Експорт як місія: як Україна шукає ринки для збуту агропродукції

06.02 13:10 | Економічна правда. Колонки

Важливість міжнародних ринків для збуту української агропродукції складно переоцінити.
Це джерело валютних надходжень до держбюджету, підтримка та розвиток агросектору як однієї із стратегічних галузей, підтвердження якості української продукції та іміджу країни як надійного постачальника, забезпечення глобальної продовольчої безпеки, де Україна відіграє одну з ключових ролей. Відкриття нових міжнародних ринків під час великої війни стало справжнім викликом.
Війна створила чималі перешкоди: нестабільність, логістичні проблеми, обмеження на експорт та імпорт, ризики для інвестицій та неможливість інспекторів прибути в Україну для перевірки підприємств. Навіть у мирний час відкрити новий ринок було непросто, цей процес міг тривати від кількох місяців до кількох років.
Що казати про період після лютого 2022 року.
Утім, попри всі труднощі були знайдені альтернативи, які допомогли українському експорту не просто зберегти позиції, а доволі активно розвиватися.Шістнадцять нових ринків за рік Завдяки командній роботі Держпродспоживслужби та МЗС у 2024 році вдалося відкрити доступ до 16 нових ринків.
У Китай українці почали постачати мед, у Канаду – яєчні продукти, в Ізраїль – олію та жири для годівлі тварин, у Кувейт – водні тварини та продукти з них, у Бахрейн – м’ясо птиці, в Албанію – корми. Відкриття цих ринків підтвердило, що українську систему контролю якості та безпечності продукції визнають наші ключові торговельні партнери. Під час воєнного стану відкриття кожного нового ринку потребує більше часу та ресурсу, ніж до 24 лютого 2022 року (у 2021 році було відкрито 25 ринків).
Ідеться про процедури перевірок, які через війну значно ускладнилися. Зважаючи на безпекову ситуацію, чимало країн не можуть приїхати та інспектувати підприємства особисто.
Відтак Україні доводилося шукати альтернативні шляхи, щоб процес відкриття іноземних ринків не зупинявся.
Зокрема, була розроблена методика проведення онлайн-аудиту.Онлайн-аудит як рятівне коло В умовах обмеженого доступу до фізичних перевірок підприємств Держпродспоживслужба впровадила інноваційний інструмент – онлайн-аудит.
Це дистанційна перевірка підприємств, яка дозволяє оцінити їх відповідність міжнародним стандартам якості та безпеки. Під час такого аудиту використовуються відеоконференції, фото- та відеофіксація виробничих процесів, цифрові документи.
Це забезпечує прозорість та мінімізує логістичні й часові витрати, що важливо в складних умовах воєнного стану.
Читайте також: Хліб замість металу: як Україна намагається втриматись на міжнародних товарних ринках Як це працює? Компетентний орган певної країни делегує Держпродспоживслужбі перевірку підприємства, яке ініціювало експорт своєї продукції.
Далі триває комплексна робота фахівців Держпродспоживслужби, аж доки не будуть досягнуті відповідні домовленості, тобто доки підприємство не відповідатиме всім вимогам іноземної сторони і не отримає дозвіл експортувати свою продукцію. Досвід показав, що наші територіальні органи та референс-лабораторії здатні забезпечити всі необхідні процедури на всіх етапах для гарантій безпечної міжнародної торгівлі.
Завдяки онлайн-аудитам українські підприємства вже отримали доступ до ринків Євросоюзу, Азії та Близького Сходу.Використання цифрових інструментів Україна давно є одним із світових лідерів з цифровізації державних сервісів та послуг.
Триває цифрова трансформація і в Держпродспоживслужбі.
Кінцева мета цього процесу – аби вітчизняні та іноземні споживачі бачили весь "життєвий цикл" продукції, яку планують придбати, за принципом "від лану – до столу". Цей ланцюг можна буде простежити в системі.
Ми працюємо над нею з Мінцифри за сприяння проєкту "Підтримка цифрової трансформації", який фінансується USAID і UK Dev та імплементується за участю фонду "Східна Європа". Цифрові рішення забезпечують прозорий облік та контроль усіх етапів виробництва, перевірок і сертифікації.
Це підвищує довіру міжнародних партнерів, які вимагають точності та відкритості в роботі з постачальниками. Окрім того, цифрові платформи дозволяють автоматизувати видачу сертифікатів та дозволів, що скорочує час на їх отримання.
Це важливо для дотримання жорстких термінів постачання продукції на міжнародні ринки.
Цифровізація також допомагає інтегруватися з міжнародними системами сертифікації та моніторингу якості продукції, що є обов’язковою умовою для виходу на глобальні ринки. Прозора та зручна система нагляду не тільки підвищить якість продукції, яку споживатимуть українці, а й посилить довіру іноземних споживачів до української продукції.
Найголовніше – вона прискорить та спростить процес відкриття міжнародних ринків, оскільки всі необхідні документи будуть доступні "в цифрі".2025 рік: робота триває Завдяки співпраці Держпродспоживслужби та МЗС Україна може експортувати 360 видів агропродукції.
Робота щодо збільшення експортного потенціалу триває.
Ідуть перемовини з понад 60 країнами: про розширення збуту м’яса птиці в США, Китай, Малайзію, Оман, ПАР та Південну Корею; риби і рибних продуктів – у ЄС та Канаду; молочних продуктів – у Колумбію; свинини – у Гонконг та В’єтнам.

