ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!

 
 
На яку ПСП та при якому граничному доході платник ПДФО має право на зменшення доходу у вигляді заробітної плати?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро) інформує.
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-який платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника ПДФО протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн, що у 2025 році складає 4240,00 грн (3028,00 грн х 1,4).
Отже, у 2025 році ПСП дорівнює 1514,00 грн при граничному доході – 4240,00 гривень.
Довідково: статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі – 3028,00 гривень.
 
 
Система управління комплаєнс-ризиками – допомога платникам у виконанні податкових зобов’язань
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Визначено три основні категорії заходів впливу у системі управління комплаєнс-ризиками:
- профілактичні: включають в себе навчання щодо дотримання законодавства та нагадування про майбутні терміни подачі документів; 
- допоміжні: включають надання платникам податків у певній галузі інформації про типові помилки у звітності;
- реактивні: включають проведення контрольно-перевірочних заходів, заходів з погашення податкового боргу. 
Запровадження системи управління ризиком дотримання податкового законодавства дасть змогу:
- допомогти платникам податків уникнути найбільш поширених помилок під час заповнення податкової звітності, сплати податків у майбутньому тощо;
- максимально спростити подання податкової звітності й сплату податків;
- мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС;
- запровадити механізм комплаєнсу від державної реєстрації платника податків до системи відслідковування ризиків у ДПС і кінцевого результату – сплати податків і зборів до бюджетів усіх рівнів;
- забезпечити належне надходження доходів і зборів, контроль за справлянням яких закріплено за ДПС, мінімізувати недонадходження доходів і зборів відповідно до ідентифікованих податкових ризиків.
 
 
Дніпропетровщина: на податковому обліку перебуває понад 294 тисячі платників податків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
На податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.01.2025 знаходилось 294 262 платники податків – юридичні особи і самозайняті особи. У порівнянні з 2023 роком загальна кількість зареєстрованих платників збільшилась майже на 14,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 280 000 осіб).
При цьому, на 01.01.2025 зареєстровано 120 538 юридичних осіб. У порівнянні з аналогічним минулорічним періодом їх кількість зросла майже на 2,3 тис. осіб (станом на 01.01.2024 – 118 269 осіб).
Станом на 01.12.2024 на податковому обліку в ГУ ДПС перебувало 173 724 самозайняті особи, що у порівнянні з 2023 роком майже на 12,0 тис. осіб більше (станом на 01.01.2024 – 161 731 особа).
Нагадуємо, що підставою для взяття на облік в контролюючому органі за основним місцем обліку юридичних осіб:
- які включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), є надходження відомостей з ЄДР;
- для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР є заява за формою № 1-ОПП.
Взяття на облік юридичної особи за основним місцем обліку контролюючим органом проводиться у день отримання відомостей з ЄДР чи заяви за формою     № 1-ОПП від платника податків та здійснюється за датою внесення даних до Єдиного банку даних юридичних осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідних відомостей з ЄДР чи заяви за формою № 1-ОПП у журналі за формою № 2-ОПП.
 
 
Найманий працівник приймає участь у семінарі, який проводиться за профілем діяльності юридичної особи: що з ПДФО?
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що відповідно до ст. 6 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 4312) організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства.
Професійне навчання працівників здійснюється безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників.
Статтею Закону № 4312 визначено, що формальне професійне навчання працівників робітничих професій включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників, а працівників, які за класифікацією професій належать до категорій керівників, професіоналів і фахівців, – перепідготовку, стажування, спеціалізацію та підвищення кваліфікації. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка.
Неформальне професійне навчання працівників – це набуття працівниками професійних знань, умінь і навичок, не регламентоване місцем набуття, строком та формою навчання та здійснюється за їх згодою безпосередньо у роботодавця за рахунок його коштів з урахуванням потреб власної господарської чи іншої діяльності.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів фізичних осіб сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року (у 2025 році – 8000,00 грн х 3) за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи.
Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Згідно з п.п. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.
Отже, сума коштів сплачених роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2025 році 24 000,00 грн за кожний місяць навчання та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).
У разі порушення зазначених умов та в частині перевищення суми, визначеної п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.
Щодо участі працівника у семінарах та конференціях.
У визначенні Українського юридичного термінологічного словника семінар – це форма групової роботи за участю запрошених, мета якої – обмін інформацією з певної теми. Конференція – це великі засідання тривалістю один чи декілька днів, присвячені одному ключовому питанню або темі, поділеним на вужчі питання. Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).
Таким чином, у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Водночас, якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.
 
