Які наслідки затримки з підписанням закону про підвищення акцизу на тютюнові вироби?

На тлі глобальної невизначеності у зв’язку зі змінами у зовнішній та фінансово-економічній політиках США, які західні ЗМІ часто ототожнюють із початком хаосу, зростанням популярності ультраправих політичних сил в Європі (відверто демонструють лояльність до московія), а також зумовлених цим нових дискусій навколо безпекової та фінансової підтримки України, ще більше актуалізується необхідність збору додаткових податкових надходжень. Згадаємо рішення США про призупинення фінансування програм допомоги Американської агенції з міжнародного розвитку (USAID) на 90 днів для проведення аудиту.
Пізніше з’явилися заяви про її можливе закриття. Це виявилося вкрай невчасним для України, де за рахунок мільярдних потоків від USAID реалізувалися, зокрема, проєкти в енергетичній сфері, для підтримки внутрішньо переміщених осіб, малого бізнесу.
Президент Володимир Зеленський запевнив, що найбільш критичні з них будуть профінансовані за рахунок держбюджету.
Але коштів на це у ньому не передбачено, що збільшить і без того величезну фіскальну "діру". Разом із тим, ми стали свідками іншої неочікуваної, але вже контрольованої для України ситуації, коли президент не підписав закон "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби", який ухвалили ще 4 грудня 2024 року. Згідно з розпочатим виданням Цензор.Нет відліком втрат податкових надходжень внаслідок зволікання з відповідним підвищенням акцизу, сума недоотриманих доходів перетнула позначку 1 млрд грн. Як взагалі уживаються ці дві крайності? 1 млрд грн втрат податкових надходжень: багато це чи мало? Все пізнається в порівнянні.Успіхи детінізації тютюнового ринку У 2024 році в Україні, за лідерства податкового комітету парламенту, була проведена системна робота щодо протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами.
Її можна вважати успішним кейсом, коли вдало розроблена стратегія боротьби, спрямована на "удари у найбільш болючі точки" злочинної діяльності, реалізувалася шляхом сотень взаємопов’язаних заходів, що, у кінцевому підсумку, дало змогу досягти позитивного результату. Згідно з оцінками Kantar, рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами зменшився від рекордних 25,7% у жовтні 2023 року до 12,6% у жовтні 2024 року.
Частка нелегальної продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту в загальному обсязі споживання сигарет скоротилася із 12,9 до 3,7%, а підробок – з 11,3% до 6,3%.
Успіху було досягнуто завдяки пильній увазі до нелегального виробництва сигарет. На цьому боротьба не закінчилася і, за повідомленням голови податкового комітету парламенту Данила Гетманцева, наприкінці жовтня 2024 року в Дніпропетровській і Київській обл., м.
Запоріжжі та Харкові правоохоронці провели 32 обшуки на підпільних підприємствах.
Вилучено понад 30 тис.
пачок сигарет, тютюн, виробниче обладнання. На початку листопада, Бюро економічної безпеки (БЕБ) вилучило сигаретну лінію на підприємстві у м.
Київ.
Фабрика мала офіційну ліцензію на виробництво тютюнових виробів, але, як вважає слідство, паралельно виробляла підробки продукції відомих брендів. У грудні БЕБ повідомило про викриття групи осіб, які організували незаконне виробництво та розповсюдження тютюнових виробів.
Вилучено дві виробничі лінії.
Сигарети виготовлялися без марок акцизного податку та дозвільних документів.
Крім того, у цехах нелегально вироблявся тютюн для кальяну.
Готова продукція реалізувалася як на території України, так і за її межами.
Потужності знаходилися у лісовій зоні Київської обл., були замасковані.
Результатом оперативних дій стало вилучення 128 тис.
пачок сигарет, сировини та іншої продукції загальною вартістю 23 млн грн. Підбиваючи підсумки 2024 року, в.о.
директора БЕБ Сергій Перхун відзвітував про скерування до суду 237 кримінальних проваджень, вилучення 16 виробничих ліній.
Орієнтовна вартість продукції перевищує 1,3 млрд грн.
Державною податковою службою скасовано ліцензії на виробництво тютюнових виробів трьом підприємствам.
Читайте також: Говорили і курили.
За ставки акцизу на IQOS та цигарки розгортається лобістська битва Гетманцев зазначив, що завдяки спільній роботі податкової з правоохоронними органами сплата акцизу на тютюнові вироби зросла на 16,1 млрд грн або на 33,7%, у червні – грудні 2024 року порівняно із аналогічним періодом 2023 року. Якщо вирахувати вплив 20% підвищення акцизу, фіскальний ефект від детінізації ринку сигарет за останніх сім місяців 2024 року можна оцінити на рівні щонайменше 13,7% додаткових надходжень акцизу або 6,5 млрд грн. Зазначений фіскальний ефект може бути й більшим, оскільки населення України зменшується, а частина курців могла кинути палити або перейти на електронні сигарети, ринок яких перебуває значною мірою в тіні.
