НБУ намагається “погасити інфляцію”. Що буде з курсом?

Останні пів року видалися складними для Національного банку.
Інституція, чиє головне завдання – зберігати стабільність цін в країні, зіткнулась з різким стрибком інфляції, яка щомісяця перевищує власні прогнози. Зростання цін продовжилося і у 2025 році.
У січні вони виросли на 12,9% у порівнянні першим місяцем 2024 року.
Ба більше, поточний темп знецінення національної валюти вже перевищив середній розмір процента, який банки платять за гривневими депозитами. Для боротьби зі зростанням цін НБУ вдався до стрімкого підвищення облікової ставки, сподіваючись, що це призведе до підвищення дохідності депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Та регулятор має ще один "козир в рукаві" – курс долара. Протягом грудня-січня Нацбанк рекордними темпами "спалював" золотовалютні резерви, викликавши занепокоєння у частини громадян.
Чи допоможуть ці дії стримати підвищення цін і чого очікувати від курсу долара найближчим часом?"Розпродаж" резервів В останній місяць 2024 року НБУ встановив новий рекорд: обсяг проданої ним валюти з резервів сягнув 5,28 млрд дол.
Так багато Нацбанк не "спалював" навіть всередині 2022 року, коли на ринку панував ажіотажний попит на валюту, а різниця між офіційним курсом НБУ та курсом в обмінниках перевищувала 10%. Високі обсяги продажу валюти з резервів збереглися і в січні 2025 року: Нацбанку довелося продати 3,75 млрд дол.
А відтак, за два місяці регулятор "спалив" більше 9 млрд дол, покриваючи надмірний попит на ринку.
Попри такі страшні цифри паніки на валютному ринку немає, а обсяги золотовалютних резервів тримаються близько рекордної позначки – 43 млрд дол.
Усе завдяки надходженню міжнародної допомоги. На рекордні обсяги продажу доларів з резервів вплинули ринкові фактори.
По-перше, наприкінці 2024-го та на початку 2025 року долар зміцнювався в усьому світі через очікування, сформовані перемогою Дональда Трампа на виборах президента США. По-друге, додатковий попит створювали економічні чинники.
"Імпорт товарів зріс до трирічного максимуму, а негативне сальдо балансу товарів та послуг зафіксувало історичний рекорд", – каже головний експерт з макроекономічного аналізу "Райффайзен Банку" Сергій Колодій.
Читайте також: Американці вибрали Трампа.
Що це означає для економіки США і світу? По-третє, державні органи вже традиційно в останні тижні року намагалися витратити усі невикористані кошти, закладені у бюджеті.
І у 2024 році масштаби цих витрат в останній момент сягнули небачених масштабів – понад 704 млрд грн за місяць.
"Це рекорд за всю історію", – констатував заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк. Частина витраченої з бюджету гривні опинилася на валютному ринку, що призвело до зростання попиту на валюту.
У таких умовах Нацбанк був вимушений девальвувати офіційний курс гривні, адже цього вимагав обраний ним же режим "керованої гнучкості курсу".
Вже в середині січня 2025 року офіційний долар встановив новий історичний максимум – 42,28 грн. Така девальвація гривні виявилася як ніколи невчасною, адже разом зі зростанням курсу долара в Україні продовжує зростати й інфляція.
Знецінення національної валюти лише посилює цей процес, адже дорожчий долар автоматично означає зростання цін на всі імпортні товари – від харчових продуктів до пального.Інфляція вища за дохідність депозитів Інфляція в Україні почала зростати з середини 2024 року.
Спершу цей процес здавався контрольованим та прогнозованим.
Проте через посушливе спекотне літо та дефіцит електроенергії внаслідок російських обстрілів темп зростання цін виявився набагато вищим, ніж цього очікували економісти і Національний банк. У жовтні та січні НБУ оновив свої макроекономічні прогнози і погіршив очікування щодо інфляції.
Проте темп зростання цін вперто перевищував і оновлені прогнози, що примусило регулятора вдатися до жорстких заходів. У грудні Нацбанк розвернув монетарну політику та підвищив облікову ставку з 13% до 13,5%.
А в січні ключову процентну ставку підвищили до 14,5%. Такими діями регулятор намагається збільшити рівень ставок за гривневими активами – передусім депозитами та ОВДП.
Читайте також: Курс, ціни, податки та популізм: чого очікувати від економіки у 2025 році Проте схоже, що поки НБУ не досяг бажаного результату.
У січні річна інфляція сягнула 12,9%, знову перевищивши прогнози.
Ба більше, вона перетнула небезпечну позначку, перевищивши номінальний рівень ставок за банківськими депозитами – в середньому 12,52% (річний вклад у гривні у найбільших банках).
Після вирахування підвищених податків реальна дохідність ще менша – 9,64%. Хоча порівнювати ці показники не зовсім коректно, адже інфляція показує, наскільки зросли ціни за минулі 12 місяців, а ставка за депозитом – скільки заплатить банк у наступні 12 місяців.
