Захист бізнесу замість банкрутства: про які зміни варто знати?

2024 рік у сфері банкрутства запам’ятається такими основними трендами: зміна фокусу із захисту кредиторів на підтримку боржника задля збереження бізнесу (і це загальноєвропейський тренд) та посилення відповідальності власників та керівників за доведення до банкрутства.
Ці два тренди обумовили ще одну тенденцію — готовність кредиторів та боржників домовлятись. Збільшення кількості мирових угод між боржниками і кредиторами Процедура банкрутства в Україні традиційно розглядалась як затяжний процес боротьби між боржником і кредиторами.
Зазвичай, боржники прагнули «списання» всіх боргів, а кредитори намагалися якомога швидше повернути свої кошти. Через війну зменшилося бажання обох сторін вести виснажливі судові спори.
У 2023-2024 році ми помітили тенденцію до мирних переговорів і врегулювання у справах, які тривають п"ять і більше років. Мирова угода і закриття справи про банкрутство дозволяють кредиторам отримати компенсацію боргів раніше, ніж завершиться ліквідація, а боржникам та їх власникам — зберегти бізнес і активи, уникнувши матеріальної відповідальності за борг підприємства. Цей тренд, ймовірно, залишиться актуальним і в 2025 році.
Отже для нас банкрутство це не фінальна точка, а початок нового відліку. Запровадження превентивної реструктуризації Наприкінці 2024 року був ухвалений закон №3985-IX, що запроваджує загальноєвропейський інститут превентивної реструктуризації в Україні.
Цей механізм дозволяє бізнесу, який має тимчасові економічні труднощі, пройти фінансове оздоровлення без необхідності відкриття процедури банкрутства. Основні етапи процесу реструктуризації такі: процедура розпочинається судом і триває протягом шести місяців.
У цей період кредитори не можуть ініціювати банкрутство чи починати процеси стягнення боргів.
Протягом пів року боржник повинен узгодити план реструктуризації з кредиторами. Більшістю голосів кредитори можуть подолати заперечення певного класу кредиторів щодо плану, якщо він обґрунтований та перспективний.
Якщо ж сторонам не вдасться досягти згоди щодо плану, чи суд встановить, що процедура не призведе до виконання плану, вона може бути припинена. Нагадаю, що нова процедура вводиться в рамках імплементації Директиви Європейського Союзу 2019/1023 від 20 червня 2019 для реалізації програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу та введена з 01.01.2025 з моменту набрання чинності законодавчими змінами. Час покаже, чи стане вона ефективнішою за процедуру досудової санації, яка існувала раніше.
Але з моєї точки зору, новий інструмент набагато простіший в реалізації для боржника та створив гарні передумови для того, щоб дійсно досягнути згоди між ним і кредиторами. Посилення майнової відповідальності за доведення до банкрутства Довгий час процедура банкрутства означала, що більшість боргів перед кредиторами залишатимуться непогашеними, а відповідальність за це нести не доведеться нікому. Проте нині, завдяки інститутам солідарної та субсидіарної відповідальності, а також новій судовій практиці, стало можливим максимально повернути виведені активи та стягнути збитки безпосередньо з власників і менеджменту збанкрутілого бізнесу. Раніше процедура стягнення затягувалася через різноманітні підходи до визначення суми збитків, щодо строків подачі позову, та кола винних осіб.
У 2024 році актуальна практика Верховного суду визначила, що сумою збитків є розмір непогашених вимог кредиторів після продажу майна банкрута на аукціоні та позов має бути заявлений після реалізації активів боржника. Також усталеною стала позиція щодо застосування доктрини «підняття корпоративної завіси».
Суд може стягнути збитки з кінцевих бенефіціарів та інших осіб, навіть за відсутності їх прямого зв’язку з банкрутом, якщо є підстави вважати їх відповідальними за рішення, які призвели до неспроможності підприємства. Збитки як солідарна відповідальність можуть також бути стягнені з власників та керівництва за те, що вони не ініціювали процедуру банкрутства вчасно, коли у підприємства вже були ознаки загрози неплатоспроможності.
Водночас, в таких ситуаціях є можливість уникнути відповідальності, якщо уповноважені особи боржника розпочали процедуру превентивної реструктуризації. Позбавлення права голосу заінтересованих кредиторів боржника У 2024 році закон №3985-IX, крім запровадження превентивної реструктуризації, вніс важливі зміни, які мають на меті ускладнити або взагалі унеможливити так звані «технічні» банкрутства, що відкривалися та контролювалися «дружніми» до боржника кредиторами, чиї кредиторські вимоги були заздалегідь підготовлені. Новий закон розширив визначення заінтересованих осіб, що дає можливість кредиторам боржника довести, що інші кредитори є заінтересованими і повинні бути позбавлені права вирішального голосу та впливу на процедуру.
Вже висловлюється позиція, що заінтересовані кредитори можуть бути позбавлені права вирішального голосу навіть у процедурах, які тривають давно і були відкриті до набрання чинності цим законом. Збільшення переліку підприємств із мораторієм на відкриття банкрутства У травні 2024 року було ухвалено закон №3723-IX, який передбачає заборону на ініціювання банкрутств для підприємств критичної інфраструктури, господарських товариств, у яких держава володіє часткою понад 50%, а також для підприємств, що перейшли у власність держави внаслідок примусового відчуження акцій. Одночасно забороняються виконавчі дії та забезпечувальні заходи щодо таких підприємств. Це є зрозумілим кроком з боку держави в умовах повномасштабної війни, проте контрагентам таких підприємств варто бути особливо пильними, оскільки під час війни примусове стягнення боргів неможливе. Підсумовуючи викладене, можна впевнено стверджувати, що Україна активно впроваджує європейські підходи до ведення бізнесу, у тому числі в сфері банкрутства. Власникам та топменеджерам слід впроваджувати ефективні системи контролю за операційною господарською діяльністю, а також застосовувати заходи для раннього виявлення фінансових проблем і ознак неплатоспроможності із залученням досвідчених консультантів. Пильність варто проявляти в роботі з контрагентами та кредиторами, а також при реорганізації власного бізнесу та переоформленні активів.