Що ефективніше для декарбонізації: ракетні атаки чи податок на вуглець? Уроки Великої Британії
13:38 | Економічна правда
Великобританії вдалося скоротити споживання вугілля практично до нуля завдяки CPS (carbon price support) — податку, запровадженому у 2013 році для стимулювання інвестицій у низьковуглецеві технології.
До запровадження CPS у 2012 році 40% електроенергії у Великій Британії вироблялося з вугілля.
Це навіть більше, ніж в Україні до повномасштабного вторгнення, де на вугілля припадала третина енергоміксу.
До 2019 року ця частка впала до лише 2%, демонструючи значне скорочення використання вугілля.
Загалом країна скоротила викиди на 50% у період з 1990 по 2022 рік.
Податок на вуглець у Великій Британії CPS додає стабільну та передбачувану вартість до енергії, отриманої з викопного палива, доповнюючи Європейську систему торгівлі квотами на викиди (ETS), яка діяла тоді у Великій Британії.
Тобто бізнес і уряд Великої Британії подумали: "ціна на вуглець у європейській СТВ (системі торгівлі квотами на викиди викидами) для нас надто мала.
Давайте її доповнимо податком".
Так і зробили.
Ситуація, яку важко уявити в країні, але й результат ми бачимо відповідний.
Основна ідея полягає в тому, щоб стимулювати виробників електроенергії скорочувати викиди CO2, роблячи інвестиції у відновлювані джерела енергії більш вигідними.
Виробники електроенергії почали більше вкладати у сонячну, вітрову енергетику та інші низьковуглецеві технології, а не у викопне паливо.
Енергетичний перехід вимагає інвестицій, але вигода — чисте повітря, енергетична безпека та виконання міжнародних зобов’язань — того варта.
Прикладним результатом податку на вуглець у Великій Британії є перехід британської електростанції Drax Power Station від вугілля до біомаси.
Це приклад глобального лідерства у сфері зеленої енергетики, який може стати джерелом натхнення для українських енергетичних компаній, зокрема ПАТ "Центренерго".
Drax Power Station, яка розташована у Північному Йоркширі, починала свій шлях у 1974 році як найбільша вугільна електростанція Західної Європи потужністю 3,960 МВт.
Щороку станція спалювала до 10 мільйонів тонн вугілля, що спричиняло величезні викиди вуглекислого газу.
Але з 2012 року Drax почала амбітну модернізацію з переходом на біомасу.
До 2021 року чотири з шести генераційних блоків були переведені на біомасу, яка включає 7 мільйонів тонн деревних гранул щорічно.
У результаті такої трансформації викиди CO2 на станції зменшилися на 80%, що еквівалентно скороченню 10 мільйонів тонн вуглекислого газу щороку.
Сьогодні станція генерує близько 2,600 МВт електроенергії, забезпечуючи електрикою понад 4 мільйони домогосподарств у Великій Британії.
До 2020 року Drax забезпечувала близько 6% всієї електроенергії у Великій Британії, причому 12% відновлюваної енергії надходило саме від біомаси.
Окрім цього, Drax активно впроваджує технології Bioenergy with Carbon Capture and Storage (BECCS), щоб до 2030 року стати першою у світі вуглецево-негативною електростанцією.
Планується, що завдяки BECCS щорічно буде захоплюватися до 8 мільйонів тонн CO2.
"Цей приклад є чудовою ілюстрацією того, як перехід від вугілля до відновлюваних джерел енергії може не лише зберегти енергетичну стабільність, а й значно скоротити екологічний вплив генерації.
Успіх Drax може бути орієнтиром для України, особливо для таких великих енергетичних гравців, як ПАТ "Центренерго", які також можуть розпочати подібний шлях трансформації", — каже Євген Мірошниченко, керівник групи з великої генерації КДО.
Досвід Drax демонструє, що такі зміни вимагають стратегічного планування, політичної волі, але водночас є критично важливими для декарбонізації енергетики.
У контексті війни та необхідності зменшення залежності від викопного палива цей шлях трансформації є актуальним і для української енергосистеми.
Аналіз оцінки впливу цілі зі скорочення викидів до 2040 року свідчить, що досягнення цілі у 90% може зменшити кількість передчасних смертей через забруднення повітря з 466 000 на рік у 2015 році до 196 000 на рік у 2040 році в ЄС.
Система оподаткування вуглецю у Великій Британії відрізняється від тієї, яка є в ЄС і полягає в тому, що оподатковує викиди по ланцюгу постачання продукції.
CPS визначає вартість вуглецю, виходячи зі вмісту вуглецю у викопному паливі, використаному для виробництва електроенергії, а не з прямих викидів.
Тобто обсяг палива, використаного для генерації електроенергії, конвертується у викиди за допомогою коефіцієнтів викидів і множиться на ставку CPS (GBP/тCO2).
CPS знаходиться у верхній частині ланцюга постачання і хоча його платників небагато, його витрати поступово передаються вниз по ланцюгу постачання через постачальників енергії, бізнес та споживачів.
Ставка CPS встановлюється Казначейством Великої Британії.
Наприклад, з 2016 року її зафіксували на рівні GBP18 за тонну CO2.
Це впливало на оптові ціни на е/е, що додавало близько GBP20-23 на рік до середнього рахунку домогосподарства.
І про те, що податок на вуглець виконує свою фіскальну функцію, свідчить те, що у 2023-24 роках CPS приніс до бюджету GBP600 млн.