Проте все одно такий розмір ставок не додає впевненості громадянам у своїх гривневих заощадженнях. Збереження привабливості гривні – основа монетарної політики НБУ під час великої війни.
Якщо громадяни не відчуватимуть, що депозити та ОВДП зберігають їхні заощадження від інфляції, то почнуть все більше коштів відкладати в іноземній валюті.
Як наслідок, попит на неї підвищиться, міжнародні резерви почнуть швидко танути, а курс валют зростатиме як на дріжджах. У Нацбанку хочуть запобігти такому сценарію, використовуючи для цього всі доступні методи."Козир в рукаві" З середини січня до середини лютого курс долара в Україні несподівано знизився на 60-80 копійок.
На зміцнення гривні вплинула виплата бізнесом податків та зарплат (частина підприємців продавали для цього валютні залишки), активізація експортерів та загальне зменшення попиту на валюту.
Ймовірно, місце мав і ще один чинник – бажання регулятора приборкати ціни. "Дисбаланс між попитом і пропозицією на ринку зберігається і покривається щоденними інтервенціями Національного банку з продажу валюти, тож нинішнє укріплення курсу є переважно заслугою регулятора", – зазначає керівник служби продажу казначейських продуктів банку "Авангард" Юрій Крохмаль.
Читайте також: Українці обходять валютні обмеження НБУ за допомогою уряду США.
Реакція регулятора НБУ не вперше використовує інструмент курсу.
Від жовтня 2023 року, коли в Україні відмовилися від фіксації курсу долара, між ним та рівнем інфляції можна побачити чітку залежність.
"НБУ продемонстрував, що готовий допускати лише такі коливання курсу, які не загрожуватимуть приведенню інфляції до його цілі 5%.
Наприклад, центральний банк допустив швидше послаблення гривні в період, коли інфляція відхилялась від цілі вниз.
І суттєво звузив курсові коливання, коли інфляція почала відхилятися вгору", – зазначає колишній член Ради НБУ Віктор Козюк.
Головна мета, яку декларує НБУ – збереження помірної інфляції на рівні 4-6% на рік.
Тож не дивно, що він використовує свою курсову політику для стримування росту цін.  "Стримуючи послаблення гривні, НБУ таким чином стримує зростання цін на імпортні товари, а також імпортну сировину, "якорить" девальваційні очікування, що своєю чергою позитивно впливає на привабливість гривневих активів", – вважає молодший економіст Dragon Capital (власник УП) Дмитро Тараненко. У самому Нацбанку офіційно не визнають, що використовують зміцнення гривні для зниження інфляції, наполягаючи, що на зміну курсу впливають ринкові чинники. "НБУ не сприятиме ані девальвації, ані ревальвації гривні, водночас стежитиме за тим, щоб коливання курсу, в який бік вони б не відбувалися, були помірними", – зазначили там у відповідь на запит ЕП.
Хоча і додали, що стійкість валютного ринку – важлива частина намагань регулятора зберігати контроль над інфляцією.Що далі Чи стримуватиме висока інфляція Нацбанк від подальшої девальвації гривні? "Регулятор дав зрозуміти, що ринок може рухатися, і що 41,45 гривні – це рівень підтримки, достатній для укріплення гривні на цьому етапі.
Далі ми очікуємо на період квартальних податків, що також повинно додати пропозиції валюти на ринок, а потім чекаємо на відновлення коридору початку року 41,8-42,4", – зазначив дилер департаменту глобальних ринків "ОТП Банку" Антон Курінний. Про те, що зміцнення гривні в середині січня було тимчасовим, говорять й інші аналітики, опитані ЕП. "Нацбанк має достатній обсяг резервів для того, щоб продовжувати покривати дефіцит валюти на ринку, але навряд чи поточне укріплення гривні продовжуватиметься довго.
Зараз цей фактор позитивно впливає на стримування інфляції, яка у 2024 році прискорилась до 12%", – вважає Крохмаль. Він додає, що поступова девальвація буде необхідною, враховуючи невизначену ситуацію із залученням зовнішнього фінансування у наступні роки.
Читайте також: Які державні органи та організації не отримають кошти через призупинення фінансування USAID? Список Крім цього, на курс продовжать впливати сезонні фактори.
"Певна корекція курсу вверх може бути на горизонті цього тижня, особливо через погіршення погодних умов, що може зменшити експортні потоки.
Проте, додаткові позитивні геополітичні сигнали, зокрема після Мюнхенської безпекової конференції, можуть скорегувати курс вниз, але незначно, через втручання Нацбанку для усунення різких коливань", – каже Колодій. У "Райффайзен банку" очікують, що до кінця березня курс долара підвищиться до 42,7 грн, однак за більш активної політики НБУ щодо боротьби з інфляцією девальвація може виявитися дещо слабшою – 42-42,5 грн.