Додати коментар

Користувач:
email:





The BIS and ECB
Managing currency and growth
For a unified Europe

- Fin.Org.UA

Новини

23:00 - Новини від Міністерства енергетики України
21:00 - Новини 11 березня: ЄС підтримає український бізнес, обшуки у моделей OnlyFans, інфляція
20:25 - Французька Thales та Украерорух підписали угоду, яка стосується відновлення польотів
20:05 - Ініціатива Великої Британії Innovative Ukraine – це можливість для бізнесу реалізовувати проєкти для сталої роботи енергосистеми на базі сучасних технологій
19:45 - Пропонується уніфікувати підхід до організації захисту критичної інфраструктури фінансового сектору
19:45 - Польща та Словаччина інвестують у проєкти розвитку Карпатського регіону
19:20 - Признаки внутренней слабости рынка труда США
18:48 - Повна інтеграція українського і європейського енергоринків - важливий крок до майбутнього України в ЄС
18:48 - Санкції США проти російського "тіньового" флоту втрачають вплив — Bloomberg
18:39 - ЄС підтримає український бізнес на 1,6 мільярда євро: він назвав умови конкурсу
18:29 - Поліція почала обшуки у моделей OnlyFans: дані про них могли отримати у податкової
18:00 - "За жодних обставин": найбільші німецькі компанії не збираються повертатися в московія
17:48 - Вартість кредитів у московія злетіла: реальні ставки зросли до майже 40%
17:45 - Підсумки зими: попри системні ворожі атаки, енергетики втримали стабільну роботу енергосистеми України
17:34 - Лист очікувань власника ПАТ “Державна акціонерна компанія “Ліки України” на 2025 рік
17:15 - В Україні інфляція пришвидшилась до 13,4%: в Нацбанку пояснили причини
17:12 - Трамп оголосив нові мита для Канади: під ударом сталь, алюміній та авто
17:05 - Україна заборонила імпорт деяких товарів з Угорщини
17:00 - Через енергосервіс до енергоефективності бізнесу: можливості чи кримінал?
16:49 - Дронова атака частково зупинила "Дружбу": Москва обіцяє Угорщині швидке відновлення постачань
16:47 - До трьох небанківських фінансових установ застосовано заходи впливу
16:37 - В складі поїзда "Київ-Ужгород" з'явиться дитячий вагон: яка вартість квитка
16:36 - ВІДДІЛ КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ - МІСТО ДНІПРО) ІНФОРМУЄ!
16:31 - Рада проголосувала за реформу оплати праці на держслужбі
16:20 - Російський метал у ЄС: імпорт перевищив 2,5 мільярда євро у 2024 році
16:16 - Міненерго та Єврокомісія обговорили подальші заходи для інтеграції енергетичних ринків
16:16 - На Закарпатті з'явиться індустріальний парк "Карпати"
16:14 - UGB поглиблює партнерство з європейськими фінансовими установами для сприяння довгостроковій стійкості України
16:00 - За рік збільшився трафік на дорогах Києва: на яких напрямках
15:57 - Мінекономіки вивчає можливість введення санкцій проти Іванющенка та Аврамова


Більше новин

ВалютаКурс
Австралійський долар26.0567
Канадський долар28.7387
Юань Женьміньбі5.7261
Чеська крона1.8113
Данська крона6.0618
Гонконгівський долар5.3298
Форинт0.112632
Індійська рупія0.47482
Рупія0.0025238
Новий ізраїльський шекель11.3617
Єна0.28036
Теньге0.084863
Вона0.028494
Мексиканське песо2.0364
Молдовський лей2.3078
Новозеландський долар23.6341
Норвезька крона3.8868
московський рубль0.48435
Сінгапурський долар31.1067
Ренд2.2686
Шведська крона4.1181
Швейцарський франк47.0489
Єгипетський фунт0.8184
Фунт стерлінгів53.6125
Долар США41.4124
Білоруський рубль15.0525
Азербайджанський манат24.3559
Румунський лей9.0839
Турецька ліра1.1318
СПЗ (спеціальні права запозичення)55.2441
Болгарський лев23.1173
Євро45.2141
Злотий10.7755
Алжирський динар0.30678
Така0.3396
Вірменський драм0.105329
Домініканське песо0.66703
Іранський ріал0.00007112
Іракський динар0.031627
Сом0.47378
Ліванський фунт0.00042
Лівійський динар8.476
Малайзійський ринггіт9.2849
Марокканський дирхам4.1619
Пакистанська рупія0.1482
Саудівський ріял11.0469
Донг0.0016211
Бат1.21254
Дирхам ОАЕ11.2812
Туніський динар13.0501
Узбецький сум0.0032174
Новий тайванський долар1.25939
Туркменський новий манат11.8375
Сербський динар0.36798
Сомоні3.7938
Ларі14.8366
Бразильський реал7.0922
Золото120619.41
Срібло1346.63
Платина40466.13
Паладій39341.78

Курси валют, встановлені НБУ на 12.03.2025