентовано на переліку та способах подання документів, необхідних для отримання послуги та строки її виконання.
Крім того, податківці нагадали про переваги електронних сервісів ДПС і мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!
Дбаємо про ментальне здоров’я
Ментальне здоров’я – це стан в якому людина може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.
Фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради проведено чергову лекцію - навчання з основ ментального здоров’я для групи росту до складу якої входять податківці Дніпропетровського та Донецького регіонів.
Слухачі отримали корисні поради щодо підтримання свого ментального здоров’я.
Рухаємося далі!
Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі – єдиний рахунок) подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 351.3 ст. 351 Кодексу платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.
Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів, у Казначействі формуються рахунки для зарахування податків зборів (Порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями)).
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається в електронному вигляді Казначейством ДПС, для опрацювання. ДПС надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів, які необхідно відкрити. Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями. За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Органи ДПС доводять платникам податків інформацію про відкриті рахунки шляхом розміщення на субсайтах відповідних органів ДПС та в ЦОПах.
Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».
Крім того, в Електронному кабінеті платника наявна інформація про відкриті бюджетні рахунки, відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Платники мають можливість за запитами отримати Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Порядок отримання Витягу.
Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі - Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення:
Періоду (за кожний рік окремо), здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску»;
Якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
Для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
Для отримання інформацій Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна позначка. Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в електронному кабінеті.
Затверджено порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами ДПС та Державної судової адміністрації України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 26.07.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України від 24.06.2024 № 304/262 (далі – Наказ) «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2024 за № 1020/42365) (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про виконавче провадження», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», частини другої статті 56 розділу IX Закону України «Про запобігання корупції», Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 278/26723, та з метою удосконалення інформаційної взаємодії Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України
Наказом визначено адміністраторами обміну інформацією, які забезпечують та здійснюють технічне супроводження процедури подання запитів та отримання відповідей, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» та Державну податкову службу України.
Наказ опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.07.2024 № 65.
Суд підтримав рішення контролюючого органу щодо правомірності збільшення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств.
Верховним Судом підтримано позицію податкового органу щодо сутності принципу «витягнутої руки» в податковому законодавстві, яка побудована за логікою «під час здійснення операції», тому для цілей трансфертного ціноутворення ціна повинна визначатися на дату здійснення контрольованої операції (дату переходу права власності на товар), а не на дату укладення зовнішньоекономічного договору. Вірне тлумачення підпункт 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПК України) полягає в порівнянні ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій та проводиться на підставі наявної інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату, яка визначається в залежності від конкретних умов, оскільки зміна в структурі активів та зобов`язань позивача відбулася саме в момент переходу права власності на товар. Тобто позивач помилково прирівнює дату визначення ціни (підписання контракту) із датою здійснення контрольованої операції, оскільки ПК України не ототожнює такі категорії, зокрема, підпункт 39.3.3.3 підпункту 39.3.3 пункту 39.3 статті 39 ПК України передбачає, що порівняння ціни контрольованої операції з ціною (діапазоном цін) співставних неконтрольованих операцій проводиться на підставі наявної інформації на найближчу до дня здійснення контрольованої операції дату.
Суди апеляційної та касаційної інстанцій погодились з доводами відповідача, що режим індивідуального ліцензування не встановлює ціноутворення у зовнішньоекономічних операціях, а встановлює певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави та не може вважатись джерелом інформації для встановлення цін контрольованих операцій принципу «витягнутої руки». Таким чином, позивачем безпідставно використано разову індивідуальну ліцензію як джерело для встановлення відповідності цін контрольованої операції принципу «витягнутої руки».
Зважаючи на вибірковий підхід позивача для побудови діапазону цін та ознаки операцій, наведених у фактографічній довідці, які підпадають під визначення контрольовані операції, контролюючий орган обґрунтовано не застосував ціни по операціях, наведених у «фактографічній довідці» для побудови ринкового діапазону цін співставних операцій.
За результатами розрахунків контролюючим органом встановлено заниження цін по окремим поставкам у контрольованих операціях, а саме: ціни є нижчими ніж мінімальне значення ринкового діапазону цін.
Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 160/3387/22 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2023 залишено без змін.
Від юридичних осіб – платників туристичного збору до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,7 млн гривень
Впродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,7 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з першим півріччям 2023 року на 163,0 тис. грн, або на 6,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).
Збір за місця для паркування транспортних засобів від фізичних осіб поповнив місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,3 млн гривень
Протягом січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 3,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це майже на 572,0 тис. грн, або на 20,5 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України в базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок, та яка інформація наявна в даному реєстрі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua
Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
- дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.
Понад 1 млрд грн рентної плати спрямували платники до місцевих бюджетів Дніпропетровщини
З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 1,0 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились майже на 549,6 млн грн, темп росту – 213,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби регіону, зокрема:
- за видобування залізних руд місцеві скарбниці поповнились на понад 893,5 млн грн, що майже на 572,5 млн грн, або на 178,3 відс. більше минулорічного показника відповідного періода;
- за використання рибних ресурсів надходження рентної плати склали понад 2,2 млн грн, це на понад 1,6 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 385 відсотків;
- видобування газового конденсату: рентної плати надійшло до місцевих бюджетів 706,3 тис. грн, що на 116,3 тис. грн, або на 19,7 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року
- за використання лісових ресурсів місцеві кошики поповнились на 444,2 тис. грн, що на 141,6 тис. грн, або на 46,8 відс. більше показника січня – червня 2023 року.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків.
Представники ДПС та ОТД Департаменту казначейства США обговорили реалізацію спільних проєктів
Державна податкова служба України та Офіс технічної допомоги Департаменту казначейства США продовжують реалізацію спільних проєктів. Сьогодні під час робочої зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та представники ОТД Філ Бренд та Дон Мейнворінг обговорили поточні напрями співпраці та стан виконання Робочого плану на 2022 – 2024 роки, який передбачає низку заходів з удосконалення податкового адміністрування, зокрема впровадження СRМ.
«Досвід співпраці ДПС та ОТД позитивно впливає на роботу Служби та дозволяє впроваджувати кардинальні, прогресивні зміни, трансформувати ДПС в сучасну високоефективну організацію. Дякую всій команді ОТД за експертну підтримку та допомогу. Реалізація всіх спільних ініціатив дуже важлива для громадян України», – наголосила очільниця ДПС Тетяна Кірієнко.
Вона відзначила, що співпраця здійснюється за багатьма напрямами, що сприяє удосконаленню підходів адміністрування податків та впровадженню нових можливостей в обслуговуванні платників податків.
У фокусі уваги податковий комплаєнс, що є важливим в контексті експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в ДПС, який нещодавно було затверджено постановою Уряду.
Учасники зустрічі визначили кроки подальшої реалізації спільних проєктів та можливості запровадження нових спільних ініціатив.
Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану
18 липня 2024 року постановою Кабінету Міністрів України № 831 (далі – Постанова № 831) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178).
Постанова № 831 опублікована 23.07.2024 в газеті «Урядовий кур’єр» № 148. Згідно з пунктом 2 Постанови № 831, зміни, внесені до Постанови № 178, застосовуються з 01.08.2024.
