Як КМДА блокує створення наглядових рад у комунальних підприємствах

Після того, як я опублікувала попередню статтю, у КМДА заворушилися.
Точніше, почали вдавати, що нас чекає велика корпоративна реформа, у найбільших комунальних підприємств скоро будуть створені наглядові ради, які зроблять ці підприємства ефективними та прибутковими на благо громади Києва, і вони перестануть висмоктувати гроші з київського бюджету.
У серпні з"явилася новина, що Київрада планує здійснити реформу корпоративного управління найбільшими комунальними підприємствами (КП).
Однак, на думку чиновників КМДА, найбільших КП в Києві максимум два, а геніальність майбутньої реформи в тому, щоб інші КП вивести з-під критеріїв, за якими, відповідно до рішення Київради від 2019 року, мали б функціонувати наглядові ради.
Саме над цим так довго і працювали чиновники КМДА.
Критерії, при досягненні яких утворення наглядових рад у КП є обов"язковим, Київрада затвердила в грудні 2019 року: наявність активів КП, вартість яких за останній фінансовий рік перевищує 2 млрд грн; наявність чистого доходу КП, розмір якого за останній фінансовий рік перевищує 1,5 млрд грн; наявність статутного капіталу КП, розмір якого перевищує 2 млрд грн.
Причому для обов"язкового утворення наглядової ради достатньо відповідності КП одному із зазначених критеріїв.
Якщо за результатами 2022 року під ці критерії підпадали 13 КП, то за результатами 2023 року їх стало 15 (додалися два комунальні підприємства завдяки перевищенню показника вартості їхніх активів).
За майже пʼять років, що минули з моменту затвердження відповідних критеріїв Київрадою, наглядова рада не була створена в жодному комунальному підприємстві.
Натомість, як повідомив 1 серпня секретар Київради Володимир Бондаренко, вказані вище критерії "морально застарілі", а "система управління КП вимагає адаптації до умов війни та економічних викликів".
Виявилося, що "умови війни" та "економічні виклики" такі, що спонукають чиновників відмовитися від створення незалежних наглядових рад і залишити два КП, у яких, можливо, будуть створені підконтрольні органи, а громадськості буде презентована нова реформа.
Це не пусті слова, про це свідчить таке.
Нові критерії для створення наглядових рад Новий проєкт рішення Київради пропонує вилучити критерій "вартість активів" (хоча під цей критерій, за даними 2023 року, підпадають 15 КП, які мали б створити наглядові ради) та замінити його новим критерієм: середньооблікова чисельність працівників на підприємстві перевищує 2 тис.
осіб.
Ще одна новела - відповідність одночасно двом критеріям з трьох наведених.
Така пропозиція - це відповідь на "умови війни"? Схоже, на думку чиновників КМДА, під час війни кількість працівників КП суттєво зросла.
Чи відповідні "реформаторські" ідеї обумовлені "економічним викликом"? Мабуть, на думку авторів зазначеного проєкту, економіка в Києві стала настільки потужною, що КП різко почали розширятися і набирати нових працівників.
Очевидно, що розробники ідеї схвалення нових критеріїв навіть не поцікавилися, звідки взялися чинні.
Чинні критерії, затверджені рішенням Київради у 2019 році, майже повністю були скопійовані з критеріїв, що застосовуються до державних підприємств та при досягненні яких створення наглядових рад є обов"язковим (затверджені постановою уряду у 2017 році і перегляду не підлягали).
Причому для обов"язковості створення наглядової ради в державному підприємстві достатньо наявності лише одного з визначених критеріїв, наприклад, перевищення вартості активів за останній фінансовий рік.
Звідки ж взялася ідея нового критерію у КП? Чи має вона логічне економічне підґрунтя?
