Чому державі потрібен експорт української зброї

03.10 17:43 | Економічна правда. Колонки

Україна могла б контрольовано експортувати озброєння до низки країн-партнерів на суму від $1 до $2 млрд на рік, що забезпечувало б надходження валюти й податків в державу без ризику просідання забезпечення нашої армії, а також сприяло б зростанню ВВП.
Проте наразі експорт лишається фактично закритим.

Що стримує розвиток українського ОПК Нещодавно Технологічні Сили України (далі ТСУ) провели опитування серед виробників, які є виконавцями державного оборонного замовлення.
Воно показало, що 85% компаній оборонно-промислового комплексу замислювались над релокацією за кордон або вже її здійснили.
70% респондентів вказали саме закритий експорт головною проблемою, що змушує українських виробників зброї розглядати перевезення виробництв до сусідніх країн.
Суть проблеми в тому, що держава - єдиний замовник зброї.
Тобто клієнт у виробників один, а ресурсів державного бюджету для покриття усіх потреб фронту та виробничих спроможностей зброярів критично не вистачає.
Бюджет на закупівлю озброєнь у 2024 році становить $6 млрд.
Такі дані Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.
Водночас виробничі можливості вітчизняних виробників втричі більші, і складають близько $20 млрд.
В результаті, через недостатню кількість замовлень, і як наслідок, обігових коштів, виробники мають два основні сценарії.
Перший - закриття частини виробництва, що матиме наслідком звільнення працівників і втрату потужностей.
Другий варіант - релокація за кордон.

Наприклад, до Польщі, Естонії та інших країн, де можна знайти замовлення.
Хоча для бізнесу це може бути оптимальним рішенням, але для держави - це катастрофічно.
Ми втрачаємо індустрію, надходження в бюджет і, що найгірше, власну обороноздатність.
Бавовна і снаряди.
Як Україна робить перші кроки до виробництва пороху
Водночас є третій сценарій - відкриття експорту зброї.
Утримання за сімома замками виробників без замовлень не є ефективним рішенням для забезпечення фронту.
Тоді як контрольований експорт може зменшити навантаження на державний бюджет та допомогти виробляти більше зброї всередині України за менші ресурси.
(Не) заборонений експорт Цікаво, що жодної офіційної постанови, яка б заборонила експорт зброї після 2022 року, немає.
Проте Служба експортного контролю України накладає заборону на експорт зброї та товарів подвійного використання майже у 100% випадків.

Незалежно від того, є у компанії державний контракт чи немає, є потреба армії у цьому продукті чи немає, компанії відмовляють в експорті.
Щобільше, забороняють продавати назовні навіть продукти, які взагалі не використовують Збройні сили України.

При усіх перевагах експорту, міжнародний продаж зброї є серйозним питанням, яке має здійснюватися контрольовано з урахуванням потреб забезпечення фронту, домовленостей з міжнародними партнерами, а також без ризику для національної безпеки й збереження сенситивної технічної документації.

Настав час щирої розмови щодо цього.
Пропоную розглянути експорт зброї у чотирьох аспектах: забезпечення армії, національна безпека, економіка та міжнародні відносини.

Спростовуємо міфи про експорт озброєння Міф перший: Українська армія терміново потребуватиме зброї, в той час наші виробники будуть віддавати все на експорт, бо там більше грошей.

Забезпечення нашої армії має бути на першому місці.
І Державна служба експортного контролю, яка видає дозволи на експорт, має досить інструментів, щоб не пустити на продаж те озброєння, яке зараз потрібне ЗСУ.

Тому йдеться про можливий експорт виключно тої військової техніки та озброєння, які є надлишковими.
Це означає, що держава або не потребує, або не має достатньо коштів, щоб викупити вироблену українськими зброярами продукцію.

