Блокування рахунку в іноземній платіжній системі. Які причини та як діяти?
03.02 13:52 | Економічна правда
Все частіше клієнти стикаються з заморожуванням особистих рахунків у міжнародних платіжних системах, і особливо це стосується громадян України, які займаються міжнародною діяльністю.
З початком повномасштабної війни ці питання набули особливої актуальності.
Багато іноземних фінансових установ обмежують співпрацю з українцями, надаючи перевагу обачності через додаткове регулювання та звітування.
При роботі з українськими клієнтами міжнародні платіжні системи особливо уважно перевіряють транзакції, намагаючись мінімізувати ризики шахрайства та можливих санкцій.
У таких умовах заблокувати рахунок може навіть незначна підозра в ухиленні від податків чи сумнівне походження коштів.
Основні причини блокування рахунків
Для того аби краще зрозуміти причини блокування рахунків додам кілька прикладів з практики: Читайте також: Відлуння справи Мазепи: що криється за проханням захистити бізнес від правоохоронців
1.
Підозра в ухиленні від сплати податків.
Часто рахунки блокують, якщо платіжна система вважає, що клієнт не дотримується податкових вимог.
Наприклад, до мене звернувся клієнт, який отримував на свій рахунок великі суми платежів з різних міжнародних рахунків, він зіткнувся з ситуацією коли провайдер заблокував його рахунок через підозру в ухиленні від податків.
Не зважаючи на те, що мій клієнт дотримувався усіх фінансових норм, служба безпеки платіжної системи вимагала фінансовий звіт, для того щоб перевірити факт сплати податків.
Ситуацію врегулювали за декілька місяців, після подачі всіх необхідних документів, які підтверджували законні дії клієнта.
Після цього рахунок вдалось розблокувати.
2.
Походження коштів.
Рахунки часто блокуються через підозри щодо джерел доходу, особливо якщо транзакції відбуваються з країн, що не дотримуються міжнародних встановлених норм і правил в фінансовій сфері.
Бувають випадки, коли рахунки блокують через операції з подібними країнами.
Для прикладу додам інший випадок, який стосувався українського підприємця, який вів бізнес через британську платіжну систему.
Його рахунок заблокували, оскільки транзакції надходили з країн із підвищеним рівнем ризику для комплаєнсу.
Через це від підприємця вимагали детальної документації щодо кожного джерела коштів.
Після того, як клієнт надав усі необхідні підтвердження законності операцій, рахунок розблокували.
Що робити у випадку блокування?
Перш за все, потрібно дізнатись причини блокування рахунку.
Найкращим рішенням буде, звернутися до служби підтримки платіжної системи.
Такі дії з боку провайдера платіжної системи можуть бути спричинені підозрою в порушенні законодавства або політики компанії.
Зберіть необхідні документи.
Провайдер може зробити запит на підтвердження законності діяльності, походження коштів або особи підприємця.
Це можуть бути податкові декларації, виписки з банківських рахунків, договори тощо.
Зверніться за допомогою юриста або адвоката.
Коли ситуацію не вдається врегулювати самостійно, залучення спеціаліста в сфері міжнародного корпоративного права, може бути правильним кроком.
Такий спеціаліст допоможе підготувати необхідні документи і направити запит до провайдера або навіть підготувати скаргу, якщо це потрібно.
Розгляньте інші платіжні системи.
У разі неможливості розблокувати рахунок, варто розглянути інші варіанти, наприклад банки, що активно співпрацюють з українськими клієнтами та пропонують гнучкі умови.
Клієнтам з України слід бути готовими до додаткових перевірок та вимог з боку міжнародних фінансових установ.
Співпраця з кваліфікованими юристами в галузі корпоративного права та комплаєнсу допоможе значно спростити цей процес, знизити ризики замороження рахунків та збільшити ймовірність успішної роботи з іноземними платіжними системами.
У поточних умовах це важливо не лише з точки зору юридичної грамотності, а й як частина стратегічного підходу до розвитку бізнесу на міжнародному рівні.
Для клієнтів критично важливо ретельно продумати всі аспекти своїх транзакцій та забезпечити прозорість бізнес-операцій, адже це сприяє зміцненню довіри з боку фінансових установ і зменшує ризики в майбутньому.