Прийнятими змінами деталізовано категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
До таких установ Постановою № 178, з урахуванням змін, з 01.08.2024 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, інші утворені відповідно до законів військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, розвідувальні органи, Міністерство оборони України, Державну прикордонну службу України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерство внутрішніх справ України, Національну поліцію України, Державну службу з надзвичайних ситуацій України, Управління державної охорони України, заклади, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Крім того, змінами до Постанови № 178 частково деталізовано перелік товарів, щодо яких застосовується нульова ставка, однак не визначено такий перелік вичерпним.
Так, до таких товарів віднесено запасні частини, акумуляторні батареї, автомобільні шини, охолоджуючі рідини, комплектуючі, додаткове обладнання тощо, визначені нормативними та технічними документами, для транспортних засобів (зокрема, спеціальних, спеціалізованих транспортних засобів), а також пально-мастильні матеріали.
ТОП – 10 помилок при заповненні Звіту про КІК
Нещодавно завершено першу кампанію подання контролюючими особами звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіт).
За результатами проведеного аналізу поданих Звітів за 2022 та 2023 роки ДПС узагальнила найпоширеніші помилки при заповненні Звіту.
До ТОП – 10 увійшли такі помилки:
- невірне зазначення виду контролю;
- невірне зазначення фінансового року;
- невірне відображення коду країни;
- невірне відображення коду та назви валюти звітності, середньозваженого офіційного курсу НБУ;
- арифметичні помилки при розрахунку скоригованого прибутку;
- арифметичні помилки при розрахунку прибутку;
- невідображення операцій з нерезидентами;
- невідображення операцій з нерезидентами-пов’язаними особами;
- невідображення операцій КІК;
- незаповнення інформації про суми прибутку КІК, отриманого від постійного представництва.
Для зручності ДПС розроблено інфографіку, яка містить приклади найпоширеніших помилок при заповненні Звіту.
Радимо платникам скористатися наданою інформацією для уникнення технічних помилок при заповнені Звіту.
Особливості декларування податкового кредиту при зменшенні суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг їх постачальником
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податковий кодекс України (далі – Кодекс) визначає спеціальні правила щодо декларування податкового кредиту в окремих випадках відповідно до підпункту «б» підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу при складанні та реєстрації розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, в якому передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (далі – розрахунок коригування на зменшення), що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) отримувачем (покупцем).
Отримувач (покупець) зобов’язаний зменшити податковий кредит незалежно від факту отримання ним розрахунку коригування на зменшення або факту його реєстрації в ЄРПН, а саме у звітному (податковому) періоді, в якому відповідно до пункту 192.1 статті 192 Кодексу виникли підстави для складання продавцем такого розрахунку коригування.
Серед платників поширене помилкове зменшення податкового кредиту безпосередньо в періоді отримання та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування на зменшення, тоді як обов’язок зменшити податковий кредит виникає в періоді зміни операції, а саме: повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.
Таке зменшення призводить до порушення отримувачем – платником податку порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань із ПДВ.
Про погашення податкового боргу згідно з п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзаців другого – шостого п. 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 із змінами (далі – Порядок № 1244).
Відповідно до абзацу третього п. 2 Порядку № 1244 у випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.
За результатами вилучення готівки складається акт за формою, зокрема, згідно з додатком 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).
Порядок виконання надавачами платіжних послуг дебетового переказу коштів без згоди платника визначений розд. IV Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, із змінами (далі – Інструкція № 163).
Ініціатором платіжної операції під час дебетового переказу коштів із рахунку платника без його згоди (далі – примусове списання (стягнення) коштів) є орган державної виконавчої служби (державні виконавці)/приватні виконавці та контролюючий орган (далі – стягувач) (п. 60 розд. IV Інструкції № 163).
Стягувач ініціює примусове списання (стягнення) коштів із рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених у п. 95.5 ст. 95 ПКУ) (п.п. 2 п. 62 розд. IV Інструкції № 163).
Таким чином, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошових зобов’язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду за дотримання таких умов:
- податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати;
- відсутнє/наявне у меншій сумі непогашене зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов’язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов’язання держави.
Слід зазначити, що порядок ініціювання та виконання платіжних операцій з електронними грошима регулюється внутрішніми правилами емітента електронних грошей, розробленими з урахуванням вимог Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» із змінами (п. 3 розд. І Інструкції № 163).
Щодо зберігання первинних документів ФОПами – платниками єдиного податку першої, другої груп та третьої групи – неплатниками ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:
2555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2, п. 141.4 ст. 141 ПКУ (п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з п.п. 44.3.1 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 п. 44.3 ст. 44 ПКУ (п.п. 44.3.3 п. 44.3 ст. 44 ПКУ);
1095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (п.п. 44.3.4 п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ст. 44 ПКУ, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПКУ, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії).
У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ст. 44 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ.
Отже, ст. 44 ПКУ встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами.
Слід зауважити, що п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень.
Штрафи, передбачені п. 121.1 ст. 121 ПКУ, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг.
Водночас відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.
Чи може платник ПДВ виправити помилку, допущену при заповненні скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» зі змінами.
Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Скарга) з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги (далі – Заява) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється в ДПС у день її надходження (п. 5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (далі – Порядок розгляду скарги).
Після отримання ДПС Скарги та надсилання платнику першої квитанції, здійснюється перевірка даних Скарги на відповідність даним ДПС.
У випадку виявлення розбіжностей платнику направляється друга квитанція з повідомленням про помилки.
Після їх усунення та в межах передбаченого строку платник податку має право повторно направити до ДПС Скаргу з додатками. Якщо розбіжності відсутні – Скарга реєструється в ДПС.
Крім того, якщо після реєстрації Скарги в ДПС платник виявив помилку в даних, по яких не проводиться автоматизована перевірка, то він може надіслати Заяву.
Відповідно до п. 13 Порядку, у разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла Заява (додаток 4), така Скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення Скарги без розгляду.
В подальшому платник має право повторно подати Скаргу до комісії центрального рівня з урахуванням законодавчо встановлених строків.
Отже, платник податку не може виправити помилку, допущену при заповненні Скарги.
Однак, платник може відкликати Скаргу із помилками, шляхом подання Заяви та з врахуванням виправлень подати її повторно. При цьому кількість таких Заяв не обмежена.
Звертаємо увагу, Скарга подається платником податку протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня (п. 3 Порядку розгляду скарги).
Якщо платником податку подано Скаргу з порушенням строків подання, визначених у п. 3 Порядку розгляду скарги, така Скарга не приймається, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням неприйняття скарги для розгляду (п. 8 Порядку розгляду скарги).
Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 16 липня 2024 року № 3853-IX «Про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення товарів для потреб виробництва та/або ремонту машин механізованого розмінування»( далі – Закон № 3853).
Законом № 3853 підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема доповнено пунктами 871і 881 , відповідно до яких:
- п. 871: тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 936 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України.