Наприклад, дронів зараз в Україні виготовляється із надлишком.
І це та сфера, де ми можемо серйозно конкурувати на міжнародному ринку.
Відкриття експорту дозволить виготовляти більші партії, що здешевить сам процес і кінцеву вартість виробу.
А це означає, що за ту ж саму суму, закладену в бюджеті, можна буде купити більше військової техніки та озброєння для ЗСУ.

Міф другий: Ворог перекупить експортовану зброю і дізнається технічні секрети виробу або використовуватиме проти нас на фронті нашу ж техніку.

Чіткий механізм контролю експорту дозволить уникнути нелегального реекспорту в треті країни, що потенційно може загрожувати національній безпеці України.
Основою для цього може стати експорт зброї до дружніх країн, з якими підписано безпекові угоди.

Ці угоди між державами чи міжнародними організаціями щодо співпраці у сфері оборони і безпеки - важливий інструмент для захисту національних інтересів України.

Угоди передбачають співробітництво у сфері оборонної промисловості та залучення українських компаній до ланцюгів постачальників озброєння відповідних країн.
Наразі таких країн-партнерів 25 і їхній список розширюватиметься.

Крім того, вітчизняні виробники зацікавлені, аби унікальні технології залишалися в Україні.
Експортні ж зразки можуть мати інакші технічні характеристики, на відміну від озброєння, що постачається для ЗСУ.

Міф третій: У світі не потрібна українська зброя, вона не конкурентоспроможна.

Україна стала одним зі світових лідерів із виробництва дронів як за кількістю, так і їх типами.
Зараз за напрямком БПЛА працює понад 100 компаній, які пропонують різноманітні рішення на полі бою: від розвідки до ударних дронів різної дальності.

Ці технології постійно вдосконалюються на основі зворотного звʼязку від військових після випробувань безпосередньо в бойових умовах.
На жаль, це наші реалії, але й водночас конкурентна перевага.
Це розуміють і за кордоном.
Тому наші виробники зброї вже зараз отримують пропозиції експортувати ті чи інші типи озброєння.
З огляду на те, що вихід на нові ринки - це процес нешвидкий, перші кроки варто почати робити вже зараз.
В перспективі галузь військових технологій може стати однією з ключових для української економіки.

Міф четвертий: Експорт зброї - це ризик для подальшого отримання західної допомоги.
Партнери, які передають нам свою зброю, можуть не розділяти ідею експорту українських продуктів.

На експорт не йтиме озброєння, яке передали Україні партнери або ж коштом своїх бюджетів оплатили його виготовлення.
Це потрібно чітко комунікувати як партнерам, так і всередині країни.
Бо часто ті чи інші раціональні кроки можуть бути не сприйнятими у суспільстві через просте "не розібралися".
Нам потрібен відкритий діалог із союзниками про те, чому експорт надлишкового озброєння вигідний не лише Україні, але і їм безпосередньо.
Перш за все - це плюс до економічної стійкості внаслідок збільшення валютних надходжень та сплати податків через збереження чи збільшення робочих місць.

Крім того, партнери зможуть отримати доступ до технології, яких вони ще досі не мають.
Це win-win підхід і я певна, що усі сторони це добре розуміють.
***
Експорт зброї рано чи пізно відкриють.
Лише питання коли: у 2024 році з сильним сектором ОПК всередині України або ж через кілька років, коли через релокацію виробників ми не матимемо вже що експортувати.

Ми в ТСУ переконані, що варто не зволікати, а дозволити контрольований експорт надлишкового чи незатребуваного ЗСУ озброєння якомога швидше, зокрема в країни, з якими є безпекові угоди.

Додати коментар

Користувач:
email:





На фондовому ринку немає меж,
Інвестиції можна зробити везде.
Є шанс втроє збільшити свої гроші,
Але й ризики тут дуже великі.

