Нерозказана історія Житнього ринку – як не втратити один із символів столиці

Житній ринок – торговий хаб із тисячолітньою історією та один з найбільш впізнаваних об"єктів столиці – невдовзі зникне.
Це станеться за вже звичним сценарієм – кияни бачили подібні маневри багато разів.
Спочатку його здадуть в оренду або продадуть на напівзакритому аукціоні, куди допустять лише обраних.
У соцмережах, звичайно, буде галас – зрада і все таке: "знову віддали історичний об"єкт сумнівному забудовнику або чиновнику київської мерії".
Галас триватиме тиждень, може, два, максимум місяць.
Потім громадськість перемикнеться на іншу тему.
Благо, черговий привід для зради шукати не треба – їх завжди достатньо. Ну, а новий власник почекає якийсь час – три місяці, а може і пів року – і потім почне ремонт ринку.
Тут йому навіть нічого не доведеться вигадувати – Житній перебуває в аварійному стані, прогнилі комунікації, розбиті вікна, дах, що протікає.
Зведена у 80-х роках XX століття будівля повільно вмирає. І на етапі ремонту станеться те, що вже траплялося безліч разів.
Ринок обвалиться, згорить, його випадково знесуть, "не розібравшись", або ще щось придумають.
А коли ринку немає, то й теми для скандалу теж немає.
На його місці можна побудувати супермаркет, торговий центр або багатоповерхівку.
Вона буде максимально безликою, не впишеться в архітектурний стиль Подолу, але принесе власнику прибуток – і це головне. Описаний вище сценарій – не фантазія автора.
На початку 2000-х Сінний ринок за вісім гривень продали фірмі, пов"язаній з тодішнім мером – а потім миттєво визнали аварійним і, попри всі протести громадськості, знесли у 2005 році.
Зараз на його місці ЖК "Ярославів Град".
За схожою схемою знесли дерев"яну садибу на Подолі, садибу Зеленських і безліч інших будівель.Як Житній дійшов до такого стану? З початку 90-х і до сьогодні ринок поступово занепадав.
Нині київська влада чомусь запевняє, що єдиний спосіб врятувати ринок від руйнування – це залишити його в комунальній власності.
Тільки чомусь не говорять про те, що за 44 роки тієї самої комунальної власності не було жодного капітального ремонту. Нині всередині ринку – повна катастрофа.
Дах, вікна, склопакети, всі комунікації, зовнішнє і внутрішнє оформлення – все це потребує ремонту вартістю в мільйони доларів просто зараз.
Якщо розглядати ринок з точки зору комфорту для киян, то тут теж усе сумно.
Житній заповнений щонайбільше на 30%, торгові точки з їжею і магазини виглядають жалюгідно.
Бабусі, що торгують курми просто з землі, магазини з картатими сумками вздовж ринку і ремонт одягу на другому поверсі – асортимент товарів на рівні супермаркету в райцентрі.
Це позначається на прибутку: за останні 10 років ринок згенерував 5 млн грн збитків.
Це дивна ситуація.
Ринок має ідеальне розташування, щоб стати одним з найпопулярніших місць у Києві.
Він розташований в історичному центрі Подолу, поруч – Воздвиженка, шість університетів, включно з Могилянкою, велика транспортна розв’язка, два десятки готелів і безліч офісних центрів.
Щодня близько 70 тис.
осіб приїжджає в цей район на роботу, а місцевих жителів у зоні 30-хвилинної пішохідної доступності – близько 40 тис.
Будь-який бізнесмен продав би душу дияволу за такий шматок землі.
Що, власне, зараз і відбувається.
Що зараз коїться навколо ринку у документальній площині У 2022 році ринок віддали в оренду власнику мережі Tarantino – німецькому бізнесмену Флоріану Болену.
За умовами, що той зробить капремонт і вдихне в ринок нове життя.
Обіцянки залишилися на папері, німець зник, як і реконструкція ринку.
Київська влада через суд розірвала договір оренди, і до 2024 року історія навколо ринку затихла.
Коли йшлося про виживання України як держави, було не до того. Але навесні 2024 року КМДА раптово – буквально за п’ять днів до дати торгів – оголосила "аукціон на оренду" Житнього ринку, причому з вкрай сумнівними умовами.
Майбутньому орендарю пропонували самостійно провести капремонт всієї будівлі (хоча використовувати ринок суд заборонив, визнавши будівлю аварійною) і одночасно платити 2,5 млн грн плюс ПДВ орендної плати.
Аукціон готували під конкретного учасника – велику торгову мережу, а за п’ять днів зібрати необхідний для участі в такому тендері пакет документів – це майже фантастика. Громадськість сприйняла це як схему "прихованої приватизації": у договорі зазначалося, що якщо орендар ринку вкладе в реконструкцію 25% від вартості активу (а це на той момент близько 62 млн грн без ПДВ), то зможе викупити весь комплекс без аукціону.
І робити з ним усе, що захоче – наприклад, знести і побудувати черговий мурашник.
Якщо вам здається, що це неможливо, згадайте приклад Сінного. Зрештою міська рада скасувала торги та створила робочу групу "для пошуку оптимального рішення".
Хто увійшов до цієї групи? Переважно чиновники мерії та депутати, тісно пов"язані з КМДА.
