Курс, ціни, податки та популізм: чого очікувати від економіки у 2025 році

Наприкінці 2023 року Сполучені Штати повноцінно увійшли у передвиборчий режим.
Будь-які рішення, які після цього ухвалювалися у Конгресі, ставали політичним вододілом, який розколював американських парламентарів на два протилежних табори.
Не стали винятком й рішення щодо підтримки України. Затримка із виділенням американської допомоги віщувала, що 2024 рік буде непростим для нашої країни.
Попри це, наприкінці 2024 року уряд не лише ухвалює відверто популістичні рішення щодо роздачі грошей усім охочим, але й має впевненість у міжнародному фінансуванні на 2025-й та навіть частково на 2026 роки. Політична нестабільність та війна впливали і на українську економіку.
Рік починався з рекордно низької за останні роки інфляції, а закінчується прискореним зростанням цін, за яким Національний банк не встигає оновлювати свої прогнози.
Коливався і курс валют, який пережив свій перший рік в умовах так званої "керованої гнучкості". Як українська економіка пережила 2024 рік та якими будуть ціни та курс долара у 2025-му?Курс валют та ціни Для курсу долара 2024-й став першим повноцінним роком дії режиму "керованої гнучкості".
Цей режим Національний банк запровадив 2 жовтня 2023 року після того, як півтора року тримав значення офіційного курсу зафіксованим спочатку на рівні 29,25 грн, а потім – 36,56 грн. У січні-березні курс долара коливався в межах 37,5-38,5 грн, проте вже весною національна валюта почала відносно швидко девальвувати, перетнувши позначку 40 грн за долар наприкінці травня.
Курсовий фактор вплинув на рівень цін, які почали стрімко зростати влітку.
Інфографіка: Економічна правда Ба більше, на пришвидшення інфляції впливали гірші врожаї та вимкнення електроенергії під час липневої спеки.
Бізнес, який в умовах вимкнень світла працював від генераторів, закладав у ціни своєї продукції та послуг вартість спожитого пального. Негативна динаміка інфляції зрештою вплинула і на Нацбанк, який від липня старався тримати курс долара в Україні в межах вузького коридору – 41-41,5 грн за долар.
Лише наприкінці року НБУ наважився дещо послабити гривню, яка закінчує 2024-й близько позначки 42 грн за долар. Попри відносне затишшя на валютному ринку ціни продовжують зростати.
Наразі інфляція настільки пришвидшилася, що Нацбанк вже не встигає оновлювати під неї свої прогнози.
Так, у жовтні регулятор прогнозував інфляцію за підсумками 2024 року на рівні 9,7%, а в листопаді вона по факту становила 11,2%.
Тенденція до зростання цін продовжилася і у грудні та, ймовірно, зберігатиметься на початку 2025 року.
Читайте також: Більше платиш, менше їси.
Чому виробники продуктів зменшують розміри упаковок "Найважливішим фактором для інфляційної динаміки буде обсяг врожаю у 2025 році.
Якщо враховувати історичні дані, він повинен бути кращим за обсяг 2024 року.
Це дозволить підвищити пропозицію продуктів харчування і скоригувати їхню ціну в бік зниження чи принаймні без додаткового зростання. Ми очікуємо значного зниження рівня інфляції, починаючи з середини 2025 року, що на кінець року може привести її до рівня 8%", – каже директор департаменту аналітичних досліджень "Райффайзен Банку" Олександр Печерицин.Більшість економістів та аналітиків очікують, що інфляцію у наступному році вдасться вгамувати.
У Concorde Capital прогнозують, що за підсумками 2025 року ціни виростуть на 6,8%, а в групі ICU – на 7,2%. Найсвіжіший прогноз МВФ передбачає, що ціни в Україні наступного року зростуть на 7,5% (за сценарієм, який передбачає завершення війни наприкінці 2025 року) або на 11% (у випадку тривалішого періоду активних бойових дій). Ймовірно, поточний стрибок інфляції стримуватиме НБУ від подальшого знецінення гривні відносно долара.
Принаймні, на початку року. "Зараз ми не бачимо бажання НБУ помітно послаблювати курс гривні найближчим часом.
Проте після сповільнення інфляції у другому півріччі 2024 року НБУ може бути більш відкритим до помірної девальвації гривні.
У будь-якому разі, за базовим сценарієм можна гарантовано виключити, що темпи девальвації гривні наступного року перевищать 10%", – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.Більшість аналітиків очікують, що наприкінці 2025 року американська валюта коштуватиме близько 46-47 грн.
