Безбар’єрність для дітей і родин з дітьми: Мінсоцполітики підбиває підсумки 2024 року

Забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному середовищі – це комплексна робота.
Частина активностей визначена, зокрема, і в Національній стратегії створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованій Першою леді Оленою Зеленською, та операційному плані її реалізації.
Адже безбар’єрність – це, зокрема, і усунення перешкод в отриманні послуг, які підсилюють спроможність родин піклуватися про дітей.
Міністерство соціальної політики підбиває підсумки проектів, спрямованих на підтримку дітей і родин з дітьми, за 2024 рік. “Муніципальна няня” У 2024 році суттєво видозмінено та розширено послугу «Муніципальна няня», яка покриває вартість догляду за дитиною для батьків, якщо їхня дитина має інвалідність, або вони є внутрішньо переміщеними особами чи самі мають інвалідність.
Послуга спрямована на підтримку і тих родин, де батьки навчаються, працюють або знаходяться в пошуку роботи, а тому потребують няні для своєї дитини. Збільшено вартість послуги на одну дитину, також розширено можливість няням доглядати за трьома дітьми. У 2024 році 1877 родин звернулися за цією послугою, зокрема, 125 сімей, які переїхали в інші громади через війну.
В держбюджеті на 2025 рік закладена компенсація за програмою для 6000 родин. Пакунок малюка У 2024 році Міністерство соціальної політики України оновило вміст цього боксу, спираючись на запити родин.
Молоді батьки поділилися ідеями, що б вони змінили чи додали до бебі-боксу, відштовхуючись від свого досвіду появи малюка у родині.
В оновлений “Пакунок малюка” додали, зокрема, багаторазові вологостійкі пелюшки, теплі речі.
Також збільшили розмір пледа-ковдри, зменшили кількість одягу малого розміру, з якого малята швидко виростають.
Наразі це понад 50 якісних товарів. Вже видано понад 41 тисячу пакунків. “Раннє втручання”  Мета послуги – надання своєчасної якісної допомоги родинам з дітьми раннього віку, що мають порушення розвитку чи ризик їх виникнення. Наразі в Україні стало функціонують 47 команд раннього втручання в 16 регіонах України. Чисельність отримувачів послуги раннього втручання у 2023 році становила понад 2,9 тис.
сімей з дітьми (181 родина – внутрішньо переміщена). У 2024 році проведено навчання 35 команд (150 фахівців та спеціалістів) з 11 регіонів України.
Протягом 2025 року заплановано навчання ще 21 команди. Найбільше команд раннього втручання функціонує в закладах/установах соціальної сфери – 56%, в сфері охорони здоров’я – 19,5%, в сфері освіти – 17%, в громадських організаціях – 7,5%. Центри життєстійкості Дружні безбар’єрні простори, де кожен житель громади може безкоштовно отримати психосоціальну підтримку, запрацювали у 200 громадах по всій Україні.
Ще 44 осередки готуються до відкриття та облаштовують свої приміщення за принципами універсального дизайну. У межах проекту Міністерство соціальної політики у співпраці з урбан-бюро “Big City Lab”, за підтримки агрохолдингу “Астарта”, видали Путівник зі створення безбар’єрного простору Центрів життєстійкості. Підтримка родин – один із базових напрямків роботи Центрів життєстійкості.
Серед основних заходів, які спрямовані на сім’ї, – навчальні сесії, тематичні тренінги (основний – “Батьківство без стресу” за програмою ЮНІСЕФ); групи взаємопідтримки батьків та осіб, що їх замінюють; заняття з дітьми та підлітками з елементами арт-терапії, ігротерапії, казкотерапії; сімейні та індивідуальні консультації. Спрощення процедури усиновлення  Упродовж року Уряд підтримав кілька постанов, розроблених Мінсоцполітики, які спрощують процедури усиновлення і відкривають більше можливостей для дітей швидше опинитися в родинному теплі. Насамперед, ідеться про скасування рекомендації кандидатам в усиновлювачі про вік, стать, кількість дітей, яких вони можуть усиновити.