Хоча тут також намітилися позитивні зміни: результатом відпрацювання ринку рідин для електронних сигарет є збільшення у 30 разів кількості замовлених акцизних марок у третьому кварталі відносно першого 2024 року. Зменшення нелегального ринку сигарет не є константою та вимагає подальших цілеспрямованих дій навіть для збереження досягнутого результату.
Як от викриття підпільного виробництва сигарет у Чернівецькій обл., в результаті якого вилучено виробничу лінію та майно вартістю понад 15 млн грн. Необхідне також постійне удосконалення боротьби, бо навіть найкращі інструменти з часом можуть ставати менш ефективними через адаптацію до них.
Зокрема, гендиректорка асоціації "Укртютюн" Наталія Фесюн констатує, що зловмисники почали пакувати сигарети не в пачки, а в зіп-пакети, щоб ускладнити встановлення їх походження й уникати відповідальності.Негативні наслідки зволікання Повертаючись до розгляду втрат доходів бюджету через непідписання президентом законопроєкту, проведемо ще низку порівнянь. У 2024 році до держбюджету надійшло 71,01 млрд грн внутрішнього та 25,56 млрд грн імпортного акцизного податку на тютюнові вироби, а місцеві бюджети отримали 8,72 млрд грн роздрібного тютюнового акцизу.
Разом це 105,29 млрд грн. Kantar оцінив втрати податкових надходжень (акцизний податок, ПДВ та роздрібний акциз) від нелегальної торгівлі сигаретами за 2024 рік у розмірі 21,9 млрд грн.
Як на цьому фоні виглядають недонадходження 1 млрд грн? Звісно, можна заспокоювати себе думкою, що акциз все одно піднявся на 20%, оскільки вступила в дію норма Податкового кодексу, яку мали замінити положення не підписаного законопроєкту.
Але акцизний податок на сигарети мав би зрости на 35%.
На цьому побудований розрахунок доходів державного бюджету і, відповідно, втрати 1 млрд грн є безповоротними.
Їх вже потрібно компенсувати за рахунок інших джерел. Важливим також є те, що досі не підписаний законопроєкт має євроінтеграційне спрямування і, крім досягнення фіскальної цілі та впливу на споживання тютюнових виробів, передбачає узгодження українського законодавства з відповідними директивами ЄС та базується на врахуванні досвіду встановлення ставок акцизу у країнах ЄС.
Читайте також: Питання на 20 мільярдів.
Рада хоче обмежити роботу duty-free, щоб побороти тіньовий ринок тютюну Звернемо увагу на світоглядний та концептуальний аспекти проблеми.
Україна обрала стратегічний курс інтеграції до ЄС, здійснила величезну кількість кроків для його підтвердження і тепер поетапно готується до набуття членства там.
Серед тисяч важливих заходів на шляху євроінтеграції розроблено згаданий законопроєкт, досягнуто консенсусу для його підтримки у парламенті, що закріплено успішним голосуванням.
Але своєчасної імплементації його норм немає… Це європейський підхід? На додаток до зазначеного, непідписання президентом документу є ігноруванням рекомендацій МВФ, який відстежує виконання міжнародних зобов’язань України. Зокрема, у звіті МВФ зазначено, що в доходах держбюджету передбачено як пакет (фіскально орієнтованих) податкових заходів, так і законодавство щодо поступового приведення тютюнового акцизу у відповідність до директив ЄС. Отже, МВФ безпосередньо наголошує на необхідності своєчасного набрання чинності законопроєктом і відносить це до "пакету мінімальних заходів". Раніше у публічний простір також потрапила позиція МВФ щодо окремих положень цього законопроєкту з листа до Міністерства фінансів: "для тютюнових виробів для електричного нагрівання ми запропонували ставку, що базується на відповідній базі тютюну для цієї продукції, та рекомендували використовувати ставку в межах від 45 до 90 євро за 1000 тютюнових стіків, зазначивши, що потрібно знайти баланс між фіскальними цілями та цілями в сфері охорони здоров’я.
Запропонована ставка у розмірі 72 євро за 1000 стіків у 2028 році знаходиться в межах цього діапазону". МВФ завжди прагматичний.
Якщо він підтримав перегляд ставок тютюнового акцизу, це означає, що була поставлена ціль, не по-юнацьки максималістична, але амбітна та цілком досяжна протягом найближчих чотирьох років, а також передбачено "мінімально ризиковий маршрут" для її досягнення. Від початку року ми бачимо щоденні нагадування в Телеграм-каналі заступника голови податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, який закликає підписати законопроєкт, бо фіскальна "діра" стає дедалі більшою. Далі на такий стан справ зверне окрему увагу сам МВФ, задавши незручні питання і про втрати доходів через несвоєчасне набрання чинності податковими нормами, і про те, як це узгоджується з одночасним збільшенням видатків бюджету, які не покриті внутрішніми джерелами.
Спитає, а потім може запропонувати як компенсаторний захід знову підвищити податки. А всі ми знаємо, наскільки це питання сенситивне.