Але зі скороченням бази оподаткування, тобто вуглецевих викидів ці доходи поступово зменшуватимуться, що свідчить про ефективність податку в досягненні своїх поведінкових цілей.
При цьому, звісно, існують винятки та пільги для промисловості.
Як працює CPS:
Постачання викопного палива (наприклад, вугілля) на електростанції.
Електростанція сплачує CPS за паливо, яке використовується для виробництва електроенергії.
Згенерована електроенергія передається через національну мережу постачальникам.
На цьому етапі додається CCL(Climate Change Levy): постачальники сплачують CCL і включають ці витрати у рахунки бізнесу.
Climate Change Levy (CCL) - це податок на постачання електроенергії бізнесу та державному сектору, щоб стимулювати енергоефективність, тобто по суті оподатковує непрямі викиди або Scope 2 за GHG протоколом.
Саме тому важливо в Україні розрахувати вплив вуглецевого податку на кінцеву вартість продукції.
Це питання завжди було зманіпульоване лобістами, які виступали проти платежів до бюджету та модернізації.
Як наслідок, багато галузей в Україні були декарбонізовані не через ефективні інституційні політики, а через удари росії, в той час, як проросійські впливи часто фінансувалися людьми дотичними до вугільного лобі.
Пільги
Галузі, які сильно залежать від високого споживання енергії (наприклад, сталеливарна промисловість, виробництво паперу, хімічна промисловість), отримують компенсацію за «вуглецеві витрати» (CPS та ETS).
Це необхідно для збереження конкурентоспроможності та зменшення ризику витоку вуглецю, особливо для компаній, що працюють на міжнародних ринках.
Теплоелектростанції з комбінованим виробництвом тепла й електроенергії (CHPs): Установки, які ефективно використовують як електроенергію, так і тепло, звільняються від податку.
Адже вони можуть забезпечити економію коштів та зменшення викидів у довгостроковій перспективі, але вимагають високих початкових витрат і мають довгий період окупності.
Інші урядові програми також спрямовані на підтримку розвитку таких установок.
CPS разом із UK ETS формують загальну вартість вуглецю для виробників електроенергії.
У 2022-2023 році середня ціна становила GBP74 (чи $95) за тонну CO2 і згенерувала згенерував GBP5.8 млрд доходу.
У 2024-2025 прогнозується GBP3.6 млрд, але як і з CPS, дохід буде зменшуватися з часом.
Досвід ЄС
ETS є важливою політикою декарбонізації та охоплює значно більше секторів, тому масштаби його дії набагато ширші.
Продаж квот через ETS Система торгівлі викидами ЄС (ETS) приносить значні доходи до бюджетів держав-членів і, в певних межах, кожна країна сама вирішує, як перерозподіляти прибуток.
Наприклад, Греція виділила 1,1 мільярда євро до грецького фонду енергетичного переходу.
Ці кошти використовуються для підтримки енергетичних субсидій для малозабезпечених домогосподарств.
Завдяки в тому числі вуглецевим ринкам в ЄС ми можемо спостерігати явище декаплінгу - економічного зростання, коли викиди парникових газів зменшуються.
Зокрема, за останні три десятиліття економіка ЄС зросла на 68%, тоді як викиди вуглекислого газу зменшилися на 37%, що демонструє ефективну реалізацію концепції декаплінгу.
У 2023 році ЄС досяг чистого скорочення викидів парникових газів на 8% порівняно з попереднім роком.
Це найбільше щорічне скорочення за останні десятиліття (за винятком виняткового, тимчасового падіння через пандемію в 2020 році), скорочення значною мірою зумовлене зростанням виробництва відновлюваної енергії та падінням використання вугілля та газу.
У рамках Модернізаційного фонду ETS регіони, залежні від вуглецевої економіки, отримують підтримку для справедливого переходу.
Наприклад, у Хорватії одна зі схем підтримує створення 80 МВт нових джерел відновлюваної енергії та 20 МВт потужностей для зберігання енергії.
Це дозволить щорічно заощаджувати 140 000 МВт·год, що відповідає споживанню 31 тисячі домогосподарств.
Підготовка кваліфікованих працівників: ЄС також інвестує у навчання для переходу до відновлюваної енергетики.
Програма "Пакт заради навичок" у 2022–2023 роках забезпечила навчання для понад 3,5 мільйона працівників через 2 500 організацій.
Для встановлення нових вітрових турбін і сонячних панелей ЄС знадобиться додатково 130–145 тисяч кваліфікованих працівників і від 1,1 до 1,4 мільярда євро інвестицій до 2030 року.
Чому це важливо для України?
На шляху до ЄС Україна має показати шлях підвищення податку на вуглець до європейського рівня до 2050 року для досягнення вуглецевої нейтральності.
Це не лише дозволить наповнити нещодавно створений Фонд Декарбонізації та провести більше декарбонізаційних заходів для економіки, а й у процесі переговорів стати частиною Фондів Інновацій та Модернізації, які фінансуються з ЄС саме з платежів СТВ(ETS).
Досвід Великої Британії з CPS/CCL та ЄС із ETS демонструє, як податки на вуглець і торгівля квотами можуть ефективно сприяти декарбонізації енергетичного сектору.
Запровадження аналогічної системи в Україні, адаптованої до наших реалій, може стати важливим кроком у боротьбі зі зміною клімату та створенні сталої економіки.