Зокрема ті, за каденції яких, ринок остаточно деградував і ось-ось завалиться відвідувачам на голови.
Якщо він залишиться у власності міста, навряд чи варто очікувати кардинальних поліпшень, якщо їх не було останні 44 роки.
Не варто забувати, що збитки ринку покриваються податками киян.
Ці гроші могли піти, наприклад, на облаштування парків або дитячих майданчиків.Хто намагається врятувати Житній З боку киян і активістів врятувати Житній активно намагаються дві сторони. Євген Клопотенко – відомий ресторатор і громадський діяч.
Він шукає надійних інвесторів, готових узяти ринок в оренду і не допустити його зникнення.
Конкретики з цього питання поки немає, як і підтверджених фінансових розрахунків. REIT-компанія Inzhur, чий профіль – спільне інвестування, і під управлінням якої працює та приносить прибуток інвесторам десяток об"єктів по всій Україні.
Варіант від Inzhur звучить так: передати ринок у власність киянам, і після цього нехай хоч один управитель спробує його знести або звести на його місці багатоповерхівку.
Люди, які вклали гроші в об"єкт, його витягнуть із-під землі, а якщо він буде неефективно ним керувати – швидко знайдуть заміну.
Що цікаво, до складу згаданої робочої групи при КМДА компанію не прийняли, мотивуючи це конфліктом інтересів, адже вони зацікавлені у вирішенні ситуації навколо ринку. Суть концепції REIT у тому, що тисячі людей стають співвласниками одного об"єкта через пайові фонди, після чого отримують відсоток від прибутку.
Такий самий принцип, як і в класичних інвестиціях, тільки в цьому випадку можна вкласти кілька тисяч або десятків тисяч гривень і нарівні з тисячами інших невеликих інвесторів стати співвласником об"єкта рівня Житнього ринку чи Ocean Plaza.
Внески у фонд порятунку Житнього на сайті Inzhur вже зробили понад 2600 киян, а загальна сума інвестицій в оновлення ринку планується на рівні 500-700 млн грн.Як може виглядати Житній ринок 2.0 Житній може стати київським "Центром гастрономії та культури".
Лісабонський Time Out Market, барселонська La Boqueria, лондонський Borough Market – у Європі багато успішних прикладів того, як напівзруйновані простори перетворюються на місце тяжіння туристів і містян.
Щоб продемонструвати, як це може виглядати, Inzhur оплатив роботу міжнародного консалтингу Colliers і архітектурно-інжинірингового бюро AVR, які створили детальний проєкт модернізації ринку.
"Ми не хочемо війни з містом і готові підписатися під будь-які гарантії щодо збереження історичного вигляду ринку", – пояснює засновник Inzhur, Андрій Журжій. В основі проєкту реновації Житнього – збереження історичної спадщини з додаванням нових форматів.
Класичний ринок у такому варіанті переїде на другий поверх і у внутрішній двір.
Там будуть представлені локальні товари від фермерів з усієї країни – домашнє м"ясо, молочні продукти та сири, українські сорти овочів і фруктів, квіти, вироби від українських майстрів.
Словом, це має бути місце, куди хочеться повертатися за продуктами щодня, а не рафінований супермаркет з овочами, які нагадують овочі лише зовні.
Загалом у цій зоні зможуть працювати близько 100 торговців. На першому поверсі розташується фуд-хол на 600 місць, який стане ключовим елементом нового ринку і працюватиме за концепцією Time Out Market у Лісабоні.
Там же буде сцена для проведення заходів і концертів, а серед кухонь будуть представлені провідні українські шеф-кухарі та ресторани. Третій поверх поділять між собою ресторан із панорамним видом на Поділ, фітнес-зал, простір для заходів та теплиці для вирощування зелені й овочів.
У підвалі розташуються паркінг, адміністративні приміщення та укриття на випадок повітряних тривог. Проєкт поки що перебуває на стадії обговорення, а фінальна презентація візуальної частини запланована на 25 лютого 2025 року о 18:30 на Житньому ринку, вхід вільний.У сухому залишку: чи можна врятувати Житній і як? Наразі офіційна позиція влади – "віддати в оренду з неясним фіналом".
Але долю Житнього вирішить не лише Київрада, а й самі кияни.
Потрібні лише дві речі. Перше – протест такого рівня, щоб влада не змогла його ігнорувати.
Протест проти збереження ринку в комунальній власності та проти оренди черговим "сумнівним" бізнесменом, який зруйнує ринок у максимально короткі строки.
Як показує практика, це працює.
Попередній аукціон із прихованої приватизації КМДА скасувала саме після протестів киян. Друге – готовність підтвердити любов до Києва інвестицією у відродження Житнього від 1000 грн.
І не лише заради доброї справи, а й заради майбутнього доходу: 10% річних у доларах США.
Так вже зробили понад 2600 киян."Якщо ми переможемо, – говорить Журжій, – то Житній ринок стане символом того, що українці навчилися не лише збирати мільйони на дрони, а й разом відроджувати власне місто.
І колись сюди, на Поділ, приїжджатимуть туристи з усього світу, щоб побачити, як кияни творять історію". Житній або стане власністю киян, або зникне.
Третього не дано.