Український всюдихід SHERP: як машина з Києва підкорила Америку, YouTube і гараж Каньє Веста

У Сполучених Штатах популярні змагання "монстромобілів".
На одному з таких учасники мали проїхати через довге болото.
Траса була особливо важкою, тому жодна з машин не змогла подолати її навіть наполовину. Аж тут на трек вийшов чоловік на дивному квадратному позашляховику з величезними колесами.
Він легко проїхав усю дистанцію, а на зворотному шляху зупинився посеред болота, аби підвезти до фінішу одну з глядачок. Цей зухвалий водій вів український всюдихід SHERP, а відео з тих змагань зібрало 50 млн переглядів на YouTube. Українські машини стали справжньою зіркою в Північній Америці.
Їх показували на автомобільному шоу Top Gear, ці всюдиходи використав у своєму відео найпопулярніший блогер США Mr Beast, їх взяли на зйомки нового фільму Вілла Сміта, а репер Каньє Вест придбав одразу 17 "шерпів" для особистої колекції та зйомок у кліпах. SHERP призначені не тільки для розваг багатіїв, але й для експедицій, ремонту інфраструктури у важкодоступних районах, гасіння пожеж, порятунку людей тощо.
Ці машини замовляють спеціальні служби по всьому світу, зокрема українські.
Їх купують для гуманітарних місій ООН та патрулювання кордонів. Сьогодні українські всюдиходи експортують у 100 країн світу.
Компанія має збиральні цехи в Туреччині та Індії, але головний завод, конструкторське бюро та виробництво компонентів залишаються в Україні.
Машина на 81% складається з вітчизняних компонентів, більшість з яких компанія виготовляє самотужки. Іноземці в соцмережах до певного часу сприймали українські "Шерпи" як російські.
Річ у тім, що ця машина має глибоке російсько-українське коріння. Один з власників компанії, український бізнесмен Володимир Школьник (входить до 100 найбагатших людей України за версією Forbes), ще у 2012 році купив розробку всюдихода в російського інженера, а потім суттєво модифікував її в конструкторському бюро в Києві. Школьник зі своїм бізнес-партнером Сергієм Самохваловим одночасно володіли заводами і в Україні, і в московія.
Заболочений та лісистий ринок країни-агресора був комерційно привабливим, тож зі своїм російським заводом партнери не розлучались аж до 2021 року.
У коментарі ЕП Самохвалов визнає, що йти з російського ринку потрібно було значно раніше. Лише після початку великої війни київська компанія остаточно відкликала з московії ліцензії на виробництво.
З цього моменту почалась вже суто українська історія SHERP.Майже все українське Всюдиходи SHERP виготовляє компанія "Квадро Інтернешнл" на своєму заводі у Києві.
Єдині імпортні агрегати в "Шерпі" – це двигун та коробка передач від Renault та Doosan.
Інші компоненти завод виготовляє самотужки майже з нуля. Іржаві металеві болванки спочатку проходять хімічний контроль якості на відповідність марки.
Далі їх нарізають, пресують, вигинають, точать, шліфують, зварюють і перетворюють на новенькі блискучі автомобільні комплектуючі, які постачають на цей же завод або експортують у збиральні цехи в Індії та Туреччині. Великі колеса – "фішка" цієї машини, яка робить її такою прохідною.
Диски для них теж виготовляють в одному з цехів, а спеціальні "плавучі" шини з ребристим рельєфом виробляє підрядник з Білої Церкви.
Всюдихід оснащений системою підкачки шин, яка дозволяє в будь-який момент їх спускати та збільшувати площу контакту з поверхнею.
Також машина може під тиском перекачувати повітря з одного колеса на інше, за рахунок чого під час проходження важких перешкод відбувається амортизація та збільшується прохідність. SHERP є бортоповоротним: під час повороту рухаються лише два з чотирьох колес по один бік, за рахунок чого машина повертає, як гусенична техніка.
Механізм для повороту складається з понад 90 деталей, і його теж виготовляють на заводі.
Читайте також: З маленького гаража до бронеавтомобіля.
Як студенти КПІ створили оборонний бізнес В основі конструкції машини фактично лежить човен, адже "Шерп" повинен вміти плавати.
Коли всюдихід заїжджає у воду, то продовжує рухатись зі швидкістю 6 км/год.