Насправді ще в лютому 2024 року керівникам найбільших КП, які мали створити наглядові ради, низці інших підприємств та директорам департаментів КМДА, у чиєму підпорядкуванні перебувають відповідні КП, були розіслані листи з пропозицією надати свої ідеї щодо перегляду відповідних критеріїв.
Поки одні КП прямо відповідали, що не мають відповідних пропозицій, адже це не входить до їхньої компетенції, що цілком логічно, інші пропонували змінити критерії так, щоб вони на них більше не поширювалися.
Ніякого обґрунтування, звісно, "агенти змін" до своїх пропозицій не додавали.
Після отриманих пропозицій чиновники КМДА вирішили, що найкращим реформаторським рішенням є запровадження обов"язкового критерію "кількість працівників у КП в розмірі, що перевищує 2 тис.
осіб".
Щоб відшукати, яких же КП може стосуватися цей "реформаторський" критерій, довелося провести розслідування.
Відповіді отримувала однакові: ні у 2022 році, ні у 2023-му, ні в серпні 2024 року жодне КП не мало 2 тис.
працівників.
Натисніть для збільшення Однак через певний час мені все-таки вдалося знайти чотири КП, чисельність працівників у яких останнім часом перевищувала 2 тис.
осіб: КП "Київтеплоенерго", КП "Київський метрополітен", КП "Київпастранс" та КП "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Києва".
Причому тільки два з них відповідають одночасно двом з обов"язкових критеріїв: КП "Київтеплоенерго" та КП "Київський метрополітен".
Тому в разі ухвалення відповідних змін Київрадою тільки ці два КП будуть зобов"язані створити наглядові ради.
Директори інших 13-ти КП можуть видихнути з полегшенням.
Нижче наводжу зібрані мною дані за 2023 рік стосовно КП Києва.
Наглядова рада "Київтеплоенерго": не все так однозначно Поки не порушиш проблему публічно, усі будуть її замовчувати.
Так і тут.
Заговорили про те, як КМДА блокує створення наглядових рад у КП, - почалися рухи навколо КП "Київтеплоенерго".
Голова КМДА розпорядився створити наглядову раду в "Київтеплоенерго" ще у 2020 році.
Пройшло чотири роки.
На одному з минулих засідань комісії з власності Київради розглядалося питання внесення змін до статуту цього КП, що передбачає функціонування наглядової ради.
Чому ж чотири роки ніхто цим не переймався? Я ставила це питання заступникам Кличка, що курують відповідну сферу, бо хотіла дізнатися, у чому вони вбачають труднощі.
Нижче наводжу відповідь щодо КП "Київтеплоенерго".
На військову агресію рф можна списати труднощі в перший рік війни, але ж критерії були затверджені у 2019 році, а відповідне розпорядження про створення наглядової ради в КП "Київтеплоенерго" Кличко видав у 2020 році.
Попри незначний рух у КМДА в цьому питанні за останній місяць, я бачу всі шанси поховати ідею ефективного корпоративного управління під час створення наглядової ради в КП "Київтеплоенерго".
Процес відбору членів наглядової ради ще не почався, а вже не виглядає прозорим щонайменше з двох причин.
Перша - конкурсна комісія сформована з чиновників КМДА та депутатів Київради (відповідне рішення було ухвалене у 2021 році і в КМДА не вважають необхідним його переглянути, на відміну від обов"язкових критеріїв).
Друга - є високий ризик, що склад наглядової ради буде залежним та політично вмотивованим.
Чому в складі наглядової ради державних чи комунальних підприємств більшість мають становити незалежні члени? Незалежні не будуть мовчати, помітивши спроби чиновників втрутитися в діяльність підприємства або намагання вплинути на керівника, не займатимуться легітимізацією укладання контрактів на неконкурентних умовах і виведення коштів на підконтрольні приватні установи.
Усі ми пам"ятаємо гучну заяву двох незалежних іноземців у наглядовій раді НЕК "Укренерго" про політичний тиск на діяльність останнього після звільнення директора.