Зокрема, у "Райффайзен Банку" прогнозують долар по 45,5 грн, у Concorde Capital – по 46 грн, у Київській школі економіки – по 46,5 грн, у групі ICU – по 46,2 грн.Процентні ставки та ВВП Першу половину 2024 року, поки темпи інфляції сповільнювалися, облікова ставка Національного банку поступово зменшувалася, а разом з нею падали і ставки за банківськими кредитами та депозитами. Проте вже у влітку НБУ вирішив призупинити цикл пом"якшення своєї політики, а наприкінці року – взагалі розвернути її на 180 градусів.
12 грудня регулятор підвищив облікову ставку на 0,5 п.п.
– до 13,5%.
Ба більше, там повідомили, що планують робити це і надалі.
Інфографіка: Економічна правда Підвищенням облікової ставки центральні банки прагнуть зменшити обсяг грошей в обігу та швидкість їхнього обертання, що призводить до уповільнення інфляції.
Однак це також призводить до скорочення споживання товарів та обсягів їхнього виробництва.
Принаймні, так говорить економічна теорія. Чи матиме більш жорстка монетарна політика вплив на зростання ВВП – поки що сказати складно, адже навіть у самому Нацбанку не знають, як сильно і як надовго піднімуть процентні ставки.
Поточні прогнози членів правління НБУ щодо того, якою буде облікова ставка наприкінці 2025 року, суттєво різняться: від 11% до 14% річних. Що відомо напевно, так це те, що на зростання економіки впливатиме безліч інших факторів: від дефіциту електроенергії до дефіциту кадрів, від ситуації на фронті до успіхів та невдач уряду у боротьбі з тіньовою економікою.
Читайте також: Україні не вистачає 4,5 мільйона працівників.
Як подолати дефіцит робочої сили? "Зрозуміло, що через війну темпи зростання економіки будуть обмеженими, і більшу роль у відновленні зіграють саме зовнішні фактори, зокрема допомога від міжнародних партнерів.
Проте є й ризики, пов’язані з дефіцитом енергоресурсів, можливими перебоями в електропостачанні та дефіцитом робочої сили.
Це все може ускладнити економічний розвиток", – каже керівниця управління управлінського обліку та бізнес-аналізу "ОТП Банку" Інна Провотар. МВФ прогнозує, що у 2025 році українська економіка може зрости на 2,5-3,5%.
У разі реалізації негативного сценарію ВВП навпаки може впасти – на 2,5%.Українські економісти налаштовані більш оптимістично.
У КШЕ прогнозують зростання ВВП у наступному році на 3,6%, група ICU – на 3,4%, Concorde Capital – на 3,8%, "Райффайзенбанк" – на 4,9%, а Dragon Capital – на 3% (у разі продовження активної фази війни протягом всього року) або 5-7% (у разі припинення активних бойових дій на початку 2025 року).Міжнародна допомога та резерви Своєю стійкістю під час великої війни українська економіка завдячує ЗСУ та міжнародним партнерам.
Останні за час від 24 лютого 2022 року влили в український бюджет понад 110 млрд дол – це більше половини довоєнного ВВП України.
Інфографіка: Економічна правда Станом на 19 грудня обсяг отриманого зовнішнього фінансування у цьому році становив 38,8 млрд дол.
Однак в останні дні року партнери надали уряду ще близько 4 млрд дол кредитів та грантів. Міжнародна фінансова допомога дозволила уряду профінансувати цивільні видатки, а отже – створити споживчий попит та забезпечити поступове відновлення економіки.
Крім цього, надходження коштів від партнерів підтримало міжнародні резерви України та втримало гривню від суттєвішої девальвації. Лише за 2024 рік Нацбанку довелося "спалити" понад 30 млрд дол.
міжнародних резервів, задовольняючи попит на валюту.
Попри це, обсяг резервів протягом року коливався навколо 40 млрд дол, а у деякі періоди навіть встановлював нові історичні рекорди.
Інфографіка: Економічна правда Проте на початку року ситуація з міжнародною допомогою була майже критичною.
Через затримку з ухваленням пакета допомоги у Конгресі США, яка тривала понад пів року, Україна отримувала набагато менші обсяги фінансування та озброєння. У січні-квітні уряду довелося витрачати бюджетні кошти на зброю, яку Україна очікувала отримати від США безкоштовно. Для того, аби профінансувати такі операції, в перші чотири місяці року на купівлю зброї витрачали кошти, які планували направити на всю оборону (зокрема й виплати військовослужбовцям) наприкінці року.