Положення цього пункту не застосовуються до товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, та/або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;
- п. 881: тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, але не більш як до 01 січня 2026 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, перелік яких із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД визначається Кабінетом Міністрів України, що здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства.
Підтвердження, що операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених цим пунктом, здійснюються в рамках угод, фінансування за якими проводиться за рахунок Секретаріату Енергетичного Співтовариства, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Закон № 3853 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.07.2024 № 89.
До уваги платників акцизного податку!
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що 27.07.2024 набрав чинності (крім змін, які запрацюють за окремими строками) Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).
Закон № 3817 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.07.2024 № 88.
За видобування газового конденсату платники Дніпропетровщини спрямували до загального фонду держбюджету понад 13,4 млн грн рентної плати
У січні – червні 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 13,4 млн грн рентної плати. Порівняно з січнем – червнем 2023 року надходження виросли на понад 2,2 млн грн, або на 19,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл), є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать:
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною;
- обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл;
- обсяг товарної продукції – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється під час виконання робіт, для проведення яких необхідно отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у тому числі під час виконання робіт в акваторіях водних об’єктів.
Плата за землю: від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло майже 226 млн гривень
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, упродовж перших двох кварталів поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 226,0 млн грн плати за землю. Це на понад 11,6 млн грн, або на 5,4 відс., більше ніж у січні – червні 2023 року.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за відповідальне ставлення до своїх обов’язків зі сплати податків і зборів та нагадала, що фізичні особи можуть сплачувати земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності, у тому числі якщо проживають у сільській (селищній) місцевості, через банки (у тому числі із застосуванням єдиного рахунку в порядку, визначеному ст. 351 Податкового кодексу України) або небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей.
У разі якщо зазначені особи проживають у сільській (селищній) місцевості – через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків і зборів.
Засідання Громадської ради: на порядку денному визначення бази оподаткування
Комунікація податкової служби Дніпропетровщини з Громадською радою при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Громадська рада) у напрацюванні законодавчих ініціатив набирає обертів.
За участі керівництва податкової служби регіону відбулося чергове засідання консультативно-дорадчого органу.
На порядку денному – розгляд пропозицій щодо процедур визначення бази оподаткування у разі вторинного продажу транспортних засобів із застосуванням незалежної оцінки, направлених на удосконалення законодавства. І як наслідок – забезпечення додаткових надходжень до бюджетів.
Результат – створення робочої групи з метою напрацювання інформаційних матеріалів для їх узагальнення та направлення на розгляд до законодавчого органу.
Не зупиняємося!
Працюємо далі!
Шеринг копій цифрових документів за допомогою застосунку Дія
Для Державної податкової служби на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Державна податкова служба бере активну участь у цифровій трансформації України. Саме тому всі ініціативи інших органів державної влади, які дозволяють полегшити платникам податків (громадянам) процес отримання послуг, завжди підтримуються.
Починаючи з 01.06.2021 з метою реалізації норм чинного законодавства щодо застосування е-паспорта, а саме:
Закону України від 30 березня 2021 року № 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій»;
Наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (зі змінами),
Державною податковою службою України було забезпечено підключення інформаційно – комунікаційних систем ДПС до порталу Дія та розроблено програмне забезпечення, за допомогою якого посадовими особами ДПС під час надання адміністративних послуг (зокрема, під час проведення процедур реєстрації, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, та відомостей з Державного реєстру) у Центрах обслуговування платників здійснюється отримання (шеринг) електронних копій цифрових документів.
Шеринг документів – це отримання копій цифрових документів у систему державного органу за допомогою застосунку Дія. Такі копії є у форматі pdf-файлів та поля з метаданими.
Користувач Дії може поділитися копіями таких документів:
- Біометричні паспорти: ID-картка, закордонний паспорт.
- Довідка ВПО.
- Свідоцтво про народження дитини.
- Посвідчення водія.
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Паспорти-книжечки зразка 1994 року та небіометричні закордонні паспорти, видані до 2015 року, не відображаються в Дії.
Юридична сила цифрових документів у Дії визначена такими нормативно-правовими актами:
- Е-паспорти та РНОКПП: Закон України № 1368-IX та Податковий кодекс України;
- Е-свідоцтво про народження: постанова КМУ № 911 від 23 вересня 2020 року;
- Е-довідка ВПО: постанова КМУ № 509 від 1 жовтня 2014 року;
- Е-посвідчення водія та е-свідоцтво про реєстрацію ТЗ: постанова КМУ №1453 від 29 грудня 2021 року.
Під час шерингу копії цифрового паспорта передаються паспортні дані, РНОКПП та місце реєстрації проживання.
Як відбувається шеринг документів у територіальних органах ДПС?
Фізична особа – користувач Дії при особистому відвідуванні центру обслуговування платників ДПС, де отримується адміністративна послуга, може поділитися цифровою копією документа зі смартфона:
- Тисне на цифровий документ у застосунку Дія, щоб згенерувати штрихкод на зворотному боці картки документа.
- Співробітник територіального органу ДПС вносить в інформаційну систему ДПС 13-значний код, указаний під штрихкодом.
- Користувачу у застосунок Дія надходить запит на надання копій цифрових документів.
- Користувач підтверджує передачу копій Дія.Підписом.
- У разі успішного накладення підпису копії документів будуть надіслані в систему ДПС.
- Система ДПС отримує цифрові копії у форматі підписаного pdf та метаданих (json).
Чому це безпечно?
- Дані передаються лише в зашифрованому вигляді та можуть бути розшифровані (отже, прочитані та оброблені) лише тим органом, який їх запитав у користувача.
- Зашифрований пакет з даними надсилається на сервер органу лише після дозволу користувача, який він надає в застосунку Дія безпосередньо перед відправленням.
- Кожна цифрова копія документа містить інформацію про отримувача, його відділення та дату її формування.
- Органом забезпечується дотримання вимог законодавства про захист персональних даних.
Контроль за обігом підакцизної продукції: результати роботи податкової служби Дніпропетровщини у м. Синельникове та Синельниківському районі
За результатами декларування суб’єктами господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами на території Синельниківського району Дніпропетровщини, у січні – червні 2024 року до територіальних громад регіону забезпечено надходження акцизного податку у сумі 12,4 млн грн (аналогічний період 2023 року – 10,3 млн грн, зростання 20,4%).
Зарахування частки акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів до місцевих бюджетів територіальних громад Синельниківського району у січні – червні 2024 року майже 10 млн грн (аналогічний період 2023 року – 9,1 млн грн, зростання на 9,4%).
Проведено 44 фактичні перевірки, донараховано 954,8 тис. грн (найчастіші порушення – торгівля без ліцензії та контрафактними товарами);
Анульовано 92 ліцензії на право роздрібної торгівлі, в т. ч. 47 ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та 45 ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області з метою координації спільних заходів щодо боротьби з нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизної продукції на території м. Синельникове, 26.07.2024 проведено робочу зустріч з керівництвом Синельниківської РВА, головами територіальних громад району, правоохоронними та іншими службами.