А скільки таких випадків було в КП? Наскільки вони ефективні? Які контракти укладають? Чи є прибутковими? Чи мають своїх "кураторів"?
Наявність незалежних та професійних членів наглядових рад могла б стати свіжим подихом і стимулом розвитку підприємства.
Проте на засіданні комісії з питань власності Київради під час обговорення змін до статуту "Київтеплоенерго" депутати говорили, що в його майбутній наглядовій раді мають бути представники депутатського корпусу, бажано від комісії з власності та комісії з ЖКГ.
У 2022 році НАЗК оприлюднило аналіз десяти корупційних ризиків при управлінні КП.
Один з них - призначення керівниками КП підконтрольних осіб без конкурсів.
Мільярди на кону.
Зеленський підписав закон про корпоративне управління держкомпаніями.
Що це змінює? Описуючи ризик, НАЗК зазначило: "Здебільшого комунальні підприємства очолюють особи, наближені до очільника органу місцевого самоврядування, депутатського корпусу або виконавчого органу місцевої ради.
Підконтрольний керівник КП має можливість реалізувати корупційні зловживання на користь осіб, які сприяли його призначенню.
З урахуванням того, що депутати органів місцевого самоврядування ухвалюють рішення щодо виділення коштів місцевого бюджету на функціонування КП, збільшується корупційний ризик виведення коштів місцевого бюджету через підконтрольні комунальні підприємства".
Корупційним ризиком НАЗК вбачає і призначення керівником КП чинних депутатів місцевої ради.
"Будучи одночасно директором КП та депутатом місцевої ради, така особа може використовувати свої депутатські повноваження для лобіювання інтересів очолюваного ним підприємства для можливості додаткового фінансування або уникнення незалежного аудиту", - пояснює НАЗК.
Ці аргументи можна застосувати і до членів наглядової ради, адже до їхніх повноважень належатиме, зокрема, затвердження фінансової звітності КП, погодження бюджету, розгляд та затвердження стратегії діяльності, ініціювання та проведення перевірок фінансово-господарської діяльності, контроль за виконанням умов контракту з керівником, запобігання конфлікту інтересів керівника та посадових осіб, контроль за ефективністю управління КП.
Як будуть реалізовувати ці повноваження члени наглядової ради, якщо ними стануть депутати Київради або особи, підконтрольні будь-якій політичній силі чи КМДА? Чи буде така наглядова рада протидіяти політичному втручанню, як це зробили незалежні члени наглядової ради "Укренерго"? Риторичне питання.
Замість підсумків Шановні чиновники КМДА, для чого цей дискурс? Невже для того, що колись Київрада затвердила критерії, відповідно до яких у 15 КП вже мали діяти наглядові ради? Якщо хтось з вас вважає, що це первинне, то ви помиляєтеся.
Проблема в тому, що відповідно до даних звіту ОЕСД "рентабельність капіталу КП значно нижча, ніж у приватних компаній і ДП, у них також нижчі рентабельність активів, норми прибутку, оборот активів, коефіцієнти прибутковості".
КП не зосереджені на отриманні прибутку, але ж це прибуток, частина якого мала б надходити в київський бюджет.
Я вже не кажу, що частина комунальних підприємств збиткова і потребує постійного вливання додаткових коштів.
Невже нікому в КМДА не цікаво змінити ситуацію і показати, що може бути по-іншому?
Шановні директори КП, невже вам не цікаво на справжньому конкурсі за участю міжнародних інституцій відібрати якісний склад наглядової ради, яка збільшить довіру до підконтрольного вам КП, внесе нові ідеї і стратегію розвитку, допоможе їх реалізувати і відтак залучити фінансову підтримку не у вигляді принизливих дотацій з бюджету, а у вигляді реалізації проєктів з міжнародними інституціями?
Нехай КП, якому цікавий розвиток, знайдеться в Києві.
Може вийти цікавий пілотний проєкт.