- Fin.Org.UA

Новини

13:32 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ -НОВОКОДАЦЬКИЙ, ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙТА ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОНИ М. ДНІПРА) ІНФОРМУЄ!
13:01 - Електронний кабінет: отримання інформації про залишок коштів на єдиному рахунку та витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом і сплати єдиного внеску
12:54 - Рентна плата за користування надрами: об’єкт обчислення податкових зобов’язань у разі наявності спеціальних дозволів на користування надрами для геологічного вивчення
12:53 - Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?
12:52 - Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
12:50 - Порядок повернення платежів з бюджету
12:39 - Наказ № 400: зміни, внесені до табличної частини ПН і РК та до деяких правил складання ПН
12:37 - Про електронні сервіси ДПС
12:36 - Національна стратегія доходів: податкова культура є складником загальнонаціональної культури
12:35 - Легалізація робочих місць завжди у фокусі уваги податківців
12:33 - Впровадження підсистеми «Робота з боргом» ІКС ДПС
12:32 - Щодо стягнення коштів із банківських рахунків боржників шляхом направлення електронних платіжних інструкцій
12:26 - Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом січня – вересня поточного року отримали понад 42,0 млн грн зборів
12:25 - Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень
12:24 - Дніпропетровщина: на податковому обліку знаходиться понад 293 тисячі суб’єктів господарювання
12:22 - Зустріч зі студентською молоддю у форматі відкритого діалогу
12:20 - Засідання галузевого комітету Громадської ради: основні аспекти Національної стратегії доходів до 2030 року
12:14 - Задекларована праця підтримує країну
12:13 - Суд підтримав позицію податківців щодо рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість
12:09 - Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?
12:06 - Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
12:04 - Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб
12:01 - Податкова знижка за навчання
11:59 - Платники Дніпропетровщини з початку року спрямували до Державного бюджету України понад 37,7 млрд гривень
11:57 - Місцеві бюджети Дніпропетровського регіону протягом січня – вересня поточного року отримали понад 42,0 млн грн зборів
11:54 - Електронний кабінет: отримання інформації про залишок коштів на єдиному рахунку та витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом і сплати єдиного внеску
11:53 - До уваги роботодавців!
11:20 - Крипторынок в ожидании новостей
11:03 - "Енергоатом" звільнив топ-менеджера, якого СБУ спіймала на хабарі
11:00 - Норвегія планує виділити 250 млн норвезьких крон для інвестицій Norfund в Україну


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар28.2482
Канадський долар30.4692
Юань Женьміньбі5.873
Чеська крона1.7951
Данська крона6.1028
Гонконгівський долар5.3074
Форинт0.113392
Індійська рупія0.49092
Рупія0.0026749
Новий ізраїльський шекель10.8775
Єна0.28107
Теньге0.0854
Вона0.0309
Мексиканське песо2.1165
Молдовський лей2.3595
Новозеландський долар25.6596
Норвезька крона3.8857
московський рубль0.43283
Сінгапурський долар31.7983
Ренд2.359
Шведська крона4.0087
Швейцарський франк48.5029
Єгипетський фунт0.8526
Фунт стерлінгів54.0562
Долар США41.2202
Білоруський рубль14.9826
Азербайджанський манат24.2429
Румунський лей9.1468
Турецька ліра1.2069
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.4555
Болгарський лев23.2738
Євро45.5236
Злотий10.5731
Алжирський динар0.3121
Така0.3435
Вірменський драм0.106432
Домініканське песо0.68698
Іранський ріал0.00009177
Іракський динар0.031466
Сом0.48953
Ліванський фунт0.000461
Лівійський динар8.7057
Малайзійський ринггіт9.9961
Марокканський дирхам4.2532
Пакистанська рупія0.14836
Саудівський ріял10.9876
Донг0.0016778
Бат1.27814
Дирхам ОАЕ11.2224
Туніський динар13.6305
Узбецький сум0.0032417
Новий тайванський долар1.30179
Туркменський новий манат11.7771
Сербський динар0.39422
Сомоні3.8702
Ларі15.1127
Бразильський реал7.5853
Золото109169.64
Срібло1299.04
Платина40641.06
Паладій41050.78

Курси валют, встановлені НБУ на 04.10.2024