Основна тематика робочої зустрічі – боротьба з контрафактною тютюновою продукцією, розробка плану послідовних дій по дотриманню законодавства, напрямки спільної взаємодії щодо ліквідації незаконного ринку тютюнових виробів та інших товарів підакцизної групи та як наслідок – наповнення бюджету територіальних громад
«Сумлінне виконання норм податкового та іншого законодавства України, повнота сплати податків, обов’язковість застосування реєстраторів розрахункових операцій – важливі фактори забезпечення функціонування економіки держави в умовах сучасності», – зазначив заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федір Терханов.
Дайджест "Події тижня"
22.07.2024
Актуальні питання щодо працевлаштування до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
24.07.2024
Комунікаційна податкова платформа: акцент – на питаннях плати за землю
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
24.07.2024
Навчаємося психологічній впевненості
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
24.07.2024
Захист трудових прав працівників – на порядку денному
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
24.07.2024
Дніпропетровщина: Ірина Верещук ознайомилась з практикою надання адмінпослуг у м. Кривому Розі
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
25.07.2024
Все про мінімальне податкове зобов'язання на землю: актуальне інтерв'ю
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/450283864502714
25.07.2024
Поради, які допоможуть вберегти ментальне здоров’я
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
26.07.2024
Запитували - відповідаємо: корисна інформація для платників
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1012945686865842
26.07.2024
В Дніпропетровській обласній державній адміністрації визначали критично важливі підприємства
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
26.07.2024
Податкова служба Дніпропетровщини: комунікуємо з громадськістю та бізнесом про актуальне
Субсайт: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark
Фейсбук: https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/posts
Чи має право фізична особа – підприємець при постачанні електронних комунікаційних послуг застосовувати спрощену систему оподаткування обліку та звітності?
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Слід зазначити, що заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.
Відповідно до Закону України від 16 грудня 2020 року №1089-IX «Про електронні комунікації» (далі ‒ Закон № 1089), який набрав чинності з 1 січня 2022 року, оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. Проте попередній Закон України від 18 листопада 2003 року №1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до 01.01.2022) розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку). На сьогодні норми Закону № 1089 не визначають окремого суб’єкта господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері електронних комунікаційних послуг без права на технічне обслуговування та експлуатацію мереж.
Тобто відповідно до норм Закону № 1089 платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права обирати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Отже, фізичні особи ‒ підприємці, які обрали вищевказані КВЕД-2010 та надають електронні комунікаційні послуги, не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Водночас зазначаємо, що відповідно до п.п. 4 п.п. 298.3.1 п. 298.3 ст. 298 Кодексу для платників єдиного податку передбачено можливість внесення відомостей до реєстру платників єдиного податку щодо зміни видів господарської діяльності.
Крім того, платники єдиного податку згідно з п.п. 5 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Отже, такі платники зобов’язані подати заяву та відмовитись від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року), тобто до 20 вересня 2024 року (п.п. 298.2.1 п.298.2 ст. 298 Кодексу).
У разі не виконання обов’язку щодо виключення відповідних видів діяльності або переходу на інші податки і збори, то реєстрація по такому платнику може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.
Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі
Державна податкова служба України нагадує, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад
5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
Податківці відповіли на актуальні питання платників податків
Відеогалерея: https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi
YouTube: https://youtu.be
Facebook: https://www.facebook.com/share/v/X59gLJTCS7rXcgTF
Урядом затверджено реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками
На виконання Національної стратегії доходів до 2030 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову про реалізацію експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі.
Зазначений проєкт передбачає впровадження в організацію та діяльність Державної податкової служби України міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками (комплаєнс-ризиками), з метою підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Зосереджуючись на ідентифікації системних проблем та розробці стратегій для їх вирішення, ДПС активно працює над впровадженням системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками). Це є важливим етапом у діяльності ДПС, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.
Сучасний мобільний застосунок від ДПС «Моя податкова»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) повідомляє.
«Моя податкова» - це зручний інструмент для отримання громадянами електронних сервісів податкової служби. Він може бути застосованим для будь-якого пристрою, який підтримує операційні системи Android чи iOS із відповідними версіями.
Застосунок завантажується на телефони на платформах Android та iOS.
Розділ «Мої дані» містить інформацію про:
• наявність / відсутність податкового боргу;
• адресу реєстрації;
• обʼєкти оподаткування;
• обовʼязок сплати сум грошових зобовʼязань (ППР);
• для ФОП – дата реєстрації ФОП, види діяльності, обрання спрощеної системи оподаткування.
Розділ «Реєстри» надає можливість здійснити:
• пошук фіскального чека;
• пошук марки акцизного податку;
• перегляд даних реєстру платників ПДВ;
• перегляд даних реєстру страхувальників;
• перегляд даних реєстру платників єдиного податку;
• перегляд даних реєстру неприбуткових установ та організацій.
Розділ «Повідомлення» містить доступ до перегляду:
• квитанцій;
• відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;
• інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;
• листів контролюючого органу;
• інших повідомлень контролюючого органу.
Розділ «Послуги» дозволяє:
• направити Запит на отримання відомостей про суми виплачених доходів;
• подати Податкову декларацію про майновий стан і доходи для отримання податкової знижки;
• подати податкову декларацію платника єдиного податку для ФОП 1-2 груп;
• подати податкову декларацію платника єдиного податку для ФОП 3 групи;
• подати Облікову картку фізичної особи – платника податків (Форма № 1ДР);
• подати Заяву про внесення змін до ДРФО
(Форма № 5ДР);
• подати Заяву про включення до Реєстру волонтерів;
• переглянути інформацію про стан розрахунків з бюджетом та сплатити грошові зобов’язання з використанням однієї з платіжних систем.
У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку просимо звертатися за телефоном 0 800 501 007.
Близько 70 тисяч користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова». Долучайтесь і Ви!
Яка тривалість операційного дня для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 08 години до 20 години.
Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у день, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються не пізніше наступного операційного дня з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування, поданих для реєстрації в ЄРПН, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України окремих видів товарів, до яких відповідно до ст. 19 прим. 2 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами) застосовано режим експортного забезпечення у разі його запровадження Кабінетом Міністрів України, та направлення квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюються протягом трьох операційних днів з дня подання для реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо протягом визначеного у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ строку не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом строків, зазначених у п.п. 69.18 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Новації для платників податків
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) інформує, що з 01.08.2024 набере чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», крім окремих його положень.
Законом № 3813, зокрема передбачено, що для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства встановлюються особливості адміністрування податків, зборів, платежів, що здійснюється контролюючими органами, визначеними підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.
Закон № 3813 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 25.07.2024 № 87.
Фізичною особою, до її реєстрації самозайнятою особою, у банківській установі відкрито рахунки/електронні гаманці для власних потреб: чи повідомляти контролюючі органи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок відкриття та закриття рахунків фізичним особам – користувачам (клієнтам банку) банками та небанківськими надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків (далі – надавач платіжних послуг) та особливості здійснення платіжних операцій за окремими рахунками користувачів регулюється Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 162 (далі – Інструкція № 162).