Як наслідок, вже у вересні виникла необхідність збільшити оборонні видатки одразу на 500 млрд грн, зокрема шляхом підвищення податків. У другій половині 2024 року ситуація з надходженням міжнародної допомоги – як військової, так і фінансової – відчутно покращилася.
Ба більше, партнери встановили декілька важливих прецедентів.
По-перше, уряди деяких країн почали виділяти фінансування на сектор безпеки та оборони.
Передусім на закупівлю озброєння.
Читайте також: Зброярська дипломатія.
Як Україна вибиває в союзників сотні мільйонів доларів на власне виробництво озброєнь По-друге, Україна почала отримувати фінансування, забезпечене замороженими активами московія.
Загалом, в межах механізму ERA (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine) партнери, на території яких знаходяться заморожені резерви Банку московії, погодилися виділити 50 млрд дол.
Ці кошти надійдуть як умовна позика, яку не потрібно буде повертати: гаситися вона буде прибутками, які приносять російські активи. Перший мільярд від заморожених активів ЦБ московія до українського бюджету надійшов у переддень Різдва від США. Завдяки ERA, а також чинним програмам з МВФ та Євросоюзом, Україна більш ніж забезпечена фінансовим ресурсом на 2025 рік та навіть впевнена у частині необхідного фінансового ресурсу на 2026 рік.
Така ситуація виникла вперше за час великої війни. Проте є у цьому і свої недоліки.
Принаймні частину отриманого фінансування українська влада планує витратити не на пріоритетні напрямки – оборону та соціальну підтримку, – а на багато в чому популістичні ідеї.Податки, популізм та реформи Наприкінці лютого 2024 року президент Володимир Зеленський анонсував програму підтримки вітчизняного виробника "Національний кешбек".
Програма передбачає повернення 10% від вартості придбаних товарів українського виробництва на спеціальну картку. Ця ідея з"явилася у той час, коли державі критично бракувало коштів на фінансування оборони.
За іронією долі, рішення про старт програми ухвалювалося у той самий час, коли Верховна Рада голосувала за закон про історичне підвищення податків.
Останній розробило Міністерство фінансів, яке наполягало на якнайшвидшому запровадженню податкових змін, а для деяких платників податків – "заднім числом". Зрештою, фінальна редакція законопроєкту про підвищення податків містила набагато менше новинок, ніж очікувалося.
Передусім туди увійшло підвищення військового збору для фізичних осіб та ФОПів.
Ретроспективно податкові зміни запрацюють лише для банків, яким вдруге підвищили ставку податку на прибуток до 50%.
Читайте також: Кешбек від Зеленського: що за програма та скільки держава буде платити за купівлю українського Попри підвищення податків, наприкінці 2024 року щедрість влади пішла ще далі.
На додачу до програми "кешбеку" президент анонсував роздачу по 1000 грн усім охочим – як дорослим, так і дітям. На "зимову єПідтримку" Зеленського у 2024 році планували витратити близько 10 млрд грн.
Джерелом цих коштів стали невикористані залишки з програм Мінекономіки з підтримки бізнесу.
За дивним збігом обставин, саме стільки наразі не вистачає державі для того, аби профінансувати програму пільгового кредитування "5-7-9", через що в уряду утворився відповідний борг перед банками. Частина популістичних рішень влади "перекочувала" і у 2025 рік.
Зокрема, взимку уряд продовжить виплачувати "тисячу Зеленського", на що планують витратити близько 5 млрд грн.
Також у наступному році з"являться інші програми роздачі грошей.
Наприклад, 908 грн на купівлю книжок для 18-річних українців або 1000 грн доплати вчителям. Крім підвищення податків та програм роздачі грошей на 2025 рік заплановані й важливі реформи.
Мабуть, найочікуваніша з них – пенсійна.
Читайте також: Знову пенсійна реформа: як зміниться розрахунок виплат і скільки потрібно буде накопичувати на старість? Так, уряд планує радикально змінити формули розрахунку солідарних пенсій, запровадивши обов"язкову "базову пенсійну виплату" – 1848 грн.
Крім цього планується поступове запровадження обов"язкового накопичувального рівня пенсійної системи, в межах якого кожен працюючий громадянин почне самостійно відкладати кошти на свою старість. Пенсійна реформа потребуватиме додаткового фінансового ресурсу з бюджету, адже може призвести до втрати частини надходжень до Пенсійного фонду.
Наразі уряд знайшов, як її профінансувати.
Не в останню чергу – завдяки щедрій підтримці міжнародних партнерів та коштам від заморожених російських активів. Головний виклик 2025 року – не витратити цю "фінансову подушку" на чергові програми роздачі грошей.