Капсула повністю герметична, але на випадок позаштатних ситуацій є система відкачки води. Розхід пального рахується у годинах.
Машина споживає 5-6 літрів дизелю на годину, а загальна місткість баку – 315 літрів.
Відтак, максимальний запас ходу – понад 55 годин безперервної їзди.
Український завод виготовляє близько 20 машин на місяць.
Кожна проходить випробування на заболоченій та лісистій місцевості біля річки Дніпро. Компанія постійно працює над автоматизацією виробництва, аби зберегти повторюваність деталей та залучати менше ручної праці.
За останні кілька років вдалося модернізувати до 40% верстатів. Виробник пройшов етап, коли продавав лише один універсальний продукт, і для розширення кола замовників створює різні нішові модифікації машини під потреби клієнтів. Наприклад, пожежний "Шерп" має системи подачі води, охолодження шин, екстреного зв’язку, причіп для інструментів, реанімаційний – додаткові акумулятори всередині та збільшений простір у салоні, The Ark 3400 – шестиколісний причіп для розміщення цистерн, вантажів, пасажирів, спальних місць або медичного модуля.
SHERP the Ark 3400 Зараз конструкторське бюро продовжує розробки.
Серед нових моделей – всюдихід з електродвигуном, шістьма колесами, кермом, підвищеним комфортом, платформа на радіоуправлінні, та інші.Російське минуле Перший прототип всюдихода виготовив московитський інженер Олексій Гарагашьян, з яким були знайомі українські бізнесмени Володимир Школьник та Сергій Самохвалов.
Машина називалась "Чебуратор". "Це був такий сміттєвий бачок на чотирьох колесах.
Виглядав він не дуже переконливо, і ми його якийсь час навіть не експлуатували.
(...) Всюдихід весь час ламався, але те, як він їхав, перевернуло наше уявлення про прохідність", – згадував у коментарі BBC один з власників компанії Сергій Самохвалов. У 2012 році Школьник, який сам захоплювався експедиціями на всюдиходах, побачив у цій розробці комерційний потенціал та викупив технологію у Гаргашьяна.
До стану готового продукту її доводили вже в конструкторському бюро в Києві.
Тож саме в Україні "Чебуратор" і перетворився на "Шерп".
Сам московитський конструктор переїжджати в Київ відмовився.
Порівняння прототипу та готових всюдиходів “Шерп” Фото: Фото з особистого архіву Сергія Самохвалова "Якийсь час ми співпрацювали з Гаргашьяном, але кілька років тому наші шляхи розійшлися.
Ми суттєво модернізували ідеї Олексія, зробили машину для ринку, поліпшили споживчі властивості, докорінно змінили технології, і сьогоднішній Шерп мало схожий на перший прототип.
Близько 80% того, що ми випускаємо сьогодні, – наші розробки, в яких Олексій не бере участі", – написав Школьник у коментарі до свого інтерв’ю Big Money в 2020 році. Водночас Школьник заснував бізнес у московії, адже особливості рельєфу відкривали безмежні можливості для продажу цих всюдиходів на місцевому ринку.
Юридично російська та українська фірми існували незалежно, фактично – вони мали одних і тих же власників. Паралельне існування двох заводів і дало привід росіянам називати цей всюдихід російським, а українцям – українським.
Щоправда, технологічно виробництво в московії все ж таких залежало від київської компанії.
“Шерп” на випробуваннях МНС московії "У нас два заводи: один – в московії, один – в Україні.
Російські всюдиходи ми не можемо продавати в Україні та Сполучених Штатах, а українські всюдиходи ми не можемо продавати в московії.
Шкода втрачати московитський ринок, тому ми подумали, що можемо відкрити завод у третій країні", – сказав Школьник в інтерв’ю Big Money, коментуючи плани перевести виробництво за кордон. У 2018 році "Шерп" з’явився на престижній збройній виставці Eurosatory в Парижі – її презентував дилер з Саудівської Аравії.
Через кілька місяців журналісти помітили "Шерп" на російській військовій виставці "Армия-2018".
Машина належала російському енергетичному гіганту "Россети".
Самохвалов у коментарі ЕП зазначив, що представників їхньої компанії на цій виставці не було, а машину презентував її власник. Рано чи пізно російська історія "Шерпів" мала закінчитись: ринок країни-агресора ставав дедалі токсичнішим для репутації акціонерів, адже московія відкрито готувалась до чергової фази агресії проти України.