Підпунктом 1 п. 28 розд. І Інструкції № 162 визначено, що надавач платіжних послуг зобов’язаний, зокрема, надіслати повідомлення до відповідного контролюючого органу про відкриття або закриття рахунку користувача – платника податків та проводити видаткові операції за рахунком такого користувача в порядку, визначеному ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Особа, яка відкриває рахунок фізичній особі (власник рахунку/представник власника рахунку/особа, яка відкриває рахунок на користь третьої особи), зобов’язана письмово повідомити надавача платіжних послуг про наявність або відсутність у власника рахунку статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно з п. 24 розд. І Інструкції № 162 забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб – резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.
Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам – платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 ПКУ та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721; ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про банки і банківську діяльність» із змінами (далі – Закон № 2121).
Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121, зокрема, встановлено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.
Відповідно до п.п. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом № 2121, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків – юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Обов’язок фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці, передбачений п. 69.7 ст. 69 ПКУ.
У разі встановлення статусу клієнта як самозайнятої особи фінансова установа надсилає до контролюючого органу, в якому обліковується такий платник податків, повідомлення про відкриття або закриття усіх рахунків/ електронних гаманців платника податків – самозайнятої особи, які були відкриті/закриті банком, іншою фінансовою установою з моменту набуття такою фізичною особою статусу підприємця або особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, відповідно до вимог ст. 69 ПКУ.
Контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки та/або копії документів про наявність усіх банківських рахунків/електронних гаманців платників податків.
Чи застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства у сфері ЗЕД у період запровадження воєнного стану в Україні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473).
Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі – Положення № 5), і становлять 365 календарних днів.
У зв’язку з введенням Указом Президента України вiд 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову вiд 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», із змінами i доповненнями вiд 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів – 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Згідно з п. 1 прим. 2 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.
Порушення резидентами граничного строку розрахунків, згідно із частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відс. суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
Відповідно до частини шостої ст. 13 Закону № 2473, у разі якщо виконання договору за операціями з імпорту товарів зупиняється у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого НБУ, та нарахування пені відповідно до частини п’ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов’язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою (далі – ТПП) України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року № 44(5) (далі – Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14 прим. 1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов’язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачі сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
При цьому, ТТП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом, Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року – на 30 діб, з 25 травня 2022 року – на 90 діб, з 23 серпня 2022 року – на 90 діб, з 21 листопада 2022 року – на 90 діб, з 19 лютого 2023 року – на 90 діб, з 20 травня 2023 року – на 90 діб, з 18 серпня 2023 року – на 90 діб, з 16 листопада 2023 року на 90 діб, з 14 лютого 2024 року на 90 діб, з 14 травня 2024 року – на 90 діб.
Тобто ТПП України листом повідомила «всіх кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності України. Але Регламентом ТПП лист невизначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Таким чином, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Враховуючи викладене вище, вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Чи можуть ФОПи, які постачають електронні комунікаційні послуги, застосовувати спрощену систему оподаткування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує,що відповідно до абзацу четвертого п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності надають, зокрема послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Водночас згідно з п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до п.п 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють, діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Тобто, заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання, які в рамках надання послуг в сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, в тому числі надають доступ до таких мереж.
При цьому з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» із змінами, який визначає, що оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг – суб’єкт господарювання, який фактично надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації», діяв до 01.01.2022, який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття провайдер телекомунікацій (суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).
Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 із змінами. Вказаний наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність з надання послуг, доступу до мережі Інтернет не виокремлюється в окремий клас або підклас видів економічної діяльності, а є складовою класів 61.10 – «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку», 61.20 – «Діяльність у сфері безпроводового електрозв’язку», 61.30 – «Діяльність у сфері супутникового електрозв’язку» та класу 61.90 – «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».
Разом з тим, для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами з КВЕД-2010, які вбачають здійснювати суб’єкти господарювання, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи ‒ підприємці, які постачають електронні комунікаційні послуги не мають право застосовувати спрощену систему оподаткування.
Майже 3,7 млн грн транспортного податку отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від юридичних осіб
У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від юридичних осіб майже 3,7 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – червнем 2023 року надходження виросли на 234,2 тис. грн, або на 6,8 відсотків.
Звертаємо увагу, що платник транспортного податку – юридична подав звітну податкову декларацію за об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), що перебувають у його власності, а протягом року отримав право власності на новопридбані об’єкти оподаткування (легкові автомобілі), то такий платник має надати уточнюючу декларацію контролюючому органу за місцем реєстрації об’єктів оподаткування (транспортних засобів), з урахуванням переліку автомобілів, зазначених в останній поданій декларації за рік, що уточнюється, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів. Ідентифікатор форми Декларації: J0303604.
Понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів – внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету
Протягом перших двох кварталів поточного року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 19,1 млрд грн податків, зборів і платежів. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 4,4 млрд грн, або на 30,6 відсотків.
«Дякую всім платникам, які самовіддано працюють, своєчасно наповнюють бюджети і тим самим підтримують нашу економіку у цей непростий для країни час. Наші комунікації з бізнесом на постійній основі, оперативне вирішення нагальних питань, які виникають у процесі діяльності суб’єктів господарювання, все це сприяє економічній стійкості у боротьбі за нашу незалежність. Не зупиняємось, продовжуємо роботу, у тому числі і на перспективу», – зазначила очільниця обласної податкової.
Представникам ДПС вручили сертифікати «Бухгалтерський облік: від базових концепцій до прикладних рішень»
У сучасному світі стрімких змін, у тому числі і законодавства України, професійне зростання та підвищення кваліфікації державних службовців стає не просто бажаним, а й необхідним аспектом розвитку їх професіоналізму.
Навчання та підвищення кваліфікації посадових осіб Державної податкової служби України є однією з важливих запорук ефективної діяльності служби.
Так, працівники Департаменту податкового аудиту ДПС підвищили професійні компетенції за програмою: «Бухгалтерський облік: від базових концепцій до прикладних рішень» на базі Міжнародного центру методології і підвищення кваліфікації бухгалтерів, фінансистів, аудиторів і управлінців за участю провідного методолога міжнародних сертифікацій для бухгалтерів, фінансистів та управлінців Європи та країн Азії, виконавчого директора IAPBE країн Європи та Азії Любові Косовець.
Зазначений курс спрямований на підвищення професійних компетенцій фахівців ДПС, розширення знань у сфері бухгалтерського обліку та удосконалення наявних, практичних навичок, що не лише позитивно впливає на розвиток особистісних компетенцій, але й на формування позитивного іміджу та стійкого розвитку служби.
Використання отриманих знань та навичок на практиці дозволить якісно та професійно виконувати покладені на підрозділи податкового аудиту функціональні обов’язки, а також підвищити рівень якості обслуговування платників, у тому числі у процесі надання послуг, як наслідок формування позитивного ставлення та зміцнення довіри до Державної податкової служби України.
Податкова служба Дніпропетровщини: комунікуємо з громадськістю та бізнесом про актуальне
Подія_дня
Співпраця_СУП
Комунікаційна_податкова_платформа
За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч з членами Спілки українських підприємців та представниками бізнес спільноти регіону.