 
До уваги суб’єктів господарювання!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що пунктом 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (далі – Порядок) встановлені критерії, за якими визначаються підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зокрема:
- відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації (п.п. 5 п. 2 Порядку);
- загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство (п.п. 1 п. 2 Порядку).
Механізм надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), визначений Порядком надання довідки про відсутність заборгованості із платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733).
Відповідно до п. 3 Порядку № 733 для отримання Довідки платник подає заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява).
Довідка надається платнику безоплатно.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо Заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган);
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами (далі – Закон № 851), від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами (далі – Закон № 2155).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником.
Форма Заяви наведена у додатку 2 до Порядку № 733.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Абзацом першим п. 6 Порядку № 733 встановлено, що строк дії Довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії.
Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Законів № 851, № 2155.
Враховуючи зазначене, для отримання інформації про відсутність заборгованості із сплати податків до державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску з метою визначення суб’єкта господарювання критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємству необхідно подати Заяву у паперовій та електронній формі до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до уповноваженого органу.
Протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви контролюючим органом, до якого її було подано, підприємство отримує Довідку у паперовій або електронній формі щодо якої було зазначено у Заяві.
У разі звернення підприємств, установ, організацій (далі – платник) до територіальних органів ДПС в частині отримання інформації щодо загальної суми сплачених податків, зборів, платежів до державного та місцевих бюджетів, крім митних платежів, та суми сплаченого єдиного внеску, територіальний орган ДПС за основним місцем обліку платника в терміновому порядку надає довідку про сплачені суми протягом звітного податкового року в довільній формі на паперовому носії в цілому по Україні. Тобто, якщо звернення платника відбудеться в 2024 році, то вищевказана довідка буде надана за 2023 рік, а в разі звернення в 2025 році, довідку нададуть за 2024 рік.
 
 
До уваги юридичних осіб – власників декількох об’єктів житлової нерухомості (квартир)!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро інформує.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), визначається ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ за наявності у власності платника Податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Зазначена норма ПКУ передбачає збільшення на 25 000 грн податкового зобов’язання з Податку у разі наявності у юридичної особи – платника Податку житлової нерухомості (квартири), загальна площа якої перевищує 300 кв. метрів.
Чи застосовується до юридичної особи, яка є власником 10 об’єктів житлової нерухомості (квартир), кожна з яких має площу 200 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ? Якщо застосовується, то яким чином – один раз чи до кожного об’єкту житлової нерухомості?
За наявності у юридичної особи кількох об’єктів житлової нерухомості (квартир), норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ застосовується тільки до того об’єкта (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, до інших об’єктів житлової нерухомості (квартир), загальна площа яких (кожного окремо) не перевищує 300 кв. метрів, норма п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ не застосовується.
Це стосується до випадків володіння часткою об’єкта житлової нерухомості (квартири), якщо площа цієї частки перевищує 300 кв. метрів.
Оскільки п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначає збільшення суми Податку за кожен об’єкт житлової нерухомості (квартири), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів, то застосування вказаної норми ПКУ не передбачає сумування площ всіх об’єктів житлової нерухомості (квартир), які знаходяться у власності платника Податку.
 
 
Щодо переходу ФОПа – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Коли починається відлік двох послідовних кварталів з метою переходу ФОП – платника єдиного податку першої – третьої груп на сплату інших податків і зборів, якщо в середині кварталу виник податковий борг у сумі понад 3 060 грн або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік?
Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки: 
- у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Відповідно до абзацу третього п. 59.1 ст. 59 ПКУ податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року;
- у разі наявності податкового боргу з єдиного податку у платника єдиного податку, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 прим. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої або третьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення (абзац перший п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з єдиного податку (абзац другий п. 297 прим. 1.8 ст. 297 прим. 1 ПКУ).
Якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп (далі – ФОП) виник в середині кварталу податковий борг у сумі понад 3060 грн. або податковий борг (незалежно від суми) з єдиного податку у платника, який самостійно визначив позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за останній податковий (звітний) рік (далі – податковий борг), то відлік двох послідовних кварталів (6 місяців) з метою переходу на сплату інших податків і зборів починається з 01 числа місяця наступного за кварталом, в якому виник борг.
При цьому наявність боргу перевіряється на кожне 01 число місяця. Якщо податковий борг обліковується на кожне перше число протягом шести послідовних місяців, наступних за кварталом, в якому він виник, то ФОП зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого кварталу (останній день шостого місяця).
 
 
До уваги ФОПів, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами!
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро, звертає увагу платників податків фізичних осіб – підприємців, які призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами.
Мобілізовані підприємці на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності:
- з податку на доходи фізичних осіб,
- з єдиного податку,
- з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно. 
Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу під час мобілізації, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника.
Звертаємо увагу, що заява подається протягом 10 днів після демобілізації або лікування (реабілітації), у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації.
 
 
Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків
 
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - місто Дніпро звертає увагу, що для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».
Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».
Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki
 
 
За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області