Це означає, що майбутні усиновлювачі більше не мають обмежень, коли ознайомлюються з анкетами дітей: служба у справах дітей зобов’язана показати всі анкети, а не лише згідно з критеріями рекомендацій. Для вирішення проблеми з “відсутністю” дітей, яких можна усиновити, також було запроваджено можливість для служб у справах дітей ознайомлювати кандидатів не лише з анкетами дітей, які перебувають на місцевому обліку з усиновлення, але і дітей на регіональному і централізованому обліку. Також з цього року кандидати в усиновлювачі мають право забрати дитину в родину до рішення суду.
Щоб служба у справах дітей оформила тимчасове влаштування дитини, кандидатам потрібно мати позитивний висновок про доцільність усиновлення і подати заяву до суду. Придбання житла для дитячих будинків сімейного типу 57 дитячих будинків сімейного типу отримали житло за кошти субвенції з державного бюджету, яку Мінсоцполітики розподілило місцевим бюджетам.
Насамперед, житло отримали родини, які були вимушено евакуйовані за кордон і планується їхнє повернення, і переміщені всередині країни.
Також в межах субвенції було виділено кошти на житло для новостворених ДБСТ. Дитячі будинки сімейного типу – це родини, які виховують від 5 до 10 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
Зокрема, саме такі родини здатні забирати з інституційних закладів великі сімейні групи дітей, яких не можна розлучати.
Наявність просторого житла, яке б забезпечило комфортне проживання великій кількості дітей, збільшує можливості для дітей зростати в сімейній турботі. Послуга патронату над дитиною Уряд ухвалив розроблені Мінсоцполітики зміни до умов роботи патронатних вихователів і їхніх помічників – тобто патронатних родин, які приймають на тимчасове виховання дітей, чиї батьки з тих чи інших причин не можуть про них піклуватися.
Зокрема, запроваджено: збільшену оплату праці патронатного вихователя на рівні 3 мінімальних зарплат на місяць; оплату на час очікування дитини; оплачувану відпустку: 7 календарних днів за кожні 3 місяці виховання дитини; можливість патронатному вихователю мати оплачуваного помічника не з-поміж родичів, які мешкають з ним разом; можливість влаштовувати в патронатну родину дітей з інших громад. Патронатні родини рятують дітей від потрапляння в інституційні заклади і повинні бути в більшості громад.
Поліпшення умов роботи патронатних вихователів і їхніх помічників сприяє розвитку патронату в громадах і, відповідно, можливості більшій кількості дітей зростати в сімейних умовах. Як результат, за рік створено понад 160 нових патронатних родин. Виплата “Дитина не одна” Щоб діти, які залишились без батьківської турботи, не опинилися в інституційному закладі, чинне законодавство передбачає можливість влаштування цих дітей у сім’ї родичів чи знайомих, а також прийомні сім’ї і дитячі будинки сімейного типу. Після набуття дитиною статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, на неї нараховуються виплати.
З цього року за ініціативою Мінсоцполітики таку само виплату на дитину нараховують і до набуття нею статусу, щоб фінансово підтримати родини, які приймають дітей. Розмір виплати: 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, на кожну дитину з інвалідністю. Обсяг виплат дорівнює тому, який держава виплачує на підтримку дітей, які вже мають статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування. Спрямовано понад 28 мільйонів гривень. Платформа “Україна для кожної дитини” Мінсоцполітики спільно з Координаційним центром з розвитку сімейного виховання і догляду дітей та за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) запустило єдину державну платформу про усиновлення і сімейні форми виховання “Україна для кожної дитини” (dity.gov.ua), яку відвідали вже 75 тисяч відвідувачів. На цьому ресурсі в одному місці зібрана вся інформація, яка може знадобитися і тим, хто тільки розглядає можливість прийняти дитину в родину, і тим, хто вже в процесі, і тим, хто це вже зробив: дорожні карти прийняття дитини в родину для різних сімейних форм; мотивуючі відео з родинами, які вже прийняли дітей; допоміжні ресурси по всіх сімейних формах виховання; відповіді на поширені питання; онлайн-курс про усиновлення; гаряча лінія — “Лінія турботи”.