До заходу долучились заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій та фахівці управлінь оподаткування юридичних осіб, економічного аналізу та інформаційної взаємодії податкової служби регіону.
Широке коло тем для обговорення: особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для юридичних осіб; деякі важливі аспекти під час уточнення податкової звітності у період дії воєнного стану; сплата/повернення податкових платежів та єдиного внеску.
На завершення заходу учасники зустрічі отримали фахові відповіді на запитання, що їх цікавили.
Комунікуємо з платниками на принципах партнерства, прозорості та відкритості.
Успішна кар'єра починається з освіти!
Додаткові можливості для вступників до Державного податкового університету.
РЕГІОНАЛЬНИЙ КОЕФІЦІЄНТ 1,04 дозволяє миттєво отримати вищий конкурсний бал та збільшити свої шанси на вступ!
Як це діє? Наприклад, ваш конкурсний бал 144,5? У ДПУ він зросте до 150,28!
Проста математика: свій конкурсний бал помножте на 1,04 (отримаємо: 144,5 х 1.04 = 150,28).
ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕВЕДЕННЯ НА БЮДЖЕТ ДЛЯ ПІЛЬГОВИХ КАТЕГОРІЙ: діти учасників бойових дій, діти з інвалідністю, діти загиблих Захисників України, діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування мають право бути переведені на бюджет, якщо за результатами вступу зараховані на контракт.
СПЕЦІАЛЬНОСТІ З ДЕРЖАВНИМ ЗАМОВЛЕННЯМ:
051 Економіка
071 Облік і оподаткування
072 Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
073 Менеджмент
076 Підприємництво та торгівля
081 Право
122 Комп’ютерні науки
293 Міжнародне право
Скористайтесь перевагами! Приєднуйтеся до великої родини ДПУ!
Контакти:
+38 (068) 619-31-31;
+38 (073) 619-31-31;
044-363-27-30;
03.06@dpu.edu.ua
pr.usfsu@dpu.edu.ua
каб. 106, 108 корпусу Р, вул. Садова, 53, м. Ірпінь, Київська область
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС»
У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Електронні сервіси ДПС».
На запитання платників податків відповіла заступник начальника управління-начальник відділу податкових сервісів управління податкових сервісів ГУ ДПС Косенко Любов.
Добрий день.
Як дізнатися реквізити бюджетних рахунків?
Відповідь. Вітаємо!
Актуальні реквізити бюджетних рахунків розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу ДПС та на вебсторінках територіальних органів ДПС за адресою: https://tax.gov.ua
Для того, щоб дізнатися реквізити бюджетних рахунків, необхідно:
- на офіційному сайті ДПС на головній сторінці в рубриці «Рахунки для сплати платежів» обрати регіон (область чи місто), до якого відноситься територіальна громада, в якій платник стоїть на податковому обліку (основне/неосновне місце обліку);
- в електронному файлі «Реквізити рахунків для сплати податків, зборів, платежів» формату xls за допомогою фільтрів знайти відповідний населений пункт та вид податку.
Добрий день.
Чи можу я отримувати листи від ДПС через Електронний кабінет?
Відповідь. Вітаємо!
Так, звичайно. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Для здійснення листування з контролюючими органами через Електронний кабінет необхідно надіслати заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою:
J1391602 – для юридичних осіб,
F1391602 – для фізичних осіб.
Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали таку заяву, здійснюється шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.
Добрий день.
Я є фізичною особою - підприємцем на загальній системі оподаткування. Чи можу я вести облік доходів і витрат в Електронному кабінеті?
Відповідь. Вітаємо!
Так. Відповідно до п. 2 розд. І Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13 травня 2021 року № 261, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2021 р. за № 865/36487, облік доходів і витрат фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами Електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством.
Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат, де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою.
З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Добрий день.
Як громадянин може отримати інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу?
Відповідь. Вітаємо!
Громадяни можуть отримати інформацію про наявність чи відсутність податкового боргу в Електронному кабінеті, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.
У приватній частині Електронного кабінету в режимі «Стан розрахунків з бюджетом» користувач отримує доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП.
Крім того, дізнатись про наявність чи відсутність податкового боргу можна у мобільному застосунку «Моя податкова» у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».
Звертаємо увагу, що фізичні особи в Електронному кабінеті та застосунку «Моя податкова» можуть також здійснити сплату податків.
Добрий день.
Чи можна через застосунок «Моя податкова» подати декларацію єдиного податку?
Відповідь. Вітаємо!
Так. Нещодавно у мобільному застосунку «Моя податкова» з’явилась можливість подати податкову декларацію платника єдиного податку для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп. Зробити це можна у розділі «Послуги». Крім того, фізичні особи можуть також сплатити податки у вкладці «Стан розрахунків з бюджетом».
Особливості застосування норм, визначених пунктом 266.2 статті 266 Податкового кодексу України щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: застосування норми підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266
Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Отже, для права застосування зазначеної норми Кодексу платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:
має бути сільськогосподарським товаровиробником;
має бути власником будівель та споруд, віднесених до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573 (далі – Класифікатор);
будівлі та споруди мають використовуються за призначенням у господарській діяльності платника саме як сільськогосподарського товаровиробника;
будівлі та споруди не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
1. У 2023 році підприємство було сільськогосподарським товаровиробником та підпадало під дію підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, проте з 2024 року призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, але у підприємства залишилися у власності всі об’єкти нерухомості, які використовувалися ним для здійснення діяльності як сільськогосподарського товаровиробника.
Враховуючи положення підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, здійснення сільськогосподарським товаровиробником господарської діяльності, зокрема, операцій з постачання, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, є однією із обов’язкових умов при застосуванні для об’єктів положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Якщо підприємство призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур то у такому разі у підприємства немає підстав для застосування підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
2. Підприємство має у власності елеваторний комплекс, який планує використовувати для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям.
Згідно з Класифікатором сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства, відносяться до коду 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Водночас у разі використання підприємством елеватора для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям на елеватор не поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, оскільки у такому разі елеватор не використовується за призначенням у сільськогосподарській діяльності самого підприємства у розумінні підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.
3. Підприємство є сільськогосподарським виробником, має у власності об’єкти нерухомості, віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора. При цьому частина об’єктів нерухомості надається в оренду. Виникає питання, чи має право підприємство застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту266.2 статті 266 Кодексу стосовно площ об’єктів нерухомості, які не надавалися в оренду.
Надання об’єктів нерухомості в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.
Виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене підпунктом «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, стосується будівель та споруд, а не їх частин. Тому якщо в оренду підприємством надається частина площ об’єктів, то позбавлення права на користування зазначеною нормою стосується всієї площі будівель та споруд, частина яких надається в оренду.
U4PFM сприяє впровадженню нового ІТ-рішення з обробки великих масивів даних з питань трансфертного ціноутворення для ДПС
Проєкт EU4PFM продовжує надавати всебічну підтримку Державній податковій службі України у впровадженні передових ІТ-рішень для обробки великих масивів даних у сфері трансфертного ціноутворення. Одним з таких рішень є автоматизована ІТ-система, спеціально розроблена для аналізу ризиків трансфертного ціноутворення.