За даними російських реєстрів, у липні 2021 року російську компанію "Шерп" передали невідомій особі, а після повномасштабного вторгнення вона перейшла у власність генерального директора.
Читайте також: Тепер не тільки "шахеди".
Як московія наростила виробництво ударних БПЛА і чим відповідають українські інженери "Ми глобальна компанія, наш основний ринок – Північна Америка.
На той момент московитський ринок ставав токсичним, працювати там уже взагалі не хотілось.
Де-юре ми нічого не порушували.
Йти з російського ринку почали ще до великої війни.
Але я думаю, нам дійсно потрібно було це зробити ще раніше.
Сторінка відносин із Росією була у багатьох (політиків та бізнесменів, – ЕП).
Ця сторінка давно перегорнута", – сказав Самохвалов. 25 лютого 2022 року київська компанія відкликала ліцензії на виробництво і розірвала всі контакти з російською фірмою.
Завод з країни-окупанта перелаштував постачання компонентів на інших підрядників і зараз продовжує випускати схожі всюдиходи під брендом "Архант".
Нині керівництво російського "Шерпу" намагається продати свій продукт російській армії.Українське майбутнє За 10 років існування компанія побудувала тисячі всюдиходів "Шерп", і вони стали впізнаваною машиною в Північній Америці.
Чого вартує лише історія із купівлею їх репером Кан’є Вестом, який згодом використав їх у своїх кліпах Closed On Sunday та Follow God, які сумарно зібрали 100 млн переглядів. В Україні "Шерпи" теж займають певну нішу.
Наприклад, у Державній службі з надзвичайних ситуацій вони експлуатуються під назвою "Богун".
Машини брали участь у ліквідації наслідків підриву росіянами Каховської ГЕС.
Всюдихід “Богун” у Херсоні Фото: ДСНС Головний офіс, розробка та виробництво компонентів розташовані в Україні, а кінцева збірка машин приблизно порівну розподілена між заводами в Україні, Туреччині та Індії. Індійське підприємство SHERP засноване спільно з великою місцевою компанією.
На ньому збирають всюдиходи здебільшого для індійської армії.
Там машина має назву ATOR N1200, її використовують для патрулювання кордонів.
“Шерпи”на навчаннях в індійській армії поряд з танками Т-72 Фото: Konark Corps Генеральний директор "Квадро Інтернешнл" Олександр Білецький розповів ЕП, що цех у Туреччині з’явився уже під час повномасштабного вторгнення московії в Україну.
Компанія почала втрачати великі контракти через побоювання замовників, тож для збереження клієнтів потрібно було швидко розгорнути збірку в іншій країні. На заводах компанії працюють сотні людей.
За даними YouControl, виторг компанії збільшився з 350-400 млн грн у 2022 році до 600-650 млн грн у 2023 році.
За словами Самохвалова, приблизна вартість найпопулярнішої машини N1200 починається зі 165 тис.
дол., а точна – залежить від модифікації та податків у кожній конкретній країні. "Якщо сталась повінь у Флориді, то одразу зростають продажі в цьому штаті.
Або терміново дзвонить ООН і каже, що потрібна якась кількість машин.
Попит нелінійний, тому ми завжди маємо запас транспорту в Україні та у світі", – зазначив Білецький.
"Шерп" доставляє гуманітарну допомогу від ООН в Африці Найбільший ринок для SHERP – США та Канада, а найбільші покупці – їхні урядові організації: офіси шерифів, пожежники, рятувальники тощо.
Є клієнти з приватного сектору, передусім енергетичні та нафтовидобувні компанії.
Обслуговування та продаж машин у Північній Америці здійснює сама українська компанія. У "Шерпа" є декілька конкурентів, які намагаються копіювати конструкцію машин і теж продавати їх на світовому ринку.
Один з них – ще одна українська компанія, яка випускає всюдихід Atlas.
Відео з порівнянням "Шерпів" та "Атласів" від американського блогера зібрало сотні тисяч переглядів на YouTube. Схоже, що поки київського виробника "Шерпів" суттєво ніхто на ринку не потіснив, але сама наявність такої конкуренції вже говорить про те, що український автопром живий.
Просто він доволі специфічний.