За участі керівництва та фахівців Департаменту трансфертного ціноутворення 24 липня 2024 року розробником програмного продукту проведено навчання для територіальних органів ДПС. Під час цього заходу працівники ДПС отримали змогу детально ознайомитися з функціоналом нової системи, алгоритмами її роботи та практичними результатами аналізу ризиків, пов'язаних з великими обсягами даних у трансфертному ціноутворенні.
Сьогодні нове ІТ-рішення знаходиться на фінальній стадії впровадження та невдовзі буде активно використовуватися у роботі Державної податкової служби України. Це впровадження є важливим кроком до підвищення ефективності та прозорості роботи ДПС, а також до зміцнення фінансової системи України.
Запитували - відповідаємо: корисна інформація для платників
Відеогалерея: http://surl.li
YouTube:https://youtu.be
Facebook https://www.facebook.com/share/v/weJRRFPYy1LKjBDA
В Дніпропетровській обласній дежавній адміністрації визначали критично важливі підприємства
Подія_дня
Економічну стабільність у воєнний час забезпечує критично важливий бізнес.
У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації відбулось чергове засідання комісії з визначення підприємств та установ критично важливими під головуванням виконуючого обов’язки першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача.
У роботі комісії прийняв участь заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.
На засіданні комісії розглянули відповідність чергових претендентів чіткім критеріям, визначених Урядом, щодо включення в перелік критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області.
Про виконання приватними нотаріусами податкового обов’язку щодо подання інформації до контролюючого органу про вчинені нотаріальні дії
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) встановлено, зокрема, що розрахунок це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб та суми сплаченого податку на доходи фізичних осіб (податок).
Відповідно до вимог пункту 172.4 статті 172, пункту 173.4 статті 173, пункту 174.4 статті 174 Кодексу при вчиненні нотаріальних дій, а саме:
- посвідчення договорів продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна між фізичними особами; продажу (обміну) рухомого майна; видача свідоцтв про право на спадщину;
- посвідчення договорів дарування, на приватних нотаріусів покладено обов’язок щокварталу подавати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого місця інформацію про посвідчені договори та видані свідоцтва (включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого податку) у порядку, встановленому Кодексом для податкового розрахунку.
Порядок заповнення та подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556, зі змінами, (далі – Податковий розрахунок)
Відповідно до підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу Податковий розрахунок подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Отже, нотаріус, при вчиненні нотаріальних дій, зобов’язаний заповнити додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – форма 4ДФ) до Податкового розрахунку та протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, подати до контролюючого органу за місцем розташування свого робочого офісу.
Відповідно до Додатку 2 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» до Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку доходи від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна відображаються в додатку за формою 4 ДФ за ознакою «104»; доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна – за ознакою «105»; доходи, отримані унаслідок прийняття платником податку у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав – за ознаками «113», «114», «115», «116», «117».
Деякі особливості справляння єдиного внеску
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини у сфері державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) регулюються виключно Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 2464).
Мінімальний страховий внесок – сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закон № 2464).
Частиною першою статті 4 Закону 2464 визначено коло платників єдиного внеску, зокрема визначено:
відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464);
платниками єдиного внеску є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (пункт 5¹ частини першої статті 4 Закону №2464).
Пунктом 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464 визначено, що тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 9¹⁹ розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4,5 та 5¹ частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, контролюючим органом будуть застосовуватися заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.
Слід зазначити, що у разі нарахування і сплати єдиного внеску вищезазначеними платниками у розмірі менше, ніж встановлений законодавством розмір, тобто менше мінімального страхового внеску до таких платників відповідно контролюючим органом будуть застосовуватися, також, заходи впливу визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.
Надана законодавством можливість не сплачувати єдиний внесок у період дії воєнного стану є лише правом платника, а не звільненням його від нарахування внеску.
У разі прийняття зазначеною категорією платників рішення про несплату єдиного внеску, страховий стаж, зокрема для призначення пенсії (отримання соціальних виплат), нарахований не буде.
Право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки не переноситься
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку (далі – податок) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.
За наслідками 2023 року платники мають право отримати податкову знижку по 31 грудня 2024 року (включно).
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПДФО, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
За якими кодами бюджетної класифікації сплачується військовий збір?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами і доповненнями військовий збір сплачується (перераховується) платниками за кодом бюджетної класифікації:
11011000 – «Військовий збір».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
11011001 – «Військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».
Який документ вважається розрахунковим документом?
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування: Новокодацький, Чечелівський та Центральний район міста Дніпра) нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО, чи заповнений вручну.
З початку року «військовий» ПДФО від платників Дніпропетровщини поповнив спеціальний фонд держбюджету на понад 4,9 млрд гривень
Упродовж першого півріччя 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло понад 4,9 млрд грн «військового» податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Нагадуємо, що платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Туристичний збір: майже 4,1 млн грн отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізичних осіб
Протягом січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло майже 4,1 млн грн туристичного збору. Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 1,3 млн грн, або на 50,1 відсотків.
Очільниця податкової служби регіону подякувала платникам за сумлінне виконання податкових обов’язків та звернула увагу, що у разі погодинного розміщення осіб у місцях тимчасового проживання, тобто менше однієї доби, збір розраховується для кожного проживаючого з базою оподаткування – одна доба. Податковим кодексом України не передбачено іншого періоду проживання, ніж доба.
Поради, які допоможуть вберегти ментальне здоров’я
Подія_дня
Як звести до мінімуму наслідки стресу – розбирали податківці Дніпропетровщини разом з фахівцями Центру психологічної підтримки на черговому тренінгу.
В групах росту податківці опановують мистецтво ментального здоров’я, вчаться допомагати собі та своїм близьким в складних обставинах.
Учасники тренінгу отримали дієві поради на кожен день щодо подолання стресових ситуацій та емоційного вигоряння.
Працюємо на позитиві!
Оновлено версії програмного забезпечення мобільних застосунків ПРРО від ДПС
Державна податкова служба України повідомляє про оновлення версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS.
В оновленій версії програмного забезпечення:
додано можливість сканування штрих-коду марки акцизного податку;
доопрацьовано режим пошуку одиниць виміру незалежно від застосування регістру (великих та малих літер);
у довіднику одиниць виміру змінено код одиниці виміру «Доба» на «0174».
Розробку оновлених версій ПРРО реалізовано за підтримки проєкту EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine (EU4PFM).
Все про мінімальне податкове зобов'язання на землю: актуальне інтерв'ю
Відеогалерея: http://surl.li
YouTube: https://youtu.be
Facebook: http://surl.li
Дніпропетровщина: Ірина Верещук ознайомилась з практикою надання адмінпослуг у м. Кривому Розі
Днями Віцепрем’єр-міністр ‒ Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук на Дніпропетровщині відвідала Центр адміністративних послуг «Віза» («Центр Дії») виконкому Криворізької міської ради.
У фокусі уваги:
- надання адміністративних послуг;
- сервіси для ветеранів;
- робота ветеранів у громадах;
- інтеграція переселенців;
- співпраця місцевої влади з міжнародними організаціями.
У Центрі адміністративних послуг «Віза» «(Центр Дії») (далі – Центр) Ірина Верещук ознайомилась з роботою органів місцевої влади.
Акцент візиту – надання послуг в Центрі представниками різних служб, в тому числі й фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Так, на базі Центру відкрито Офіс «Я-Ветеран», в якому надаються 622 вида послуг. З червня 2023 року у закладі адміністративні послуги отримали 14 тисяч ветеранів та члени їх родин.
В ході комунікацій обговорили успішні місцеві ветеранські практики, які можна масштабувати на інші регіони України.
Захист трудових прав працівників – на порядку денному
Питання заборгованості підприємств з виплати заробітної плати, нарахування зарплати у розмірі, який менше законодавчо встановленого розглядала комісія з питань надходжень від податку на доходи фізичних осіб і легалізації трудових відносин (далі - Комісія). Засідання Комісії відбулось за ініціативи керівництва Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
В заході прийняли участь податківці Дніпропетровщини, представники Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, керівники підприємств, установ та організацій м. Дніпра.
«Належний захист трудових прав працівників – це один із інструментів наповнення бюджетів, що вкрай важливо для обороноздатності нашої країни», - зазначив заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Максим Яіцький.
Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08.12.2023 набрав чинності Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
З урахуванням змін внесених Законом № 3474 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
За гіг-контрактом передачі обладнання гіг-спеціалісту таке обладнання використовується тільки для роботи та повертається резиденту після закінчення дії гіг-контракту: чи є податкові наслідки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для резидента Дія Сіті, який обрав сплату податку на прибуток підприємств на особливих умовах, вартість обладнання, що передається гіг-спеціалісту в якості інструменту (засобу) виконання робіт (надання послуг) без переходу права власності на таке обладнання (передбачає його повернення), зокрема, у випадку, якщо така передача на користь гіг-спеціаліста відбувається за договором позички у строкове використання, а також вартість послуги з оренди обладнання без висування вимог щодо компенсації її вартості гіг-спеціалістом (на безоплатній основі) не включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті таким податком.
Більше розглянутих питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi
Оренда складських приміщень за межами митної території України за договором з юридичною особою-нерезидентом: що з податком на доходи нерезидента?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі якщо резидент України здійснює виплату лізингової/орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу/оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів (підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України).
До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації пального!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесено доповнення до ст. 18 Закону України
від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, якими визначено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).
У декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання, зокрема, але невиключно, для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника, загальну місткість резервуарів та ємносте, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Оскільки облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, тому суб’єкти господарювання зберігачі пального для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне, без наявності відповідної ліцензії. Суб’єкти господарювання у яких об’єм складів більше 2000,0 літрів обліковуються за деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000,0 літрів, необхідно звернутись до ДПС будь яким засобом зв’язку.
Платники акцизного податку при заповненні акцизної накладної на відвантаження пального для електрогенераторних установок, у верхній лівій частині акцизної накладної зазначають:
- у полі «Коди операцій» - «3 - суб’єкт господарювання не платник»;
- у полі «Умови оподаткування» - ознака щодо умови оподаткування пального «0 - оподатковується на загальній системі»;
- у полі «Напрям використання» - напрям «0 - загальний напрям».
У полі «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код операції – «3» та напрям використання – або «0» або «9» або «10» або «15»)» зазначається адреса де буде зберігатись пальне для електрогенераторних установок.
Який порядок здійснення адміністративного оскарження «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами (далі – Порядок розгляду скарги) скарга подається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня. Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги, зокрема, скарга з додатками до неї (за наявності) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження (додатки 1 – 4). Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися скарга. Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги). Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про: - найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу; - індивідуальний податковий номер платника податку; - податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); - номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня; - інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня; - відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку; - вимоги платника податку, який подає скаргу; - інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. У разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку – інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 11 Порядку розгляду скарги). Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).
Як оподатковується ПДФО сума прибутку КІК, отримана контролюючою особою у вигляді дивідендів від юридичної особи України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб:
- отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
- отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Пунктом 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні української компанії.
Транспортний податок: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6,7 млн гривень
Впродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,7 млн грн транспортного податку. Це на понад 4,4 млн грн більше ніж у січні – червні 2023 року, темп росту склав 291,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
ФОП на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення (далі – Порядок № 261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ ФОПи та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Отже, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному.
Понад 17,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи
У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 17,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року збільшились майже на 1,2 млн грн, або на 7,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової нагадала, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!
Комунікаційна податкова платформа: акцент – на питаннях плати за землю
Комунікаційна_податкова_платформа
У форматі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за зверненням фізичної особи-підприємця (ФОП) проведено зустріч за участі керівництва та фахівців податкової служби регіону.
Під час заходу ФОПа проінформували про новації податкового законодавства, зокрема стосовно справляння плати за земельні ділянки.
Увагу акцентовано на деяких особливостях заповнення уточнюючої декларації з плати за землю та перевагах електронних сервісів ДПС.
Комунікаційна податкова платформа: продовжуємо надавати дієву допомогу платникам!
Навчаємося психологічній впевненості
Фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради проведено третю лекцію - навчання з основ ментального здоров’я для групи росту до складу якої входять податківці Дніпропетровського та Донецького регіонів.
Група росту – саме таке середовище, де можливо відкрити та активізувати свої внутрішні ресурси, коли у особистості з’являється відчуття, що вона знає і може більше.
Цьому допомагає активне спілкування усіх учасників групи росту, де уважно і з повагою слухають кожного.
З часом таке спілкування дає позитивний результат.
Отже, особистісне зростання – це зростання впевненості в собі, самоповаги, врівноваженості, відповідальності, оптимізму, незалежності.
Рухаємося до якісного та гармонійного життя!
Представники ДПС та банківської спільноти обговорили питання формування та подання файлу SAF-T UA
Механізмам вирішення проблемних питань, що виникають у представників банківських установ щодо формування та надання до контролюючих органів стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), була присвячена зустріч за участі фахівців Державної податкової служби України.
До онлайн-заходу долучились представники Міністерства фінансів України, Національного банку України, банківських асоціацій, банків та ІТ-компаній − розробників програмного забезпечення.
Враховуючи специфіку діяльності банківської сфери, під час зустрічі були відпрацьовані загальні проблемні питання, зокрема, щодо опрацювання / приведення інформації, отриманої з операційних систем банків, під формат SAF-T UA.
Фахівці ДПС надали детальні відповіді на всі запитання представників банківської спільноти щодо формування файлу SAF-T UA та акцентували увагу на можливості продовження взаємодії, зокрема, у рамках меморандумів про тестове відпрацювання формування SAF-T UA банківськими установами.
Нагадаємо, що детальна інформація щодо формування на надання стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), а також актуальні питання – відповіді та розʼяснення з цієї тематики розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua
Відділ комунікацій з громадськістю
управління інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС
у Дніпропетровській області
(територія обслуговування: Новокодацький,
Чечелівський та Центральний район міста Дніпра)
